Психоаналітик
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Bogdan (Обговорення • внесок) (Створена сторінка: Психоаналітик — специаліст, практикуючий психоаналіз. ==Визначення «психоаналітик»== (...) |
|||
| (Одна проміжна версія одного користувача не показана) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Психоаналітик — специаліст, практикуючий психоаналіз. | + | '''Психоаналітик''' — специаліст, практикуючий психоаналіз. |
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
Суперего («Над-Я») | Суперего («Над-Я») | ||
Ід («Воно») | Ід («Воно») | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Психологічні терміни]] | ||
Поточна версія на 08:24, 25 квітня 2013
Психоаналітик — специаліст, практикуючий психоаналіз.
Зміст |
Визначення «психоаналітик»
(Оксфордський тлумачний словник з психології / За ред. А.Ребера, 2002 р.) 1. Той, хто працює в рамках психоаналізу. Цей термін призначений для людей, які отримали психоаналітичну підготовку у визнаному інституті. Вони можуть пройти будь-яке з ряду різних форм навчання до психоаналітичного, наприклад, медичну ступінь з психіатричної спеціалізацією, ступінь чи будь-яке поствузовского освіта з психології або навіть освіта в галузі соціальної роботи або консультування. 2. Той, хто дає інтерпретації подій відповідно до психоаналітичної теорією.
У вільному перекладі - Психоаналітик - це той хто звільняє душу.
Історична довідка
За часів стародавніх греків, з понятійної системи яких і відбуваються коріння, що утворюють слово «психоаналітик», наявність душі не викликало жодного сумніву. Причому душа вважалася первинною по відношенню до фізичного тіла системою. І швидше фізичне тіло було тимчасовим наслідком існування вічної душі, ніж навпаки. Тому шукати причини фізичних явищ у духовних передумовах було так само логічно, як взагалі шукати причину для слідства. Матеріалістичний період у розвитку людського суспільства перервав філософську традицію древніх. За одне століття років люди примудрилися призабути те, що вважалося природним протягом багатьох тисяч років. Будемо сподіватися, що ця пауза піде людству на користь. І ми зможемо бачити мудрість древніх спокійним тверезим поглядом, вільним від влади догматів і забобонів. У людському суспільстві завжди існували ролі, перебування в яких передбачало наявність розвиненого знання про причинно-наслідкових зв'язках «світу законів» з «світом проявів». Це жерці, священики, лікарі, вчителі, мислителі, пророки і чудотворці. Цей соціальний шар мислився вище, ніж шар правителів, царів, захисників земель. І це нормально, бо знання - сила. Були епохи, коли ці знання були широко поширені, а були й темні часи, коли основна маса людства перебувала в невігластві.
Психоаналітик - це те нове, яке є добре забуте старе. Психоаналітик - професія нової хвилі просвітництва людського суспільства. Психоаналітик несе в суспільство знання про побудову прихованої частини людської істоти, про його таємну природі.
Видатні психоаналітики
- Зігмунд Фрейд
- Альфред Адлер
- Александр Шарко
- Эрих Фромм
- Гарри Стек Салливан
Основні ідеї психоаналізу
Несвідоме - особливі психічні сили, що лежать за межами свідомості, але керують поведінкою людини. Свідоме - одна з двох частин психіки, усвідомлювана індивідом - визначає вибір поведінки в суспільному середовищі, проте не цілком, так як сам вибір поведінки може ініціюватися несвідомим. Свідомість і несвідоме перебувають в антагоністичних відносинах, в нескінченній боротьбі несвідоме завжди перемагає. Психіка автоматично регулюється принципом задоволення, який модифікується в принцип реальності, і при порушенні балансу здійснюється скидання через несвідому сферу. Пізніше Фрейд запропонував наступну структуру психіки: Его («Я») Суперего («Над-Я») Ід («Воно»)