Юнацький максималізм

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Максимал́ізм юнацький — явище психічного розвитку індивідуума, яке найчастіше виникає в юнацькому віці, в умовах кризи ідентичності за Е.Еріксоном. Юнацький максималізм тісно пов'язаний зі становленням феноменів особистісного й професійного самовизначення юнаків, формування світогляду й системи смисложиттєвих орієнтацій особистості. Максималізм проявляється у надмірній категоричності суджень юнаків, безкомпромісності рішень, завищених вимогах до себе і, частіше, - до інших людей. Юнацький максималізм призводить до того, що індивідуум поділяє весь оточуючий світ і власну особистість на "чорне" і "біле". Цей феномен, як правило, призводить до ускладнення міжособистісних стосунків юнаків з іншими людьми, зокрема - дорослими. Переживання юнацького максималізму супроводжується бурхливими емоціями і завешується з формуванням у юнака соціальної позиції дорослого.