Практична психологія
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Yrvi (Обговорення • внесок) (Створена сторінка: == Поняття == В останні два десятиріччя з’явилася нова галузь професійної діяльності – ''...) |
Yrvi (Обговорення • внесок) |
||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
== Підготовка практичних психологів == | == Підготовка практичних психологів == | ||
− | У [[Київський університет імені Бориса Грінченка|Київському університеті імені Бориса Грінченка]] фахівців за напрямом (спеціальністю) „Практична психологія” готують в [[Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка|Інституті психології та соціальної педагогіки]]. | + | У '''[[Київський університет імені Бориса Грінченка|Київському університеті імені Бориса Грінченка]]''' '''фахівців за напрямом (спеціальністю) „Практична психологія” освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст" і "магістр" (денна і заочна форми навчання)''' готують в '''[[Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка|Інституті психології та соціальної педагогіки]]'''. |
− | З [http://www.kmpu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1648:2009-12-02-08-56-56&catid=353&Itemid=1438 Правила вступу до Київського університету імені Бориса Грінченка] та | + | З '''[http://www.kmpu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1648:2009-12-02-08-56-56&catid=353&Itemid=1438 Правила вступу до Київського університету імені Бориса Грінченка]''' та іншою важливою інформацією про навчання можна познайомитися на сторінці '''[http://www.kmpu.edu.ua Вступник-2010]''' порталу [[Київський університет імені Бориса Грінченка|Київського університету імені Бориса Грінченка]] та [http://ipsp.kmpu.edu.ua Інституту психології та соціальної педагогіки] |
Версія за 08:30, 19 квітня 2010
Зміст |
Поняття
В останні два десятиріччя з’явилася нова галузь професійної діяльності – практична психологія, а відповідно й нова професія – практикуючий (практичний) психолог. Практична психологія як сфера діяльності передбачає, з одного боку, вивчення індивідуальності людини чи психологічних особливостей групи людей у конкретних обставинах їхнього життя та обґрунтування впливів на них із метою збереження їхнього психічного здоров’я і вияву їхніх можливостей (науковий аспект). з іншого, - надання безпосередньої допомоги конкретній людині чи групі людей у розв’язанні їхніх психологічних проблем (практичний аспект).
Практикуючий психолог, психолог-практик, практичний психолог – ці три терміни часто використовуються як синоніми. Вони означають фахівця, який працює у сфері практичної психології і самостійно розв’язує психологічні практичні завдання. У певному контексті вживання кожного з цих термінів набуває специфічного значення, що відображає дещо різний смисл кожного з них. Так, словосполучення „практикуючий психолог” часто означає спеціаліста, який працює і як дослідник, і як практик, тобто спеціаліст, який поряд із науковою чи викладацькою роботою ще й практикує. Найчастіше саме цей термін вживають тоді, коли намагаються підкреслити суть діяльності психолога, який працює у сфері практичної психології – вивчення конкретної людини і надання їй психологічної допомоги.
Термін „психолог-практик” зазвичай вживають тоді, коли йдеться про спеціаліста, який працює виключно у сфері практики. Саме він є адресатом практичної психології як науки, хоча його роль у творенні цієї науки вельми активна.
Переважно у такому самому значенні використовують термін „практичний психолог”, хоча у зв’язку з його лінгвістичною двозначністю деякі психологи уникають цього словосполучення (З. Кісарчук) [1]
Галузевий стандарт вищої освіти
Фахівець із напряму підготовки „Практична психологія” підготовлений до робіт:
- психодіагностична та психокорекційна робота з різними категоріями громадян;
- надання консультативних послуг фізичним особам, установам та організаціям;
- психологічний супровід діяльності різних організацій усіх форм власності, а також установ і підрозділів органів державної влади та управління;
- проведення соціально-психологічних досліджень та оптимізація психологічного клімату у трудових колективах;
- профорієнтація та профвідбір;
- виявлення психологічних причин соціальної дезадаптації дітей, вибір форм і змісту психокорекційної та психолого-профілактичної роботи;
- психологічний патронаж проблемних категорій населення (інваліди, діти з делінквентною, адиктивною поведінкою та ін.).
і може обіймати первинні посади:
- практичний психолог у закладах освіти;
- практичний психолог на підприємстві;
- практичний психолог в органах державної влади та управління;
- психолог-консультант;
- лаборант (психологічні дослідження).
Професійна діяльність бакалавра з практичної психології на первинних посадах полягає у:
- реалізації психодіагностичних, психокорекційних та консультативних функцій;
- прийнятті оперативних рішень в межах своєї компетенції; функціональній та інформаційній підготовці програм діяльності відповідних установ та організацій;
- забезпеченні координації діяльності різних суспільних інститутів;
управлінні діяльністю підлеглими.
Основні напрями професійної діяльності – діагностична, корекційна, консультативна, комунікативна, просвітницька, навчальна, виховна, розвивальна, організаційна.
Бакалавр з практичної психології має академічне право продовжити навчання за спеціальністю „Практична психологія” освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” і „магістр”.
Підготовка практичних психологів
У Київському університеті імені Бориса Грінченка фахівців за напрямом (спеціальністю) „Практична психологія” освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст" і "магістр" (денна і заочна форми навчання) готують в Інституті психології та соціальної педагогіки.
З Правила вступу до Київського університету імені Бориса Грінченка та іншою важливою інформацією про навчання можна познайомитися на сторінці Вступник-2010 порталу Київського університету імені Бориса Грінченка та Інституту психології та соціальної педагогіки
Приміка
1.Приходько Ю.О. Практична психологія. Введення у професію (навчальний посібник)