Гештальтпсихологія

Гештальтпсихологія (від нім. Gestalt – цілісна форма, образ, структура+ гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – напрям у західній психології, що виник у Німеччині в першій третині ХХ ст. Засновниками гештальтпсихології були вчені-психологи М. Вертгеймер, К. Коффка, В. Келер. Гештальтпсихологія використовує для пояснення складних психічних явищ принцип їх цілісності («гештальтів») на противагу принципу розчленування свідомості на елементи і побудові з них, за законами асоціацій або творчості, синтезу складних психічних феноменів, прихильниками чого є представники структурної психології.