Перегляд вихідного коду сторінки Петрашева І.І. Асистент вчителя як супервізор мультисенсорної команди

'''Петрашева І.І.''', педагог супроводу (дефектолог) Школи І-ІІІ ступенів № 231 Оболонського району м. Києва (з інклюзивними та інтегрованими класами)

== Постановка проблеми ==

Реформа української освіти сьогодні яскраво виражена через розвиток інклюзивного навчання, яке паралельно забезпечують вчителі масової школи і корекційні педагоги (спеціалісти мультисенсорної команди). До її складу входять вчитель-дефектолог, практичний психолог, вчитель-логопед (інші спеціалісти за індивідуальної потреби кожної інклюзивної дитини), а безпосереднім координатором (супервізором) є, безперечно, асистент вчителя (педагог супроводу, адаптор, тьютор) дитини з особливостями психофізичного та інтелектуального розвитку (ОПФІР).

Чому саме таке визначення асистента вчителя, як супервізора і фахово-підготовленого корекційного фахівця, що має вищу освіту, сьогодні сформувалося в практиці інклюзії, але не є визнаним серед наукової спільноти і вчителів загальноосвітніх шкіл? Оскільки сама ідея освітньої інтеграції, так званого «спільного» навчання дітей нормотипових і з ОПРФІР була запозичена із-за кордону то, здається і відповідь на запитання доцільно шукати саме там.

== Аналіз результатів дослідження ==

Як зазначають наші європейські колеги: «Асистенти вчителів входять до складу допоміжного персоналу освітньої спільноти, які допомагають вчителю здійснювати освітню місію школи і сприяють кращому здобуттю освіти дітьми» Європейський стандарт корекційної педагогіки передбачає підготовку його (асистента) в коледжі, або взагалі відсутність вищої педагогічної освіти. Тому послуги, які надає допоміжний персонал, залежать від його кваліфікації та компетенції, а також від положень «Шкільного акту» та інших законодавчих документів [1].

Допоміжний персонал може під керівництвом учителя працювати з учнями індивідуально чи в невеликих групах, виконуючи різну діяльність для підсилення та покращення вивчення освітньої програми. Він також надає вчителям поради та пропозиції. Наприклад, члени допоміжного персоналу можуть оцінювати функціональні дії учнів, складати стандартизовані тести (але не трактувати результати тестування), спостерігати за поведінкою учня під час навчального процесу і вести нотатки, а також допомагати, якщо це доречно, планувати навчальну програму. Асистенти вчителів разом з учителями збагачують навчальну програму й допомагають учням набувати вмінь та знань, які їм будуть необхідні для повноцінного життя в класі, в школі та в суспільстві Під  час прийняття рішень щодо навчальної програми вчителі враховують інформацію, яку отримують від інших спеціалістів, батьків та своїх шкільних асистентів. Професіонали в своїх галузях (психологи, логопеди, фізіотерапевти та ін.) використовують свої знання та вміння для того, щоб забезпечити вчителів спеціалізованими звітами та пропозиціями для конкретного учня. Цією інформацією вчителі користуються під час складання та впровадження навчальних програм, за які саме вони несуть остаточну відповідальність. Чіткого конкретного списку обов’язків, які покладаються на асистентів учителів, немає [1].

Звернімо нашу увагу на те що на відміну від європейських стандартів в Україні асистент вчителя зобов’язаний мати повну спеціальну вищу освіту та відповідні знання, уміння, навички. Постійно займатися самоосвітою в таких напрямках, як логопедія і логопсихологія, тифло- та сурдопедагогіки, практична патопсихологія і дитяча невропатологія. Таких знань від спеціалістів за кордоном не вимагають і вони дійсно «вузькі» в своїй компетенції.

Тому саме час поговорити про інклюзивні реалії «українського асистента вчителя (педагога супроводу)». Який хоч і вважається за європейськими стандартами «допоміжним персоналом» та все одно повинен чітко виконувати посадові обов’язки за якими він « не просто місточок» між дитиною та командою спеціалістів, вчителями-предметниками, а й має забезпечити адаптацію навчального матеріалу відштовхуючись від приналежності дитини до певної нозологічної групи та розробити максимально розгорнутий ІНП для того, щоб фахівці мультисенсорної команди могли швидко зорієнтуватися в питанні «реальних» можливостей учня та його проблем.

Згідно посадових обов’язків педагог супроводу повинен: складати розгорнутий індивідуальний освітній маршрут модифікуючи або адаптуючи навчальну програму; наповнювати портфоліо досягнень учня; за необхідності видозмінювати, або адаптовувати будь-які перевірні (моніторингові) завдання (контрольні, самостійні, лабораторні, тестові роботи, тощо); соціалізувати учня та вчити соціальним моделям комунікації в дитячому колективі однолітків; самостійно розробляти види методів перевірки рівня знань, вмінь та навичок учня; займатися первинною «польовою» діагностикою когнітивного та мовленнєвого розвитку дитини; надавати психологічну та педагогічну допомогу батькам інклюзивної дитини і вчителям, які працюють з нею; інтенсивно співпрацювати з фахівцями «команди супроводу» шляхом обміну інформацією про реальний стан динаміки психофізичного та інтелектуального розвитку дитини для забезпечення своєчасного перегляду індивідуальної програми розвитку і постановки актуальних освітніх цілей. Це ще не весь перелік покладених обов’язків але зрозуміло, що виконувати таку складку корекційно-розвиткову роботу з дітьми з ОПФІР не може «простий персонал», а лише дійсно всебічно підготовлений фахівець – супервізор.

Це поняття введене науковцями-соціологами і є мало вживаним у педагогіці. Хоча його семантика досить чітко відображає професіограму «українського педагога супроводу».

Супервізор або супервайзер (англ. supervisor, від to supervise – спостерігати) – адміністративна посада в різних галузях бізнесу, державних установах, а також у наукових та освітніх інститутах. Супервізор це організатор робіт, які потребують від їх учасників виконання дій за певною програмою, супервізор спостерігає за правильністю виконання такої програми. Спостереження … за роботою психолога, терапевта, викладача, обговорення сильних і слабких сторін, виявлення та виправлення помилок [2, с. 204-205].

У випадку професійних обов’язків асистента вчителя супервізію можна розглядати як систему професійної підтримки фахівців, яка виражається у своєчасній координації корекційно-розвивальних методів впливу кожного спеціального педагога (дефектолог, логопед, психолог та ін.). Чому саме супервізор? Відповідь проста? Педагог супроводу увесь час знаходиться біля учня і спостерігає, спілкується, допомагає навчатися і розвиватися, вирішує конфлікти і цим самим, допомагає дитині з особливими освітніми потребами адаптуватися до умов спільного життя в колективі здорових ровесників. Тому існує думка про те, що можливо асистент вчителя (тьютор, адаптор) знає слабкі та сильні сторони дитини, з якою працює, можливо краще за її батьків бо щоденно проводить з учнем багато часу і має змогу спостерігати і фіксувати позитивні та негативні моменти в реальному часі.

С. П. Миронова наголошує на тому, що навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку (ОПФР) в інклюзивних школах відповідно до вітчизняного законодавства забезпечують педагоги загальноосвітньої підготовки і саме в цьому наразі криється головна небезпека успіху інклюзії [3, с. 5-9].

Нажаль процес навчально-корекційної взаємодії суттєво гальмує психологічна і фахова несумісність педагогів масової і спеціальної школи, що породжує конфлікт. Педагога супроводу змушений долати (переживати) професійні суперечки, що виникають через некомпетентність та упереджене «зарозуміле» ставлення вчителя-предметника (і класовода) до дитини з ОПФтаІР та самого тьютора. Причиною цього є така проста формальність, як назва його посади «асистент вчителя» хоча висококваліфікований спеціаліст, що працює з інтегрованою дитиною скоріше «асистент дитини» ніж вчителя, який не є людиною з особливими освітніми потребами (у більшості випадків) і дипломований до викладання змісту навчального матеріалу в спеціальній школі проте обрав іншу роль в житті дитини.

== Висновок ==

У висновку пригадаємо І. В. Колесника, який завжди підкреслював: «Дитина в нашій педагогічно-сонячній системі це Сонце, а педагоги це планети, що обертаються навколо дитини з ОПФІР і в тій сонячно-педагогічній системі немає місця для між професійної ворожнечі! Адже дитина не є тому причиною, нам потрібно лише бути терплячими одне до одного і робити свою справу».

Асистент вчителя (педагог супроводу) являється повноцінною одиницею в штаті мультисенсорної команди чия супервізія у вирішенні тих чи інших питань навчання та виховання дитини з атиповим розвитком є надзвичайно важлива, адже мова йде не про «вузького спеціаліста» і не про «допоміжний персонал», а про кваліфікованого фахівця з відповідною вищою освітою, який «орбітально найближче від усіх обертається навколо інклюзивної дитини»

== Список використаних джерел ==

# Вчитель і асистент вчителя: ролі і відповідальність // Асоціація вчителів Альберти (ATA – Alberta Teachers’ Association): електрон. бібліотека. URL: http://uk.x-pdf.ru/5politologiya/1215884-1-vchitel-asistent-vchitelya-roli-vidpovidalnist-asociaciya-vchiteliv-alberti-ata-alberta-teachers-association-zmis.php (дата звернення: 13.02.2018).
# Загвязинский, В. И. Социальная педагогика: учебник для академического бакалавриата: електрон. учеб. 2015. С. 204-205. URL: https://biblio-online.ru/book/38FB3737-6402-4486-9B50-C252C9BB0CD2  (дата   звернення 14. 02.2018).
# Миронова С. П. Реалії та перспективи забезпечення інклюзивної освіти фахівцями. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2016. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Вип. 32. Ч. 2. С. 5-9.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]
[[Категорія:Кафедра психології і педагогіки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського]]
[[Категорія:Науково-практична конференція «Становлення та розвиток особистості в умовах інформаційної війни»]]