Перегляд вихідного коду сторінки Салій А.М. Специфіка абревіатур англійської мови в Інтернет-дискурсі

[[Салій Аліна Миколаївна]] – студентка [[Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини]], спеціальність «Мова і література (англійська)».

'''У статті досліджено типологію англійських абревіатур в дискурсному аспекті на основі мережі Інтернет. Проаналізовано скорочення, які використовуються під час комунікації в чатах та виявлено найуживаніші типи абревіатур.'''

''Ключові слова'': '''абревіація, скорочення, Інтернет-дискурс, усікання, графічні скорочення,  лексичні скорочення.'''


'''В статье исследована типологию аббревиатур в дискурсном аспекте на основе сети Интернет. Проанализированы сокращения, используемые при коммуникации в чатах и выявлены самый используемый тип аббревиатур.'''

''Ключевые слова'': ''' аббревиации, сокращения, Интернет-дискурс, усечение, графические и лексические сокращения.'''


'''The typology of abbreviations in the discursive aspect of the Internet was studied in this article. English abbreviations, which are used during communication in chat rooms were analyzed, as results the most useful types of contractions were found.'''

''Key words'': '''abbreviations, contractions, Internet-discourse, truncation, graphic and lexical reduction.'''


== Постановка проблеми ==

Із початком нової інформаційної ери у нашому суспільстві стало широко використовуватись спілкування у мережі Інтернет. Сам процес освоєння нових технологій сприяв створенню та розвитку великої кількості скорочень, які безумовно задіяно у процесі спілкування на різних сайтах. Глобальна мережа Інтернет, поєднуючи в собі всі види мобільного обміну інформацією, стала життєво необхідною основою для розвитку ділової активності людей і просто людського спілкування. Таким чином виникла необхідність у трактуванні та характеристиці нововведень. Процес виникнення нової лексики, в тому й числі абревіатур продовжується, тому потреба у її тлумаченні та характеристиці залишається актуальною. Значення нашого дослідження визначається необхідністю систематизації та класифікації найбільш часто використовуваних англійських скорочень в мові Інтернету, як області, що сприяє забезпеченню високого рівня взаєморозуміння та співробітництва в усіх сферах діяльності світового співтовариства.


== Аналіз досліджень ==

Дослідженню цієї проблеми прсвятили себе багато як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів: І. П. Ющук, Л. М. Бойченко, А. А. Бурячок, М. Г. Сердюк вивчали склад і структуру абревіації, Д. В. Шеремет проводив порівняльно-типологічний аналіз в англійській та українській мові, С. В. Сорокін уклав свій власний словник абревіатур, К. С. Кубряковою та К. Є. Дюжиковою було визначено межі між абревіацією і словоскладанням, В. Г. Волошин і В. В. Борисов описали формальну структуру скорочень, І. Штерн (I. Stern) М. Шлаух (М. Schlauch), Л. А. Шеляховска і Л. П. Сапогова досліджували основні принципи моделювання скорочених лексичних одиниць (абревіатур), Г. Марчанд (H. Marchand), Л. Ф. Каховська, Р. І. Могилевський, А. Н. Елдишев створили типологію абревіатур, що охоплює мови пов'язані з слов'янською, германською і романською групами, С. О. Барінова дослідила типологію абревіатур в мережі Інтернет та ін.


== Постановка мети дослідження ==

Метою нашої статті є аналіз абревіатур, які використовуються в Інтернет-дискурсі.

У відповідності з поставленою метою формулюються наступні завдання:

1)	проаналізувати особливості типології абревіацій англійської мови.

2)	визначити найуживаніший тип скорочень, який використовують комуніканти в Інтернет-дискурсі.


== Виклад основного матеріалу ==

В сучасній лінгвістиці ще й досі немає єдиного визначення терміну «абревіація». Словник української мови тлумачить його наступним чином: «Абревіація – утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення» [3, с.104]. О. О. Селіванова подає значно ширше визначення цьому терміну: «Абревіатура (від лат. аbbrevio – скорочую) – звичайний іменник, творений шляхом скорочення простого слова або компонентів складного слова чи елементів твірної словосполуки до рівня звуків або букв, складів чи інших фрагментів слів» [2, с.3-5]. На нашу думку, абревіація – це скорочення слова чи словосполучення, вживане в усному чи писемному мовленні, яке утворене різними способами. 


У цій статті ми розглядаємо абревіатури саме в Інтернет-дискурсі, оскільки він, як відомо, є найбільш інтерактивною формою віртуальної комунікації; до речі, чатлайнова комунікація є новим різновидом розмовного жанру. Поняття «дискурс» також визначають по-різному: як когнітивний процес, як послідовність взаємопов’язаних висловлювань, як засіб бесіди та мислення, як мовленнєве утворення, одиниця вищого, ніж речення, рівня, як форма мовленнєвого спілкування, як соціолінгвістична структура [1, с.3]. 


Особливості абревіатур, які виникають під час комунікації в мережі Інтернет залежать від самих комунікантів та сфери спілкування. Взагалі, якщо проаналізувати типологію скорочень в Інтерет-дискурсі, то можна зробити висновок, що не існує єдиної класифікації, якої б дотримувались усі лінгвісти. Проте все ж існують найбільш уживані та ґрунтовні класифікації. Тому на підставі аналізу багатьох наукових праць та доробків нами була обрана робоча класифікація, яка, на нашу думку, стала найбільш ефективною для досягнення нашої мети. На базі цієї класифікації нами було проаналізовано 50 найуживаніших скорочень, які вжиті комунікантами на одному з найвідоміших сайтів для спілкування Facebook і таким чином визначили, який із типів абревіатур є найпоширенішим.


За обраною класифікацією абревіатури розділяються на наступні підгрупи:

1.	складові;

2.	складноскладові;

3.	графічні;

4.	ініціальні.


В свою ж чергу ці підгрупи діляться ще на певні підгрупи. Складові абревіатури включають наступні: 

1.1.	 апокопи;

1.2.	 аферези;

1.3.	 крайові усічення;

1.4.	 зрощення.


До складноскладових абревіатур відносяться:

2.1.	власне складноскладові  скорочення;

2.2.	об’єднання;

2.3.	складноскорочені слова.


Ініціальні скорочення поділяються на дві групи:

4.1.	буквені;

4.2.	звукові.


Щоб дослідити, який  тип скорочень є найуживанішим, нами була обрано 50 найпоширеніших скорочень серед користувачів Інтернету, які відповідно до робочої типології ми класифікуємо за типом їхнього творення. Наступним кроком нашого дослідження стане підрахування відсоткового співвідношення типів абревіатур. В результаті, проаналізувавши відсоткові показники, ми назвемо тип скорочень, який виявиться найпоширенішим. Тож керуючись вищезазначеною класифікацією, ми отримали наступний розподіл досліджуваних абревіатур:

1.1. sig < signature, edu < education, alt < newsgroup, sci < science, ad < advertisement, interestit < interstitial adverl, perm < permanent;

1.2. story < history, phone < telephone, bleme < probleme;

1.3. Inet < Internet, Telix < Terminalprogrammes, govt < government; 

1.4. e-zine < electronic magazine, incoterms < International Commercial Terms, pls < please;

2.1. WinApp < Windows Application, TechRef < Technical Manual Reference, chop < channel operator;

2.2. Amerasian < American+Asian, wordrobe < word+wardrobe, netizen < internet+citizen;

2.3. e-mail < electronic mail, Internet < international net, emoticon < emotional icon, intercommunication < international communication, modem < modulator-demodulator;

3. :*   < kiss, o4u < all for you, @ < at, & < and, 404 < I don’t know, / < therefore, b/c < because, L8R < later, ZZZZZ < sleeping, X! < typical woman, T+ < think positive; j4f < just for fun,  < smile,  < bad; 

4.1. PC < Personal Computer, IT < Information Technologies, SSP < Store Service Provider, LOL < laugh-out-loud, CUL < see you later, ACE  < a cool experience, ASAP < as soon as possible;

4.2. SATAN < Security Administrator Tool for Analyzing Networks, WELL <  Whole Earth lectronic Link.


Таким чином, ми отримали наступне відсоткове співвідношення досліджуваних абревіатур відповідно до класифікації: 

Складові абревіатури:

1.1.	апокопи – 14%;

1.2.	 аферези – 6%;

1.3.	 крайові усічення – 6%;

1.4.	 зрощення – 6%.

Складноскладові абревіатури:

2.1.	власне складноскладові  скорочення – 6%;

2.2.	об’єднання – 6%;

2.3.	складноскорочені слова – 10%.

3.	Графічні скорочення – 28%.

Ініціальні скорочення:

4.1.	 буквені – 14%;

4.2.	 звукові – 4%.


== Висновок ==

Таким чином, при проведенні аналізу фонду англійських скорочень у мові Інтернету була зазначена їхня класифікація, при цьому до уваги бралися як морфологічні, так і семантичні характеристики абревіатур.


У ході дослідження абревіатур різних класів в мові мережевої комунікації вдалося встановити той факт, що в основному для них характерні традиційні для англійської мови моделі творення.


Під час дослідження вдалося встановити, що найбільш уживаними під час комунікації в мережі Інтернет виявились графічні скорочення (28%). Що пояснюється наступними факторами: комуніканти в переписках зазвичай, щоб скоротити час на написання повідомлення, застосовують загальновідомі графічні символи, що можуть замінити букву/частину слова/слово; між іншим, досить часто в чатах подається перелік символів, які вже сформульовані в певне графічне повідомлення та містять потрібну інформацію, тому деяким людям значно легше обрати подібний символ з переліку запропонованих, аніж друкувати свою думку повністю.


Все ж з кожним днем мова доповнюється все новими й новими скороченнями, які відрізняються за своєю будовою і семантикою, тому в майбутньому науковцям залишається величезний недосліджений пласт абревіації для вивчення. Стає зрозумілим, що завдяки виникненню Інтернету з'явилася можливість створення нових засобів і середовищ, що обслуговуються мовою, вони ж призводять до виникнення нової проблемної області знань – лінгвістики Інтернету. Інтерес до вивчення величезної палітри абревіації не може бути втраченим, оскільки існує величезна кількість специфічних скорочень, які заслуговують на їх дослідження. Таким чином розпочате дослідження не вичерпується проаналізованим матеріалом і може бути поглиблено та розширено.


== Список використаних джерел ==

#Баранова С. В. Квантитативно-квалітативні  одиниці  в художньому дискурсі : філологічні трактати / С. В. Баранова. – Суми : 2010, – 20 с.
#Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля, 2011, – 844 с. 
#Сучасний тлумачний словник української мови / за ред. В. Дубичинського/ – К. : Школа, 2011, – 1008 с.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія: Наукові праці Салій А.М.]] 
[[Категорія:Конференція «Сучасна іншомовна освіта очима студентів»]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]