Перегляд вихідного коду сторінки Палько Т.В. Медіакомпетентність – необхідна складова професійної майстерності сучасного вчителя

'''Палько Тетяна Василівна''' (Palko Tetiana Vasylivna) - кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології
Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, м.Ужгород, Україна

== Вступ ==

Наше повсякденне життя все більше зазнає впливу засобів масової інформації. Цей процес, у ході якого широкий спектр засобів масової інформації проникає в наш світ усе глибше, є все більшим упливом ЗМІ на суспільство. Активна участь у житті медійного суспільства починається з технічних навичок використання медіа. Вони варіюються від таких простих завдань, як використання мишки або відкривання вкладення, до складніших навичок -  налаштування інтернету на мобільному телефоні або створення презентації, й до відносно складних умінь, таких як редагування відео або створення веб-сайтів. Такими новими технічними навичками стали для педагога у період пандемії коронавіруса освоєння сучасних технологій під час дистанційного навчання. Перед педагогами постало непросте завдання – як організувати продуктивний освітній процес дистанційно. Нині, особливо це можна відзначити під час оголошення карантину, суспільство потребує вчителя, який є компетентним, вмотивованим, ІКТ грамотним, здатним до професійної рефлексії, відкритим до змін та новацій, готовим допомагати учням розвивати життєві уміння. Учитель сучасності –  це вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентноздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти, медіакомпетнтний.

== Результати дослідження ==

Що ж означає термін медікомпетентність? Це  - розуміння соціокультурного і політичного контексту функціонування медіа, а також здатність бути носієм і передавачем медіакультурних смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіапростором (здатність до сприйняття, аналізу, оцінки і створення медіатекстів, до медіадіалогу між виробниками і споживачами інформації), здатність створювати нові елементи медіакультури сучасного суспільства [2].

С. Ауфенангер разом із іншими німецькими дослідниками виділив такі складові медіакомпетентності: пізнавальна (знання, розуміння й аналіз медіа); моральна (розгляд та оцінка медіа в етичному аспекті); соціальна (вивчення впливу медіа на різні категорії та соціальні групи населення; ефективна (за допомогою медіа люди спілкуються й отримують задоволення); діяльнісна (навички самостійного використання медіа та організація роботи з ними) [1].

Що стосується медіакомпетентності вчителя, то В. Шарко визначає основні умови її формування, серед яких:

1) наявність фундаментальної підготовки з інформатики, без якої неможлива експлуатація засобів ІКТ та використання їх потенціалу в освіті, а також знань, виокремлених у психолого-педагогічних науках, засвоєння яких необхідне для ефективного здійснення всіх функцій, пов'язаних з використанням засобів мас-медіа в освітньому процесі;

2) формування медіакомпетентності майбутніх учителів у системі педагогічної освіти забезпечується відповідністю структури та змісту їх підготовки новітнім тенденціям;

3) недостатня готовність вчителів до використання мас-медіа в освітньому процесі зумовлює формування медіакомпетентності у післядипломний період [4].

О. Федоров зазначає, що медіакомпетентність учителя характеризують такі показники:

1) мотиваційний (різнобічна мотивація медіаосвітньої діяльності, бажання вдосконалювати свої знання і вміння у сфері медіаосвіти);

2) інформаційний (систематична інформованість, ґрунтовні науково-педагогічні знання в галузі медіаосвіти);

3) методичний (розвинені методичні вміння в області медіаосвіти);

4) діяльнісний (систематична організація медіаосвітньої діяльності у процесі проведення різнотипних навчальних занять, проведення активної дослідницької медіапедагогічної діяльності);

5) креативний (яскраво виражений рівень творчого початку в медіаосвітній діяльності (гнучкий, мобільний, асоціативний, оригінальний, антистереотипний) [3].

== Висновки ==

Отже, поглядів на питання розвитку медіакомпетентності є багато, але маємо пам’ятати, що професійний розвиток повинен концентруватися на покращенні результатів навчання дітей. Тобто всі знання, які отримує вчитель повинні позитивно впливати на успішність освітнього процесу. Важливо, щоб все нове можна було використати вже наступного дня в класі. Професійний розвиток повинен бути змістовним і насиченим. Щоразу, коли педагог підвищує свою кваліфікацію через здобуття нових навичок медіапростору і хоче вдосконалити ці навички, то повинен отримувати досвід, корисний і релевантний відносно до його ролей в освіті.

== Список використаних джерел ==

# Єрмоленко А.О. Медіакомпетентність як необхідна складова професійної майстерності сучасного педагога / А.О. Єрмоленко // Вісник. Серія: Педагогічні науки. – 2016. – № 137. – С. 330-333. 
# Словник Media IQ – твій медійний інтелект [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://media-iq.tilda.ws/glossary 
# Федоров А.В. Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза / А.В. Федоров. – М.: Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех», 2007. – 616 c. 
# Шворак К.В., Карпік І.В. Медіакомпетентність та медіаграмотність – базові компетентності педагога НУШ / К.В. Шворак, І.В. Карпік //  «Молодий вчений» – № 12.1 (64.1), 2018 – 4 с.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]
[[Категорія:Лабораторія психології спілкування ІСПП]]
[[Категорія:Конференція «Технології формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій»]]