Навчання

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Навчання й учіння. «У процесі навчання поєднуються і диференціюються активність учителя і активність учнів. Ці види активності позначаються різними словами: «навчання» й «учіння». Перше слово означає те, що робить учитель (навчає), друге – те, що роблять учні (учаться)... Навчання – це керування учінням, тобто учбовою діяльністю учнів, спрямованою на оволодіння знаннями, вміннями й іншими суспільними цінностями, а через нього і керування психічним розвитком учнів, становленням їхніх якостей (розумових, моральних, трудових та ін.) Процес учіння, як набування індивідуального досвіду, відбувається через дії дитини. Учіння стає компонентом ігрової і початкової трудової діяльності дітей-дошкільників. У них формується готовність до початку учіння в школі з характерними для нього пізнавальними, практичними, емоційними, вольовими компонентами. Учіння стає провідною діяльністю в житті більшості дітей, коли вони вступають до школи. Учіння не відразу стає справжньою діяльністю учня, а формується поступово...Учіння стає учбовою діяльністю в міру того, як складаються його цілі, завдання, зміст, мотиви, способи дій та їх результати... В учбовій діяльності є спільне з усякою діяльністю людини, передусім із працею, в якій свідома мета визначає спосіб і характер дій людини» (Г.С. Костюк).