Перегляд вихідного коду сторінки Зімбінський С.С. Використання сучасних методів навчання іноземної мови в ЗДО

[[Зімбінський С.С. ]] – студент [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], спеціальність «[[Дошкільна освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]]


''Анотація'': '''У статті аналізується ефективність сучасних методів навчання іноземної мови дітей дошкільного віку. Деякі з методів вже показали свою ефективність і навіть встигли застаріти, але на зміну їм приходять нові та більш новітні. Такі сучасні методи як: сугестивний, комунікативний, мовчазний та метод повної фізичної реакції – вже завоювали свою аудиторію серед вчителів. У статті виділено та описано позитивні і негативні сторони цих методів, їх ефективність для навчання іноземної мови дітей дошкільного віку.'''

''Ключові слова'': '''взаємодія, діти дошкільного віку, методи навчання, навіювання, рольові ігри.'''


''Аннотация'': '''В статье анализируется эффективность использования современных методов изучения иностранного языка детьми дошкольного возраста. Некоторые из методов уже показали свою эффективность и даже успели устареть, но на смену им приходят все более новые. Такие современные методы как: сугестивный, коммуникативный, молчаливый и метод полной физической реакции уже завоевали свою аудиторию среди преподавателей. В статье описано положительные и отрицательные стороны этих методов, их эффективность для обучения иностранному языку детей дошкольного возраста.'''

''Ключевые слова'': '''взаимодействие, дети дошкольного возраста, методы обучения, навеивание, ролевые игры.'''


''Annotation'': '''The article analyzes the effectiveness of modern methods of teaching foreign language children of preschool age. Some of the methods have already shown their effectiveness and even became less effective, but new and up-to-date are coming to their place. Such modern methods as: suggestive, communicative, tacit and method of full physical reaction - have already conquered their audience among teachers. The article highlights and describes the positive and negative aspects of these methods, their effectiveness in teaching  foreign language pre-school children.'''

''Key words'': '''interaction, children of preschool age, methods of teaching, suggestion, role-playing games.'''


== Постановка проблеми ==

Беручи до уваги стратегії розвитку нашої держави, особливо, в напрямку євроінтеграції, наявна система іншомовного навчання повинна підлаштовуватися під сучасні потреби суспільства. Більш раннє навчання іноземних мов є чудовим початком, оскільки покращення ефективності навчання дітей дошкільного віку іноземної мови є одним із нагальних питань сучасної педагогічної системи. Отже, важливим питанням є пошук ефективних підходів, методів, форм і засобів підготовки дітей дошкільного віку до якісного іншомовного спілкування.


Мова є єдиною універсальною базою мислення, саме тому знання іноземної мови слід розглядати з погляду вдосконалення інтелектуальних здібностей (пам’яті, уяви, критичного, логічного, креативного мислення). Завдяки розвивальній діяльності дитини з'являється здатність самостійно реалізувати свої можливості, адже самореалізація веде до особистісного зростання.


Втілення цієї ідеї неможливе без розробки та впровадження відповідних технологій навчання. Навчальний заклад має бути не підготовкою до життя, він має бути основою, початком осмисленого життя дитини.

 
Дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності [1].


== Аналіз досліджень ==

Аналіз наукових праць свідчить про те, що багато дослідників сходяться у думці, що дошкільний віковий період є найбільш сенситивним для навчання дітей іноземних мов. Деякі вчені (І. Веронська, Н. Імедадзе, Л. Калініна, Н. Ронже, О. Митецька, О. Протасова) наполягають на ефективності навчання дітей іноземних мов, з моменту народження до 3-х років у колі сім’ї, за відомим класичним принципом «одна особа – одна мова». На думку М. Монтессорі сенситивний період для вивчення іноземних мов – це вік від 2-х до 7-ми років. Більшість же вчених вважає найбільш сприятливим, для початку навчання іноземних мов дітей, вік від 4 до 6 років (З. Футерман, О. Негневицька, Т. Полонська, А. Гергель, Е. Пулгрем, В. Пенфілд, Т. Шкваріна) [3, c. 15].


Аналізуючи джерела інформації було виявлено, що велика кількість науковців приділяли велику увагу дослідженню процесу формування іншомовної компетенції дітей дошкільного віку: Д. Ельконін, М. Лісіна займалися вивченням процесу формування навичок іншомовного спілкування, як різновиду мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку; А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Т. Піроженко вивчали мовленнєву діяльність дітей дошкільного віку; М.Вашуленко, Г.Ніколайчук, Л.Калмикова вивчали готовність дітей дошкільного віку до мовлення як лінгводидактичну проблему; Н. Імідадзе, Р. Пенфілд, розглядали проблему періодизації сенситивності до засвоєння іноземних мов дітей дошкільного віку; О. Бойко, Г. Матюха, Р. Мартинова, С. Ніколаєва, Є. Негневицька, Ю. Пассов, С. Соколовська проводили дослідження щодо навчання дітей дошкільного віку іншомовного спілкування; Л.Айдарова, М. Лісіна, А. Маркова досліджували комунікативний підхід до розвитку мовлення дітей дошкільного віку; Б. Ананьєв, О. Бодальов, Б. Паригін та інші вивчали сутність феномену спілкування серед дітей дошкільного віку; Л. Венгер, О. Запорожець, Г. Костюк, С. Кулачківська, Г. Люблінська, І.Луценко присвятили свої роботи проблемі педагогічного спілкування з дошкільниками. 


Не зважаючи на кількість досліджень, деякі питання цієї теми є досі не вирішеними. Наприклад, досі йдуть сперечання щодо найбільш сприятливого віку для опанування дітьми іноземних мов. Також, існують сперечання щодо ефективності певних методів навчання дітей, адже кожен метод має як свої плюси так і мінуси. Найбільшою проблемою, на мою думку, є відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів, адже, за моїми особистими спостереженнями, в нашій країні відносно мало людей, які володіють іноземною мовою, тим паче, серед вчителів дошкільних навчальних закладів.


== Постановка мети дослідження ==

Існуючі методи навчання іноземної мови дітей дошкільного віку зазнають суттєвих змін відповідно до нагальних потреб суспільства, почастішали випадки використання інтерактивних методів навчання: відео-матеріали, презентації, комп’ютерні ігри навчальної спрямованості, настільні ігри і т.д.


У сучасних умовах комп’ютеризації використання подібних технологій потребує ще більших досліджень та методичних розробок, адже інформаційно-комунікаційні технології мають неабиякий вплив на сучасну систему освіти, і дошкільну, зокрема. Саме тому використання інформаційних технологій в навчанні іноземної мови дітей дошкільного віку варто розглядати як додаткові методи навчання, беручи за основу стандартну взаємодію вчителя та дітей. Удосконалення використання інформаційних технологій в навчанні дітей іноземної мови сприятиме появі нових методик навчання.


Мета статті - дослідити використання сучасних методів навчання англійської мови в ДНЗ, виявити їх плюси та мінуси, спираючись на наявні джерела інформації, а також, виявити, який з методів є найбільш ефективним для дітей дошкільного віку.


== Виклад основного матеріалу ==

Останнім часом широкого використання набув метод повної фізичної реакції (Total Physical Response = TPR).

 
Цей метод широко використовується у Великій Британії та США. Метод TPR базується на узгодженні мовлення і дії: навчання мовлення здійснюється через фізичну (моторну) активність. Розробник методу – Дж. Ашер (James Asher), професор психології університету Сан Хосе в Каліфорнії [2, с.45].


В основу цього методу покладено взаємодію між мовленням та діями, завдяки чому навчання відбувається за рахунок фізичної активності дітей. Метод повної фізичної реакції переважно націлений на розуміння лексичних значень. Граматику вивчають за допомогою логічних ланцюжків. Граматичні ознаки та словникові одиниці відбираються не згідно з їхньою частотністю в ситуаціях даної мови, а відповідно до ситуацій, в яких вони можуть бути вжиті, та легкості, з якою вони можуть бути засвоєні. Рольові ігри фокусуються на таких буденних ситуаціях, як «Let’s get acquainted», «My family», «Animals and birds», «Food», «Toys», «Parts of body», «House», «Clothes». Показ слайдів та малюнків супроводжується командами-запитаннями до дітей, наприклад, «What is the girl wearing now?». Діти під час навчання іноземних мов за допомогою методу повної фізичної реакції виконують ролі слухачів та акторів. Вони уважно слухають і відповідають фізично на команди, які надає вчитель, як індивідуально, так і колективно. Згодом дошкільники вчаться відтворювати та продукувати свої власні мовленнєві акти. Під час навчання дошкільників обов’язково у зміст заняття мають бути включені такі чинники, як голос, рухи та жести вчителя. Пізніше на занятті вчитель може використовувати різні малюнки, картинки, іграшки, предмети. Найбільшою перепоною при використанні даного методу є те, що спілкування з дітьми загалом полягає в режимі «наказ – дія», що негативно впливає на розвиток самостійних висловлювань у дітей.


На сьогодні поширення також набув комунікативний метод. Розробкою комунікативного методу в тій чи тій мірі займалось багато наукових колективів і методистів у різних країнах. Найбільш вагомий внесок в обґрунтування методу зробили найпослідовніші його прихильники: У. Литлвуд (Англія), Ю. Пассов (Росія), Г. Піфо (Німеччина), Г. Уідоусан (Англія) [3, с.20].


Основним й найбільш дієвим прийомом цього методу є імітація ситуацій з реального життя, покликаних стимулювати дітей до активної взаємодії та спілкування між собою. Використовуючи цей метод, дуже важливо дотримуватись тематики повсякденного життя, аби діти могли більш-менш вільно вирішувати певні питання. Сценарії занять можуть бути різноманітними: «Hospital», «Restaurant», «Kindergarten». Наприклад, дітям можна запропонувати рольову гру «Market», розподілити ролі між дітьми, когось із дітей призначити продавцем, а іншим дітям дати завдання купити певні продукти, спілкуючись виключно іноземною мовою. На відміну від класичних методів, основу яких становить повторення і запам'ятовування, на заняттях, що проводяться за цією методикою, хід заняття залежить від самих дітей, їх рішень та відповідей, оскільки спілкування відбувається осмислено, на знайомі дітям теми.


Найбільшою перевагою цього методу є те, що впродовж всього заняття діти спілкуються між собою, використовуючи іноземну мову. Викладач в цьому варіанті виступає в ролі слухача, який лише спрямовуює хід заняття, не втручаючись безпосередньо в діяльність дітей. 


Найбільшим недоліком цього методу, на думку дослідників, є те, що в процесі взаємодії з дітьми вчителі найчастіше не звертають уваги дітей на їх граматичні або лексичні помилки під час спілкування. 


Таким чином, хоча комунікативний підхід справді видатний винахід, для більш ефективної взаємодії цей метод потребує подальшого вдосконалення.


Ще одним з ефективних методів навчання дітей дошкільного віку іноземних мов є сугестивний метод. Сугестивне навчання досить широко використовується в методиці викладання іноземних мов. Ще в 70-ті рр. XX ст. болгарський лікар-психіатр Г. Лозанов запропонував своєрідну технологію сугестивного навчання – цілеспрямоване навіювання на основі релаксації у звичайному стані свідомості, що приводить до виникнення ефекту надзапам’ятовування [2, с.46].


Використання цього методу найбільш доцільне при вивченні тем: «Commands», «Animals», «Clothes», «My body», «Numbers», «Colours», «Vegetables», «Fruits», оскільки під час занять з іноземної мови за цією методикою весь час використовуються різні види ігор, які ґрунтуються на таких самих принципах, що і цей метод. А саме, основна увага приділяється емоційній стороні процесу навчання, поповнення словника, засвоєння та активізація проходить у грі та з використанням мови та рухів, драматизації.


Наприклад під час вивчення теми «Vegetables», можна використати такі ігри : Magic hat», «Farm», «What is it ?», «What do we use to cook …?» «Magic lorry», «Try to guess».


Велика кількість ігор робить процес навчання іноземних мов цікавим, радісним і бажаним. Дидактичні ігри, як зазначає Т.Шкваріна, покликані своїм змістом здійснювати навчання, нести в собі навчальні завдання, розв’язання яких має реалізовуватися засобами активної, захоплюючої ігрової діяльності  [5, c.45]. 
Доцільність використання ігор на заняттях з іноземних мов доведена багатьма науковцями, тому вчителю залишається озброїтися матеріалами для проведення ігор, і як доводить досвід колег, навчання дітей дошкільного віку стане ефективним та продуктивним. Діти дошкільного віку дуже люблять ігри, вони завжди зосереджені на самому процесі гри. За використання сугестивного методу гра постає процесом навчання, це в свою чергу допоможе вчителеві керувати увагою дітей, концентрувати її на процесі навчання, залучати їх до активної співпраці. Гра надає можливість зробити процес повторення лексики та граматичних конструкцій захоплюючим для дітей дошкільного віку. Використання ігор надає можливість активно мислити та сприяє процесу активізації іншомовного мовлення.


Дана методика допомагає дитині розкрити резервні можливості щодо запам’ятовування значного обсягу навчального матеріалу. Сам метод полягає у так званому навіюванні, тобто, роль вчителя допомогти дітям подолати певну скутість у своїх діях, допомогти перемогти страх перед неправильними відповідями. Головними положеннями сугестивного методу є: 1) створення сприятливих умов для оволодіння усним мовленням; 2) забезпечення особистісно-орієнтованого навчання; 3) створення емоційно-позитивних стосунків між вчителем та дітьми; 4) навчання у двох планах свідомому та підсвідомому; 5) засвоєння та активізація матеріалу в атмосфері гри; 6) введення навчального матеріалу на основі полілогів; 7) приділення основної уваги усномовленнєвій комунікації. Отже, цей метод забезпечує інтенсивне навчання іноземної мови дітей дошкільного віку, у ході якого навчальні цілі досягаються за мінімальний термін за максимального обсягу необхідного навчального матеріалу; при цьому основна увага приділяється емоційній стороні процесу навчання, усно мовленнєвій комунікації, поповненню словника, засвоєння та активізація проходять у грі та з використанням мови та рухів, драматизації.

 
Слід також зазначити, що не всі сучасні методи навчання іноземної мови користуються великою популярністю. Але не описати їх було б неправильно.


Однією із таких методик є «Мовчазний» метод. Одним із основних принципів «мовчазного» методу, розробленого Галебом Гатегно, є підпорядкованість навчання учінню. Цим визначається «мовчазна» роль учителя та одночасно велика мовленнєва активність і самостійність тих, хто навчається. У навчанні широко використовуються жести вчителя, кольорові звукові та вокабулярні таблиці, кубики для демонстрації введення та засвоєння звуків, слів, структур у діях і ситуаціях. Учитель ніби виконує роль драматурга: він пише сценарій, визначає дійових осіб, моделює їх дії, готує необхідні вербальні та невербальні опори, задає тон, створює атмосферу для комунікації та, спостерігаючи за процесом засвоєння, дає оцінку його учасникам. 


== Висновок ==

Беручи до уваги усе вищесказане можна дійти висновку, що навчання дітей іноземної мови відіграє важливу роль у психічному, особистісному, соціальному розвитку, а іноземні мови виступають як засоби формування вмінь усного спілкування дітей дошкільного віку. Як бачимо, кожен із вищезазначених методів безсумнівно має свої позитивні сторони, але й певні недоліки. Ефективність оволодіння дітьми іноземним мовленням буде вищим за раціональної послідовності навчання з використанням як сучасних так і традиційних методів, а також врахування їх недоліків і переваг саме для цього етапу навчання. Найголовнішим завданням вчителів є необхідність надання дітям якісних знань, які відповідатимуть сучасним вимогам суспільства.


== Список використаних джерел ==

# Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)[Електронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/doshkilnaosvita/30154/До даток
# Бойко О. В. Особливості формування мовленнєвої активності у дітей на заняттях з іноземної (англійської) мови / О.Бойко // Наукові записки Ніжин. Держ. ун-ту імені М. Гоголя: наук. журн. / за ред. Є.І.Коваленко. — Ніжин: НДУ, 2006. – С. 45-48.
# Зубенко Т. В. Комунікативний підхід до навчання іноземної мови учнів початкової школи / Т.В. Зубенко. — Миколаїв: МДУ імені В.О.Сухомлинського, 2006. – 120 с.
# Чайка В. М. Основи дидактики: навч. посіб. / В. М. Чайка. — К.: Академвидав, 2011. - 238 с.  (Альма-матер)
# Шкваріна Т.М. Англійська мова для наймолодших [Текст]: програма, методичні рекомендації, розробки занять / Т. М. Шкваріна. —  Х.: Видавнича група «Основа», 2005. – 176 с. 


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія: Наукові праці Зімбінського С.С.]] 
[[Категорія:Конференція «Сучасна іншомовна освіта очима студентів»]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]