Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова.

Автор: Стахова Ольга Олександрівна

Вступ

Сучасний стан розвитку суспільства вимагає від психологічної науки вирішення складних завдань, зокрема, розробка засобів діагностики властивостей особистості та сприяння її гармонійному розвиткові. Особливого значення набуває потреба особистісного підходу щодо формування особистості фахівця-професіонала, розвитку його професійної самосвідомості (І.В.Дубровіна, Л.В.Долинська, С.Д.Максименко, Н.В.Чепелєва та ін.).Аналіз більшості програм, підручників по введенню у різні спеціальності показує, що студенти під час навчання в учбовому закладі знайомляться з професійно важливими якостями особистості, що визначають структуру їх професійної самосвідомості. Однак які серед цих якостей повинні бути домінуючими у майбутній діяльності фахівців, які реально існуючі якості є у кожного з них - це питання, недостатньо вивчене у психології. Тому сьогодні усвідомлення молоддю вимог, що пред'являються професією, та вміння співвідносити їх з особливостями своєї особистості розглядається як одна із необхідних умов, що сприяє активному ставленню до вибору професії, побудови професійних планів [8], впевненості у правильності обраного шляху [10], а також професійному самовдосконаленню, самовихованню [8].

Розділ І. Професійна самосвідомість як компонент професійного самовизначення

1.1. Поняття професійної самосвідомості

Відомо, що психологічний зміст процесу професійного самовизначення полягає не лише у формуванні спрямованості на вибір конкретної професії, але й у пошуку суб'єктивних причин свого вибору. Через те невід'ємним компонентом професійного самовизначення є професійна самосвідомість, під якою розуміють усвідомлення особистістю себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності.Формою прояву професійної самосвідомості молоді є переважно усвідомлення своєї соціальної позиції, своїх інтересів, нахилів, здібностей, характерологічних особливостей, рівня своєї загальної та спеціальної готовності. При цьому усвідомлення своїх психічних особливостей нерозривно пов'язано з певним ставленням до себе, з самооцінкою. Тому самосвідомість - це не лише пізнання себе, але й емоційне відношення до себе, інтегральним результатом якого є самоповага.Треба відмітити, що інтерес особистості до себе як до майбутнього професіонала виникає не стихійно, саме в юнацькі роки, а проходить у своєму розвитку ряд етапів. У зв'язку з цим доцільно розглянути генезис професійної самосвідомості в процесі професійного самовизначення особистості.

1.2. Генезис професійної самосвідомості Дошкільне дитинство

Усім відоме прагнення дітей у своїх іграх наслідувати дорослих і відтворювати їх дії, діяльність. В дошкільному віці широкого розповсюдження набувають сюжетно-рольові ігри, частина яких має професійно зорієнтований характер. Діти граються, присвоюючи собі ролі лікарів, продавців, вихователів, водіїв, поварів і т.ін.Важливе значення для подальшого професійного самовизначення мають трудові дії - виконання нескладних операцій по догляду за одягом, рослинами, прибирання приміщення тощо. Ці трудові дії формують інтерес до праці, збагачують знання дітей про обов'язки дорослих.Позитивний вплив на подальше професійне самовизначення здійснюють знання про працю дорослих. Для їх формування бажано проводити спостереження за діяльністю дорослих, а потім опис змісту цієї діяльності.Результатом професійно-рольових ігор, виконання простіших видів праці, спостережень за діяльністю дорослих є "самовизначення" дошкільників на основі розрізнення видів праці та порівняння різних професій.Молодший шкільний вікПсихологічною особливістю молодших школярів є наслідування дорослих. Звідси й орієнтація на професії авторитетних для них дорослих: учителів, батьків, родичів, знайомих сім'ї.Друга важлива особливість дітей цього віку - мотивація досягнень. Усвідомлення дитиною своїх здібностей, можливостей на базі попереднього досвіду учбової, ігрової, трудової діяльності призводить до формування уявлень про бажану професію.Розвиток здібностей в кінці молодшого шкільного віку призводить до зростання індивідуальних відмінностей між дітьми, що впливає на істотне розширення спектру професійних переваг.Учбова й трудова діяльність сприяють розвитку уяви дітей, що збагачує знання про зміст різних видів праці. У дитини з'являються професійні фантазії - передумови професійного самовизначення особистості.Підлітковий вікУ цьому віці закладаються основи морального ставлення до різних видів праці, відбувається формування системи особистісних цінностей, які визначають вибіркове ставлення підлітків до різних професій.Наслідування зовнішніх форм поведінки дорослих призводить до того, що хлопці-підлітки орієнтуються на професії "справжніх чоловіків" - людей вольових, сміливих (льотчик, автогонщик і т.ін.). Дівчата починають орієнтуватись на професії "справжніх жінок" - привабливих, цікавих (топ-модель, співачка, телеведуча і т.п.). Орієнтація на романтичні професії складається під впливом засобів масової інформації.Диференційоване ставлення до різних учбових предметів формує у підлітків учбово-професійні нахили та професійно орієнтовані мрії. Ці орієнтації сприяють саморозвитку якостей, здібностей, притаманних представникам бажаних професій.Зразки бажаного майбутнього, професійні мрії стають психологічними штрихами професійного самовизначення.Рання юністьНайважливіше завдання цього віку - вибір професії. Професійні плани юнаків розмиті, аморфні, мрійливі. Вони найчастіше уявляють себе в різних емоційно привабливих професійних ролях, проте психологічно обґрунтованого вибору професії зробити не можуть. Незадоволення майбутнім стимулює розвиток рефлексії - усвідомлення власного "Я" ("Хто я? Які мої здібності? Які мої життєві ідеали? Ким я хочу стати?"). Самоаналіз стає психологічною основою віддаленого професійного самовизначення для багатьох юнаків.На основі оцінки своїх здібностей, можливостей, престижу професії та її зросту, а також соціально-економічної ситуації насамперед самовизначаються відносно шляхів отримання професійної освіти та резервних варіантів трудової діяльності.Таким чином, для юнаків учбово-професійне самовизначення - свідомий вибір професійної освіти.Пізня юністьУ віці 17-23 років більшість юнаків здобуває професійну освіту в учбових закладах.Загальноосвітня школа з її романтичними прагненнями, професійно зорієнтованими мріями залишилась у минулому. Бажане майбутнє стало реальністю.Однак чимало юнаків переживає незадоволення й розчарування у зробленому (примусово або за бажанням) виборі професійного поля. Актуалізація рефлексії, самоаналізу, самооцінки сприяє внесенню коректив у професійний старт.У більшості ж дівчат і юнаків в процесі професійного навчання закріплюється впевненість у правильності зробленого вибору. Поступове засвоєння професійної ролі сприяє усвідомленню себе як представника певної професійної спільності [3].

Розділ II. Розвиток самосвідомості студентів у процесі професійної підготовки

2.1. Історичний аспект розв'язання проблеми дослідження професійної самосвідомості студентської молоді

При важливому значенні уявлень про професію та самоаналізу в професійному самовизначенні спеціальних досліджень, спрямованих на вивчення їх особливостей, надзвичайно мало. Так, у радянській психологічній літературі деякі міркування стосовно особливостей професійної самосвідомості у молоді були висловлені в 20-х роках О.О.Смирновим, який розглядаючи питання "фактичних основ вибору професії"", відмічає, що "особистісна відповідність", тобто відповідність, зумовлена фізичними та психічними особливостями тих, хто обрав професію, у більшості випадків має невелике значення [9].У 80-90-х роках минулого століття різні аспекти цього питання (адекватність самооцінки, співвідношення самооцінки з рівнем домагань і професійних намірів) досліджувались у працях Д.В.Дьоміної, В.В.Єрмоліна, А.М.Кухарчук, Г.П.Рябоконь та ін. В них відмічається, що значно частина студентів-першокурсників різних учбових закладів не уявляє, які вимоги та або інша професія пред'являє до людини такий важливий фактор як відповідність професії особливостям особистості часто враховується не усіма й не завжди правильно. Поряд з цим слід також відмітити, що дані різних авторів по відношенню до особливостей самооцінки нерідко суперечать одне одному. Так, наприклад, згідно одних досліджень, студенти педагогічних вузів основними показниками своєї професійної компетентності вважають моральні та вольові якості, інші вчені у своїх працях відмічають, що юнаки краще усвідомлюють психофізіологічні властивості, особливості темпераменту [2].Не було єдності поглядів і на проблему адекватності самооцінки професійно важливих якостей. За результатами деяких праць, студенти усвідомлюють себе достатньо повно й адекватно, результати ж інших авторів свідчать про те, що рівень усвідомлення себе недостатній. Одні автори говорять про те, що першокурсникам властива швидше недооцінка себе, ніж переоцінка, інші в експериментальних дослідженнях встановлюють, що юнаки частіше переоцінюють себе, ніж недооцінюють [1,6].

2.2. Сучасні дослідження розвитку самосвідомості студентів у процесі професійної підготовки

Який же стан дослідження проблеми розвитку професійної самосвідомості студентів у сучасній психологічній науці?Переважна кількість дослідників продовжує вивчати якості, необхідні для майбутньої професійної діяльності, ступінь їх представлення та особливості самооцінки у студентської молоді, але в нових умовах соціально-політичного, економічного розвитку суспільства [3]. Через те дана проблема знайшла своє відображення не лише в традиційних для неї галузях психології (наприклад, педагогічній, медичній), але й в інших сферах життя (зокрема, економіці, юриспруденції тощо).Однак враховуючи психолого-педагогічну спрямованість аспірантів 1-го року навчання Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, розглянемо особливості розвитку професійної самосвідомості майбутніх вчителів та психологів.Так, результати досліджень вітчизняних психологів О.І.Кагальняка, К.Є.Ящишина представляють суб'єктивний еталон учителя-майстра та розкривають основні структурні елементи у змісті самооцінки професійної відповідності студентів педвузу. Ці дані представлено в нижченаведеній таблиці 1.

---

Таблиця 1Показники рівня розвитку професійно важливих якостей у майбутніх учителів№ п/п     Професійно важливі якості     Еталон, %     Самооцінка, % 1     Педагогічна спрямованість     15,3     55,3 2     Моральні якості     39,4     32,3 3     Світоглядна позиція     6,9     4,6 4     Рівень знань     13,4     2,6 5     Властивості уваги     0,7     2,3 6     Організаторські здібності     5,8     1,7 7     Естетичний розвиток, загальна культура     0,3     1,2 8     Перцептивні здібності     13,8     - 9     Дидактичні здібності     6,9     - 10     Вольові якості     2,3     - 11     Зовнішність     0,3     -

---

У відповідності до професіограми вчителя всі оціночні судження студентів поділяються на наступні групи: педагогічна спрямованість, світоглядна позиція, моральні й вольові якості, дидактичні, перцептивні, організаторські здібності, обізнаність - рівень знань, властивості уваги, особливості зовнішнього вигляду. Крім переліку класифікаційних груп, властивостей і якостей особистості, в таблиці наведено дві групи кількісних показників. До першої групи належать дані, що характеризують оцінку студентами еталонного взірця гарного вчителя, до другої -дані, що характеризують самооцінку професійно важливих якостей студентів педвузу.Якісний аналіз одержаних результатів дозволив визначити основні структурні елементи змісту самооцінки педагогічних здібностей майбутніх учителів та їх уявлень про педагога - майстра.

Так, основою в самооцінці студентів є не всі перераховані вище якості, а лише дві їх групи:

1. педагогічна спрямованість (інтерес до педагогічної діяльності, любов до дітей : т.п.) - ці якості складають 55,3% від загальної кількості оціночних суджень;
2. моральні якості (чесність, справедливість, гуманність і т.д.) - 32,3% від загальної кількості оціночних суджень.

Зміст же уявлень студентів про ідеального вчителя значно повніший і визначається наступними групами особистісних якостей (структурними елементами):

1. моральні якості - 39,4% від усіх оціночних суджень;
2. педагогічна спрямованість - 15,3%;
3. перцептивні здібності (психологічна спостережливість, розуміння внутрішнього світу дитини і т.п.) - 13,8%;
4. рівень знань (по профілюючих предметах тощо) - 13,4%;
5. світоглядна позиція, дидактичні здібності - по 6,9%;
6. організаторські здібності - 5,8%.

У процесі психологічних досліджень було встановлено, що важливі для педагогічної діяльності якості (перцептивні, дидактичні здібності, вольові якості, особливості зовнішності) не знайшли свого відображення у змісті самооцінки студентів. А це означає, що оціночна характеристика ідеального вчителя у студентів педвузу повніша за їх самооцінку, проте і в ній у повній мірі не відображено весь перелік професійно важливих якостей і властивостей, а саме: експресивно-мовленнєві, комунікативні, сугестивні здібності, педагогічну уяву тощо.Таким чином, виявлене в дослідженні уявлення майбутніх учителів про еталонний взірець професіонала саме по собі ще не забезпечує відповідного рівня розвитку у них образа "Я" в процесі професійної підготовки. А тому з цією метою необхідно активізувати консультативну роботу з учнями, що обирають професію вчителя, а також проводити спеціальні заняття, спрямовані на активізацію самопізнання та самооцінки професійно важливих якостей у студентів педвузу на основі перш за все порівняння себе з членами групи [4].Чимала кількість досліджень (Н.В.Самоукіна, М.А.Степанова) присвячена загальним питанням професійно-педагогічної підготовки майбутніх психологів системи закладів освіти. Однак психологічна наука відчуває гострий дефіцит вітчизняних теоретико-експериментальних розробок з проблеми розвитку професійної самосвідомості у майбутніх психологів в умовах навчання у вузі.Серед не багатьох вчених, хто працює над розв'язанням цієї вузької проблеми, слід відмітити працю І.А.Мартинюк. На її думку, "...ефективність вузівської підготовки майбутнього психолога потребує формування комплексу професійно важливих якостей, пристосованих до фахової діяльності" [7; 4]. Саме за результатами експериментального дослідження було визначено 48 якостей, необхідних для проведення успішної роботи психолога в школі.

Згрупувавши виділені якості за критерієм їх змістовної спільності, було одержано 12 груп якостей, котрі поєднуються у комплекс наступним чином:

1. теоретична обізнаність (відкритість для засвоєння нового знання, для сприйняття альтернативних поглядів, високий рівень інтелекту на фоні позитивного фізичного й психічного стану, високий рівень загальної культури, високий рівень професійної мотивації, компетентність, освіченість, різнобічність, розпізнавання будь-якого відхилення від нормального функціонування чи розвитку об'єкта, швидка орієнтація в ситуації);
2. комунікативні якості (вміння встановлювати контакти, виразність мови, вміння розрядити напруженість, вміння керувати самим собою і процесом спілкування, здатність знайти багато реакцій - вербальних і невербальних - на широкий спектр ситуації і проблем, здатність практично вирішувати задачі на контактність, привітність, товариськість, почуття гумору);
3. якості, що характеризують толерантність (альтруїстичність, безумовне прийняття особистості клієнта, вихованість, гуманність, доброта, повага до людини, почуття глибокої любові до дитини, професійний такт, самовладання, стриманість, терплячість);
4. якості, що допомагають зрозуміти внутрішній світ іншої людини (емпатія, чуйність, уважність, проникливість);
5. динамічність поведінки (швидка адаптація у навколишньому середовищі, гнучкість);
6. творчий потенціал особистості (винахідливість, нестандартність мислення, почуття новизни);
7. спостережливість;
8. психологічна інтуїція;
9. сенситивність;
10. позитивне уявлення про образ "Я";
11. потреба в самоактуалізації;
12. оптимізм.

З огляду на надзвичайну складність формування усіх необхідних професійно важливих якостей в умовах вузівського навчання (особистість фахівця вдосконалюється роками) було відокремлено блок якостей, що посіли перші шість рангів, як визначальні (найважливіші) для успішного входження в професійну діяльність. Для діагностики з кожної групи якостей обиралась одна ключова якість: так, для другої групи визначено комунікативність, для третьої - толерантність, для четвертої - емпатія, для шостої - творчий потенціал. При цьому не досліджувались:а) перша група якостей, оскільки їх розвитку приділяється у вузівській підготовці основна частина часу та уваги;б) динамічність поведінки, оскільки дана якість обумовлена низкою внутрішніх та зовнішніх умов, що робить надзвичайно складним діагностування.Середні показники рівня розвитку компонентів професійної самосвідомості студентів 1-У курсу подано у таблиці 2.

---

Таблиця 2Середні показники рівня розвитку професійно важливих якостей у майбутніх психологів Курс     Професійно важливі якості     Комунікативність     Комунікативна толерантність     Здатність до емпатії     Творчий потенціал І     12     48     24     113 II     11     44     23     113 III     13     43     25     108 IV     11     42     24     108 V     11     50     23     116 Рівні розвитку, бали      9-18      1-45      23-33      115-162 Аналіз середніх показників розвитку професійно важливих якостей у майбутніх психологів свідчить про те, що у своїй більшості вони відповідають наміченим. Попри це, наявні й такі, що не досягають даних рівнів. Це стосується комунікативної толерантності студентів І та V курсів, здатності до емпатії студентів II, IV і V курсів та творчого потенціалу студентів III і IV курсів.Наведене вище вказує на важливість розгляду відсоткових часток студентів, показники розвитку професійно важливих якостей яких не досягають необхідного рівня (таблиця 3).Таблиця 3.Відсоткова частка осіб з недостатнім рівнем розвитку професійно важливих якостейКурс    Професійно важливі якості    Комунікатив-ність    Комунікативна толерантність    Здатність до емпатії    Творчий потенціалІ    11    54    27    18II    30    38    33    22 'III    20    46    22    68IV    21    33    33    71V    41    74    33    35

---

Зазначені вище результати відсоткової частки осіб із недостатнім рівнем розвитку професійно важливих якостей свідчать про те, що в умовах традиційного навчання професійна самосвідомість майбутніх психологів формується значною мірою стихійно. Через те надзвичайно важливо для розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців є орієнтація процесу підготовки на максимальне наближення навчання до вимог діяльності.

Тому серед необхідних умов, що стимулюють розвиток професійної самосвідомості, слід відмітити наступні:

1. формування установки особистості на самовиховання та врахування своїх індивідуально-психологічних якостей у процесі виконання учбово-практичних завдань, звернення на себе як суб'єкта діяльності;
2. використання колективних форм пізнавальної діяльності, рольових завдань, у яких завдяки груповій апперцепції здійснюється активне засвоєння необхідних професійних еталонів;
3. організація оціночної діяльності студентів (самооцінка й групова оцінка професійно важливих якостей).

Перераховані вище умови розвитку професійної самосвідомості найповніше, найкраще реалізуються в ході використання активних методів навчання, зокрема, розроблених спеціальних тренінгових програм, побудованих на положеннях вітчизняних і зарубіжних психологів-дослідників, практиків (В.Большакова, П.Вайнцвайга, Т.Василишиної, І.Вачкова, С.Воробйова, В.Клименко, М.Кривко, Ю.Пахомова, Є.Рогова, В.Семиченко, Т.Яценко та багатьох інших).

Висновки

Професійна самосвідомість - невід'ємна складова професійного самовизначення особистості, її зміст полягає в усвідомленні індивідом себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності. Для людини, що вступає в самостійне життя, питання "Ким бути?" водночас є питанням "Яким бути?" І якщо перше питання для студентів учбових закладів є розв'язаним, то друге залишається відкритим.Саме тому переважна кількість сучасних досліджень спрямована на вивчення професійно важливих якостей - структурних елементів професійної самосвідомості майбутніх фахівців, необхідних для їх подальшої діяльності, на розкриття ступеня представлення цих професійно важливих якостей у студентської молоді, на розробку шляхів розвитку професійної самосвідомості.

Список використаних джерел

1. Брагина В.Д. Представления о профессии и самооценка профессионально значимых качеств у учащейся молодежи // Вопросы психологии. - 1976. - №2. -С.146-150.
2. Закиров К.А. Самообразование молодежи. - Казань, 1974. - 86с.
3. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Садовникова Н.О. Профориентология. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 192с.
4. Кагальняк А.И., Ящишин К.Е. Формирование самооценки профессионально значимых качеств будущих учителей // Вопросы психологии. - 1989. - №5. -С.45-51.
5. Ковалев А.Г. Самосознание личности. - М.: Просвещение, 1967. - 110с.
6. Кухарчук А.М. Самооценка студентов в процессе профессионального самоопределения. -Минск: «Народная асвета», 1984. - 154с.
7. Мартинюк І.А. Розвиток професійно важливих якостей у майбутніх психологів для роботи в школі: Автореф. дис. ...канд-та психол. наук: 19.00.08 / Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 16с.
8. Рувинский Л.И. О сущности самовоспитания // Вопросы психологии, 1968. - №5. -С.12-17.
9. Смирнов А.А. Психология профессий. - М.: Работник просвещения, 1927. - 44с.
10. Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. - М.: Педагогика, 1981

---

---