Спеціалізація "Соціально-реабілітаційна діяльність"
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Yrvi (Обговорення • внесок) |
Yrvi (Обговорення • внесок) |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
З '''[http://www.kmpu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1648:2009-12-02-08-56-56&catid=353&Itemid=1438 Правила вступу до Київського університету імені Бориса Грінченка]''' та іншою важливою інформацією про навчання можна познайомитися на сторінці '''[http://www.kmpu.edu.ua Вступник-2010]''' порталу [[Київський університет імені Бориса Грінченка|Київського університету імені Бориса Грінченка]] та [http://ipsp.kmpu.edu.ua Інституту психології та соціальної педагогіки] | З '''[http://www.kmpu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1648:2009-12-02-08-56-56&catid=353&Itemid=1438 Правила вступу до Київського університету імені Бориса Грінченка]''' та іншою важливою інформацією про навчання можна познайомитися на сторінці '''[http://www.kmpu.edu.ua Вступник-2010]''' порталу [[Київський університет імені Бориса Грінченка|Київського університету імені Бориса Грінченка]] та [http://ipsp.kmpu.edu.ua Інституту психології та соціальної педагогіки] | ||
− | == | + | == Примітка == |
#[[Безпалько О.В. Соціальна педагогіка (схеми, таблиці, коментарії)]]. - с. 39. | #[[Безпалько О.В. Соціальна педагогіка (схеми, таблиці, коментарії)]]. - с. 39. |
Версія за 12:54, 25 квітня 2010
Зміст |
Поняття
Реабілітація - процес, що має на меті допомогти особистості досягти оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і / або соціального рівня діяльності та підтримувати його.
Соціальна реабілітація - комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин внаслідок стану здоров'я зі стійкими розладами функцій організму (інвалідність); зміни соціального статусу (люди похилого віку, безробітні, біженці).
Метою соціальної реабілітації є повернення особистості до суспільне корисної діяльності, формування позитивного ставлення до життя, праці, навчання.
Об'єкти соціальної реабілітації^
- сім'ї, що опинилися в складних життєвих обставинах;
- діти-інваліди та їх батьки;
- діти, позбавлені батьківського піклування;
- жінки та діти, що зазнали різних форм насилля;
- безробітні;
- особи похилого віку.
Основні принципи соціальної реабілітації:
- здійснення реабілітаційних заходів на початку виникнення проблеми;
- неперервність та постійність їх проведення;
- комплексний характер реабілітаційних програм;
- індивідуальний підхід до визначення об'єму, характеру та змісту реабілітаційних заходів.
Психологічна реабілітація спрямована на подолання у свідомості дитини уявлення про безвихідь її становища, відновлення захисних сил організму, формування впевненості та мотивації щодо подолання почуття тривоги, страху чи провини, психологічних комплексів, невпевненості у своїх силах, зміцнення активної, діяльної особистісної позиції дитини.
Педагогічна реабілітація передбачає навчання, виховання та всебічний розвиток, в першу чергу, дітей з фізичними та розумовими обмеженнями, створення умов для розвитку їх потенційних можливостей. Його складниками є різні форми підготовки особистості до життя в суспільстві та сім'ї, окремі напрями її професійної орієнтації та навчання певних видів трудової діяльності.
Педагогічну реабілітацію переважно характеризують заходи виховного та навчального характеру, спрямовані на те, щоб дезадаптована дитина опанувала, по можливості, знання, уміння і навички самоконтролю й усвідомленої поведінки, самообслуговування, отримала необхідний рівень загальної чи додаткової шкільної освіти.
Професійну реабілітацію розглядають як систему заходів, спрямованих на відновлення людиною втрачених професійно важливих якостей, необхідних для повернення до трудової діяльності в тій сфері, яка найбільш придатна для людини відповідно до її індивідуальних можливостей. У процесі професійної реабілітації, як правило, відбувається розвиток професійно важливих якостей та умінь для дещо іншої сфери діяльності, відмінної від тієї, у якій раніше працювала людина.[1]
Корекційно-реаблітаційна функція соціального педагога
Зміст функції полягає в роботі щодо зміни та вдосконалення особистих якостей клієнта, особливостей життєдіяльності та створення умов для розвитку потенційних можливостей осіб з функціональними обмеженнями, активне залучення їх до участі в суспільному житті
Вимоги до фахівця
Для реалізації функції спеціалісту необхідно знати:
- теоретичні засади соціальної реабілітації;
- специфіку корекційно-реабілітаційної роботи з різними соціальними групами;
- види та рівні корекційно-реабілітаційної роботи;
- вимоги до фахівця, що займається ссоціальною реабілітацією
Для реалізації функції спеціалісту необхідно вміти:
- надавати допомогу особам, що потребують соціальної реабілітації та адаптації;
- здійснювати корекційно-реабілітаційну роботу з різними соціальними групами;
- прогнозувати та планувати життєвий шлях об'єкта соціальної реабілітації;
- налагоджувати зв'язки з усіма можливими суб'єктами корекційно-реабілітаційної допомоги.[2]
Професійна підготовка до соціально-педагогічної реабілітації
У Київському університеті імені Бориса Грінченка фахівців за напрямом підготовки „Соціальна педагогіка” і спеціалізацією "Соціально-реабілітаційна діяльність" освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" (денна форма навчання) готують в Інституті психології та соціальної педагогіки.
З Правила вступу до Київського університету імені Бориса Грінченка та іншою важливою інформацією про навчання можна познайомитися на сторінці Вступник-2010 порталу Київського університету імені Бориса Грінченка та Інституту психології та соціальної педагогіки
Примітка
- Безпалько О.В. Соціальна педагогіка (схеми, таблиці, коментарії). - с. 39.
- Безпалько О.В. Соціальна педагогіка (схеми, таблиці, коментарії). - с. 66.