Психологічні особливості ціннісно-смислової сфери майбутніх учителів
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова.
Автор: Марчук Тетяна Вікторівна
В умовах перехідного суспільства, розпорошеності ідей і поглядів, докорінних змін в індивідуальній та колективній свідомості людей важливою є проблема вивчення ціннісних орієнтацій і, особливо, духовних цінностей молоді, яка є найважливішою верствою населення в плані ідеологічного вакууму і його заповнення духовними сурогатами. Одночасно з цим, саме молодому поколінню належить в майбутньому впроваджувати в реальному житті закладені національною ідеєю пріоритети розвитку кожної окремої особистості, суспільства, нації, людства у цілому.Тому проблема ціннісно-смислової сфери особистості розглядається більшістю дослідників у нерозривному зв'язку із принципами побудови національної системи виховання і освіти.Основна мета нашого дослідження полягала у виявленні, аналізі та експериментальній перевірці психолого-педагогічних особливостей ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього педагога. Розкривалась психологічна сутність цінностей, ціннісних орієнтацій, духовності, духовних цінностей особистості, досліджувалось становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки, зміст ціннісних орієнтацій сучасних студентів, динаміка їх ієрархічної структури, фактори впливу на зміст і структуру ціннісних орієнтацій (майбутня спеціальність, вік, стать). Для розв'язання цих цілей проводився порівняльний аналіз психолого-педагогічних особливостей системи ціннісних орієнтацій, духовних цінностей студентів різних факультетів, курсів і статевої приналежності. Також визначались особливості розуміння сучасним студентством сутності понять "духовність" і "духовне багатство" для конкретної людини і народу у цілому, що дозволяло встановити рівень національної самосвідомості молоді, визначити перспективні шляхи й основні труднощі становлення української національної ідеї та відповідні завдання, які постають при організації навчально-виховного-процесу у вищій школі, зокрема, у педагогічних вузах. Одержані дані дозволяють зробити деякі теоретичні та практичні висновки.Особливості системи ціннісних орієнтацій особистості кожного студента зумовлені впливом об'єктивних (стать, рівень матеріального забезпечення, місце проживання, друзі) і суб'єктивних (рівень професійно-педагогічної спрямованості) чинників. У процесі оволодіння майбутньою спеціальністю більшої ваги набувають цінності, пов'язані з професійно діяльністю, активним діяльним життям та міжособистісними стосунками з друзями та в сім'ї, що є свідченням тісного взаємозв'язку ціннісних орієнтацій та особистісної зрілості індивіда.Однак, для більшості студентів характерний низький рівень сформованості диференційованої структури ціннісних орієнтацій, внаслідок чого студенти відчувають труднощі у визначенні для себе конкретних цілей життя, виборі відповідних засобів для їх досягнення.В процесі дослідження було встановлено, що студенти всіх вікових груп орієнтовані на загальнолюдські цінності особистого щастя (здоров'я, любов, щасливе сімейне життя, матеріально забезпечене життя).Рівень значущості цінностей індивідуальної самореалізації (продуктивного життя і, особливо, творчості) є надзвичайно низьким. Це свідчить про те, що студенти не готові до впровадження індивідуального стилю життя, не усвідомлюють значення цих цінностей для професійної діяльності. Даний факт потребує особливої уваги у вихованні майбутніх вчителів, оскільки гуманістична спрямованість суспільного розвитку, зміна ідеологічних орієнтирів, перетворення в економічному житті, впровадження ринкових механізмів вимагають формування вільної, активної і, головне, творчої особистості, яка здатна не лише правильно зорієнтуватися у нових умовах, досягти повної реалізації власних здібностей та можливостей, а й проводити цілеспрямовані перетворення оточуючої дійсності на користь всього суспільства. Виховати таку особистість може лише той педагог, який сам мислить нестереотипно, а, використовуючи кращі наукові надбання, організовує свою діяльність у руслі постійного пошуку, активно застосовує творчий підхід.Проблемою естетичного виховання постає визнання студентами краси природи та мистецтва однією з найменш значущих цінностей, а низький рейтинг етичної цінності "щастя інших" може свідчити про недоліки у моральному вихованні.Порівняльний аналіз особливостей ціннісних орієнтацій студентів за спеціалізацією засвідчив, що вирішальним фактором у виборі пріоритетних цінностей виявився вік опитуваних, студенти всіх факультетів одностайно назвали найбільш та найменш значущі цінності.Аналіз отриманих результатів дозволив виявити вікові особливості інструментальних цінностей майбутніх педагогів.Пріоритетними студенти всіх вікових груп називають однакові цінності (вихованість, освіченість, чесність, відповідальність, акуратність), однак чесність та відповідальність з віком набувають більшого значення і це пов'язано із розширенням індивідуального досвіду взаємодії з іншими людьми.Свідченням усвідомлення студентами важливості в сучасних умовах інтелектуального зростання є високий рейтинг освіченості, а критерієм найбільш прийнятної поведінки в соціумі визнається вихованість.Найнижчим серед інтелектуальних цінностей є рейтинг широти поглядів, серед професійно-мотиваційних – ефективності у справах і високих запитів, серед особистісних – непримиренності до недоліків у собі та інших.Результати порівняльного аналізу статевих особливостей ієрархічної структури цінностей-засобів засвідчили, що юнаки більшою мірою цінують вольові якості – тверду волю та самоконтроль, що обумовлено особливостями виховання цих традиційно чоловічих рис. Дівчата порівняно більшої ваги надають вихованості, освіченості та акуратності.Розвиток гуманної, вільної і відповідальної особистості безпосередньо пов'язаний із системою її духовних цінностей, що протистоять утилітарно-прагматичним цінностям.У процесі дослідження було виявлено ряд психолого-педагогічних особливостей духовних цінностей студентів різних факультетів, віку і статі.Студенти всіх вікових груп орієнтовані на загальнолюдські цінності. Пріоритетними виявилися: святість материнства, дитинства, старості, життя за законами добра і краси, відповідальність за себе, за інших та світ навколо. Зниження значимості віри в Бога як духовної цінності серед студентів ІV і V курсів ми пояснюємо специфічними особливостями природничого факультету, які пов'язані із формуванням матеріалістичного світогляду.Необхідно відзначити ще одну психологічну закономірність: низький рівень значущості цінностей, які пов'язані з життям народу, нації, рідного краю, зокрема, поваги до державної і рідної мови та знання історії свого народу. Це свідчить про те, що наша держава переживає духовну кризу, наслідки якої у поєднанні з економічними негараздами можуть стати руйнівними.Тому одним з першочергових завдань національного виховання майбутніх педагогів є формування почуття відповідальності за минуле і сучасне нації та держави, свідомого і критичного ставлення до історичних подій, розуміння значення рідної мови в розвитку культури, мистецтва, науки, переконаності у тому, що байдуже ставлення до державної мови в очах цивілізованого світу є проявом невігластва, соціальної некомпетентності, антигуманності.Неусвідомлення студентами значення творчого ставлення до себе і світу стає перешкодою на шляху формування активної особистості, здатної до самостійного життєвого вибору, самопізнання, самовдосконалення та самореалізації, тому увага вихователів також повинна акцентуватися на даній проблемі.Стосовно розбіжностей у виборі духовних цінностей за статевою приналежністю, то дівчата виявилися більш орієнтованими на загальнолюдські цінності, зокрема гуманістичні та альтруїстичні (відповідальність за себе, за інших та світ навколо, життя за законами добра і краси, гуманність до слабких і беззахисних), а хлопці – на громадянські цінності (повага до державної і рідної мови та знання історії свого народу, а також пам'ять про своїх предків).Необхідно відзначити також, що серед всіх категорій опитуваних лише юнаки природничого факультету серед пріоритетних духовних цінностей назвали дбайливе ставлення до природи. Несформованість екологічної свідомості, неусвідомлення значення навколишнього природного середовища в житті людини і потреби його захисту від небезпечних втручань ставлять ряд важливих завдань екологічного виховання молоді.В результаті дослідження було виявлено ті узагальнені риси, які, на думку майбутніх педагогів, найбільш притаманні людині, духовний світ якої повністю сформований.Студенти факультету іноземних мов духовно багатою людиною назвали того, хто живе в гармонії із собою і світом, а першокурсники природничого факультету – того, хто любить дітей, шанує літніх, піклується про жінку-матір.Найменшу вагу серед студентів обох факультетів і всіх вікових груп мало судження про те, що духовно багатою людиною є той, хто вміє дотримуватись законів Природи і Космосу. Такий вибір ми пояснюємо несформованістю екологічної свідомості студентської молоді, неусвідомленням нею цілісності Всесвіту, безперервного зв'язку кожної людини з природою, космосом, планетарним життям. Особливе занепокоєння викликає поширеність даного явища серед студентів природничого факультету, частиною фахової підготовки яких є вивчення предметів природничо-наукового циклу.Розуміння майбутніми педагогами поняття "духовне багатство" певною мірою визначалось віком опитуваних. Результати визначення духовно багатої людини за допомогою шкали цінностей студентами ІІ курсу є аналогічними результатам досліджень серед першокурсників даного факультету. В той же час, студенти V курсу духовно багатою людиною визначають того, хто гуманний до людей і всього існуючого на планеті. Вони вважають також, що формування духовного світу людини є неможливим без її постійного прагнення до самовдосконалення. Про це свідчить зростання рейтингу судження "у кого різнобічні потреби та інтереси".Порівняльний аналіз отриманих даних за статевою приналежністю респондентів засвідчив значну подібність у баченні духовного багатства людини юнаками та дівчатами І та ІІ курсів. Серед студентів ІV та V курсів відмінності були більш суттєвими, жодне з суджень не отримало однакового рейтингу. Стосовно розбіжностей у виборі суджень під час визначення духовно багатої людини, то серед хлопців більшу вагу мали судження "хто живе по совісті" та "хто відповідальний за себе і за світ навколо", а дівчата ознакою високого рівня духовності вважають досягнення гармонії із собою та світом.Таким чином, спираючись на дослідження Помиткіна Е.О., ми можемо визначити духовність як специфічно людську якість, що характеризується усвідомленням єдності буття і зумовлює прагнення людини до гармонії внутрішнього і зовнішнього світу, спрямовує особистість до пізнання і самопізнання, творчості, самовдосконалення та гуманістичної поведінки [1;10].Боришевський М.Й. вбачав у духовності осмислення особистістю гуманістичного сенсу цілей людської життєдіяльності, яке є відображенням у світоглядних орієнтаціях людини сподівань, прагнень, ідеалів, духу нації і визначає її життєвий вибір [2;147].Тому духовні національні цінності, які притаманні народу історично, мають бути покладені в основу національного виховання і забезпечувати успішність розвитку особистості творчої, вільної, здатної до самостійного і відповідального вибору.Процес розвитку особистості майбутнього вчителя та його ціннісно-професійного самовизначення залежать від рівня та ступеня соціальної активності, самоактивності і продуктивності самої особистості.Активність та самоактивність завжди спонукаються цінностями. Процес оволодіння цінностями вчительської професії у навчально-виховному процесі оптимізується при виявленні і створенні таких психолого-педагогічних умов, коли цінності набувають цілісного, значущого, системного характеру і регулюють самостійність особистості. Ефективним засобом реалізації цих умов є активне групове навчання, яке забезпечує таку систему інтерперсональних зв'язків, коли дії і судження кожного студента потрапляють під контроль викладача, співучасників по розширенню ціннісних орієнтацій та внутрішнього ідеального спостерігача у вигляді самоспостереження, самоконтролю, самооцінки.Ефективними формами роботи є дискусії, аналіз і розв'язування життєвих і педагогічних ситуацій, рольові ігри, які сприяють виробленню позитивної мотивації на майбутню професійну діяльність, розширенню пізнавального інтересу до оволодіння обраною професією, зміщення акцентів з професійно-предметних цінностей на професійно-особистісні, перенесенню смислів і значень на дії і вчинки, підвищенню самоактивності, усвідомленню своїх життєвих та професійних орієнтирів, реальних засобів їх досягнення. В результаті значущі для студентів цілі і цінності інтегруються в цілісну систему професійного становлення.Проведене дослідження не претендує на повноту аналізу психолого-педагогічних особливостей системи ціннісних орієнтацій майбутніх учителів. Перспективи подальшого дослідження проблеми ми вбачаємо у розкритті зв'язку ціннісних орієнтацій з академічною успішністю студентів, рівнем їх професійно-педагогічної спрямованості, їх самоактуалізації.
Список використаної літератури
- Помиткін Е.О. Проблема розвитку та діагностики духовних ціннісних орієнтацій у старшокласників //Практична психологія та соціальна робота. – 1998 * №10. – С. 10-16
- Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина //Педагогіка і психологія. – 1997. * №1. – С. 144-150