Перегляд вихідного коду сторінки Фролов П.Д. Діти незалежності: штрихи до проспективного соціально-психологічного портрету

'''[[Павло Фролов]]''', [[:Категорія:Викладачі-дослідники з педагогіки і психології КДПІ імені О.М. Горького|викладач-дослідник з педагогіки та психології]], кандидат психологічних наук, доцент, м.Київ.

Проаналізовано евристичний  потенціал  поняття «покоління незалежності» .  Означено ряд проблемних зон, що виникають при спробах охарактеризувати покоління незалежності. Зокрема, стверджується, що будь-які спроби описати його як певну однорідну цілісність приречені на однобічність, а отже й на необ’єктивність, упередженість, вразливість до різноманітних маніпуляцій. Вказується на проблемність моменту вибору ознак та характеристик, через які розкривається сутність покоління. Традиційний спосіб виявлення поколіннєвих підгруп, що існують на даний момент і склалися під впливом чинників, які діяли у минулому, пропонується доповнити  реконструкцією образів (моделей) людини, які, на думку громадян, будуть найбільш затребуваними суспільством у найближчому майбутньому. Представлено результати реалізації запропонованого підходу у вигляді проспективного соціально-психологічного портрету покоління незалежності, який ґрунтується на результатах репрезентативного всеукраїнського опитування. Портрет містить опис та оцінку чисельності трьох  емпірично виявлених поколіннєвих підгруп – «виконавців-колективістів», «патріотів-інноваторів» та «пристосуванців-егоїстів». Проаналізовано потенціал та ризики виявлених підгруп з точки зору майбутнього України. Через неоднозначність оцінок єдності-розколотості покоління наголошено на актуальності пошуку можливих основ консолідації, нових форм єдності, визначення стратегій та технологій її досягнення.

''Ключові слова'': теорія поколінь, покоління незалежності,  поколіннєві групи, єдність покоління, консолідація, проспективний портрет

Проанализирован эвристический потенциал понятия «поколение независимости». Отмечен ряд проблемных зон, возникающих при попытках охарактеризовать поколение независимости. В частности, утверждается, что любые попытки описать его как некую однородную целостность обречены на односторонность,  а следовательно и на необъективность, предвзятость, уязвимость к различным манипуляциям. Указывается на проблемность момента выбора признаков и характеристик, с помощью которых раскрывается сущность поколения. Традиционный способ выявления поколенческих подгрупп, существующих на данный момент и сложившихся под влиянием факторов, которые действовали в прошлом, предлагается дополнить реконструкцией образов (моделей) человека, которые, по мнению граждан, будут наиболее востребованными обществом в ближайшем будущем. Представлены результаты реализации предложенного подхода в виде проспективного социально-психологического портрета поколения независимости, основанного на результатах репрезентативного всеукраинского опроса. Портрет содержит описание и оценку численности трех эмпирически выявленных поколенческая подгрупп - «исполнителей-коллективистов», «патриотов-инноваторов» и «приспособленцев-эгоистов». Проанализированы потенциал и риски выявленных подгрупп с точки зрения будущего Украины. В связи с неоднозначностью оценок единства-расколотости поколения отмечена актуальность поиска возможных основ консолидации, новых форм единства, определения стратегий и технологий его достижения.

''Ключевые слова'': теория поколений, поколение независимости, поколение группы, единство поколения, консолидация, проспективный портрет

The author analyses the heuristic potential concept of " the independence generation" He Defines a number of problem areas that arise when trying to describe the independence generation. In particular, he states that any attempt to describe as homogenous integrity is doomed to unilateralism, bias, prejudice and vulnerability to various manipulations.  He highlights the problematic aspects of selecting attributes and characteristics, through which reveals the essence of generation. The traditional way to identify generational subgroups that exist currently and formed under the influence of factors that operated in the past, supplements reconstruction images (models) of a person who, in the opinion of citizens, society will be most in demand in the near future. The results of the proposed approach in a prospective social and psychological portrait of the independence generation, based on the results of a representative nationwide poll. The portrait contains a description and assessment of the top three empirically detected generational subgroups - "performers collectivists", "patriotic innovators" and "opportunists-egoists." Analyzes the potential and risks identified in the subgroups in terms of the future of Ukraine. Because of the ambiguity of the split ratings, the unity-generation stressed the urgency of finding possible bases of consolidation, new forms of unity and the definition of strategies and technologies to achieve it. 

''Keywords'':  theory of generations, independence generation, the generation of group, unity generation, consolidation, prospective portrait

== Постановка проблеми ==

Усвідомлення того, що подальша доля українського суспільства багато в чому визначається та визначатиметься «дітьми незалежності»,тобто тими, хто є однолітками сучасної України, а також тими, чиє дорослішання припало на період незалежності, породжує цілком природне бажання зрозуміти, яким є це покоління, усвідомити причини, які визначають його сутність тощо. Найбільш узагальнені очікування щодо  «дітей незалежності» можна звести до трьох наступних настанов: це покоління – надія суспільства, загроза його майбутньому або ж «нічийна земля». Відтак питання про те, яким воно є насправді, лишається відкритим.

== Аналіз останніх досліджень ==

На сьогодні здійснено чимало спроб описати типового представника покоління незалежності, виокремити у ньому певні підгрупи тощо [1-6]. Здійснені спроби охарактеризувати покоління незалежності виявили чимало проблемних зон, пов’язаних як із дискусійністю поколіннєвого підходу [7], так і зі специфікою умов та чинників особистісного розвитку, що діяли в період утвердження незалежності української держави. Їх аналіз свідчить, що вони, з одного боку, «уніфікують» умови життя значної частини представників певної генерації, а з іншого – сприяють їх поляризації, а отже, й формуванню відповідних підгруп, які можуть бути настільки  несхожими між собою, що здатні поставити під сумнів єдність покоління як соціальної групи, і, відповідно, можливість скласти якийсь єдиний узагальнений соціально-психологічний портрет типового представника покоління незалежності. Портрети такого штибу нерідко є «одномірними» і, відповідно, малюються виключно або білими або  ж чорними фарбами. Теоретики поколіннєвого підходу, усвідомлюючи, що покоління є надто великим, аби говорити про нього як про однорідну цілісність, намагаються виокремлювати у ньому певні підгрупи. При цьому зазвичай виявляються та описуються підгрупи, що існують на даний момент і склалися під впливом чинників, які діяли у минулому. Проте покоління є не тільки тим, що воно являє собою на даний момент, але й тим, до чого воно прагне. Майбутнє, якого прагнуть люди, цілі та завдання, які вони перед собою ставлять, визначають їх сутність часто не меншою, але й більшою мірою, ніж ті життєві обставини, у яких вони перебували чи перебувають на даний момент. 

Саме тому ця стаття має на меті оцінити обґрунтованість використання моменту проголошення незалежності як точки відліку формування великої групи (груп) із специфічними соціально-психологічними якостями, що позначається як покоління «дітей незалежності»; проаналізувати підходи до визначення єдності-розколотості покоління незалежності; окреслити деякі з найважливіших соціально-психологічних особливостей цього покоління та умов, що сприяють їх формуванню.

== Виклад основного матеріалу ==

Попри насиченість новітньої української історії різновекторними подіями, саме розпад СРСР і прийнятий у грудні  1991 році Акт проголошення незалежності України визначили подальшу долю її багатомільйонного населення. Усвідомлення цих подій як базової причини, що опосередковано визначає нинішнє життя громадян, із плином часу, звичайно, слабшає.  І все ж попри вплив інших подій, не менш визначних, але ближчих  до сьогодення, частка тих, для кого розпад СРСР та проголошення незалежності лишається засадничими, лишається значною. Так, скажімо, у грудні 2007 помаранчеву революцію як подію, що започаткувала принципові нові умови життя, сприймав кожний другий (49%) респондент, а розпад Радянського Союзу та утвердження незалежності України такої подією продовжував вважати чи не кожний третій опитаний. Новою точкою відліку, що на думку майже 75% опитаних започаткувала принципову нову ситуацію (геополітичну, соціально-економічну тощо), а отже й передумови для формування нового покоління, стали події 2013-2014 р. Здавалося б, така динаміка вказує на поступове послаблення впливу подій 1991 р. на сьогодення, проте це не зовсім так. Адже вони й досі лишаються емоційно значущими для переважної більшості громадян. У січні 2015 р. байдуже ставилися до розпаду СРСР або нічого про це не знали лише близько 16% українців, позитивно оцінювали цю подію 51,7%, негативно – 32,2% опитаних, причому у деяких регіонах негативні оцінки виразно переважали позитивні [8]. При цьому варто наголосити, що у всіх без виключеннях регіонах противників відновленням Союзу набагато більше, ніж прихильників [9]. Проголошення незалежності також лишається для громадян не менш емоційно насиченою подією –  за результатами щойно згаданого опитування байдуже ставилися до цієї події або нічого не знали про це 14,5%, оцінювали позитивно – 71,1%, негативно – 14,4% українців. Серед ровесників незалежності рівень її підтримки є найбільшим з-поміж інших вікових когорт.  

Із того, що переважна більшість громадян визнає вплив на ту ситуацію, в якій протікає сьогодні їхнє життя, проголошення незалежності та інших подій, що сталися пізніше, а також їх емоційна значущість, випливає, що проголошення незалежності вважається датою «народження» покоління з відповідною назвою цілком обґрунтовано. 

Проголошення незалежності стало тією подією, завдяки якій виникли нові умови людського життя у його найрізноманітніших вимірах. Водночас незалежність відкрила нові горизонти, нові перспективи, поставила людей перед необхідністю ставити нові цілі, відповідати новим викликам тощо, а отже породила нові соціальні очікування. Соціальні очікування як інтегративне уявлення особистості або групи про майбутній хід подій у суспільстві, що відображає ціннісно-смислове та емоційно-оцінне ставлення до них, фактично задають певні вектори саморозвитку особистості та суспільства. Відтак реконструкція образів (моделей) людини, які, на думку громадян, будуть найбільш затребуваними в Україні у найближчому майбутньому, дозволяє створити проспективний соціально-психологічний портрет покоління незалежності. 

Саме такі портрети стали одним із результатів всеукраїнського опитування, проведеного ІСПП НАПН України у вересні 2012 р. Щоб їх виявити респондентам був запропонований семантичний диференціал, який складався з 29 біполярних шкал. За допомогою 7-бальної шкали вони мали визначити особистісні якості, які на їхню думку виявляться найбільш затребуваними у найближчому майбутньому, а також оцінити ступінь такої затребуваності. Отримані відповіді було оброблено за допомогою кластерного аналізу.

З’ясувалося, що майже 44%  молодих людей 18-29 років сподівалися на затребуваність у найближчому майбутньому порядного, товариського, толерантного, людяного, щирого, комунікабельного, безкорисливого, відповідального і пунктуального виконавця-колективіста, здатного на сміливі й відчайдушні вчинки, для якого важливим є рівноправні, партнерські стосунки. Чи не кожний третій (31%) представник покоління незалежності вважав, що найбільш затребуваною буде людина, яку можна описати як ініціативного, прямолінійного, зорієнтованого на майбутнє креативного професіонала-інноватора, патріота, що залучений у суспільне життя, уміє наполягти на своєму і при цьому демонструє працьовитість, здоровий індивідуалізм, комунікабельність, толерантність, порядність, уміння співпрацювати. А о тих, на чию думку у найближчому майбутньому суспільство потребуватиме  практичного, корисливого, ощадливого, хитрого і жорсткого пристосуванця-егоїста, зосередженого передусім на власних сімейно-побутових проблемах, який живе виключно сьогоднішнім днем, уміє конкурувати, виявилося близько 25%.  Із трьох виявлених соціальних типажів, що слугують молодим людям в якості своєрідних орієнтирів побудови власного життєвого шляху, лише останній – «пристосуванець-егоїст» є несумісним за своєю суттю з іншими, хоча й здатний співіснувати з ними, ефективно на них паразитуючи. В цілому ж отримані результати давали усі підстави вважати покоління «дітей незалежності» єдиним, оскільки підгрупи, з яких воно складається, демонстрували здатність орієнтуватися одне на одного. Найслабшою, найвразливішою ланкою цього покоління, здатною перетворитися на ракову пухлину, уявляється досить нечисельна підгрупа «пристосуванців-егоїстів». Умови розростання цієї «пухлини» доволі очевидні. Пристосуванця-егоїста вважали найбільш затребуваним соціальним типажем понад три чверті (76%) тих, кому грошей не вистачало на їжу або одяг, і лише 10% респондентів, чиїх доходів вистачало принаймні на найнеобхідніше – їжу, одяг і т.д, або ж їхній рівень був ще вищим. 

Представники старших вікових груп уявляли рейтинг соціальних типажів, що будуть затребувані українським суспільством у найближчому майбутньому, дещо по іншому. Насамперед це стосувалося оцінки запиту на «пристосуванця-егоїста» та «патріота-інноватора». На популярність у суспільстві першого очікували 35%, другого – 23,4% респондентів старших вікових груп. Тих, хто вважав що українське суспільство потребуватиме «виконавця-колективіста», було серед них найбільше – 41,6%. На фоні очікувань старших вікових груп орієнтири «дітей незалежності» виглядають привабливішими, оскільки більшою мірою відповідають тому ціннісно-культурному коду, що сприяє розвитку країни [10].

Невідповідність між прагненням відповідати суспільному запиту на рішучого патріота з високим рівнем громадянської активності та поступовою втратою громадянами спроможності впливати на рішення спонукало багатьох з тих, кого відносять до «покоління  незалежності», стати однією з основних рушійних сил Євромайдану, а пізніше долучитися до волонтерського та добровольчого руху. Середній вік мешканця  Майдану-січі  становив 37  років [11]. Водночас  чимало ровесників незалежності не тільки не підтримали Євромайдан, але й стали на бік прихильників Антимайдану, а деякі пізніше долучилися до лав збройних формувань самопроголошених ДНР і ЛНР.  Про співвідношення прихильників та противників Майдану серед представників «покоління незалежності» доводиться судити передусім на підставі даних опитувань, які презентують думку українського суспільства  в цілому, оскільки дослідники акцентували увагу передусім на регіональних відмінностях, і відомості про вікові розподіли в оприлюднених джерелах відсутні. Згідно з ними, у грудні 2013 р. підтримували київський Євромайдан 49% респондентів, не підтримували – 45% [12], у січні 2015 р. позитивно оцінювали його 53,7%, негативно – 34,2%; у березні 2015 р. наслідки Євромайдану вважали позитивними для країни 44,1%, негативними – 40,6%; а от тих, хто зазначив, що Євромайдан негативно вплинув на їхнє власне життя виявилося на 10% більше за тих, хто оцінив такий вплив як позитивний – 46,7% і 36,7% відповідно (''На початку грудня 2013 р. згідно з результатами дослідження компанії R & B Group більша частина жителів України (43%) вважала, що наслідки Євромайдану для країни будуть в цілому негативними. Протилежної точки зору дотримувався 31% українців, а ще  17% вважали, що Євромайдан не матиме жодних наслідків.  Oценка социально-политической ситуации в Украине. Декабрь 2013 г. http://rb.com.ua/rus/projects/omnibus/8877/'')  [13].

Певне уявлення (із низкою застережень) щодо  співвідношення прихильників та противників Майдану серед представників «покоління незалежності» можна скласти на основі співставлення чисельності онлайн-груп «Євромайдан» та «Антимайдан» з українського сегменту соціальної мережі ВКонтакті, оскільки згідно з даними відповідних досліджень 2014 р. 85% українських користувачів  становили особи віком до 35 років включно [14]. Загалом по Україні  станом на середину червня 2014 р. євромайданівці становили 69,2%, антимайданівці – 30,2% від загальної чисельності цих двох найбільших онлайн-груп відповідної політичної спрямованості. На Донбасі частка таких євромайданівців   була найменшою – 11,7%, решту – 88,3% становили прихильники антимайдану. Доволі промовистими є й наступні співвідношення учасників цих двох онлайн-груп: серед чоловіків 20-35 років євромайданівці складали  61,8%, антимайданівці – 38,2%; серед молоді 14-18 років – 80,5% і 19,5% відповідно. 

Така поляризація не була несподіванкою. Наші співвітчизники добре усвідомлювали небезпеки розколу суспільства, а також демонстрували бажання його консолідувати. Про це красномовно свідчать всеукраїнського опитування, проведеного Центром Разумкова більше ніж за рік до Євромайдану. 
У вересні 2012 р. респондентам ставилося запитання: «Останнім часом говорять про те, що українське суспільство розділилося на дві майже ворогуючі частини за регіональною ознакою. Як Ви вважаєте, чи існує такий розкол суспільства?» Погодилися з тим, що українське суспільство розділилося на дві майже ворогуючі частини за регіональною ознакою 41,9%, не погодилися – 42% опитаних [15]. На жаль, загальнонаціональний діалог не був своєчасно розпочатий, заклики влади до його започаткування прозвучали занадто пізно і не викликали довіри. Ставка була зроблена на роз’ятрювання суперечностей та розпалювання конфлікту. Результати сумні, наслідки загальновідомі. Чи сприяли вони єднанню українського суспільства, й консолідації покоління незалежності зокрема? На сьогодні це питання без відповіді, бо одночасно можна чути заяви про небачений до сьогодні рівень єднання та одностайності українського суспільства, заперечення громадянської війни, заклики покінчити з п’ятою колоною, взаємні звинувачення у зраді, полювання на агентів Кремля, з’ясування хто є «більшим», «справжнім патріотом» тощо. Відчути глибину проблеми єдності кожний український громадянин міг на власному досвіді, оскільки досить швидко було розірвано чимало найрізноманітніших стосунків. Представники покоління незалежності не стали виключенням. Про масштаби «капсулізації» окремих його підгруп свідчать результати одного з опитувань ІСПП НАПН України. Згідно з ними більше половини з молодих людей спілкується або переважно з тими, чия точка зору на поточні події є подібною до їх власної, або ж взагалі уникає подібних розмов. Аби осягнути, наскільки чисельними та глибокими виявилися розбіжності, чи є вони тріщинками, розколами чи розламами, потрібно буде провести не одне дослідження. Але перші, скоріше за все попередні й доволі поверхові висновки все ж таки уже можна зробити, певні пропозиції сформулювати, деякі із питань, що видаються нагальними, поставити.  

== Висновки та перспективи подальших досліджень ==

Той факт, що проголошення незалежності закарбувалася у масовій свідомості як визначна подія, емоційна значущість якої й дотепер не згасла, і яка й сьогодні багато у чому продовжує визначати життя громадян, свідчить про обґрунтованість визначення її як базової причини, що започаткувала формування нового покоління, найбільш розповсюдженими найменуваннями якого є «діти незалежності», «покоління незалежності» тощо. Попри те, що критерії виокремлення представників цього покоління й потребують подальшого уточнення, згадані словосполучення дійсно дозволяють достатньо однозначно ідентифікувати відповідну соціальну групу, а відтак можуть використовуватися не тільки як літературна метафора чи пропагандистський штамп, але й науковий термін.
 
Становлення покоління незалежності супроводжувався як процесами інтеграції, консолідації, такі і диференціації та поляризації. Внаслідок цього будь-які спроби описати, охарактеризувати його як певну однорідну цілісність приречені на однобічність, а отже й на необ’єктивність, упередженість, вразливість до різноманітних маніпуляцій. Проблемною зоною складання соціально-психологічного портрету покоління є також вибір ознак та характеристик, які визначають його сутність. Через відсутність на сьогодні належних алгоритмів та методів їх відбір важко назвати достатньо обґрунтованим і через це він може бути значною мірою волюнтаристським. 

Альтернативою традиційному шляху виявлення поколіннєвих підгруп, що існують на даний момент і склалися під впливом чинників, які діяли у минулому, може бути шлях реконструкції образів (моделей) людини, які, на думку громадян, будуть найбільш затребуваними суспільством у найближчому майбутньому. Просування цим шляхом дозволило створити проспективний соціально-психологічний портрет покоління незалежності, який не тільки фіксує наявний стан ціннісно-смислової його представників, але й дозволяє окреслити орієнтири, яких вони прагнуть, стосовно яких вони самовизначаються. Цей портрет містить опис та оцінку чисельності трьох  емпірично виявлених поколіннєвих підгруп – «виконавців-колективістів» (44%), «патріотів-інноваторів» (31%) та «пристосуванців-егоїстів» (25%). 

Підгрупу «патріотів-інноваторів» варто розглядати як своєрідний «локомотив» покоління незалежності, оскільки особистісні якості, на які вони орієнтуються, найбільшою мірою відповідають тому ціннісно-культурному коду, що сприяє розвитку країни. Хоча сьогодні представники передусім саме цієї групи демонструють найбільшу публічну активність, задаючи у такий спосіб еталонні моделі поведінки для усіх інших ровесників, переоцінювати їх вплив на покоління та суспільство в цілому не варто. Найбільш серйозні ризики для майбутнього країни несуть представники поколіннєвої підгрупи «пристосуванців-егоїстів». І не тільки через свою чисельність та здатність до соціально-психологічної мімікрії, але й через здатність істотно збільшувати свою чисельність в умовах стрімкого погіршення соціально-економічної ситуації в країні.

Через наявність як точок консолідації, так і ліній розколів, покоління незалежності за наявності відповідних бажань можна визнати як єдиним, так і розколотим. Це створює сприятливі умови для маніпуляції образом покоління незалежності і водночас робить вкрай актуальним пошук можливих основ консолідації, нових форм єдності, визначення стратегій та технологій її досягнення. 

Сьогодні, коли покоління незалежності разом з усією країною проходить випробовування на єдність, надзвичайно важливо визначитись: намагатися виявляти й знищувати ворогів чи прагнути перетворювати супротивників на союзників,  оскільки від зробленого вибору врешті-решт залежить й ціна єдності, а також відповідь на питання: зламаним  чи незламним увійде в історію покоління незалежності?

== Список використаних джерел ==

# Сокурянская Л.Г. Ценностная дифференциация украинского студенчества: кластерный анализ / Л.Г. Сокурянская, О.Н. Крилова  // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків, 2003. - С. 534-539.
# Грицак Я. Україна: поколіннєва історія двадцяти років незалежності. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?ukrayina_pokolinnyeva_istoriya_dvadtsyati_rokiv_nezalezhnosti&objectId=1231969
# Хто ти, плем'я молоде, або Як живе нове покоління незалежної України. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://for-ua.com/analytics/2012/08/26/080009.html 
# В Украине уже выросло поколение, лишенное совкового мышления – социолог. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.bagnet.org/news/ukraine/248272
# "Молодіжний радикалізм в Україні: чинники ескалації та шляхи попередження небезпечних проявів". Аналітична записка. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1224/
# Чи втрачене покоління? Прогноз оптимістичний! [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://sau.kiev.ua/20140618.html
# Власова О.И. Проблема поколений в западной социологической традиции / О.И.Власова  //  Вопросы политологии и социологии (электронная версия). – 2013г. – Выпуск №2(5) декабрь. – Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://politsocio.uapa.ru/ru/issue/2013/02/09//
# Що об'єднує та роз'єднує українців - опитування громадської думки України. Електронний ресурс]. − Режим доступу:  http://dif.org.ua/ua/polls/2015a/sho-obednue-ta-rozednue-.htm 
# Україна через рік після Революції Гідності: стан суспільної свідомості. Травень’ 2015 : інформаційний бюлетень / за ред. М. М. Слюсаревського. – К., 2015. – 68 с.
# What about Ukraine? Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://geert-hofstede.com/ukraine.html
# Від Майдану-табору до Майдану-січі: що змінилося? Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.dif.org.ua/ua/events/vid-ma-zminilosj.htm
# Oценка социально-политической ситуации в Украине. Декабрь 2013 г. Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://rb.com.ua/rus/projects/omnibus/8877/
# Балакірєва О.М. Динаміка соціально-економічного самопочуття та суспільно-політичні настрої населення: березень 2015 р. / Балакірєва О.М., Дмитрук Д.А., Середа Ю.В. Український соціум. – 2015. - № 1 (52). С. 142 – 171. 
# Огляд соціальних мереж і Твіттера в Україні, 2013-2014 роки. Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://download.yandex.ru/company/Yandex_on_UkrainianSMM_Summer_2014.pdf
# Останнім часом говорять про те, що українське суспільство розділилося на дві майже ворогуючі частини за регіональною ознакою. Як Ви вважаєте, чи існує такий розкол суспільства? Електронний ресурс]. − Режим доступу:  http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=871

'''Reference'''

# Sokuryanskaya L.G. (2003). Tsennostnaya differentsiatsiya ukrainskogo studenchestva: klasternyiy analiz [Valuable differentiation Ukrainian students: a cluster analysis]. In Metodolohiya, teoriya ta praktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspil'stva: Zb. nauk. prats'. [Methodology, Theory and Practice of Sociological Analysis of Modern Society: Coll. Science. works], 534-539  (rus).
# Hrytsak Ya. (2011) Ukrayina: pokolinnyeva istoriya dvadtsyaty rokiv nezalezhnosti. [Ukraine: generational story twenty years of independence. ] (ukr). http://zaxid.net/news/showNews.do?ukrayina_pokolinnyeva_istoriya_dvadtsyati_rokiv_nezalezhnosti&objectId=1231969
# Khto ty, plem"ya molode, abo Yak zhyve nove pokolinnya nezalezhnoyi Ukrayiny (2012)  [Who are you, young tribe, or how to live a new generation of independent Ukraine. ] (ukr). http://for-ua.com/analytics/2012/08/26/080009.html
# V Ukraine uzhe vyiroslo pokolenie, lishennoe sovkovogo myishleniya – sotsiolog  (2014) [Ukraine has grown a generation deprived of soviet thinking - sociologist ] (rus). http://www.bagnet.org/news/ukraine/248272
# "Molodizhnyy radykalizm v Ukrayini: chynnyky eskalatsiyi ta shlyakhy poperedzhennya nebezpechnykh proyaviv". Analitychna zapyska. (2012) ["Youth radicalism in Ukraine: escalation factors and ways to prevent dangerous manifestations." Policy Brief ] (ukr). http://www.niss.gov.ua/articles/1224/
# Chy vtrachene pokolinnya? Prohnoz optymistychnyy! (2014)[Is it a lost generation? Weather optimistic! ] (ukr). http://sau.kiev.ua/20140618.html
# Vlasova O.I. (2013) Problema pokolenij v zapadnoj sociologicheskoj tradicii  [The problem of generations in the Western sociological tradition ] Voprosy politologii i sociologii [Questions of political science and sociology (electronic version)], 2 (5), from http://politsocio.uapa.ru/ru/issue/2013/02/09
# Shcho ob"yednuye ta roz"yednuye ukrayintsiv - opytuvannya hromads'koyi dumky Ukrayiny.[What unites and divides Ukrainian - Ukraine opinion polls. ] http://dif.org.ua/ua/polls/2015a/sho-obednue-ta-rozednue-.htm
# Sljusarevs'kyj, M. M. (2015) Ukrayina cherez rik pislya Revolyutsiyi Hidnosti: stan suspil'noyi svidomosti. Traven' 2015 [Ukraine one year after the Revolution Advantages: state of social consciousness. May '2015], Informatsiynyy byuleten'  [Newsletter]  (ukr)
# What about Ukraine? http://geert-hofstede.com/ukraine.html
# Vid Maydanu-taboru do Maydanu-sichi: shcho zminylosya? [From Square- camp to the Square-camp: what has changed? ] http://www.dif.org.ua/ua/events/vid-ma-zminilosj.htm
# Otsenka sotsialno-politicheskoy situatsii v Ukraine. Dekabr 2013 g.[Articles Poll socio-political situation in Ukraine. December 2013] http://rb.com.ua/rus/projects/omnibus/8877/
# Balakiryeva O.M., Dmytruk D.A., Sereda Yu.V. (2015)  Dynamika sotsial'no-ekonomichnoho samopochuttya ta suspil'no-politychni nastroyi naselennya: berezen' 2015 r. .[ The dynamics of the socio-economic well-being and social and political attitudes of the population: March 2015 ]. Ukrayins'kyy sotsium. [Ukrainian society], - 1 (52), 142 – 171 (ukr).
# Ohlyad sotsial'nykh merezh i Tvittera v Ukrayini, 2013-2014 roky. [Overview of social networks and Twitter in Ukraine 2013-2014 years.] http://download.yandex.ru/company/Yandex_on_UkrainianSMM_Summer_2014.pdf
# Ostannim chasom hovoryat' pro te, shcho ukrayins'ke suspil'stvo rozdilylosya na dvi mayzhe vorohuyuchi chastyny za rehional'noyu oznakoyu. Yak Vy vvazhayete, chy isnuye takyy rozkol suspil'stva? [Recently say that Ukrainian society was divided into two almost conflicting parts on a regional basis. In your opinion, is there a split society?] http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=871

----
'''Стаття опублікована''': Фролов П.Д. Діти незалежності: штрихи до проспективного соціально-психологічного портрету // Проблеми політичної психології : зб. наук. праць / Асоціація політичних психологів України, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України ; [редакційна колегія: Л. А. Найдьонова, Л. Г. Чорна, І. Г. Батраченко та ін.]. – К. : Міленіум, 2015. – Вип. 2 (16). – 428 с. – С. 283 – 294.

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]
[[Категорія:Наукові праці викладачів-дослідників з педагогіки та психології]]
[[Категорія:Книга " Викладачі-дослідники: 40 років у царині освіти та науки]]
[[Категорія:Наукові праці Фролова П.Д.]]