Херсонський державний університет
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
<center>'''Про університет'''</center> | <center>'''Про університет'''</center> | ||
Найбільший ВНЗ міста Херсона, IV рівня акредитації. Один із найстаріших на півдні України. | Найбільший ВНЗ міста Херсона, IV рівня акредитації. Один із найстаріших на півдні України. | ||
− | Історія Херсонського державного університету (ХДУ) - це складова і невід’ємна частина історії України, яка живе, діє, творить в умовах свободи, гласності, незалежності і самостійності. Це історія становлення і розвитку якісно нової вищої освіти, що є необхідним для духовного і професійного формування особистості в умовах національно-культурного відродження, політичного та економічного суверенітету нашої держави. | + | Історія Херсонського державного університету (ХДУ) - це складова і невід’ємна частина історії України, яка живе, діє, творить в умовах свободи, гласності, незалежності і самостійності. Це історія становлення і розвитку якісно нової вищої [[Освіта|освіти]], що є необхідним для духовного і професійного формування [[Особистість|особистості]] в умовах національно-культурного відродження, політичного та економічного суверенітету нашої держави. |
1992 рік виявився найбільш плідним для створення нових факультетів в інституті. В цьому році, на базі філологічного факультету було створено 3 нових факультети – факультет додаткових педагогічних спеціальностей і перепідготовки кадрів(декан Грицак В.Т.), української філології(декан Олексенко В.П.) та зарубіжної філології (декан – Громова Т.М.). Це було закономірним процесом – виникнення нових спеціальностей і спеціалізацій, покращення матеріально-технічної бази, кількісний і якісний ріст професорсько-викладацького складу, все це потребувало удосконалення структурної організації ХДПІ. | 1992 рік виявився найбільш плідним для створення нових факультетів в інституті. В цьому році, на базі філологічного факультету було створено 3 нових факультети – факультет додаткових педагогічних спеціальностей і перепідготовки кадрів(декан Грицак В.Т.), української філології(декан Олексенко В.П.) та зарубіжної філології (декан – Громова Т.М.). Це було закономірним процесом – виникнення нових спеціальностей і спеціалізацій, покращення матеріально-технічної бази, кількісний і якісний ріст професорсько-викладацького складу, все це потребувало удосконалення структурної організації ХДПІ. | ||
В 1995 році інститут продовжував розвиватися далі, в цьому ж році вуз був атестований МАК МО України за III рівнем. | В 1995 році інститут продовжував розвиватися далі, в цьому ж році вуз був атестований МАК МО України за III рівнем. | ||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
Вперше у 2004 році було створено науково-дослідний інститут інформаційних технологій, який виконує роботи та дослідження, що спрямовані на інформатизацію навчального процесу та управління ВНЗ (директор Львов М.С. доцент, кандидат фізико-математичних наук). | Вперше у 2004 році було створено науково-дослідний інститут інформаційних технологій, який виконує роботи та дослідження, що спрямовані на інформатизацію навчального процесу та управління ВНЗ (директор Львов М.С. доцент, кандидат фізико-математичних наук). | ||
В квітні 2005 року розпочав роботу Центр розвитку малого бізнесу, який було створено завдяки освітньо-науковому співробітництву ХДУ і державного університету Нью-Йорка в рамках спільного проекту “Північний Нью-Йорк – Південна Україна: нове партнерство університетів для розвитку бізнесу та економіки”. За програмою цього проекту в університетах США пройшли стажування 6 співробітників нашого університету. | В квітні 2005 року розпочав роботу Центр розвитку малого бізнесу, який було створено завдяки освітньо-науковому співробітництву ХДУ і державного університету Нью-Йорка в рамках спільного проекту “Північний Нью-Йорк – Південна Україна: нове партнерство університетів для розвитку бізнесу та економіки”. За програмою цього проекту в університетах США пройшли стажування 6 співробітників нашого університету. | ||
− | Велика увага приділяється в університеті розвитку творчих здібностей молоді, зокрема відділом гуманітарної та організаційно-виховної роботи (керівник – старший викладач кафедри світової літератури та культури Жмак Лариса Анатоліївна). | + | Велика увага приділяється в університеті розвитку [[Творчість|творчих здібностей]] молоді, зокрема відділом гуманітарної та організаційно-виховної роботи (керівник – старший викладач кафедри світової літератури та культури Жмак Лариса Анатоліївна). |
У листопаді 2005 року в університеті був відкритий Український культурний центр, який очолює заслужений працівник культури України Усатюк В.Ф. Мета Центру сприяти збереженню української народної культури, створювати умови для відтворення і розвитку мистецтва, підвищувати професійний рівень творчих колективів й активних діячів культури. | У листопаді 2005 року в університеті був відкритий Український культурний центр, який очолює заслужений працівник культури України Усатюк В.Ф. Мета Центру сприяти збереженню української народної культури, створювати умови для відтворення і розвитку мистецтва, підвищувати професійний рівень творчих колективів й активних діячів культури. | ||
У 2005 році відбулась презентація наукового журналу ХДУ “Чорноморський ботанічний журнал”, головний редактор – доктор біологічних наук, професор Бойко М.Ф. | У 2005 році відбулась презентація наукового журналу ХДУ “Чорноморський ботанічний журнал”, головний редактор – доктор біологічних наук, професор Бойко М.Ф. | ||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
Сьогодні головним принципом у роботі професорсько-викладацького колективу університету є девіз: “Все, що створюється в університеті, створюється для студентів та в ім’я студентів, майбутнього нашої держави”. | Сьогодні головним принципом у роботі професорсько-викладацького колективу університету є девіз: “Все, що створюється в університеті, створюється для студентів та в ім’я студентів, майбутнього нашої держави”. | ||
Це виправдана часом, особлива, стратегічна лінія діяльності ХДУ, спрямована на творення висококультурної, інтелектуальної, освіченої нації, готової до рівноправного діалогу зі своїми європейськими колегами. | Це виправдана часом, особлива, стратегічна лінія діяльності ХДУ, спрямована на творення висококультурної, інтелектуальної, освіченої нації, готової до рівноправного діалогу зі своїми європейськими колегами. | ||
− | |||
Рядок 53: | Рядок 52: | ||
[[Категорія:Університети України]] | [[Категорія:Університети України]] | ||
[[Категорія:Херсонський державний університет]] | [[Категорія:Херсонський державний університет]] | ||
− |
Поточна версія на 10:33, 12 березня 2013
Ректор університету - Олександр Євгенович Ходосовцев, завідувач кафедри ботаніки ХДУ. Доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, заступник головного редактора фахового видання «Чорноморський ботанічний журнал», член редакційних колегій фахових видань «Вісті біосферного заповідника «Асканія-Нова»» та «Таврійський науковий вісник»; голова Херсонського відділення Всеукраїнської асоціації фітобіологів, член наукових рад Міністерства освіти і науки (секція «Біологія, біотехнологія та харчування») з питань ботаніки та мікології НАН України, біосферного заповідника «Асканія-Нова», член робочої групи по підготовці галузевих стандартів вищої освіти (екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування), член координаційної ради по створенню екологічної мережі Херсонщини та член громадської ради з питань молодіжної політики, фізичної культури та екологічної безпеки при Херсонській обласній державній адміністрації.
Офіційний сайт університету - http://www.university.kherson.ua/
Найбільший ВНЗ міста Херсона, IV рівня акредитації. Один із найстаріших на півдні України. Історія Херсонського державного університету (ХДУ) - це складова і невід’ємна частина історії України, яка живе, діє, творить в умовах свободи, гласності, незалежності і самостійності. Це історія становлення і розвитку якісно нової вищої освіти, що є необхідним для духовного і професійного формування особистості в умовах національно-культурного відродження, політичного та економічного суверенітету нашої держави. 1992 рік виявився найбільш плідним для створення нових факультетів в інституті. В цьому році, на базі філологічного факультету було створено 3 нових факультети – факультет додаткових педагогічних спеціальностей і перепідготовки кадрів(декан Грицак В.Т.), української філології(декан Олексенко В.П.) та зарубіжної філології (декан – Громова Т.М.). Це було закономірним процесом – виникнення нових спеціальностей і спеціалізацій, покращення матеріально-технічної бази, кількісний і якісний ріст професорсько-викладацького складу, все це потребувало удосконалення структурної організації ХДПІ. В 1995 році інститут продовжував розвиватися далі, в цьому ж році вуз був атестований МАК МО України за III рівнем. Керівництво вузу прагнуло до атестації за IV рівнем, що дало б змогу отримати університетський статус. Для цього було потрібно відкрити магістратуру, створити історичний факультет, що і було зроблено у 1995 році. Очолив новостворений факультет кандидат історичних наук, доцент Сінкевич Є.Г. У 1996 році факультет додаткових педагогічних спеціальностей та перепідготовки кадрів був перетворений на правовий, пізніше – соціально-правовий. Декан факультету – кандидат філологічних наук, доцент Бєляєва С.І. У 1996–1997 навчальному році в інституті навчалося 4540 студентів денної форми навчання. Навчально-виховний процес у вузі забезпечував викладацький склад у кількості 339 чоловік. З них 9 докторів наук, 157 кандидатів наук, крім того в штат було зараховано на умовах штатного сумісництва 19 чоловік. Вчене звання професора мали 12 чоловік, доцента – 138. 3 жовтня 1996 року інститут очолив ректор, професор Бєляєв Юрій Іванович. Під керівництвом ректора Бєляєва Ю.І. у травні 1998 року на базі ХДПІ імені Н.К.Крупської був створений Херсонський державний педагогічний університет. Підставою для цього стало здобуття інститутом четвертого рівня акредитації. Цьому сприяло розширення спектру донині традиційних спеціальностей, акредитація й ліцензування нових з них: соціальна педагогіка, дефектологія, хореографія. В травні 1998 року вчена рада ухвалила рішення про створення нового, десятого факультету – художньо-педагогічного(декан – доцент М.Г.Левченко). У листопаді 2002 року Херсонський державний педагогічний університет відзначив свій 85-річний ювілей і переступив цей поважний вік уже в статусі Херсонського державного університету. 13 листопада 2002 року Кабінет міністрів прийняв розпорядження № 641-р “Про утворення Херсонського державного університету”. За роки незалежності України в університеті з’явилося 5 факультетів, відкрито 19 нових кафедр, 14 спеціальностей і спеціалізацій. В 2001 році в університеті відкрито власне видавництво, орієнтоване на потреби освіти і освітян, студентів, вчителів, ліцеїстів (директор – Савченко А.В.) Інтеграція України до Європейської спільноти та розширення контактів на міжнародній арені зумовили розвиток міжнародних зв’язків ХДПУ з зарубіжними освітніми та науковими закладами. Цю діяльність очолив проректор з науково-педагогічної роботи, інформаційних технологій, міжнародних зв’язків, завідувач кафедри прикладної математики та інформаційних технологій (зараз кафедра інформатики), доктор педагогічних наук, академік Української академії економічної кібернетики, професор О.В.Співаковський , нині перший проректор ХДУ. З листопада 1998р. по листопад 2000р. – Олександр Володимирович – координатор проекту TACIS TEMPUS CD – JEP 21135-2000. З 15.04.2002р. по 15.04.2004р. – координатор проекту IB_JEP-22045-2001. “Land reform and land market development in Ukraine”. З вересня 2003р. по вересень 2005р. координатор Міжнародного проекту TACIS 2002 Multiplier Project 23010 “UnIT-NET-IT у мережі управління університетами”. З вересня 2003р. по вересень 2006р. – координатор спільного україно-американського проекту “Північний округ штату Нью-Йорк та південь України – нова співпраця між університетами в розвитку підприємництва та економіки”. В університеті був заснований відділ міжнародних зв’язків, завдяки чому нашими партнерами стали університети Франції, Іспанії, Турції, Польщі, Німеччини, вперше були залучені до роботи в ХДПУ американські професори фонду Фулбрайт Дж.Ніксон і Д.Робінзон. Університет неодноразово відвідували посли Єврокомісії, Швеції, Польщі, високі представники багатьох інших держав, що сприяло налагодженню обміну студентами з вузами – зарубіжними партнерами. У вересні 2000 р. в університеті було відкрито Центр іспанської мови та культури, Євроклуб, пізніше Центр польської мови та культури. 7 листопада 2003 року відкрився Центр турецької мови та культури при ХДУ (керівник центру – доцент, кандидат педагогічних наук Кіщенко Ю.В.). У вересні 2005 року до нашого університету прибув викладач турецької мови пан Лютфі Шейбан, який керує самостійною роботою студентів й проводить індивідуальні заняття по вивченню турецької мови. На базі ХДПУ було створено інформаційно-навчальний Центр з управління земельними ресурсами. Партнери: університет Ніцци Софія-Антиполіс, регіональне управління земельними ресурсами м. Ніцци, Інститут землевпорядкування (м. Дортмунд, Німеччина). Важливою подією наукового життя нашого закладу стало відкриття у травні 2002 року Спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій з трьох педагогічних спеціальностей. Раду очолює досвідчений, авторитетний вчений, доктор педагогічних наук, професор М.І.Пентилюк. Нещодавно згідно Указу Президента України В.Ющенка М.І.Пентилюк отримала почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”. До науково-дослідної роботи широко залучається і студентська молодь. В університеті успішно працює Студентське наукове товариство, проблемні групи природоохоронного, лінгвістичного, психолого-педагогічного напрямків, наукові керівники яких разом зі студентами ведуть пошук нових шляхів розвитку наукової діяльності університету. Був побудований новий навчально-лабораторний корпус (всього їх у вузі п’ять), власними зусиллями у 2000 році перебудували під навчальний корпус п’ятиповерховий гуртожиток, який був не потрібний для прямого використання (студенти стовідсотково забезпеченні місцями у трьох діючих гуртожитках). До ювілею вузу було відкрито видавництво ХДПУ, дискоклуб, музей історії університету, який згодом отримав звання “народний”. У 2003 році відбувся пуск двох автономних газових котелень, що дозволило вищому навчальному закладу кардинально розв’язати проблему опалення двох дев’ятиповерхових студентських гуртожитків та навчального комплексу. У 2004 році була відкрита нова роздягальня для студентів. У 2004 році розпочала роботу спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальностей: 10.01.01. Українська література; 10.01.02. Російська література. Раду очолив перший проректор університету, завідувач кафедри історії світової літератури і культури, директор Академічного ліцею при ХДУ, доктор філологічних наук, професор, академік Академії педагогічних і соціальних наук (Росія), заслужений працівник культури України, заслужений діяч мистецтв України О.В.Мішуков, якого нещодавно обрали депутатом Херсонської обласної ради. На базі інститутів та факультетів ХДУ функціонує 41 науково-дослідна та проблемна лабораторія, 3 з яких відкрито в 2004-2005 навчальному році. Вперше у 2004 році було створено науково-дослідний інститут інформаційних технологій, який виконує роботи та дослідження, що спрямовані на інформатизацію навчального процесу та управління ВНЗ (директор Львов М.С. доцент, кандидат фізико-математичних наук). В квітні 2005 року розпочав роботу Центр розвитку малого бізнесу, який було створено завдяки освітньо-науковому співробітництву ХДУ і державного університету Нью-Йорка в рамках спільного проекту “Північний Нью-Йорк – Південна Україна: нове партнерство університетів для розвитку бізнесу та економіки”. За програмою цього проекту в університетах США пройшли стажування 6 співробітників нашого університету. Велика увага приділяється в університеті розвитку творчих здібностей молоді, зокрема відділом гуманітарної та організаційно-виховної роботи (керівник – старший викладач кафедри світової літератури та культури Жмак Лариса Анатоліївна). У листопаді 2005 року в університеті був відкритий Український культурний центр, який очолює заслужений працівник культури України Усатюк В.Ф. Мета Центру сприяти збереженню української народної культури, створювати умови для відтворення і розвитку мистецтва, підвищувати професійний рівень творчих колективів й активних діячів культури. У 2005 році відбулась презентація наукового журналу ХДУ “Чорноморський ботанічний журнал”, головний редактор – доктор біологічних наук, професор Бойко М.Ф. 4 січня 2006 року вийшов перший номер газети ХДУ “Університетська панорама” (головний редактор – Бєляєва О.Ю.). З липня 2011 року Херсонський державний університет очолив ректор Мішуков Олег Васильович – академік, доктор філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Херсона. З травня 2012 року на посаду ректора Херсонського державного університету призначено доктора біологічних наук, професора Ходосовцева Олександра Євгеновича. У сучасному Херсонському державному університеті функціонують чотирнадцять факультетів. У складі університету працює Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації (завідувач – Валько Н.В. – кандидат фізико-математичних наук). Центр здійснює підготовку для отримання вищої освіти; для вступу на скорочений термін навчання і на старші курси. При Центрі працюють курси користувачів персональним комп’ютером для всіх бажаючих. За останні роки у Херсонському державному університеті відбулися якісні та кількісні зміни. Сьогодні ХДУ – багатопрофільний навчальний, науково-педагогічний та культурно-освітній центр Херсонської області, який певною мірою впливає на весь Південний регіон України, успішно функціонує, працюючи на перспективу – відродження міста, області, країни. Сьогодні головним принципом у роботі професорсько-викладацького колективу університету є девіз: “Все, що створюється в університеті, створюється для студентів та в ім’я студентів, майбутнього нашої держави”. Це виправдана часом, особлива, стратегічна лінія діяльності ХДУ, спрямована на творення висококультурної, інтелектуальної, освіченої нації, готової до рівноправного діалогу зі своїми європейськими колегами.