Становлення професійної ідентичності у студентів (реферат Корнійчук О.В.)

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія за 09:55, 19 травня 2010

Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова.

Автор: Корнійчук Оксана Валеріївна

Якщо Ви вдало виберете професію 

і вкладете в неї свою душу, 

то щастя само Вас знайде. 

К.Д. УшинськийСлово

Вступ

"Професія" виникло з латинського Profession - рід занять, спеціальність.Професія - це справа людини, вид трудової діяльності, яка потребує значної підготовки, що є важливим засобом задоволення її потреб - як матеріальних, так і духовних. В загальному розумінні професіонал - працівник даної професії.Люди однієї і тієї ж професії з різною успішністю виконують її завдання. Одна із основних причин цього - це різні індивідуальні якості і недоліки, що мають значення для професії.Рівень реальної відповідності особистості потребам професії і підготовки до вдалого виконання обраної діяльності, можливість досягти найвищих результатів при її виконанні називається професіоналізмом.Професіоналізм пов'язаний з професійно розвиненими соціально - психологічними якостями особистості.

До них входять такі компоненти:

• Професійний компонент світосприйняття і світоглядних відношень;
• Професійно - групова інтеграція;
• Професійна мотивація соціально - психологічного характеру;
• Професійна культура;
• Професійна самосвідомість.

Розглянемо кожен з цих компонентів:

1. Професійний компонент світосприйняття і світоглядних відношеньРозвиток цього компоненту виявляється у вибірковій увазі справжнього професіонала до тих сторін життя суспільства, які пов'язані з його професією. Вони особливо цікавлять професіонала, він краще за них розбирається в них, розуміє значення і шляхи удосконалення. На цій основі виникає почуття відношення до життя суспільства і навіть до людства, глибше усвідомлюється своє життя і професійна діяльність, відчувається зв'язок із загальними зусиллями народу з питань удосконалення життя. Втіленням професійного компонента виступає з'ясування соціального сенсу своєї професійної діяльності майбутнім професіоналом, тобто студентом, що виникає в результаті чіткої, ясної, продуманої, відвертої відповіді для себе на питання:- Яка місія даної професійної діяльності в житті країни і народу, в чому її соціальне і економічне призначення?- Які конкретні можливості, резерви, способи і засоби даної професії для суспільного розвитку, а також для самореалізації, самоствердження і задоволення своїх потреб і інтересів?
2. Професійно - групова інтеграція. Вона характеризується перш за все професійним самовизначенням, тобто кінцевим вибором професії як засобу самореалізації, самоутвердження, самоповаги, і отримання засобів для особистого життя. Професійна ідентичність виражається в психологічному відношенні студента до якоїсь професії, або професійної групи,(наприклад до військових, юристів, лікарів, будівельників і т.д.), до їхньої психології, культури і почуття професійної гордості за належність до неї. Засвоюються стереотипи професійного мислення, цінності, відношення до суспільства, інших соціальних груп і людей, види поведінки, манери, звички, традиції, ритуали, мова (сленг, жаргон) та ін.
3. Професійна мотивація соціальне - психологічного характеруВ результаті з'ясування соціального сенсу і феномену професійно – групової інтеграції у студента виникають і відповіді, соціальні цінності. До основних професійних мотивів відносяться: бажання пов'язати своє життя з професійною спільністю і з професією, з відстоюванням і захистом їхніх інтересів, солідарністю з загальноприйнятою поведінкою, підтримкою, культивуванням професійних цінностей і т.д.Професійна культура - це готовність до виконання професійної діяльності із врахуванням всіх її загальнолюдських, соціальних, моральних, правових аспектів і залежностей. Це значення і вміння будувати свою професійну роботу за вищими зразками, за законами моралі і права, які присутні у будь - якій праці.
4. Професійна самосвідомість - засвоєння особистісного сенсу свого "я" у професії: "професія для мене", "яким професіоналом я хочу бути", "який я професіонал". Це уявлення про себе як про професіонала, поєднання із самооцінкою і переживанням її.Формулювання професії самоусвідомлення випускника Вузу відображає елементи завершеності професійного самовизначення - кінцевого вибору життєвої професії, внутрішньої переконаності, що знайдена саме ця професія, з якою варто пов'язати своє життя, визначення її як відповідної особистим планам, як найважливішого засобу самореалізації і самоутвердження серед людей, досягнення самоповаги, тобто професії "для мене". Разом з тим це і самооцінка досягнутого ступеня самореалізації в професії, її результатів, що мають потенції для зросту.Зрілість професійної свідомості виражається у співпаданні "я -повинного" і "я - реального". Не тільки помилково, але і шкідливе завищення самооцінок (що зустрічається часто) або заниження, захоплення способами психологічного захисту своєї самозакоханості. Завищена самооцінка гальмує, а іноді зовсім припиняє професійний ріст, заперечно впливає на покращення трудових показників.Професійна самосвідомість студента формується разом з набуттям сенсу життя, під його впливом і зворотно впливає на нього.Невідривність професійності від особливостей особистості, розглянута вище, підводить нас до основного завдання: становлення професійної ідентичності у студентів. Це завдання входить в число найважливіших завдань, які стоять перед навчальним закладом І кожним студентом.

Успішне його вирішення потребує:

• прийняття такого завдання у якості одного з основних і відобразити його в документах, які організовують діяльність Вузу;
• конкретизації цього завдання в моделі (професійному портреті, кваліфікаційної характеристики) випускника;
• розробки комплексного плану і організації системної роботи по забезпеченню професійного розвитку особистості студентів, що включає використання всіх можливостей Вузу;
• підготовки постійного персоналу Вузу, що забезпечить його кваліфікаційну і налагоджену працю з підготовки студентів у якості професіоналів - особистостей;
• активізації і організації роботи студентів над формуванням особистості як професіонала з допомогою постійного персоналу Вузу і одногрупників;
• створення в навчальному закладі відповідного соціальне - психологічного клімату і умов, що відповідають належному професійному становленню особистості студентів;
• проведення робіт, які формують і розвивають професійну особистість студентів під час викладення всіх навчальних дисциплін і практик;
• проведення спеціальної формуючої і розвиваючої особистості студента роботи у вільний від занять час: в гуртожитках, під час організації дозвілля, підключаючи роботу і суспільні утворення студентів, а також службовців інших організацій;
• організації кінцевого контролю ступеню професійної сформованості особистості випускників, аналізу результатів, вияви причин успішності і недоліків, висновків і розробки мір з удосконалення роботи Вузу.

Навчання в професійному навчальному закладі - це перша професійна проба людини. Які якості і особливості він виявить під час навчання, яких професійних рис від курсу до курсу він набуває, такі ж він буде, скоріш за все, демонструвати і в професійній діяльності. Якщо він недостатньо розумний, добросовісний, відповідальний, самокритичний, організований, неохайний у виконанні навчальних завдань, то звідки візьмуться досконалі прояви цих якостей на роботі? Якщо у нього недостатньо знань, вони поверхневі, а він, складаючи заліки і іспити, намагається отримати позитивні і навіть високі оцінки різними способами (використання шпаргалок, підказок, маніпуляцій білетами і ін.), то як він зможе зі знанням справи професійно, чесно досягти високих результатів в роботі? Бувають, звичайно, випадки, коли відмінник виявляється опосередкованим практичним працівником, а ледве встигаючий - успішним (причин таких випадків багато і часто вони пов'язані з рівнем професіоналізму). Але, як кажуть, виключення лише підкреслює правило: вірогідність описаних випадків - 1 з 50, а протилежних 49 з 50. Тому, треба принципово підходити до оцінки особистісних проявів кожного студента у навчанні і різниць у досягненнях: у одного - отримати диплом, у іншого - оволодіти професіоналізмом, у третього - придбати право на роботу, у четвертого навчитись досягати високих результатів в роботі, щоб розвиватись і рости далі.Процес професійного становлення особистості закономірний, так як весь процес соціалізації людини, частиною якого вона є. Він підпорядковується об'єктивно існуючим, встановленим причинно - наслідковим залежностям між обставинами, факторами, впливами на особистість і тим змінам, які відбуваються у ній. Такі залежності існують між психологічними причинами (наприклад, психологією суспільства, груп, близьких людей; або психологічними впливами факторів непсихологічної природи - матеріальних умов життя, місця проживання, подій, які відбуваються з людиною, небезпек, телебачення і т. д.), психологічними наслідками - результатами (що формуються і змінюються психологічними якостями людини, іншими особливостями, а також між педагогічними причинами - педагогічними впливами (школи, педагогів, вихователів, батьків, різних форм і методів проведення занять, самого студента на себе і т.д.), і педагогічними результатами (освіченістю, вихованістю, розвиненістю студентів). В умовах навчального закладу причинно - наслідкові залежності мають переважно взаємопов'язаний психолого - педагогічний характер: педагогічні впливи мають і психологічний результат, а психологічні - і педагогічний.Закономірностей багато, але всіх їх можна звести в три основні групи: вікові, соціальні і дієві.Вікові психолого - педагогічні закономірності виявляються в послідовній зміні періодів, на які поділяється життєва дорога людини: дитинство, юність, молодість, зрілий вік, похилий, старість. Зміна віку пов'язана з біологічними закономірностями, які викликають зміни в організмі людини і відображаються на його психологічних особливостях. Крім чисто анатомічних і видимих вікових змін людини, відбуваються зміни і в нервовій системі.На початку цього біологічного становлення, яке закінчується до 6 років, статеве -до-14-16 років, становлення органів чуття -до-17-19 років, кори головного мозку - до 23 - 25 років.Юнацькому віку притаманні свої закономірності, і однією з них виступає підвищена динамічність фізіологічних і психологічних змін і дуже важливий для наступного вікового розвитку характер їхніх результатів, які дуже важко змінити потім. Тому недоліки формування особистості у цьому віці мають вагомі наслідки для професійного становлення і життя.Особливе значення діяльності закономірностей в тому, що на відміну від вікових і соціальне - психологічних вони знаходяться майже цілком у володінні самої людини.Якби вона не повністю і не правильно скористалася ними, то сама обікрала б себе психологічно, духовно, професійно, і за це доведеться розраховувати у майбутньому.Взагалі становлення професійної ідентичності - одне із центральних життєвих завдань людини, які впливають на все її життя.

Виділяють чотири часових етапи у його вирішенні: [7; 28]

1. підготовка до професіоналізації;
2. пошук і вибір професії, професійно - навчального закладу;
3. набуття професійних навичок, під час отримання професійної освіти;
4. професійного удосконалення в процесі самостійної професійної діяльності.

Систематичний, цілісний, взаємопов'язаний, взаємобумовленний характер психології особистості закономірно обумовлює необхідність і системного підходу до її формування на основі використання всього потенціалу можливостей, що має навчальний заклад. Даремно намагатись формувати особистість професіонала разовими впливами на неї; формувати окремі якості по черзі, сподіватись, що вони самі пізніше складуться у цілісність; намагатись спочатку навчати, а потім формувати особистість; думати, що одні можуть тільки навчати, а інші формувати особистість студентів; сподіватись, що формування відбувається тільки на заняттях і спеціальних заходах, а весь інший час для змін в особистості -"перерва". Все навпаки: не має нічого, що існує ізольовано і в особистості, і втому навколишньому середовищі, в якому вона живе і навчається. Не має нічого в ній, на що можна закрити очі.Скупчення факторів, впливів і умов, які психологічно впливають на загальне ідентичне професійне формування особистості студента, курсанта, слухача, створює особистісно - формуючий потенціал навчального закладу. Завдання в тому, щоб розуміти цей потенціал всім, починаючи від ректора і закінчуючи студентом, лаборантом, бібліотекарем, працівником їдальні, медсестрою, розуміють своє місце в ньому і можливості, а також цілком використовувати їх. Близько 400 років назад великий чеський гуманіст і засновник наукової педагогіки Я.А. Коменський писав, що робота школи потребує порядку. [8; 312]Ці слова можна віднести і до системи роботи з використання потенціалу можливостей професійно - особистісного становлення студентів у середньому навчальному закладі. Якщо не має порядку, не має системи, то не впорядковані зусилля мало що дають. Досягти цього не просто, але це завдання, яке треба вирішувати обов'язково.Уникнення стихійності, непередбачуваності у професійному становленні особистості студентів досягається в першу чергу створенням психолого - педагогічних умов, що благополучно впливає на це.Першою основною умовою випуску з навчального закладу повноцінно підготовлених молодих спеціалістів виступає націленість на професійне формування їхньої особистості, формування як професіоналів -особистостей. Ціль як закон визначає зміст і спосіб всіх конструктивних дій навчального закладу. Формулювання цілі в загальній, лозунговій формі типу "підготувати сучасного спеціаліста для..." мало допомагає успіху. У ній повинні бути точно представлені характеристики як професіонала.Друга основна умова - цілеспрямоване будування цілісної, особистісно орієнтованої, ефективної психолого - педагогічної системи діяльності навчального закладу і навчального процесу в ньому. Формування особистості професіонала не може бути тільки лозунгом. Недопустимо зводити справу і до окремих мір, які не дають потрібного результату.Обов'язкова умова успіху - системне, повне використання особистісно - формуючого потенціалу, надання кожній групі його елементів, кожному фактору тих особливостей (якісної психолого - педагогічної визначеності), які забезпечують їх особистісно - формуючий вплив. Використання потенціалу правильно і повноцінно, якщо завдання, зміст навчального процесу, його організаційні форми, умови, технології, забезпечення, управління, контроль, оцінка, суб'єкти (викладач і студент), а також інші сторони життя навчального закладу пронизують зусилля формування професіонала - особистості, кожної якості, що передбачена метою, і забезпечує їх формування. Недооцінка цього призводить до випуску "спеціаліста", який буде не тільки марним, та навіть шкідливим у трудовому колективі, на державній посаді, виявить себе як формаліст, байдужий до низьких результатів своєї праці працівник, який не шукає шляхів підвищення якості праці, не зацікавлений в удосконаленні і використанні нових форм і методів роботи, психологічно здатний зловживати службовим положенням, обманювати, а, можливо, і вчиняти злочини.Ніякі нові форми, методи, технології, види навчання, ніякі матеріальні затрати не приведуть до бажаного результату, якщо вони відірвані від вирішення завдань загального і професійного особистісного зросту студентів. Тому зусилля з формування і самоформування особистості студента з перших днів і місяців перебування його в навчальному закладі обов'язкові для забезпечення високого рівня успішності і формування компонентів спеціальної професійної підготовки студентів. Формування особистості з перших кроків у ВУЗІ відповідає і особистим інтересам життя кожного студента, курсанта, слухача.Третя основна умова - психолого - педагогічна підготовка адміністративного і викладацького складу до участі у функціонуванні психолого - педагогічної системи Вузу і постійна активна включеність при використанні особистісно - формуючого потенціалу. На практиці звичайно більшість цих працівників добре підготовленні до навчання студентів і погано до професійного розвитку їхньої особистості; вони активно включені в процес навчання, але відсторонювання (іноді навіть усвідомлено) від участі у другому. Близько 90 % опитуваних викладачів вважають, що для участі у професійному розвитку студентів треба працювати поза аудиторними заняттями, на що у них не має ні часу, ні сили, ні стимулів. Насправді так думка свідчить про слабкість психолого - педагогічної підготовки до роботи у якості викладача Вузу, бо потрібна перш за все виховна і розвивальна мета викладання навчальної дисципліни, організація і методика занять, що не потребує додаткових затрат часу. Щоб це робити, потрібен рішучий підйом рівня психолого - педагогічної майстерності всіх категорій постійного складу у питаннях професійного розвитку особистості, і стимулювання участі в такому розвитку.Четверта основна умова - максимальна інтенсифікація навчання студентів і допомога студентам у професійному самоформуванні. Ніщо не може бути надбанням людини без особистої активної діяльності. Всі компоненти професіоналізму - завжди продукт особистих, причому наполегливих і довготривалих зусиль викладача і студента. Навчання, як говорить видатний російський педагог К.Д. Ушинський (1824 - 1871), це праця і дуже не легка. Тому навчальний процес, кожне заняття потрібно організовувати і методично проводити так, щоб звести до мінімуму пасивність студентів: можливо менше говорити і працювати викладачу і можливо більше студентів, більше проводити семінарів, практичних занять, практичних робіт, ігор, індивідуальних співбесід, контрольних робіт, перевірок знань, навичок і вмінь, продумувати питання до студентів і завдання.Помилково уявляти викладання як передачу знань студентам, а їх навчання як сприйняття і запам'ятовування. Навчання ефективне, коли являє собою активну, психологічно насичену діяльність студентів саме як особистості. Важливо, щоб позов до повноцінного оволодіння професіоналізмом виник не під впливом зовні, а народжувався б психологічно, особистісно, "з середини". Успіхи у спеціальній підготовці і в професійно - особистісному становленні студентів прямо пропорційні характеру і силі його мотивацій (особистих цілей, планів, інтересів, потреб, мотивів вибору професії, мотивів відношення до навчання і ін.), моральних відносин (почуття відповідальності, добросовісності, совісності, порядності, чесності, працелюбства, активності, організованості, наполегливості, впертості, працездатності і ін.). Навчальний заклад створює умови для навчання - активної діяльності студентів, що призводить їх до потрібних професійних змін і їх особистості. Але вирішальною є активність самого суб'єкту навчання - студента, характеристики цієї активності. Щоб зрозуміти, чому з тою або іншою успішністю навчається конкретний студент, потрібно звернутись перш за все до аналізу його особистої діяльності з оволодіння професією і самопідготовки до неї. В результаті, кожен стає освіченим настільки, наскільки займався сам, і розвиненим як особистість настільки, наскільки прагнув бути особистістю із позитивними загальними і професійними якостями.Максимальна інтенсифікація навчання потребує також ознайомлення студентів зі способами і прийомами роботи в навчальному закладі, створення сприятливих умов для самостійної роботи, виділення більше часу для цього. Необхідно зацікавити і захопити навчанням, створити систему стимулів до самоформування себе як майбутнього професіонала, бо неможливо зробити людину такою, якою вона не хоче бути. Немаловажливо забезпечити у навчальному процесі стиль роботи, при якому всі думають не про те, як примусити студента навчатись, а про те, як створити таку обстановку, щоб йому самому хотілось навчатись добросовісно. Без бажання вчитись, навчання психологічно набуває для студента характеру зовнішньо пов'язаної і чужої його інтересам роботи, яка потрібна ніби викладачам і від якої він намагається відволіктись, ставитись як до неминучого "зла", з яким потрібно тимчасово змиритись заради отримання диплому.П'ята основна умова - обов'язкове, якісно виконане оцінювання процесу професійно - особистісного становлення професійної ідентичності студентів і випускників. Система не є системою, якщо в ній не має зворотного зв'язку - контролю і оцінки досягнутих результатів їх співставлення з очікуваними і потрібними. В навчальних закладах є надійна система контролю у вигляді поточних оцінок успішності (семестрових перевірок, заліків, іспитів), випускних і державних іспитів. В оцінках успішності якісно відображується лише часткове, не диференційне вираження цього процесу і його результатів. Між тим необхідні спеціальна система психологічного супроводу процесу професійного становлення особистості кожного студента на основі рубіжного (за курсами або семестрами) контролю і оцінки, а також проміжних і підсумкових результатів, їх відображення в психологічних картах, семестрах, курсових і підсумкових характеристиках або атестатах, ознайомлення з ними студентів і психолого - педагогічної консультаційності з питань подальшої праці над собою. Важливу роль у цьому мають відіграти психологи і психологічні групи (лабораторії) забезпечення навчального процесу.Недопустимо не знати ні керівництву, ні викладачам, ні самим студентам, що відбувається з їхньою особистістю в процесі набуття професії, наскільки цей процес успішний, що необхідно вчасно зробити для внесення корективів і досягнення потрібного результату. Знання останнього корисне і керівництву тих організацій, куди випускник приходить для самостійної професійної роботи.Ми живемо в епоху, коли успіхи у будь - якій області і в міжнародному змаганні досягають країни, які володіють більш досконалими технологіями. Професійна освіта не може залишатись острівком старого світу. Вона може не відставати від потреб життя, як швидко розвивається, при обов'язковому використанні інтенсивних психолого - педагогічних технологій. У світовій освітній практиці і в нас розроблено не мало принципово удосконалених і зовсім нових технологій підготовки професіоналів. Використання їх - реальний інноваційний ресурс сьогодні. Володіння ними викладачами і студентами - обов'язкова умова успішного використання особистісно - формуючого потенціалу навчального закладу.

Малих технологій багато, розглянемо деякі і основні їхні позиції.

1. Технологія особистісно орієнтованого освітнього процесу. Вона передбачає:
   • пунктуальне виконання вимог Закону України "Про освіту" в частині формування особистості, студентів;
   • розробку комплексного плану загального і професійного розвитку студентів на весь період їхнього навчання, що забезпечує послідовність, домовленість і системність роботи всіх ланок і суб'єктів навчального закладу;
   • створення і підтримку в навчальному закладі здорового морально - психологічного клімату і взаємовідносин;
   • використання гуманного, демократичного стилю управління, який проявляється постійно і будь - де в освітньому закладі;
   • відношення до студентів як до головних фігур в освітньому закладі, бо все існує заради їхньої підготовки. Головна мета його діяльності - підготовка професіоналів, головний показник успішності - рівень професіоналізму випускників, головний критерій правильності всього, що відбувається у закладі і на кожному занятті, - що це дає студентам, що додає до їхньої підготовки до особистісного зросту; чітку організацію навчального процесу, без зривів і без відволікання студентів від занять;
   • регулярне, часте застосування в масштабі освітнього закладу, факультетів, кафедр, курсів, окремих занять і заходів різних заохочувальних дій до відзначених, що виявили позитивні особистісні якості у навчанні і поведінці.
2. Технологія особистісно - орієнтованої організації занять. Вона охоплює різні організаційні питання і передбачає:
   •  вияв і використання можливостей різних форм організацій занять - лекцій, семінарів, практичних занять, лабораторних робіт, тренінгів, індивідуальних співбесід, контрольних і випускних робіт, практичних і стажувань, заліків і іспитів;
   • встановлення і підтримку організаційного порядку на заняттях: добру підготовку керівника занять, приміщення і всього, що необхідно для успішного його проведення;
   • використання всіх можливостей для зв'язку змісту з життям суспільства, професійною діяльністю, самореалізацією і особистим зростом;
   • показ значимості вивчених питань для майбутнього студента, їхніх професійних успіхів і попередження невдач;
   • використання всіх методичних засобів для мотивації зацікавленого, серйозного відповідального відношення до навчання.
3.  Технологія впливу особи викладача на студентів. Відомі багатовікові істини, тільки особистість мотиву формують особистість. Помилково думати, що викладач може не хотіти впливати на особистісний ріст студентів, не ставити перед собою таке завдання і ніби - то нічого при цьому не буде відбуватись. Насправді він не завжди і в цьому психологічно і педагогічне впливає на них, хоче він того чи не хоче, розуміє це чи ні. Вплив особи викладача на особистісний ріст студента зросте, коли він:
   • сприймається студентами як цілісна, громадське і морально зріла особистість, як професіонал, відкрита, чесна і справедлива людина- на кожен навчальний курс, заняття ставить перед собою завдання і позитивніше впливати на студентів, як використати потенціали впливів;
   • пристрасно і захоплено ставитись до педагогічної праці, роздивляючись її як життєве покликання;
   • об'єктивно, строго, але справедливо оцінює ставлення студентів до навчання, до професії, до самовдосконалення, розмовляє з ними з цих питань щиро.
4.  Психологія психолого - педагогічного співробітництва. Співпраця викладача зі студентами - невід'ємний елемент системи навчального процесу. Важливо, коли вона характеризується добрим настроєм, емоційним підйомом, загальним прагненням вирішення проблем, пов'язаних з темою занять, високою активністю, взаєморозуміння, справедливістю і об'єктивністю у взаємних оцінках. Це не "модна гра в демократію", а умова і спосіб досягнення високих результатів у навчанні і в розвитку студентів. Викладачу потрібно:
   • проявляти культуру спілкування, ввічливість щедрість на добре слово, вміння оголошувати без образ оцінки, поради і зауваження, що і як сказати, яким тоном;
   • постійно виявляти педагогічний такт: не подавляти активність студентів своєю надмірною активністю;
   • бути вимогливим, але справедливим і поважним;
   • проявляти наполегливість, твердість, але без подавлення волі, ініціативи і самостійності студентів, без самообману;
   • вміти навчати, робити зауваження без прояву гордості, приниження студента і нав'язаної моралізації;
   • бути природнім, відкритим, доступним, але без фамільярства, панібрацтва;
   • застосовувати жарт, гумор, іронію, але без брутальності і образи.
5. Технологія активності. Основні елементи технології досягнення викладачем активності студентів на заняттях:
   • не зводити своє завдання до викладу навчального матеріалу, одночасно всіма засобами підтримувати активність уваги, цікавості, мислення, дій і поведінки студентів;
   • прагнути менше розмовляти і працювати самому, більше надавати можливості студентам заміняти монолог діалогом, обговоренням, дискусією, не поспішати розбирати успішність тренувальних вправ, а давати можливість робити це студентам;
   • стимулювати активність студентів, поєднуючи загальноосвітній підхід з професійним, теорію з практикою, підвищувати частину практичних форм і методів навчання по мірі наближення до випуску, давати завдання на самопідготовку і з їхньою перевіркою і оцінкою, частіше проводити поточний і рубіжний контроль, проявляючи справедливу вимогливість.-
6. Технологія інтересу. В технології забезпечення інтересу студентів доцільно:
   • постійний і виражений прояв інтересу самого викладача до занять. Якщо від нього віє байдужістю, то чому повинно бути цікаво студентам?
   • при виборі і розкритті змісту теми враховувати, що викликає цікавість студентів: зміст - новизна, глибина і доказовість, зв'язок з практикою, обговорення важливих питань, логіка і чітка структура викладу, самостійність суджень викладача;
   • активне використання прийомів, які підвищують інтерес: наочності, конкретизації, персоніфікації (наведення прикладів з називанням прізвищ, місця події, звертання до кого - не будь в аудиторії і т.д.), створення проблемної ситуації, включення у вирішення практичних завдань, активізація самостійності і творчості.

Отже, оволодіння професією в умовах навчального закладу - важливий етап становлення професійної ідентичності - глибокого вивчення вибраної професії, першої професійної проби себе, підкріплення переконаності в тому, що професія для життя вибрана правильно; це і перевірка своєї зрілості, вияв дорослості і подальшого особистісного росту. Ніхто не може зробити людину такою, якою вона не хоче бути. Кожен стає професіоналом настільки, наскільки він сам себе зробив професіоналом. Більше 100 років назад вивели просту формулу: кожна людина на 1/3 те, що дали їй батьки; на 1/3 - те, що зробили з нею люди, з якими вона багато спілкувалася, і на 1/3 - те, що вона зробила з собою сама, і це один із найвищих проявів людського в людині. Навчання у професійному закладі - це можливість створити себе як професіонала.Звичка до постійної роботи над собою потрібна не тільки для навчання, але ще більше для подальшої професійної діяльності, яка потребує неперервного удосконалення.Для підліткового і юнацького віку притаманний інтерес до свого майбутнього і бажання стати людиною сильною, самостійною, впевненою крокуючою по життю і такою, що досягає успіху. Багато сучасних досліджень мотивів абітурієнтів професійних навчальних закладів свідчить, на жаль, про зниження рівня мотивації до повноцінного професійного самоформування. Після вступу до професійно - навчального закладу потрібне осмислення свого завдання і самоформування, з втілення його в чітко виражений, інтенсивно і оптимально виконаний особисто студентом процес, який повинен бути найголовнішою частиною всього освітнього процесу. Це означає, що кожному студенту потрібно постійно пам'ятати про важливість самореалізації в житті на основі освіти, професіоналізму, розкриття і примноження своїх якостей під час оволодіння професією, про обов'язок, совість і відповідальність перед собою, батьками, майбутньою сім'єю і Україною.Слово "студент" латинського походження і перекладається як " наполегливо працюючий, той, що прагне знань". Щоб багато знати, потрібно наполегливо працювати, із задоволенням і самостійно. Видатний педагог минулого А. Дистервег писав: "Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Кожен, хто бажає до них приєднатись, має досягнути цього особистою діяльністю, своєю силою, своїм власним напруженням. З зовні вона може отримати тільки збудження..." [2; 68].

Список використаних джерел:

1. Алексеев А.В. Себя преодолеть! - М., 1978.
2. Дистервег А. Собр. Соч. - м., 1961 - Т. 2. - с. 68.
3. Зимняя И.А. Педагогическая психология. - Ростов н/Д, 2000.
4. Зеер Э.Ф. Психология профессий. - Екатеринбург, 1997.
5. Климов Е.А. Введение в психологию труда. - М.; 1998.
6. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. - М., 1995.
7. Климов Е.А. Психология профессионала. - М.; Воронеж, 1996.
8. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2 т./Под ред. А.И. Пискунова и др. - М., 1982 - Т.2 - с.312 - 313.
9. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М., 1996.
10. Поваренков Ю.П. Психологическая концепция профессионального становления личности // Звезды ярославской психологии / Под ред. Проф. В.В. Козлова - Ярославль, 2000. - с.214.
11. Плужников Н.С. Психологический смысл труда: Учеб. Пособие. - М.; Воронеж, 1997.
12. Пономаренко В.А. Психология духовного профессионализма. - М., 1997.
13. Пономаренко В.А. Авиация. Человек. Дух. - М., 2000.
14. Психология самосознания: Хрестоматия. / Ред. - сост. Д.Я. Райгородский. - Самара, 2000.
15. Романова Е.С., Суворова Т.А. Психологические основы профессионализма. - М., 1990.