Авторитет: відмінності між версіями
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Створена сторінка: '''Авторитет''' (лат. autoritas – влада, вплив) – прийняте групою людей і узаконене право керува... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Авторитет''' (лат. autoritas – влада, вплив) – прийняте групою людей і узаконене право керувати діями і поведінкою інших людей, що ґрунтується на довірі до достоїнств і якостей його носія; визнання за індивідом права на прийняття відповідального рішення в умовах спільної діяльності. У навчально-виховному процесі виняткове значення має авторитет педагога. Психологічним підґрунтям авторитету окремої особи є наявність у неї певних заслуг, особистих морально-психологічних якостей, а службового авторитету – визнання значущості, престижності певної посади, відповідності їй особи, що її обіймає. | '''Авторитет''' (лат. autoritas – влада, вплив) – прийняте групою людей і узаконене право керувати діями і поведінкою інших людей, що ґрунтується на довірі до достоїнств і якостей його носія; визнання за індивідом права на прийняття відповідального рішення в умовах спільної діяльності. У навчально-виховному процесі виняткове значення має авторитет педагога. Психологічним підґрунтям авторитету окремої [[Особистість|особи]] є наявність у неї певних заслуг, особистих морально-психологічних якостей, а службового авторитету – визнання значущості, престижності певної посади, відповідності їй [[Особистість|особи]], що її обіймає. | ||
[[Категорія: Педагогіка]] | [[Категорія: Педагогіка]] | ||
Поточна версія на 20:44, 13 лютого 2013
Авторитет (лат. autoritas – влада, вплив) – прийняте групою людей і узаконене право керувати діями і поведінкою інших людей, що ґрунтується на довірі до достоїнств і якостей його носія; визнання за індивідом права на прийняття відповідального рішення в умовах спільної діяльності. У навчально-виховному процесі виняткове значення має авторитет педагога. Психологічним підґрунтям авторитету окремої особи є наявність у неї певних заслуг, особистих морально-психологічних якостей, а службового авторитету – визнання значущості, престижності певної посади, відповідності їй особи, що її обіймає.
