Перегляд вихідного коду сторінки Павленко Т.В. Особливості комунікативної сфери дівчат підлітків

'''Павленко Т.В.''', Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.

''Науковий керівник'': '''Кокун О.М.''', доктор психологічних наук, професор

== Постановка проблеми ==

Порівняння середніх за критерієм Стьюдента та кореляційний аналіз дозволили визначити особливості в розвитку комунікативної сфери дівчат підлітків. Було виявлено, що особистісні якості можуть як позитивно, так і негативно впливати на розвиток комунікативних властивостей. В результаті визначено ряд внутрішніх чинників, працюючи з якими можна сприяти розвитку комунікативних здібностей дівчат.

Вивченням відмінностей комунікативної сфери між дівчатами та хлопцями займались Б. С. Волков, Н. П. Волкова [1].

Н. П. Волкова, О. Л. Глушко вважають, що комунікативні здібності сприяють активному і ефективному спілкуванню, забезпечують взаємодію з іншими людьми тому їх розвиток має важливе значення як для особистості, так і для соціуму в цілому [1; 2].

== Аналіз результатів дослідження ==

З метою виявлення особливостей у розвитку комунікативних властивостей дівчат підлітків було проведено кореляційний аналіз вибірки (таблиця 1).
(Дані були отримані за наступними методиками: 1 – тест – опитувальник самоставлення Століна, 2 – тест »оцінка самоконтолю в спілкуванні» (по Маріону  Снайдеру),  3  –  тест  для  визначення  потреби  у  спілкуванні  (ПС)  (Ю. М. Орлов), 4 – «Комунікативні та організаторські схильності» В. В. Синявский, В. А.  Федорошин  (КОС);  5  – методика  «Діагностика рівня емпатії»,  І. М. Юсупова; 6 – фрайбургський багатофакторний особистісний опитувальник; 7 – тест-опитувальник Кеттела для підлітків).

Найтісніший позитивний зв’язок з рівнем розвитку комунікативних властивостей мають наступні показники: потреба у спілкуванні, рівень розвитку емпатії, спрямованість на комунікацію (екстраверсія-інтроверсія). Виражений негативний зв’язок мають показники дратівливість, домінантність, залежність від думки оточуючих (конформізм-нонконформізм), зменшення рівня розвитку яких позитивно впливає на розвиток комунікації.

[[Файл:Таблиця Павленко.png]]

Слабкий позитивний зв’язок мають такі якості як самоповага та емоційна стабільність, слабкий негативний – рівень комунікативного і загального самоконтролю, рівень сором’язливості.

Не мають впливу на розвиток комунікативних властивостей дівчат підлітків такі показники як аутосимпатія, ступінь прийняття моральних норм, сенситивність.

== Висновок ==

Таким чином, ми бачимо, що працюючи над розвитком вищеперерахованих особистісних якостей дівчат підлітків можна сприяти кращому розвитку комунікативної сфери та сприяти кращій соціалізації особистості.

== Список використаних джерел ==

# Волков Б. С., Волкова Н. В. Психологія спілкування в дитячому віці /    Б. С. Волков, Н. В. Волкова. СПб.: Пітер. 2008. 272 с.
# Захарчук Н. В. Проблема культури та міжкультурної комунікації у філософо-соціологічному аспекті. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. Вип. 3. 2008. С. 174-177.




[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]
[[Категорія:Кафедра психології і педагогіки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського]]
[[Категорія:Науково-практична конференція «Становлення та розвиток особистості в умовах інформаційної війни»]]