Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Автор: Конончук А.І.

УДК: 37.013.42:371.134

У період зміни і перебудов, які переживає сучасне українське суспільство, більше всього страждають менш захищені верстви населення – жінки, діти, люди похилого віку. Якщо проаналізувати становище жінок в сучасній Україні, то ми побачимо загальні для всіх посттоталітарних країн проблеми: фемінізація бідності, дискримінація жінок на ринку праці, низький рівень представництва жінок у керівних органах, стійкі стереотипи відносно розподілу ролей жінки та чоловіка, збільшення насилля щодо дівчат та жінок. Так, 60% офіційно зареєстрованих безробітних в Україні – жінки. Зростає кількість сімей, де жінки стають головними, хто приносить гроші в сім'ю, беруть на себе відповідальність за добробут сім'ї та дітей.

Всі ці процеси штовхають жінку шукати щастя подалі від сім'ї. Одним із шляхів покращення свого матеріального становища та втечі від родини є виїзд за кордон. Крім того, ситуація жінки ускладнюється процесом криміналізації міграції. Дешева робоча сила українських громадян становить основу великого прибутку посередників як в Україні, так і за її межами.

Останні дослідження, проведені Міжнародною організацією міграції свідчать, що з України шляхом „вербування" вивозять жінок вже у 67 країн світу. Але незважаючи на це, 80% опитаних жінок виявляють бажання працювати за кордоном, розуміючи, що робочим-мігрантам в європейських та інших розвинених країнах найбільш доступними сферами будуть сфери сексуальної індустрії в її легальному та нелегальному варіантах [1, 62].

Практичний досвід праці по ліквідації торгівлі жінками і безпосереднє спілкування з жінками, які хочуть їхати працювати за кордон або вже повернулися звідти, свідчить, що велику роль у поширенні торгівлі людьми має погана обізнаність українських громадян відносно можливостей працевлаштування і перебування за кордоном, а також наслідки нелегального працевлаштування там, відсутність працюючої системи захисту потерпілих, з одного боку, і недосконалість у системі покарання злочинців, з іншого.

Важливими, але мало дослідженими є психологічні фактори, що сприяють процвітанню торгівлі жінками (загальне погіршення психологічного стану, ослаблення самозахисту тощо) та насилля, зокрема, домашнє. Не останню роль в бажанні жінки працювати у секс-бізнесі за кордоном відіграє „сексуальна пропаганда" у засобах масової інформації, відповідна література та відеопродукція.

У таких умовах перед фахівцями, які ставлять собі за мету подолання вищеназваних явищ, гостро постає питання про те, як вплинути на якомога більшу кількість населення, активізувати особистісну роль жінки щодо уникнення попадання її у статус „жертва торгівлі людьми". У контексті цих питань важливим напрямом діяльності, спрямованим на протидію торгівлі жінками, є проведення просвітницької роботи серед потенційної групи ризику, якою є, зокрема, учнівська жіноча молодь. Тому метою статті ми визначили розкриття змісту просвітницької роботи щодо попередження торгівлі жінками з учнівською жіночою молоддю як напрямку діяльності соціального педагога.

Різні підходи до визначення поняття та причин виникнення такого явища як „торгівля жінками", теоретичні засади здійснення профілактичної роботи щодо попередження торгівлі жінками, знаходимо у роботах таких науковців як О. Левченко, І. Трубавіна, О. Калашнік, Т. Дорошок, Л. Савіч, В. Сановська та ін., дослідженнях Українського інституту соціальних досліджень, Міжнародної організації по міграції. Нормативно-правова база щодо попередження торгівлі людьми представлена міжнародним та вітчизняним законодавством у сфері боротьби з торгівлею жінками.

Проблема соціальної профілактики торгівлі жінками є напрямом виховної роботи з учнівською молоддю як складова профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі. Сьогодні мова йде не просто про всебічне виховання особистості, але й про виховання незалежної, конкурентноспроможної особистості, яка здатна протистояти зовнішнім негараздам і впливам, захистити себе у виборі сучасного дорослого життя.

Концептуальною базою соціальної профілактики торгівлі жінками в цьому аспекті, ми вважаємо, є концепція „допомоги для самодопомоги", яка поєднує в собі соціальну і виховну спрямованість профілактики, може бути використаною для різних категорій дівчат та жінок, їхніх батьків та родичів (з урахуванням їх віку та особливостей).

„Допомога для самодопомоги" інтегрує в собі багато сучасних наукових теорій і концепцій соціальної роботи. Вона розглядає людину як суб'єкт соціальної роботи, що означає формування в неї відповідальності за своє життя, свій вибір, вміння свідомо користуватися своїми правами на основі знання про них. Ключовим моментом „допомоги для самодопомоги" є опора на бажання дівчат, жіночої молоді та членів їх сімей керувати своїм життям, запобігати небажаним впливам та обману. Сьогодні ж більшість молодих дівчат чули про торгівлю людьми, але вважають, що з ними такого не трапиться, хоча знань і вмінь розв'язувати подібні ситуації вони не мають [10].

З метою вивчення стану обізнаності молоді з проблемою торгівлі жінками та виявлення потенційної „групи ризику", які можуть стати жертвами торгівців людьми, нами було проведено анкетування учнів 10-11 класів тринадцяти шкіл м. Ніжина (Чернігівської області). Вибірка складає 684 учня (з них 437 дівчат і 247 хлопців).

Дослідження показало, що 70% - 80% опитаних дівчат складають саме ту потенційну „групу ризику", яка може стати реальними жертвами торгівців людьми. Ми змогли простежити таку закономірність: чим менше знань щодо прав перебування за кордоном має молода дівчина, тим ризикованіша і менш обачніша її поведінка. Дівчата мають бажання виїхати за кордон (78,94%) не виключаючи можливість потрапляння в іноземну країну нелегальним шляхом, вийти заміж за іноземця (56,73%), але при цьому не володіють знаннями стосовно прав українських громадян за кордоном (56,17%), інформацією щодо того, куди можна і необхідно звернутися у разі виникнення проблем перебування в іноземній країні (молодь називає лише поліцію, хоча існує багато інших установ та організацій, які можуть надати більш ефективнішу допомогу у разі потрапляння емігранта у складну або загрозливу для життя ситуацію). Мета виїзду з батьківщини – працевлаштування (сфери працевлаштування: шоу-бізнес, няні, гувернантки, танцівниці, тобто професії, які в своїй основі передбачають ризик потрапляння у рабство). Їх знання про працевлаштування і перебування за кордоном ілюзорні, обмежені та позитивно гіперболізовані, а поведінка необачна і надто довірлива. Такі дані анкетування спонукають соціальних педагогів до активної просвітницької роботи зі старшокласниками з метою інформаційної обізнаності молоді.

Соціальна профілактика торгівлі жінками у молодіжному жіночому середовищі має своїми завданнями:

• здійснення інформаційно-пропагандистської роботи серед дівчат з метою розкриття реального змісту явища і поняття "торгівля людьми";
• формування правової свідомості і правової поведінки в дівчат, відповідальності за своє життя у єдності із розвитком їх активності, самостійності, творчості, створення умов для самореалізації.

Ці завдання соціальної профілактики можуть реалізуватися соціальним педагогом у загальноосвітньому навчальному закладі у таких напрямках роботи з дівчатами: соціальні дослідження з проблеми; інформаційно-пропагандистська робота; соціальне навчання; соціальна реклама послуг суб'єктів соціальної роботи; правова просвіта з проблем торгівлі людьми; допомога дівчатам у виборі професії, організації дозвілля тощо; сприяння розвитку ініціатив, реалізації інтересів; організація волонтерського руху; робота молодіжних соціальних служб.

Розглядаючи торгівлю жінками як явище соціально-психологічне, ми вважаємо, що просвітницька діяльність соціального педагога повинна здійснюватися за допомогою таких форм і методів, які ефективно можуть вплинути на свідомість та поведінку молоді, є цікавими, доступними, допомагають мислити, сприяють творчому пошуку, надають можливість не лише отримати знання, а й застосувати ці знання на практиці, тобто розвивають вміння та навички. Серед таких форм та методів роботи ми виділяємо активні (рольові ігри, розгляд та моделювання ситуацій, соціально-педагогічний тренінг, диспути тощо), колективні та індивідуальні.

Колективні форми і методи просвітницької роботи (лекції, бесіди, диспути, усні журнали, кінолекторії та ін.) охоплюють одночасно велику кількість підлітків і молоді, сприяють створенню певного емоційного настрою, індивідуальні – дають можливість соціальному педагогу індивідуалізовано працювати з окремою особистістю.

Будь-який виховний захід з досліджуваної проблематики можна розпочати з ознайомлення молоді з виставкою літератури, а також буклетів, плакатів з даної теми. Можна використати відеофільм. Наводячи ті чи інші приклади, необхідно викликати у слухачів певне до них ставлення, бажання дати їм відповідну оцінку.

При виборі форм і методів роботи соціальному педагогу необхідно пам'ятати, що ефективність такої роботи значно зростає, коли до її підготовки і проведення залучається учнівська молодь.

Активною формою виховання є диспут якпублічне обговорення, зіткнення протилежних ідей, поглядів з метою пошуку істини. Для ведення диспуту обирається ведучий, який повідомляє тему диспуту, робить вступне слово, пропонує висловити свою точку зору і потім керує обговоренням, ставить запитання, підводить підсумок.

Диспути допомагають формуванню правових уявлень, поглядів і переконань, учасники самостійно оцінюють ті чи інші судження, відстоюють свої погляди, диспут допомагає виявити настрій вихованців, їхній внутрішній світ, формувати громадську думку колективу, критичне ставлення учнівської та студентської молоді до порушення прав жінок та ін.

Соціальний педагог повинен окреслити коло питань для обговорення. Їх мета – змусити вихованців замислитися над проблемою, викликати пізнавальну активність, бажання висловитися, допомогти розібратися в проблемах стосовно „білого рабства", наприклад: „Я і права людини", „Права людини і дискримінація жінок", „Що таке свобода особи?" та ін.

У ході підготовки до диспуту бажано провести анкетування серед учнівської молоді з проблеми диспуту, яке дасть можливість виявити, як вони ставляться до тих чи інших питань запобігання торгівлі жінками, що їх найбільше хвилює у зв'язку із цим.

Основні вимоги до організації та проведення диспуту: планування, добір і конкретизація питань, обговорення, попереднє повідомлення про диспут; підбір літератури, відео-, кіно матеріалів, кваліфіковане керівництво.

Цікавою формою роботи є усний журнал. Він присвячується одній проблемі або комплексу різних питань. Наприклад, усний журнал на тему „Рабство та його сучасні прояви". Кожна сторінка повинна мати свою назву і зміст. Зміст сторінки являє собою виступ учня, зустріч з працівниками правоохоронних органів, неурядових організацій в Україні із запобігання торгівлі жінками та ін. Сторінка ілюструється фрагментами з кіно- і відеофільмів, бажано оформити вітрину зі спеціальною літературою, газетними чи журнальними статтями.

Популярною формою пропагування знань з проблем прав людини, запобігання торгівлі жінками є тематичні вечори та вечори запитань і відповідей.Тематика таких вечорів може бути різноманітною. Вечір може бути присвячений вузькому питанню – одній темі. Можна готувати кілька тематичних вечорів, присвячених Міжнародному дню прав людини, який проходить щорічно 10 грудня, таких як"«Конституція України - маніфест миру, свободи, щастя", „Що означає бути вільною людиною?" та ін.

Конкурси - це змагання на найкраще, найшвидше та найправильніше виконання завдань. Підготовка конкурсу включає: визначення теми, учасників; формування питань, завдань; розробка умов конкурсу. Прикладом конкурсів з проблем торгівлі жінками можуть бути: конкурс соціальної реклами, юридичний конкурс тощо.

Рольова гра - навчальна гра, під час якої учасники імітують реальну ситуацію через виконання призначених ролей. Мета рольової гри полягає в набутті досвіду поведінки чи ставлення, а також певних навичок. Кожний учасник повинен знати ідею ролі та мету рольової гри взагалі. Важливо дати групі вийти з ролі по закінченню вправи – сказати кілька слів про почуття, враження, думки. Рольову гру використовують як найбільш ефективний засіб наочного висвітлення змісту та суті тематики.

Успіх гри залежить від наступних умов: наявності сценарію гри; правильно визначених критеріїв ефективності гри; створення доброзичливої, відкритої обстановки для забезпечення психологічного контакту та вияву щирих почуттів учасників; використання соціальним педагогом соціального досвіду учасників, мобілізації всіх потенційних можливостей; створення ситуації успіху. Прикладом такої гри може бути „Юридичний хокей".

Найдоцільнішою формою просвітницької роботи з жіночою молоддю щодо попередження торгівлі жінками є соціально-педагогічний тренінг, суттєвою перевагою якого є те, що він дає унікальну можливість вивчити складні, емоційно значимі питання в безпечній обстановці групи, а не в реальному житті з його загрозами та ризиками. Цеформа організації пізнавальної діяльності, яка передбачає сплановану послідовність дій, спрямованих на те, щоб допомогти об'єкту діяльності навчитися ефективно виконувати роботу чи завдання.

Для проведення тренінгу необхідно підготувати приміщення: розставити стільці по колу (саме таке розташування стільців дозволяє всім учасникам бачити один одного), підготувати достатню кількість паперу, маркерів, скотч, виділити місце для фліп-чарту (демонстрації, вивішування інформаційних матеріалів, схем і т.д.), після кожної вправи необхідно вивішувати підсумкові дані, щоб учасники бачили результати спільної роботи.

Тренінг починається зі знайомства учасників. Можна запропонувати висловити свої очікування. Дуже важливо, щоб кожен учасник тренінгу відчув, що його присутність позитивно сприймається командою.

Наступним етапом є знайомство з темою, планом, цілями і завданнями тренінгу. Чітко сформульована мета тренінгу допоможе легко справитися з інколи дійсно важкими завданнями, конкретно відповісти на те чи інше питання, направити роботу з командою в правильне русло. Дуже важливим елементом на початку тренінгу є встановлення правил, завдяки яким робота в команді буде більш ефективною, допоможе налагодити дисципліну (інколи без правил досягнути цього дуже складно), дотримуватися часових рамок, уникати конфліктних ситуацій.

Успішність навчання в основній частині тренінгу буде залежати від правильного визначення тем (питань), які необхідно включити до програми тренінгу і того, яким чином їх висвітлювати. Теми, які включаються до тренінгу, визначаються завданнями і змістом тренінгу та вирішуються відповідно до них.

Аналіз педагогічної просвітницької практики показує, що ефективність навчання жіночої молоді суттєво підвищується, коли використовуються активні методи роботи, які допомагають вибудувати діалог між соціальним педагогом і вихованцем. До таких методів роботи належать:

Мозковий штурм– метод стимулювання ідей усіх учасників стосовно певної теми протягом обмеженого періоду часу. Після презентації (оголошення і роз'яснення) теми, поняття, проблеми учасникам пропонується висловити свої ідеї, асоціації, коментарі, фрази, пов'язані з даною темою. Для сприяння активності учасників важливо дотримуватись певних правил проведення: пропозиції записуються без коментарів та суджень; приймаються всі пропозиції; присутні не можуть коментувати пропозиції інших; заохочення кількості ідей, а не їх якості. Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі з розподілом пропозицій за категоріями. Даний метод може бути сприятливим початком роботи над новою темою чи проблемою. Він має на меті заохочувати вільне висловлювання та утвердження відчуття відсутності цензурних обмежень.

Аналіз конкретних ситуацій– метод роботи з реальними життєвими ситуаціями, спрямований на визначення певних проблем, недоліків та пошук шляхів їх уникнення. Даний метод дає змогу пересвідчитись у реальності існування проблеми, проаналізувати причини її виникнення та визначити можливі шляхи запобігання. Для занять із запобігання торгівлі жінками можна використовувати історії потерпілих, історії звернень на „гарячу лінію". Історії для розгляду мають бути невеликими та містити основну суть проблеми.

Робота в малих групах–обговорення певного питання, в якому бере участь 4-6 учасників з метою вироблення певних рішень, рекомендацій, порад.

Такий метод роботи дає можливість усім учасникам висловлюватись та брати активну участь в обговоренні, а також ближче поспілкуватись. Усі напрацювання малих груп обговорюються пізніше серед усіх членів групи.

Навчання через навчання інших–метод, сутність якого полягає в тому, що об'єкт процесу навчання перетворюється на суб'єкт, виконуючи тимчасово його функції та обов'язки. Даний метод спрямований на отримання інформації та поширення її серед інших учасників групи. Отримана інформація не читається, а переказується, іноді по декілька разів, таким чином забезпечуючи її краще запам'ятовування. Прикладом застосування даного методу можуть бути ситуації, коли учасники виступають у ролі експертів, радників, консультантів.

Особливістю методики здійснення просвітницької діяльності зі старшокласниками щодо попередження торгівлі жінками є врахування вікових особливостей вихованців, доступність та доцільність надання інформації, врахування специфіки клієнтів (чи перед соціальним педагогом „група ризику", чи „право слухняна молодь" та інші).

Таким чином, здійснення соціально-педагогічної діяльності щодо попередження торгівлі жінками має комплексний характер, ефективність її реалізації буде можлива лише за умови високого професіоналізму суб'єктів соціально-педагогічної діяльності (в тому числі соціального педагога), які діють з метою боротьби з даним асоціальним явищем, а також у взаємодії всіх міжнародних та вітчизняних громадських, державних та недержавних урядових організацій.

Література

1. Запобігання торгівлі людьми: взаємодія органів державної влади, міжнародних та неурядових організацій / [Галустян Ю. М., Дорошок Т. О., Дебелюк М. І. та ін.]. – К. : Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2004. – 267 с.
2. Запобігання і протидія насильству в сім'ї : метод. матеріали / за ред. І. М. Трубавіної. – К. : ДЦССМ. – 2004. – 107 с.
3. Как организовать деятельность по предотвращению торговли женщинами : практ. пособ. для тренингов / под ред Е. Б. Левченко. – К. : Украинский ин-т социальных исследований, 2001. – 238 с.
4. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх : навч.-метод. посіб. / Оржеховська В. М. – К. : [б. в. ], 1996. – 231 с.
5. Соціальна робота в Україні : навч. посіб. / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, О. І. Янкович та ін.] ; за ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К. : Наук. світ, 2004. – 233 с.
6. Соціально-просвітницькі тренінги з формування мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу : навч.-метод. посіб. для викладачів валеології, основ медичних знань та безпеки життєдіяльності, вчителів основ здоров'я, студ. вищ. пед. навч. закладів / [за ред. С. В. Страшка]. – 2-е вид., перероб і доп. – К. : Освіта України, 2006. – 260 с.
7. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи / за заг. ред. І. М. Пінчук, С. В. Толстоухової. – К. : УДЦССМ, 2000. – 347 с.
8. Соціальний аналіз основних чинників торгівлі людьми: реальна ситуація та шляхи запобігання. – К. : Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. – 178 с.
9. Словарь-справочник по социальной работе / под ред. Е. И. Холостовой. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 378 с.
10. Трубавіна І. М. Концепція «допомоги для самодопомоги» в соціальній роботі в Україні / І. М. Трубавіна // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2003. – № 2. – С. 44–51.

Анотація. У статті розкриваються форми і методи просвітницької роботи соціального педагога з учнівською молоддю щодо попередження торгівлі жінками.

Аннотация. В статье раскрываются формы и методы просветительской работы социального педагога с учащейся молодёжью по профилактике торговли женщинами.

---

---