Інтерес
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Інтерес''' (від лат. | + | '''Інтерес''' (від лат. interest – важливий, значущий) – емоційно забарвлене ставлення до навколишнього світу, спрямованість людини на певний об’єкт чи діяльність, викликану позитивним ставленням людини до чогось, когось. В інтересі є емоційний і вольовий моменти (інтелектуальна [[Емоції|емоція]] і зусилля), пов’язані з подоланням інтелектуальних труднощів і задоволенням від результату пізнання. Задоволення інтересу не веде до його згасання, а викликає нові інтереси, які відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності. Розвиток інтересу може перетворюватись у схильність як прояв потреби в здійсненні діяльності, яка його викликає. Інтереси класифікують за змістом, широтою, глибиною, стійкістю, силою, тривалістю. [[Виготський Лев Семенович|Л.С. Виготський]] трактував інтерес як специфічно людський рівень розвитку потреб, для якого характерна свідомість і воля, – це «вищі культурні потреби», що є рушійною силою поведінки. |
− | + | ||
[[Категорія: Психологічні терміни]] | [[Категорія: Психологічні терміни]] | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]] |
Поточна версія на 20:12, 18 лютого 2013
Інтерес (від лат. interest – важливий, значущий) – емоційно забарвлене ставлення до навколишнього світу, спрямованість людини на певний об’єкт чи діяльність, викликану позитивним ставленням людини до чогось, когось. В інтересі є емоційний і вольовий моменти (інтелектуальна емоція і зусилля), пов’язані з подоланням інтелектуальних труднощів і задоволенням від результату пізнання. Задоволення інтересу не веде до його згасання, а викликає нові інтереси, які відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності. Розвиток інтересу може перетворюватись у схильність як прояв потреби в здійсненні діяльності, яка його викликає. Інтереси класифікують за змістом, широтою, глибиною, стійкістю, силою, тривалістю. Л.С. Виготський трактував інтерес як специфічно людський рівень розвитку потреб, для якого характерна свідомість і воля, – це «вищі культурні потреби», що є рушійною силою поведінки.