Фурман Анатолій Васильович

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 18:19, 13 березня 2013

Фурман Анатолій Васильович - відомий учений-психолог. Доктор психологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2002 р.

Народився 06.02.1957 у с. Криві Коліна Тальнівського р-ну на Черкащині. Закінчив Корсунь-Шевченківське педучилище ім.Т.Шевченка (1976 р.), Київський педагогічний ін-т ім. М.Горького з відзнакою (загальнотехнічний ф-т, 1980 р.), аспірантуру цього ін-ту (1982 р.). Працював учителем і заступником директора Жулянської середньої школи Києво-Святошинського району (1980–1985 рр.), старшим і провідним науковим співробітником НДІ психології МО України (1986–1993 рр.), зав. кафедри експериментальних систем освіти Державної академії керівних кадрів освіти МО України (1994–99 рр.). З 1999 р. – директор Ін-ту експериментальних систем освіти, а з 2003 р. – також зав. кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного ун-ту. З 2007 до 2008 р. – завідувач кафедри соціальної роботи Кримського гуманітарного ун-ту (м. Ялта). Директор НДІ методології та економіки вищої освіти Тернопільського національного економічного ун-ту. Кандидат педагогічних наук (1984 р.), доктор психологічних наук (1994 р.), професор (1998 р.). Коло наукових інтересів – соціологія і психологія суспільства, методологія миследіяльності і культуротворення, теорія і практика наукового проектування соціосистем, сучасних засобів експериментування і навчання. Автор інноваційного проекту модульно-розвивальної системи національної освіти, що з 1992 р. реалізується у 200 загальноосвітніх школах України як фундаментальний соціально-психологічний експеримент, а також низки оригінальних наукових концепцій навчально-методичного спрямування. Автор біля 300 наукових праць загальним обсягом понад 350 др. арк., у т.ч. 11 монографій та 12 навчальних посібників, 37 брошур, понад 100 статей, 10 перекладів, 2 поетичних збірок («Золоті джерела кохання», «Світовид»). Підготував 7 кандидатів педагогічних наук та 10 кандидатів психологічних наук. Візитний професор Саскачеванського ун-ту (Канада, 1997), член Національної спілки журналістів України (2001), головний редактор журналу «Психологія і суспільство» (з 2000 р.). Член двох спеціалізованих рад із психології, член редакційної колегії журналів «Рідна школа», «Освіта і управління», «Психологічний журнал», «Соціальні технології». Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1997), Почесною грамотою МОН України (2006 р.), знаком «Відмінний прикордонник» (ІІ ст.) Державної прикордонної служби України (2006), Почесною грамотою МОН АР Крим (2008 р.). Академік-секретар відділення педагогіки і психології АН ВШ України у 2004-2007 рр.

Проф. Фурман А.В. є автором 245 наукових праць загальним обсягом 323 др. арк., у т.ч. 9 монографій та 11 навчальних посібників, 37 брошур, 99 статей, 10 перекладів, однієї поетичної збірки. Найважливіші праці: Проблемні ситуації в навчанні. – Київ: Рад. шк., 1991. – 191 с.; Вступ до шкільної практичної психології. – Київ–Донецьк: Ровесник, 1993. – 52 с.; Психодіагностика інтелекту в системі диференціації навчання. – Київ: Освіта, 1993 – 224 с.; Вступ до методології проблемного навчання. – Київ–Донецьк: Ровесник, 1993. – 80 с.; Принцип модульності в історії освіти. – Київ: УІПКККО, 1995. – 85 с. (у співавт. з В.О. Огнев’юком); Педагогічне керівництво пошуковою пізнавальною активністю школярів. – Київ: Зодіак-ЕКО, 1996. – 112 с. (у співавт. з Б.Г. Скоморовським); Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. – Київ: Правда Ярославичів, 1997. – 340 с.; Соціально-психологічна експертиза модульно-розвивальних занять у школі. – Київ: Правда Ярославичів, 1999. – 56 с.; Психодіагностика особистісної адаптованості. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 197 с.; Психокультура української ментальності. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 132 с.; Теорія і практика розвивального підручника. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 288 с.; Основи гендерної рівності. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – 168 с. (у співавт. з Т.Л. Надвиничною); Психологія Я-концепції. – Львів: Новий світ – 2000, 2006. – 360 с. (у співавт. з О.Є. Гуменюк); Ідея професійного методологування. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 180 с.; Системна диференціація навчання: концепція, теорія, технологія // Освіта і управління. – 1997. – Т.1, №2. – С. 37–67; Теорія освітньої діяльності як метасистема // Психологія і суспільство. – 2001. – №3. – С. 105–144; 2002. – №3–4. – С. 20–59; Розвивальна діагностика психологічної грамотності педагога. Тест “Хто підніме папірець?” // Психологія і суспільство. – 2002. – №1. – С. 119–152; Система інноваційної освітньої діяльності модульно-розвивальної школи та її комплексна експертиза // Психологія і суспільство. – 2005. – №3. – С. 29–75; Модульно-розвивальна організація миследіяльності – схема професійного методологування // Психологія і суспільство. – 2005. – №4. – С. 40–69; Типологічний підхід у системі професійного методологування // Психологія і суспільство. – 2006. – №2. – С. 75–92; Методологічна план-карта освітології як синтетичної наукової дисципліни // Вітакультурний млин. – 2006. – Модуль 4. – С. 4–18 та ін.