Перегляд вихідного коду сторінки Купленик Д.М. Вживання англійських прикметників кольору у переносному значенні

[[Купленик Дар'я Миколаївна]] – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], напрям підготовки «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]]


'''У статті автор надає коротку характеристику прикметника, розкриває властивості кольору, передачу переносного значення англійських прикметників кольору. Специфіка кольоропозначень розглядається як об’єкт мовної системи, досліджується порівняльне вивчення специфіки сприйняття і вживання слів значень кольору в українській, російській і англійській мовах.'''

''Ключові слова'': '''прикметник, прикметники кольору, значення кольору, переносне значення, фразеологізм.'''


'''В статье автор дает краткую характеристику прилагательного, раскрывает свойства цвета, передачу переносного значения английских прилагательных цвета. Специфика цветонаименований рассматривается как объект языковой системы, исследуется сравнительное изучение специфики восприятия и употребления слов значений цвета в украинском, русском и английском языках.'''

''Ключевые слова'': '''прилагательные, прилагательные цвета, значение цвета, переносное значение, фразеологизм.'''


'''The article shows a brief characteristics of the adjective, explains the properties of the colours, describes allegoric meanings of English adjectives of colour. The author deals with the specifics colour adjectives as an object of the language system, doing a comparative study in the perception of words and use of colour meanings in the Ukrainian, Russian and English languages. '''

''Key words'': '''adjectives, colour adjectives, colour meaning, allegoric meaning, idiom.'''


== Постановка проблеми ==

Одним з найважливіших елементів людського знання про світ є знання про кольорову забарвленість предметів, що оточує людину і формує її психіку і внутрішній світ. Прикметники роблять нашу письмову або усну мову більш різноманітною, емоційно насиченою. Прикметник, самостійна частина мови, що позначає ознаку предмета [4]. На відміну від української мови прикметники в англійській мові не змінюються ні за родами, ні за відмінками, збігаються у формі однини та множини. Все кольорове розмаїття реального світу представлено в мові деякими формами, причому серед них в кожній з мов легко виділяється дуже обмежене число прикметників кольору, що складають ядро колірної лексики певної мовної спільності в конкретний часовий період.


== Аналіз досліджень ==

Проблема вивчення слів кольору як особливої лексико-семантичної мікросистеми має довгу історію.  Безпосередньо проблемою дослідження слів значень кольору займаються багато сучасних українських вчених-лінгвістів. Значні дослідження особливостей вживання слів значень кольору в російській та українській  мові проведені Р.В. Алімпієва [1], А.Брагиной [4], Л.М. Грановської. Порівняльне вивчення специфіки сприйняття і вживання слів значень кольору в українській, російській і англійській мовах проведено А.І. Бєловим [3], А.П. Васил’євим [7], А.А. Залевською [10], В.А.Московічі, P.M. Фрумкіною [12], І.В.Ковальською [11].


== Постановка мети дослідження ==

Незважаючи на те, що людина завдяки своєму зоровому апарату здатна розрізняти величезну кількість колірних відтінків, число прямих назв кольору, що входять в активний словник сучасних літературних мов, значно менше – близько 100 в українській мові, 130 слів в російській, 150 – в англійській, 180 слів у французькій і 120 лексем у німецькій мові [6]. Характерно, що для позначення основних спектральних кольорів, в російській мові існують 7 прикметників, а в англійській, німецькій та французькій - 6 прикметників. Але у світі є й такі мови, в яких відображено не більше 3 основних спектральних кольорів [2], [8]. Кольоролексеми як носії інформації про навколишній світ є матеріалом для пізнавальних, психолінгвістичних, мовно-культурних та інших наукових досліджень. Тому є необхідність їх досліджувати.


Мета нашої статті дослідити особливості використання колірних показників у переносному значенні. Досягнення мети дослідження пов'язано з вирішенням таких завдань: 1) визначити систему вторинних значень багатозначних прикметників кольору; 2) з'ясувати які прикметники з нормованим вторинним значенням є актуальними для розмовної англійської мови сьогодення.


== Виклад основного матеріалу ==

Система слів значень кольору представляє безперечний інтерес для лінгвістичних досліджень, так як вона має як суттєві подібності, так і характерні відмінності за мовами. 

Прикметники вказують на ознаку, якість або властивість предметів.


Особлива роль цієї групи слів в системі лексичного складу мови визначається рядом чинників, серед яких особливо важливі такі: 
-наявність у всіх мовах;
-існування загальних тенденцій у розвитку лексико-семантичного поля кольору: присутність у всіх мовах основних і похідних прикметників кольору, дієслів і іменників значень кольору та ін.
-наявність основних загальних функцій у прикметників кольору в різних мовах при відмінностях у використанні прикметників кольору в різних мовах (наприклад, прикметник “brown”, що позначає коричневий колір в англійській мові, використовується, на відміну від російської мови, для позначення кольору волосся і очей) [5].


Перекладачі навіть не замислюються про те, що невелика група слів, як прикметники кольору, можуть бути носіями культурних особистостей того чи іншого народу, і, тим самим, здійснювати акт міжкультурної комунікації. Тому адекватна їх передача на мову перекладу грає іноді немаловажливу роль в процесі сприйняття і осмислення отриманої інформації [3].


В результаті вибірки з 11 основних прикметників кольору, по Берліну і Кею, було зафіксовано вживання тільки 7 з них, таких як black, green, blue, grеy, brown, red і white. В результаті проведеноного дослідження Берлін і Кей стверджують, що з числа зафіксованих випадків вживання англійських прикметників кольору в переносному значенні black використовуються в 54% з них у п'яти значеннях: нехороший, злий, злісний; важкий, похмурий, безнадійний; таємничий, невідомий; чародійний, чаклунський; траурний; green —  в 14% в таких значеннях як: неготовий, не до кінця приготовленний, незрілий; недосвідчений, ненатренований; blue — також у 14 % у значенні сумний, сумний, нудний; gray — в 11 % у трьох переносних значеннях: похмурий; неосвічений, малокультурний; сивий, зрілий, поважний [13]. 


Що стосується інших кольорів, то їх частотність вживання становить по 3 %  (brown виявлений в упорно вираженні to fall ma brown study, що означає впасти в глибокий роздум; red — в словосполученні to catch somebody red-handed, тобто спіймати на гарячому і white — в переносному значенні ніжний, невинний) [7]. Щодо способів перекладу даних прикметників кольору можна сказати, що в 49 % всіх випадків їх переносні значення є загальними для англійської та російської мов, а тому вони перекладаються за допомогою відповідних російських кольорових прикметників. Наприклад, black art — Чорна магія, black ingratitude —  Чорна неблагодарність, gray mind — сірий умишко і т.д.  Наприклад, black word —  злісне або жахливе слово, green hands —  новачки і т.п. В 27 % прикметники кольору володіють такими переносними значеннями, які не справжні російським кольоропозначенням, внаслідок чого перекладач змушений підшукувати інші способи передачі смислу. Наприклад, green goose — недосмажений гусак, to feel blue — бути сумним, gray years —  зрілі роки або поважний вік і т.д.


У підсумку виходить, що в 51% з усіх  випадків вживання англійських прикметників  кольору в переносному значенні знаходять відображення культурні та історичні особливості, а також стереотипи свідомості англійців, що є причиною їх особливого сприйняття і осмислення носіями мови. І це необхідно враховувати при їх перекладі на російську мову уникнення грубих помилок або навіть спотворення сенсу оригіналу [5].


У Інтернаціональному словнику англійської мови Вебстера (американське видання) представлено більшу кількість вторинних значень цілого ряду прикметників кольору без відмітки про їх національної обмеженості “white“, “blue“, “red“, “green“), ніж у подібних словниках, виданих у Великобританії. Прикметники “блакитний“, “синій“ і “blue“ в літературі XIX і початку XX століть часто вживалися у складі поетичних фразеологізмів, набуваючи додаткові значення або відтінки значень,  “блакитний серпанок“ (світлий серпанок), “синій вечір“ (темний вечір), “блакитна далечінь/височінь“ (небесна далечінь / височінь), “blue vault“ (небесне склепіння) та інші [11].


У ході дослідження особливостей сприйняття прикметників кольору британського та американського варіантів англійської мови було встановлено:
1. Британський варіант сучасної англійської мови характеризується, ймовірно, менш розвиненою системою вторинних значень у прикметників “white“, “yellow“, “rosy“, “pink“, “purple“, “brown“.
2. Сучасні британські видання словників англійської мови та словники літературної російської мови адекватно відображають систему значень прикметників кольору, що знаходяться в активному вжитку в сучасній мові. Американський інтернаціональний словник англійської мови Вебстера неадекватно відображає систему значень прикметників кольору в сучасному британському варіанті англійської мови. Носії сучасного британського варіанту англійської мови не визнали можливими (викреслили з тексту анкет) окремі вторинні значення прикметників кольору, що наводяться Інтернаціональним словником англійської мови Вебстера без позначки про їх національної обмеженості (значення “запеклий“ у лексеми “black“, значення “чудовий, яскравий“ і “непристойний“ у слова “purple“ та інші) [3].


Проаналізований матеріал дозволяє думати, що в системах української, російської та англійської мов більш помітне скорочення використання вторинних значень прикметників кольору в художніх текстах, ніж поява нових. Британський варіант англійської мови відрізняється більшою консервативністю у використанні вторинних значень слів, ніж американський варіант, в якому для розмовної форми літературної мови характерне вживання більшої кількості вторинних значень прикметників кольору [13].


== Висновок ==

В процесі перекладу, навіть такої категорії слів, як прикметники кольору ми виробляємо акт міжкультурної комунікації. Відбувається зіткнення двох культур, що часом ускладнює досягнення ефективності спілкування. Роль культурного чинника проявляється в тій чи іншій мірі у всіх жанрах і різновидах перекладу, але, зрозуміло, найяскравіше в художньому перекладі. Тому перекладачеві потрібно застосовувати всі свої знання, навички та вміння, щоб адекватно передати зміст оригіналу. Природно, що кожен перекладач підходить до цієї проблеми по-своєму. З цієї причини переклад як акт міжкультурної комунікації завжди був, є і буде предметом, що становлять особливий інтерес для різних досліджень. Більш того, переклад не тільки виконує функцію засобу міжмовного і міжкультурного спілкування, а й відіграє активну роль у становленні та розвитку національних літератур і мов, а також у розповсюдженні іноземних, культурних цінностей.


== Список використаних джерел ==

#Алимпиева P.B. Становление лексико-семантической группы цветовых прилагательных в русском языке первой половины XIX века // Вопросы семантики. Калининград, 1992. - С.46-60.
#Апресян Ю.Д. Современная лексическая семантика // Русский язык в национальной школе. М., 1972. - №2. - С.2-14.
#Белов А.И. Цветовые этноэйдемы как объект этнолингвистики // Эт-нопсихолингвистика. М.: Наука, 1988. - С. 49-57.
# Брагина А. А. Цветовые определения и формирование новых значений слов и словосочетаний // Лексикология и лексикография. М., 1972. - С.73-104.
# Бондарчук Н.С. Группа прилагательных со значением синий: На материале тверск. письменности // Значение и форма слова. Калинин, 1988. -С. 84-91.
# Василевич А.П. Собственные имена в составе цветообозначений // Ономастика: Типология. Стратиграфия. М., 1988. - С. 93-99.
# Васильев Л.М. Типы языкового значения и их отношение к значению неязыковому // Исследования по семантике. Уфа, 1988. - С. 5-12.
# Гордон JI.C. Теория значения в лингвистической литературе // Филолог. науки, 1971. №4. - С. 119-124.
# Гумбольдт В. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. -440с.
# Залевская А.А. Некоторые проявления специфики языка и культуры испытуемых в материалах ассоциативных экспериментов // Этнопсихолин-гвистика. М.: Наука, 1988. - С. 34-48.
# Ковальська І.В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів: Автореф. дис. ... канд. філ. наук. – К., 2001. – 102 с. 
# Фрумкина Р.М. Цвет, смысл, сходство. Аспекты психолингвистического анализа. М.: Наука, 1984. - 175 с.
# Berlin B., Kay P. Basic Color Terms, Their Universality and Evolution. – Los Angeles : Berkeley, 1969. – 210 p.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці Купленик Д.М.]] 
[[Категорія:Конференція «Сучасна іншомовна освіта очима студентів»]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]