|
|
Рядок 11: |
Рядок 11: |
| | | |
| '''[[:Категорія:Адміністрація сайту|Адміністрація сайту]]''' | | '''[[:Категорія:Адміністрація сайту|Адміністрація сайту]]''' |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-12-30|30 грудня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:New-year1.jpg|left]]'''Дорогі читачі! [[Вісник психології та педагогіки]] вітає Вас з Новим 2017 роком!'''
| |
− |
| |
− | Нехай магічна чарівність цих свят буде в посмішках Ваших близьких, урочистих вітаннях, особливій теплоті, радості, які створюють дивовижне відчуття світла, злагоди і щастя.
| |
− |
| |
− | Зичимо здоров’я, здійснення всіх бажань і надій, успіхів у Ваших справах, щоб кожен день був наповнений благополуччям та мудрістю, яка допоможе здолати всі негаразди.
| |
− |
| |
− | Щиро бажаємо радості, любові, достатку в домі, щасливої та щедрої долі, а впевненість у завтрашньому дні хай назавжди наповнює Ваші серця!
| |
− |
| |
− | З повагою, колектив [[Вісник психології та педагогіки]]
| |
− |
| |
− |
| |
− |
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-12-19|19 грудня 2016 року]] ==
| |
− | [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему:[[Столярчук О.А. Інтелігентність як провідна риса професіоналізму особистості сучасного викладача ВНЗ]].
| |
− |
| |
− | [[Файл:intelligent-muzh.jpg|left]]У статті розкрито зміст поняття професіоналізму педагога вищої школи, наголошено на провідній ролі його особистісних якостей у реалізації педагогічного супроводу професійного становлення студентів; розглянуто зміст і значення інтелігентності як базової риси професіоналізму особистості сучасного викладача; наведено дані емпіричного дослідження значущості інтелігентності у рейтингу особистісно-професійних якостей педагога вищої школи.
| |
− |
| |
− | Окреслено перспективи подальших досліджень зв’язку інтелігентності викладача ВНЗ з його фаховою Я-концепцією та схильністю до професійного вигорання.
| |
− |
| |
− | Попри розповсюдженість інформаційних технологій, технічних засобів навчання у педагогічному процесі ВНЗ особистісні риси викладача залишаються головним ресурсом його успішної взаємодії зі студентами.
| |
− |
| |
− | Більше того, в умовах розвиненого суспільства «знань», коли викладач перестав бути єдиним авторитетним джерелом інформації для майбутніх фахівців, актуальним завданням постає його спроможність стати наставником на шляху їх професійного становлення.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-10-10|10 жовтня 2016 року]] ==
| |
− | [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував [[Вісник Дидактичної майстерні №33]]
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-07-13|13 липня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Psyh uchitel.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Ляшова І.Ф. Психoлoгo-педaгoгічні oсoбливoсті фoрмувaння твoрчoгo пoтенціaлу мaйбутньoгo вихoвaтеля]].
| |
− |
| |
− | У стaтті дoсліджується прoблемa визнaчення психoлoгo-педaгoгічних умoв, сприятливих для удoскoнaлення нaвчaльнo-вихoвнoгo прoцесу, з метою результaтивнoгo фoрмувaння твoрчoгo пoтенціaлу студента; висвітлені чинники, щo впливaють нa рoзвитoк твoрчoгo пoтенціaлу; виoкремленo aрсенaл метoдів рoзвитку креaтивнoсті тa
| |
− | чoтири групи oсoбистісних якoстей креaтивнoгo суб'єктa, які склaдaють твoрчий пoтенціaл oсoбистoсті.
| |
− |
| |
− | Рoзкриття твoрчoгo пoтенціaлу oсoбистoсті, твoрчa сaмoреaлізaція у прoфесійній діяльнoсті є вaжливим пoкaзникoм зрoстaння прoфесіoнaлізму.
| |
− |
| |
− | Oсвітня прaктикa виoкремилa aрсенaл метoдів рoзвитку креaтивнoсті. Oдні з них пoв’язaні з підвищенням рефлексивнoї культури, інші – із стимулювaнням oсoбливoгo психічнoгo стaну твoрчoї aктивнoсті – нaтхнення, ще інші – із зaстoсувaнням метoдів aктивізaції пoшуку ідей, рoзвиткoм імaжинaтивних здібнoстей, пoшукoм внутрішніх спoнукaльних причин aктивізaції твoрчoї aктивнoсті.
| |
− |
| |
− | Вaжливoю є думкa O. Мaтюшкінa прo те, щo твoрчий пoтенціaл зaклaдений в кoжнoму, і це відкривaє пoтенційні мoжливoсті для йoгo рoзвитку.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-06-16|16 червня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Deti smeyutsya-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[ Уніченко С. С. Виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку як науково-педагогічна проблема]].
| |
− |
| |
− | У статті висвітлено питання науково-педагогічного дослідження проблеми виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку;
| |
− |
| |
− | проаналізовані підходи до визначення поняття «гумор», охарактеризовано психологічні механізми сприйняття і розуміння смішного дітьми, розвитку почуття гумору;
| |
− |
| |
− | визначено методи та засоби виховання почуття гумору у дітей на етапі дошкільного дитинства.
| |
− |
| |
− | Мета та завдання дослідження полягали у висвітленні результатів початкового входження в проблему виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку, прагненні дослідити теоретичні та методичні аспекти її розв’язання засобами художнього слова;
| |
− |
| |
− | визначенні психологічних механізмів розвитку почуття гумору у дошкільників та висвітленні методів та засобів виховання здатності до сприйняття, інтерпретації та продукування комічного у дошкільників.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-05-31|31 травня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Psyh-kazka-350.jpg|left]] [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Гумовська Т.Ю. Роль казки на уроках англійської мови в початкових класах]].
| |
− |
| |
− | Стаття присвячена визначенню ролі казок на уроках іноземної мови в початковій школі та організації уроків з використанням казок.
| |
− |
| |
− | В наш час дітей захоплює цікаве, невідоме, тому саме за допомогою казки дітям легше усвідомлюється матеріал.
| |
− |
| |
− | Вчитель є тим самим ключем, який прищепить любов до казок, до казкових героїв, адже кожна казка має навчити чомусь учнів.
| |
− |
| |
− | Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, інтенсифікація навчального процесу ставить завдання пошуку засобів залучення інтересу учнів до іноземного матеріалу і активізації їх діяльності. По-друге, однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усного мовлення.
| |
− |
| |
− | Формулювання цілей статті. Метою статті є вивчення технології використання казки на уроках іноземної мови в початковій школі.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-05-11|11 травня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:English1-350.jpg|left]] [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Кравчук К.М. Проблема варіантності англійської мови (на прикладі канадської англійської мови)]].
| |
− |
| |
− | Англійська мова, як і більшість інших мов світу, має безліч різноманітних діалектів.
| |
− |
| |
− | В даному випадку це пов'язано з тим, що велика кількість носіїв мови в періоди англійської колонізації покинули рідний будинок і на чужій землі стали спілкуватися з представниками інших мов і мовних груп.
| |
− |
| |
− | Як наслідок, їхня англійська видозмінилася і багато в чому стала відрізнятися від британської англійської.
| |
− |
| |
− | Так, з'явилися численні діалекти, серед яких американська англійська, канадська англійська, австралійська англійська тощо.
| |
− |
| |
− | В даний час проблемі мовної варіативності приділяється підвищена увага. На зміну спрощеним поданням про мову як єдиному монолітному освіту прийшло розуміння гетерогенності мовної структури, обумовленої лінгвістичними і екстралінгвістичними факторами.
| |
− |
| |
− | [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Жабська О.П. Методика роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі ]].
| |
− | [[Файл:English-for-kids-350.jpg|left]] Мета статті – з’ясувати особливості методики роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі.
| |
− |
| |
− | Проблема сучасної шкільної освіти полягає в тому, що учні дуже перевантажені.
| |
− |
| |
− | Кожен вчитель вважає свій предмет найважливішим, тому вимагає від учнів досконалого вивчення саме свого предмету.
| |
− |
| |
− | Через надмірну кількість завдань, учні не можуть вивчити і запам’ятати все на належному рівні.
| |
− |
| |
− | Крім того, вони починають вивчати іноземну мову, наразі англійську, вже з першого класу.
| |
− |
| |
− | Саме різні жанри писемної творчості можуть забезпечити цікавість, ентузіазм, легше розуміння і запам’ятовування матеріалу, а також можуть познайомити учнів початкової школи з культурою, традиціями та історією країни, мова якої вивчається.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-04-12|12 квітня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:UK-University-psyh-students-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Миколаєнко М.О. Розвиток педагогічної діагностики у Великій Британії]].
| |
− |
| |
− | На сучасному етапі розвитку Української держави система освіти зазнає докорінних змін, зокрема змінюються форми, методи, технології навчання, а, отже, змінюється й
| |
− | педагогічна діагностика.
| |
− |
| |
− | Сучасний викладач має вміти не лише здобути інформацію про рівень навчальних досягнень тих, хто навчається, а й приймати відповідне управлінське рішення в залежності від отриманих ним даних.
| |
− |
| |
− | Досконале знання сутності форм і методів педагогічної діагностики та доцільний вибір діагностичних методик сприятимуть ефективному аналізу стану протікання освітнього процесу та його результатів, а відповідні управлінські рішення впливатимуть на якість підготовки майбутніх фахівців.
| |
− |
| |
− | Запорука успішного впровадження змін в системі освіти значною мірою залежить від вивчення та врахування як вітчизняного, так і світового досвіду.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-03-29|29 березня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Starshoclass-psyh-350.jpg|left]] [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Методологічні підходи як підґрунтя дидактичної підготовки майб.учителів математики до проектування навч.діяльності старшокласників]].
| |
− |
| |
− | У статті розглядаються методологічні підходи щодо дидактичної підготовки майбутнього вчителя математики до проектування навчальної діяльності старшокласників.
| |
− |
| |
− | Структура методологічного знання передбачає три рівні проблеми розвитку підготовки майбутнього вчителя: загальнонауковий, конкретно-науковий, технологічний.
| |
− |
| |
− | Загальнонауковий рівень заснований на системному підході.
| |
− |
| |
− | Конкретно-науковий рівень, заснований на практичному використанні в процесі підготовки майбутнього вчителя математики положень особистісно орієнтованого, компетентнісного, контекстного та діяльнісного підходів у їх взаємодії.
| |
− |
| |
− | Системне використання методологічних підходів забезпечує методологічний синергізм, тобто підвищення їх ефективності в результаті взаємодії з іншими.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-03-08|8 березня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Psych-buket.jpg|left]] '''Ніжні матері, турботливі бабусі, любі сестри, кохані дружини, милі дочки й онучки!'''
| |
− |
| |
− | '''[[Вісник психології та педагогіки]] cердечно вітає Вас із найпрекраснішим святом весни – Міжнародним жіночим днем 8 березня!'''
| |
− |
| |
− | Добрі і ласкаві, мужні і ранимі, такі хоробрі і такі тендітні, Ви – найдорожче, що є в житті чоловіків.
| |
− |
| |
− | Охоронниці домашнього вогнища, берегині роду людського, Ви народжуєте і виховуєте дітей, передаючи з покоління в покоління традиції високої духовності, культури, працьовитості.
| |
− |
| |
− | Щедрість ваших душ зігріває, сила духу – захоплює, а краса – вселяє віру в те, що світ буде врятований.
| |
− |
| |
− | Від усієї душі бажаємо Вам величезного жіночого щастя, любові і добра!
| |
− |
| |
− | Бажаємо, щоб кожен прийдешній день Ви зустрічали з посмішкою, з передчуттям радості, із впевненістю і щиросердечним спокоєм!
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-02-17|17 лютого 2016 року]] ==
| |
− | [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував [[Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 15]]. Файл доступний у форматі pdf.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-02-11|11 лютого 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Child-forest-350.jpg | left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Закусило В.С. Науково-педагогічні дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей]]. На сьогоднішній день особливого значення у змісті підготовки майбутніх фахівців вищих педагогічних навчальних закладів набуває екологічна складова.
| |
− |
| |
− | Це зумовлено низкою чинників, серед яких варто назвати глобальну екологічну кризу, низький рівень екологічної освіти та свідомості населення, зокрема молоді.
| |
− |
| |
− | Споживацькі настрої, що домінують у суспільстві, утилітарний підхід, до вирішення проблем охорони навколишнього середовища раціонального природокористування, нехтування правами громадянина (зокрема право жити в екологічно чистому середовищі) та гуманістичними цінностями – усі ці проблеми можна подолати лише на основі прищеплення молоді почуття відповідальності за стан довкілля, здатності сприймати життя як найвищу цінність і невід’ємну частину природи.
| |
− |
| |
− | Важливу роль тут має відігравати якісна екологічна освіта підростаючого покоління.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-02-10|10 лютого 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Child-theater-350.jpg | left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Глібовець Г.С. Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку засобами театралізованих ігор ]]Дошкільне дитинство визначається педагогами та психологами як найбільш сенситивний період для формування основ базових якостей особистості.
| |
− | Одним з найважливіших напрямів роботи в цей період є становлення у дитини самостійності, яка закладається в молодшому дошкільному віці в процесі формування певних умінь і навичок.
| |
− | В цей період важливо формувати в дітей звичку до чистоти, акуратності, порядку, адже навички та звички, сформовані в молодшому дошкільному віці, зберігаються на все життя.
| |
− | Слід також зазначити, що формування у дітей навичок особистої гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильній поведінці в побуті, у громадських місцях.
| |
− |
| |
− | Зрештою, від знання і дотримання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їх здоров'я, але й здоров'я інших дітей і дорослих.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-01-25|25 січня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Vlyublennye-para-romantika-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Гріньова О.М., Науменко М.С. Гендерні особливості ставлення до кохання у сучасної молоді]].
| |
− |
| |
− | На сучасному етапі розбудови Української держави, в умовах руйнації старої, радянської, системи цінностей і відсутності єдиних, загальнонаціональних аксіологічних імперативів міжособистісних взаємин сучасна молодь переживає вплив різноманітних соціальних стереотипів, в тому числі - і стереотипів романтичних взаємин.
| |
− |
| |
− | Такими стереотипами є батьківська сім’я, житєвий досвід значущих інших, різноманітні приклади українських і зарубіжних засобів масової інформації.
| |
− |
| |
− | За таких умов проблема визначення сучасною молоддю базових когніцій кохання, які стають основою конструювання подальших романтичних взаємин надзвичайно ускладнюється. Висока значущість не лише когнітивного й емоційного компонентів кохання, але й поведінкових стратегій романтичних взаємин сучасної молоді обумовлюється і тим, що ефективність цих стратегій обумовлює успішність юнаків у конструюванні подальших шлюбних взаємин.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-01-17|17 січня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Studenti-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Юрченко В.І. Особливості локус-контролю студентів у зв’язку з педагогічною практикою]].
| |
− |
| |
− | Перехід до нової якості вищої педагогічної освіти передбачає реалізацію низки послідовних кроків: створення інноваційного освітнього середовища; формування контингенту студентів; кадрове забезпечення освітнього процесу; діагностика навчальних досягнень студентів; соціально-гуманітарна діяльність.
| |
− |
| |
− | Результатом цього має бути сучасний конкурентноздатний педагог.
| |
− |
| |
− | Щоб досягнути цього потрібно суттєво розширити практичну складову професійної підготовки майбутніх учителів, насамперед шляхом збільшення до 25 % часу на проходження студентами різних видів педагогічної практики.
| |
− |
| |
− | Педагогічна практика – одна з провідних подій у професійно-спрямованому житті майбутнього вчителя. Вона сприяє професійній ідентифікації студента, формуванню професійного аспекту його «Я-концепції» і коригуванню самооцінки.
| |
− |
| |
− | == [[Новини/2016-01-01|01 січня 2016 року]] ==
| |
− | [[Файл:Eda-na-god-ovcy 00.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] '''вітає Вас з Новим Роком 2016!'''
| |
− |
| |
− | Нехай у Новий рік збуваються бажання,
| |
− |
| |
− | І Дід Мороз дарунки принесе,
| |
− |
| |
− | Нехай геть підуть всі розчарування,
| |
− |
| |
− | І хай погане вмить розтане все
| |
− |
| |
− | Нехай цей Новий рік дарує нам усмішки,
| |
− |
| |
− | Здоров'я міцного і щастя цілий віз,
| |
− |
| |
− | І гроші хай течуть до вас, а не йдуть пішки,
| |
− |
| |
− | І лиш від радості хай буде море сліз!
| |
| | | |
| | | |
Якщо Ви вважаєте, що якась подія пройшла повз нашу увагу -- ласкаво просимо: повідомте про це адміністрацію чи редколегію сайту.
Практично кожного дня з'являються нові і нові матеріали на наших сторінках, тому не забувайте стежити за сторінкою Нові редагування! Також можна підписатися на отримання стрічки новин (RSS чи Atom) з нашого сайту.