Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 06:53, 8 листопада 2012

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка — один з найвідоміших серед вищих навчальних закладів освіти в Україні. Його родовід сягає сивої давнини — Чернігівського колегіуму, заснованого у 1700 р. за взірцем Києво-Могилянської академії. Колегіум відіграв важливу роль у становленні вищої педагогічної освіти на північному Лівобережжі України. Педагогічні ідеї його засновників Л.Барановича, І.Максимовича, А.Стаховського, І.Галятовського увійшли до скарбниці педагогічної думки і заклали підвалини вищої освіти.

Історія

У 1786 році колегіум було реорганізовано в духовну семінарію, яка, як і її попередник, продовжила підготовку вчителів. Нові соціально-економічні умови і культурні запити суспільства привели на початку XX ст. до суттєвої перебудови системи педагогічної освіти. Естафету в підготовці вчителів перейняв Учительський інститут (1916), який розпочав свою діяльність як навчальний заклад вище середнього типу з словесно-історичним, фізико-математичним і природничо-географічним відділами. Новостворений навчальний заклад успадкував унікальну бібліотеку духовної семінарії. Крім того, в його стінах продовжили роботу найдосвідченіші викладачі семінарії.

У 1919 р. інститут зробив свій перший випуск — 13 чол. і був реорганізований у педагогічний з чотирирічним строком навчання.

І в подальші роки в залежності від завдань, які стояли перед суспільством і школою, інститут неодноразово реорганізовувався (інститут народної освіти — 1920 р., інститут соціального виховання — 1930 р., педагогічний — 1933 р., учительський — 1935 р., об'єднаний учительський і педагогічний ? 1939 р.). У 1954 р., за рішенням Колегії Міністерства освіти УРСР, реорганізується в педагогічний і діє аж до 13 березня 1998 р., до надання йому нового статусу Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Указом Президента України В.А.Ющенка від 8 січня 2010 р. вищому навчальному закладу, "ураховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка", присвоєно статус національного. Нова назва - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка.[1]

Серед випускників ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка — вчителі, педагоги, вихователі, керівники шкіл, державних установ, діячі науки, техніки, культури. Серед них-відомий український письменник Олекса Десняк (О. Г. Руденко) доктори педагогічних наук, професори О. Г. Богданов та І. І. Стебун; доктори історичних наук, професори В. А. Дядиченко і Ф. Є. Лось; доктор філософських наук, професор Ф. Я. Москаленко; колишній заступник міністра освіти УРСР П. А. Миргородський та багато інших діячів.

Велика заслуга у відродженні і становленні інституту в післявоєнний період належить професору В. М. Костарчуку, який очолював вуз понад чверть століття.

Навчально-виховний процес забезпечують 40 кафедр, понад 70 % професорсько-викладацького складу яких — доктори наук і професори, кандидати наук і доценти.

Підготовка педагогічних працівників освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» здійснюється на всіх факультетах ЧНПУ.

В університеті склалася система наукової роботи. Наукові творчі колективи в галузі математичного аналізу, біохімії, фізики рідких кристалів, астрономії, історії, філософії, методики викладання фізико-математичних дисциплін мають широке міжнародне, визнання. На базі університету проводяться різнопланові наукові, міжнародні, всеукраїнські та регіональні конференції. Створено Астрономічний науково-дослідний центр. На історичному факультеті працює Чернігівський сектор польової археографії Інституту археографії та джерелознавства імені М. Г. Грушевського НАН України.

Структура університету

До складу університету входять такі основні підрозділи:

1. Фізико-математичний факультет з власним планетарієм
2. Технологічний факультет
3. Інститут історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського
4. Факультет фізичного виховання
5. Факультет початкового навчання
6. Хіміко-біологічний факультет
7. Психолого-педагогічний факультет
8. Філологічний факультет
9. Заочне відділення
10. Астрономічний науково-дослідний центр
11. Редакційно-видавничий відділ
12. Бібліотека
13. Система довузівської підготовки
14. 2 спеціалізовані Вчені ради по захисту кандидатських дисертацій (з історії України та з професійного навчання)

Інформація

Офіційний сайт: [1]