Перегляд

[[Іванчук Анастасія Павлівна]], магістрант психології [[ІПСП |Інституту психології та соціальної педагогіки]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], м. Київ

'''УДК: 159.9.07'''


'''У статті подано результати аналізу різних підходів до вивчення цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Коротко описано основні особливості формування ціннісних орієнтацій у студентському віці та розглянуто основні фактори, які впливають на їх формування. Також на основі проведеного дослідження виділено основні відмінності ціннісних орієнтацій у української та американської студентської молоді і показано основні ціннісні стереотипи сприйняття американськими та українськими студентами один одного.'''

''Ключові слова:'' '''цінності, ціннісні орієнтації, студентський вік, фактори формування ціннісних орієнтацій, етнічні стереотипи.'''


'''В статье представлены результаты анализа различных подходов к изучению ценностей и ценностных ориентаций личности. Кратко описано основные особенности формирования ценностных ориентаций в студенческом возрасте и рассмотрены основные факторы, влияющие на их формирование. А также, на основе проведенного исследования выделены основные различия ценностных ориентаций среди украинской и американской студенческой молодежи и показаны основные ценностные стереотипы восприятия американскими и украинскими студентами друг друга.''' 

''Ключевые слова:'' '''ценности, ценностные ориентации, студенческий возраст, факторы формирования ценностных ориентаций, этнические стереотипы.''' 


'''The article contains an analysis of different approaches to the study of values and values orientations of personality. Briefly describe the main formation of features of the values in student age and considered basic factors that make influence on their formation. Also, based on our research, it was marked out differences between values of Ukrainian and American students and showed the basic stereotypes of values perception of American and Ukrainian students.'''

''Key words:'' '''values, values orientations, student age, factors of values orientations, ethnic stereotypes.'''



== Актуальність ==

Ціннісні орієнтації особистості виконують функції регуляції поведінки і визначення її мети, зв'язують в єдине ціле особистість і соціальне середовище. На кожній стадії розвитку особистості вибір переважаючого механізму формування ціннісної системи визначається складним комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників. Внутрішні психологічні чинники і чинники зовнішнього соціального середовища визначають особливості розвитку системи ціннісних орієнтацій, взаємодіючи між собою при здійсненні тієї або іншої діяльності.

Глобалізаційні зміни, що відбуваються в політичній, економічній та духовній сферах суспільства в останні десятиріччя, спричиняють радикальні зміни в психології ціннісних орієнтацій. Все більше відбувається інтеграція з західним суспільством. Через ЗМІ, а особливо фільми нав’язуються американські цінності. Ці процеси відбиваються на формуванні структури цінностей молодого покоління, оскільки ціннісні пріоритети, що формуються в даний час, стають основою формування нової соціальної структури українського суспільства.

Кожна культура має власні цінності, що виступають у ній на перший план та детермінують її розвиток. В різних культурах цінності можуть бути схожими або відмінними. Із входженням України до Болонського процесу і збільшенням різних грантів і програм обміну студентами, науковцями, міжнародних стипендій тощо, які передбачають співпрацю з іноземними колегами, збільшилась потреба в дослідженнях міжетнічної взаємодії. 

Особливо багато зараз в українських студентів є можливостей продовжити навчання саме в Сполучених Штатах Америки, а американські студенти, хоч і не часто, але все ж стали з’являтися у ВНЗ України. Тому досить важливим є розуміння цієї культури, її цінностей для уникнення міжетнічних конфліктів та непорозумінь. Також важливим є вивчення соціальних стереотипів один до одного, оскільки вони є тим фактор, який може перешкоджати продуктивній співпраці.

Дослідження з проблеми ціннісних орієнтацій здійснюються постійно і в різних напрямках, проте нами не було виявлено жодного дослідження з цієї теми в такому ключі, що й зумовлює вибір теми дослідження.

== Мета, об'єкт, предмет і методи дослідження ==
 
''Об’єкт дослідження'' – ціннісні орієнтації студентської молоді.

''Предмет дослідження'' – особливості ціннісних орієнтації українських та американських студентів.

''Мета дослідження'' полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному вивченні особливостей ціннісних орієнтацій української та американської студентської молоді.

''Гіпотеза дослідження:'' Існують певні розбіжності між ціннісними орієнтаціями американської та української студентської молоді, що обумовлені етнічними та культурними особливостями, а також існують певні соціальні міжетнічні стереотипи сприйняття українськими та американськими студентами один одного.

''Методи та методики дослідження''. У процесі дослідження для розв'язання поставлених завдань були застосовані теоретичні методи: теоретичний аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної наукової літератури з проблеми дослідження, систематизація та узагальнення отриманої інформації. Емпіричні методи: тестування; методи математичної і статистичної обробки даних. Для досягнення мети дослідження було використано наступні методики: ціннісні орієнтації (М. Рокіч) (Rokeach Values Survery, M. Rokeach) зі стандартною інструкцією, а також ще сім інструкцій альтернативних стандартній інструкції до даного тесту.

== Стан розробки проблеми ==

Цінності і ціннісні орієнтації людини завжди були одним із найбільш важливих об'єктів дослідження філософії, етики, соціології та психології на всіх етапах їх становлення і розвитку як окремих галузей знання. Дослідженням проблеми цінностей займались такі філософи Сократ, Арістотель, Т. Гоббс, Р. Г. Лотце, І. Кант, М. О. Лоський, В. П. Тугаринов, О. Г. Дробницкий та ін.

У психології проблемами цінностей приділялось досить багато уваги. У класичному психоаналізі 3. Фрейда для ціннісно-нормативної регуляції поведінки людини служить «Супер-его». Він вказує на три функції Суперего: совість, самоспостереження і формування ідеалів [14, с. 22].

Соціальні аспекти розвитку особистості, отримали подальший розвиток у роботах послідовників Фрейда – А. Адлера, К. Хорні, Е. Фромма, Г. Саллівана. 

Е. Фромм у своїй теорії особистості виділяє різні типи соціального характеру, приналежність до якого і визначає спрямованість особистості на відповідну систему цінностей [16, с. 24]. 

У теорії К. Роджерса є «самість», виступає як система цінностей [9, с. 46]. На його думку, в структуру самості входять як безпосередньо пережиті організмом, так і запозичені, «інтроектуємі» цінності, які людиною помилково інтерпретуються як власні [10]. 

Г. Оллпорт, вважає, що джерелом більшості цінностей особистості є мораль суспільства, виділяє також ряд ціннісних орієнтацій, не продиктованих моральними нормами. На його думку, вони виступають скоріше як засоби, умови досягнення внутрішніх цінностей, які є цілями особистості. Перетворення зовнішніх цінностей в цінності внутрішні Оллпорт називає «функціональною автономією», що розуміється ним як процес трансформації «категорій знання» в «категорії значущості» [17].

Проте самого факту усвідомлення цінностей, достатньо для їх внутрішнього прийняття особистістю. І саме усвідомлення цінностей, за словами В.Франкла, додає їм об’єктивного, універсального характеру. Суб'єктивна значущість цінності, на думку Франкла, повинна супроводжуватися ухваленням відповідальності за її реалізацію [15, с. 170].

У вітчизняній психології підходи до розуміння цінностей розглядаються в різних аспектах вивчення властивостей особистості. У всіх вітчизняних підходах як провідна характеристика особистості виділяється спрямованість. Вона, по-різному розкривається в роботах С. Л. Рубінштейна, О. М. Леонтьєва, Б. Г. Ананьєва, Д. Н. Узнадзе, Л. І. Божович та інших класиків вітчизняної психології, і виступає системоутворюючою властивістю особистості, що визначає весь її психічний склад. Підкреслюючи психологічний характер цінностей як об'єкту спрямованості особистості, В. П. Тугарінов використовує поняття «Ціннісні орієнтації», які він визначав, як спрямованість особистості на ті або інші цінності [17].

Аналіз соціальної опосередкованості особистісних відносин займає важливе місце у вітчизняній психології, оскільки особистість не може розглядатися у відриві від соціального середовища, суспільства. На С. Л. Рубінштейна цінності «похідні від співвідношення світу і людини» [11, с. 369]. На думку Б. Г. Ананьєва, на основі соціального статусу особистості формуються системи її соціальних ролей і ціннісних орієнтації [3, с. 210]. 

Вивчення ролі суспільно-соціальних відносин у формуванні особистості стосовно її ціннісних орієнтацій було продовжене в роботах Б. Д. Паригіна, Г. М. Андрєєвой, А. І. Донцова, Л. І. Анциферової, В.С.Мухіной, А. А. Бодальова, В. Г. Алексеевої та ін. [17]. Необхідно підкреслити, що соціально-психологічний підхід до визначення цінностей полягає не в розгляді ціннісної системи суспільства як зовнішньої стосовно людини сукупності норм і правил, а в аналізі соціально обумовленого характеру прийняття цінностей особистістю.

Роль смислових утворень у формуванні власне цінностей особистості розкривається в роботах Ф. Є. Василюка, Б. С. Братуся, Б. В. Зейгарник, А. Г. Асмолова, В. Є. Чудновського, В. І. Слободчикова, Д.А.Леонтьева та інших вітчизняних авторів.

Якщо ж говорити про усвідомленість, «відрефлексованість» найбільш загальних смислових утворень, Б. С. Братусь використовує для їх позначення поняття «особистісні цінності» [4, с. 89-90]. У вітчизняних дослідженнях, зокрема, в роботах Б. С. Братуся, Г. Є. Залеського, Е. І. Головахи, Г. Л. Будинайте і Т. В. Корнілової, Н. І. Непомнящей, С.С.Бубновой та ін., особистісні цінності розглядаються як складна ієрархічна система, яка займає місце на перетині мотиваційно-потребової сфери особистості і світоглядних структур свідомості, виконуючи функції регулятора активності людини.

Якщо ж розглядати роль ціннісних орієнтацій, то можна зазначити, що вони визначають життєві цілі людини, виражають те, що є для неї найбільш важливим і має особистісний смисл. Так, К. А. Абульханова-Славска і А. В. Брушлинский описують роль смислових уявлень в організації системи ціннісних орієнтації, яка виявляється в наступних функціях:

* ухваленні (або запереченні) і реалізації певних цінностей; 

* посиленні (або зниженні) їх значущості; 

* утриманні (або втраті) цих цінностей в часі [1, с. 232]. 

Б. С. Братусь визначає особистісні цінності як «усвідомлені й прийняті людиною загальні смисли його життя» [4, с. 89]. Він також зазначає розділення особистісних цінностей на усвідомлені сенси життя і декларовані. Внутрішнє прийняття усвідомлених особистістю сенсів виступає необхідною умовою утворення особистісних цінностей. В той же час ряд авторів вважає, що ціннісні утворення, навпаки, є базою для формування системи особистісних сенсів. Проте все ж є всі підстави говорити, що розвиток і функціонування систем особистісних сенсів і ціннісних орієнтації носить взаємозв'язаний і взаємодетермінуючий характер. 

Г. Е. Залесский зв'язує особистісні цінності і смисли через поняття «переконання» які є «усвідомлені цінності, суб'єктивно готові до реалізації шляхом їх використання в соціально-орієнтовній діяльності» [17]. 

Уявлення про систему цінностей особистості як ієрархії її переконань отримало розповсюдження також в американській соціальній психології. Так, М. Рокіч визначає цінності як «стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки або кінцева мета існування переважно з особистої або соціальної точок зору, чим протилежний або зворотний спосіб поведінки, або кінцева мета існування» [18, с. 5]. На його думку, цінності особистості характеризуються наступними ознаками:

* витоки цінностей простежуються в культурі, суспільстві і особистості;

* вплив цінностей простежується практично у всіх соціальних феноменах, що заслуговують вивчення;

* загальне число цінностей, які є надбанням людини, порівняно невелике;

* всі люди володіють одними і тими ж цінностями, хоч і в різному ступені;
цінності організовані в системи [18, с. 3].

Таким чином, ціннісні орієнтації являють собою особливі психологічні утворення, що завжди являють ієрархічну систему та існують в структурі особистості тільки як її елементи. У роботах сучасних вітчизняних авторів, зокрема Є. Б. Фанталової, С. Р. Пантілєєва, Д. А. Леонтьева, вказується на неоднозначність критеріїв індивідуального ранжування цінностей: їх перевага може бути обумовлена уявленнями про їх абсолютну значущість для суспільства і людства в цілому, або ж їх суб'єктивною актуальною важливістю, насущністю [6]. 

На думку Ю. А. Шерковіна, подвійний характер системи цінностей, обумовлених одночасно індивідуальним і соціальним досвідом, визначає її подвійне функціональне значення. По-перше, цінності є основою формування і збереження в свідомості людей установок, які допомагають індивідові зайняти певну позицію, виразити свою точку зору, дати оцінку. Таким чином, вони стають частиною свідомості. По-друге, цінності виступають в перетвореному вигляді як мотиви діяльності і поведінки, оскільки орієнтація людини в світі і прагнення до досягнення певної мети неминуче співвідносяться з цінностями, що увійшли до його особистісної структури [17].

Необхідно відзначити, що подвійність системи ціннісних орієнтації особистості як вищої регулятивного утворення полягає в тому, що вона не тільки визначає форми і умови реалізації спонукань людини, але і сама стає джерелом її цілей. Тобто, система ціннісних орієнтації визначає життєву перспективу, «вектор» розвитку особистості, будучи найважливішим внутрішнім його джерелом і механізмом.

Одночасно з цим система ціннісних орієнтації особистості, будучи віддзеркаленням цінностей соціального середовища, сама може впливати на групові норми і цінності. Індивідуальні ціннісні орієнтації окремих членів групи взаємодіють і через міжособові взаємини впливають на колективні [17]. 

На різних вікових стадіях ті або інші аспекти розвитку системи ціннісних орієнтації особистості з певною періодичністю виходять на перший план. Переважання на різних вікових етапах тих або інших процесів розвитку ціннісних орієнтацій особистості і вибір переважаючих механізмів їх реалізації, що визначають як загальний рівень розвитку ціннісної системи, так і її специфіку, залежать, у свою чергу, від складної системи чинників і умов. Ці чинники можна розділити на внутрішні і зовнішні.
Цінності соціального оточення, виступають як зовнішній чинник розвитку індивідуальної системи цінностей. Дослідники виділяють такі чинники соціального формування особистості дитини: сім'я, школа, однолітки і інформація, що отримується зі ЗМІ [17].

У студентському віці складаються основні компоненти особистості – характер, загальні та спеціальні здібності, світогляд. Ці складні компоненти формується особистості є передумовами вступу в самостійне, доросле життя. У низці досліджень відзначається, що пізній юнацький вік є сензитивним для утворення ціннісних орієнтацій як стійкої властивості особистості, що сприяє становленню світогляду, ставленню до навколишньої дійсності [12]. Відмінною особливістю віку стає різке посилення саморефлексії, тобто прагнення до самопізнання своєї особистості, до оцінки її можливостей і здібностей.

Дуже важливим є оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових тощо. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією – з іншого, виділяють цей вік як центральний період становлення характеру і інтелекту [7].

Також для цього віку характерне підвищення інтересу до моральних проблем: цілі, способу життя, обов'язку, любові, вірності тощо [13].

Юнацький вік, за Е. Еріксоном, будується навколо кризи ідентичності, що складається з серії соціальних та індивідуально-особистісних виборів, ідентифікацій і самовизначень. Якщо юнакові не вдається вирішити ці завдання, у нього формується неадекватна ідентичність [8].

Усі норми і цінності черпаються студентами з культури дорослого суспільства. Засвоєння цінностей дорослих сприяє досягненню певної внутрішньої і зовнішньої незалежності, утвердження свого Я і формуванню особистісних смислів [5]. Проте, домінуючим є не якийсь окремо взятий ідеал, а узагальнений образ, що синтезує в собі позитивні риси і якості ідеальної особистості.

Оскільки для більшості представників студентства основним видом діяльності продовжує залишатися навчання, то одним із провідних факторів, що впливають на розвиток ціннісно-смислової сфери, є навчальний процес і його особливості, які є умовою і фоном прояви механізмів інтерналізації. В навчанні у групі виробляються загальновизнані змісти й норми, що стабілізуються у взаємодії [12]. Як відзначає І. А. Сапогова, формування ціннісних орієнтацій у процесі навчання визначається, з одного боку, особистісними особливостями, розвитком і усвідомленням своїх інтересів і цінностей, а з іншого боку, – соціальними чинниками – цінностями значущого іншого, стилем спілкування з ним. При цьому в основі загального механізму формування цінностей лежить, перш за все, діалоговий стиль спілкування і розвиток рефлексивних особливостей студентів [12]. Такий механізм, повинен виступати як процес передачі і прийняття знання, що носить смислове навантаження. При цьому саме знання повинно бути цінністю.

За словами Б.Г. Ананьєва, з початком самостійної суспільно-трудової діяльності будується власний статус людини [2]. Цей статус пов'язаний зі статусом сім'ї, з якої людина вийшла. Зокрема, це стосується цінностей професійного самовизначення. Так, низка дослідників цієї проблеми підтверджують, що характер пов'язаних із вибором професії ціннісно-смислових орієнтацій та переваг детермінований соціальним і професійним статусом родини [12]. Однак, під впливом обставин життя та історичного часу, ціннісні орієнтації та смислові подання можуть все більш віддалятися від колишнього статусу і долати старий уклад життя, зберігаючи тим не менше найбільш цінні традиції. Таким чином, сім'я, як соціальний інститут, впливає на формування ціннісних переваг індивіда.

Успішна навчальна діяльність студента залежить не тільки від ступеня володіння прийомами інтелектуальної діяльності; вона обумовлена також особистісними параметрами навчальної діяльності – стійкою системою ставлень студента до навколишнього світу і до самого себе. А вузівське ліберальне і творче середовище створює необхідні умови для особистісного зростання і формування вищого, автономного рівня системи цінностей.

У міру дорослішання особистості весь більший вплив на формування її ціннісної системи надає усвідомлення власної приналежності до тих або інших великих соціокультурних груп — етносу, класу, конфесії, суспільно-політичних рухів. Культурні цінності засвоюються з дитинства за допомогою процесів інкультурації та культурної трансмісії.

Прослідкувати зміни ціннісних орієнтацій в етнічному аспекті виховання досить складно, але вже як готовий продукт – цінніно-моральні настанови, або стиль поведінки, що детермінується або детермінує ті чи інші риси, виявляються в національному характері. Риси, які характерні для національного характеру українців це – ірраціональність, свободолюбство, толерантність, індивідуалізм, егоїстичність, комунікабельність та хазяйновитість. Для американського національного характеру притаманні наступні риси – оптимізм, поверховість, довіра до всього, залежність від думки оточуючих, пунктуальність, раціональність, егоцентризм, стійка моральність та змагальний дух.

В останній час проблема ціннісних орієнтацій є досить поширеною темою досліджень, також поширені дослідження щодо крос-культурних особливостей цінностей.

== Результати дослідження ==

У ході емпіричного дослідження брали участь студенти з різних університетів м. Києва кількістю 30 осіб та студенти з різних університетів Сполучених Штатів Америки кількістю 30 осіб.

Для дослідження системи ціннісних орієнтацій була використана методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча російською та англійськими мовами зі стандартною інструкцією. Окрім стандартної інструкції досліджуваним також пропонувались заповнити ще сім варіантів цього тесту, але з застосуванням альтернативних інструкцій. Так, досліджуваним було запропоновано вибрати:

* п’ять цінностей, які б вони хотіли бачити у ідеальної людини (the values according to your ideals);

* п’ять цінностей, які б вони хотіли бачити у своїх одногрупників (Values that you’d like to see your classmates have);

п’ять цінностей, які вони хотіли б бачити у керівництва університету (Values that you’d like your superiors to have);

п’ять цінностей, які вони хотіли б бачити у себе через 20 років (Values that you’d like to see yourself have in 20 years);

п’ять цінностей, від яких би вони ніколи не відмовились (Values that you’d never say “no” to);

п’ять цінностей, від яких вони змогли б відмовитись (Values that you would reject);

визначити, п’ять цінностей, які, на їхню думку, є важливими для американських студентів, американським студентам, виокремити цінності притаманні українцям. (What values would you consider Ukrainian students have).

Альтернативні інструкції давалися для визначення ціннісних стереотипів, ціннісних соціальних очікувань, ціннісних ідеалів та неважливих для студентів цінностей.

При порівняні англомовного та російськомовного варіанту методик нами були виявлені певні невідповідності в інтерпретації цінностей та відсутність і заміна деяких англомовних цінностей в російськомовному варіанті. Проте, в межах цієї роботи зазначена проблема не може бути вирішена.

Результати дослідження термінальних цінностей українських і американських студентів представлено на Рис.1.

<center> [[Файл:Рис. 1 до статті Іванчук Термінальні цінності.JPG]]</center>

<center> Рис. 1. '''Ієрархія термінальних цінностей українських (зліва) та американських (справа) студентів.'''</center>

У результаті порівняння цінностей українських та американських студентів можна побачити (Рис.1), що різниця між термінальними цінностями українців та термінальними цінностями американців не є досить значними. Це можна пояснити тим, що термінальні цінності за визначенням Рокіча містять у собі припущення, що вони є як кінцева мета індивідуального існування з особистої та суспільної точок зору варті того, щоб до неї прагнути [18, с.160]. Тому не дивно, що значних розходжень немає. Це тільки доводить, що ці цінності важливі майже в однаковій мірі і для американців і для українців. 

Якщо ж порівнювати ієрархії цінностей американців та українців, то можна побачити, що на першій позиції у українців знаходиться здоров’я, а у американців справжня дружба. Проте, наявність хороших і вірних друзів у українців займає п’яту позицію. Те, що в українців на першому місці знаходиться здоров’я, можна пояснити теорією та дослідженнями Р. Інглхарта, в яких він вказує на те, що у країнах пострадянського періоду все, ще немає відчуття соціальної та економічної стабільності, тому в ієрархії цінностей українців все, ще переважають матеріалістичні цінності, такі як здоров’я, що спрямовані на забезпечення виживання в умовах нестабільності. В системі цінностей американських студентів здоров’я, також присутнє на 4 позиції. Те ж, що в американців на перше місце виходить справжня дружба, то це тільки підтверджується особливістю національного характеру американців – екстравертованістю, а також потребою у соціальних зв’язках. На другому місці у українців знаходиться любов, яка у американців знаходиться аж на 10 місці. Третю позицію в українців займає розвиток, як робота над собою, постійне духовне і фізичне самовдосконалення. Проте в оригінальній версії цієї цінності немає. При кореляційному аналізі ми її умовно співвіднесли з salvation (спасіння душі, вічне життя), яка у американців знаходиться на шостому місці в ієрархії цінностей. Але, все ж ці цінності можна прирівнювати лише умовно. На четвертому місці у українців знаходиться активне дієве життя, якому американці присвоїли 8 місце. П’яте місце в українських студентів посідає наявність хороших і вірних друзів, у американців же – inner harmony (внутрішня гармонія).

Таким чином, якщо порівняти перші п’ять позицій американців та українців, то можна побачити, що цінності українців спрямовані на активність, розвиток, соціальні контакти і здоров’я. У американців же цінності, що займають перші позиції спрямовані більше на себе, забезпечення особистісної гармонії, сім’ю та друзів, що обумовлюється національними та культурними особливостями. Якщо порівнювати ієрархію ціннісних орієнтацій далі, то можна побачити також певні розбіжності між українськими в спрямованості цінностей – так послідуючі позиції з 6 по 15 для українців займають – продуктивне життя, щасливе сімейне життя, впевненість у собі, творчість, свобода, пізнання, матеріально забезпечене життя, цікава робота, краса природи та мистецтва. Для американців ці позиції займають – спасіння душі, свобода, an exciting life (наповнене, цікаве життя), mature love (зріла любов), a sense of accomplishment (почуття виконаного обов’язку), equality (рівність), social recognition (соціальне визнання), a comfortable life (комфортне зручне життя), pleasure (задоволення). Тобто, цінності українських студентів мають спрямованість на розвиток, самовираження, продуктивність, а також сімейне життя, що скоріше за все обумовлено віковими особливостями та соціальною роллю студента. Проте, досить дивно, що для студентів цінність цікава робота займає 14 позицію. До того ж не підтверджується положення, що в студентів на перші позиції виходять естетичні цінності. Можливо такі результати отримані тому, що ця цінність, хоча і присутня як особливість національного характеру, та в принципі присутня у студентів, проте вона не є соціально бажаною, тому можливо нею и несвідомо нехтують. Спрямованість цінностей американських студентів, що займають проміжні позиції має напрям на духовні цінності – спасіння душі, любов; особистісні – свобода, наповнене, цікаве життя, рівність; та суспільні – почуття виконаного обов’язку, суспільне визнання, задоволення. 

Остатні ж місця у українців займають – щастя інших, суспільне визнання та розваги. Тобто, можна говорити, що українські студенти, дещо егоїстичні, індивідуалісти та для них не мають значення розваги. Хоча, можливо те, що розваги отримали найбільшу кількість останніх виборів, викликано суспільним стереотипом, що існує в українців про розваги, оскільки в національному характері українців зазначають таку рису як працьовитість, яка є прямо протилежною до розваг. Для американців останні місця займають світ миру, національна безпека та світ краси. Тобто для студентів американців не важливі естетичні цінності. Те, що такі цінності як світ без воєн та конфліктів та національна безпека зайняли останні місця може вказувати на те, що студенти американці вважають, що їхня національна безпека і так на високому рівні, тому вони не мають про це турбуватися, а також тим, що Сполучені Штати Америки часто приймають участь у різних війнах як «миротворці», тому світ без воєн як цінність, просто не може займати високі позиції для американців. 

Між термінальними цінностями американців та українців кореляційний зв'язок слабкий, а отже це підтверджує висунуту нами гіпотезу, про те, що особливості в ціннісних орієнтаціях обумовлені етнічними та культурними особливостями. Якщо, ж незначні відмінності в термінальних цінностях обумовлені тим, що це цінності-цілі, то інструментальні цінності як переконання в тому, що якийсь образ дій є з особистої та суспільної точок зору кращим у будь-яких ситуаціях [18 с.160], значно відрізняються в українців та американців.

Результати дослідження інструментальних цінностей українських і американських студентів представлено на Рис.2.

<center> [[Файл:Рис 2 до статті Іванчук Інструментальні цінності.JPG]]</center>

<center> Рис. 2. '''Ієрархія інструментальних цінностей українських (зліва) та американських (справа) студентів.'''</center>

Найбільш значні відмінності можна побачити (Рис. 2) між цінностями широта поглядів та Broad-minded (широкий світогляд) – перша займає 2 позицію в системі інструментальних цінностей американців, а інша – останню. Також відмінності можна побачити між цінностями сміливість у відстоюванні власних поглядів та Courageous (сміливість), які посідають 11 та 4 місця. Для американців сміливість є досить важливою цінністю, а для українців не дуже. Це можна пояснити тим, що в Америці є культ героя, який є сміливим і рятує світ. Цей культ обумовлений тим, що він є об’єднуючим фактором для різнонаціональної Америки, то того ж Америка позиціонує себе як країна-визволительниця народів, що перебувають під владою тоталітарних режимів. Значні відмінності можна спостерігати також між цінностями освіченість, яка в українських студентів займає 4 позицію, а в студентів-американців Intellectual (освіченість) займає 13 позицію.

Це досить дивно, адже здобуття освіти передбачає перш за все загальну освіченість та інтелектуальний розвиток. Проте такі результати також можна пояснити, тим, що у американців важливими є не самі знання, а те, що людина має власні досягнення і не має при цьому комплексу меншовартості, тобто освіченість не є важливою, важливі здобуття, хоча б в якійсь галузі. Досить значні відмінності також мають цінності незалежність та Independent (незалежність), що знаходяться на 8 та 14 місцях відповідно. Вікові особливості періоду пізньої юності – ранньої дорослості обумовлюють за відділення незалежність від батьків, створення власної сім’ї, а також є потреба в незалежності в прийнятті рішень, вибору власного шляху в житті. Для американців незалежність не така важлива, тому що з початком навчання в коледжі або університеті дитина відокремлюється від батьків, і починає самостійне життя, на відміну від України, де діти продовжують жити з батьками і після вступу у внз, а іноді і після одруження, тому для українців незалежність як актуальна потреба переростає в цінність. Також дуже різка різниця між цінностями високі запити – 16 позиція та ambitious (амбіційність) – 6 позиція. 

Такі результати можна пояснити тим, що для американців важлива не участь, а перемога. Соціальний статус, який також важливий, оцінюється по досягненням. Тобто честолюбство є запорукою, суспільної поваги, а отже і впевненості в собі. Для українців же, ця цінність не досить високо оцінюється, через те, що є певний соціальний стереотипи – не будь краще інших. Тобто ця цінність не є соціально бажаною. Окрім того, такий стан речей обумовлений нестабільною соціально-економічною ситуацією в країні, коли студенти не впевнені, що знайдуть роботу по професії і не бачать до чого прагнути, бо маленький вибір. Досить значні відмінності є між цінностями терпимість та forgiving (всепрощаючість, великодушність). Так forgiving займає 7 позицію, а терпимість – 13. Можливо це обумовлено тим, що українці індивідуалісти та дещо егоїстичні. Так вони спочатку думають про себе, а потім про інших, а ця цінність безпосередньо стосується інших. Ще одна різниця між цінностями тільки підтвердила думку про те, що американці не культурні – polite (вихованість), знаходиться у них на 12 місці, а у українців на 7. Не значні відмінності є між цінностями obedient (слухняність, покірність) та старанність, що займають 10 та 14 позиції відповідно. Так і для українців і для американців слухняність і покірність не є важливими цінностями. Це обумовлено історичним минулим, а також стереотипами, про те, що старанні – «заучки», «підлизи» тощо. Акуратність в українців знаходиться на 9 місці у американців clean (чистота, акуратність) – на 11. Тобто, і українські і американські студенти не вважають, акуратність важливою цінністю. Самоконтроль у українців знаходиться на 12 позиції у американців – self-controlled (самоконтроль, стриманість) займає 15 позицію. Так можна побачити, що і для українців і для американців ця цінність не сильно важлива, проте для американців вона майже зовсім не важлива і це можна пояснити особливістю їхньої культури – свобода самовираження, демократія, «бери те, що ти хочеш тут і зараз». Незначні відмінності також є між цінностями capable (здібність, вправність) та ефективність в роботі, працелюбність – 9 та 11 балів відповідно. Тобто американці більш вважають себе більш здібними, ніж українці. Це можна пояснити, тим що в українців досить сильно розвинений комплекс меншовартості, а у американців все сприяє тому, аби його позбутися. Зовсім незначні відмінності можна спостерігати між такими цінностями як: чутливість – helpful, раціоналізм – logical, відповідальність – responsible та чесність – honest. Повністю співпали тільки одна цінність – життєрадісність/ loving. Ті цінності, які не можна порівняти – непримиримість до недоліків в собі інших та тверда воля зайняли 18 та 15 позиції відповідно. А американські – imaginative та loyal – 17 та 8.

Якщо ж порівнювати цінності, термінальні цінності які українці та американці хотіли б бачити у ідеалу, то тут спільними є лише дві позиції – життєва мудрість та любов. Але вони займають різні позиції – в українців любов на першому місці, у американців на третьому; у українців мудрість на четвертому місці, у американців – на другому. Інші ж цінності відмінні. Можна скласти наступний портрет ідеалу для українських студентів – освічений, чесний, життєрадісний, відповідальний, чутливий та ефективний в роботі, окрім того мудрий, люблячий, впевнений в собі, здоровий та активно живе, має гарні стосунки в сім’ї та матеріально забезпечений. Для американців ідеал – незалежний, чесний, відповідальний, прощаючий, допомагає своїм друзям, які є для нього важливими, та ставиться до них з любов’ю та ніжністю, мудрий, в нього немає внутрішніх конфліктів та турбується про свою сім’ю. Як можна побачити ідеали досить різні.

Якщо ж, порівнювати цінності які студенти хотіли б бачити в одногрупників, то спільними цінностями серед термінальних є наявність вірних друзів. Всі інші різні. Серед інструментальних – відповідальність, і чесність. Так українці хочуть бачити у своїх одногрупників такі цінності як щастя інших, чесність, освіченість, відповідальність, творчість, пізнання, розвиток, вихованість, впевненість в собі, дружбу та широту поглядів. Американці же – поміч, чесність, прощення, відповідальність та турботливість, окрім того мудрість, любов, здоров’я, рівність та дружбу. Як можна побачити, всі цінності, які важливі для американців окрім рівності вони важливі і для них самих, тобто вони очікують від оточуючих того, що самі цінують. Українці же прагнуть бачити у своїх одногрупників те, що самі не дуже цінують – щастя інших, творчість та пізнання. Інші ж цінності для них так само є важливими. Тобто, для американців менше вірогідності того, що в їхніх стосунках з одногрупниками, будуть непорозуміння, через невідповідність індивідуальної системи цінностей та соціальних очікувань. 

Що ж до соціальних очікувань від керівництва університету, то тут є більше схожих цінностей, так студенти очікують від керівництва таких цінностей як – чесність, мудрість, здоров’я, освіченість, самоконтроль та суспільного визнання. Досить цікавим є те, що від керівництва очікують суспільного визнання, оскільки воно для студентів займає невисокі позиції в їх системі цінностей та від нього вони б могли відмовитись, проте керівництво як відповідальний, розміщений вище орган має бути суспільно визнаним, інакше воно не буде керівництвом. Окрім зазначених цінностей українці прагнуть бачити в керівництва університету такі цінності як розвиток, творчість, продуктивне життя, ефективність в роботі, раціоналізм та широту поглядів. Тобто українські студенти прагнуть бачити у керівництва розвиток та забезпечення якомога кращого навчального процесу. Американці ж прагнуть бачити, ще амбіційність, відповідальність, внутрішню гармонію, рівність та справжню дружбу. Якщо цінності, які українські студенти прагнуть бачити у керівництва більше спрямовані розвиток та задоволення власних потреб, то американці прагнуть бачити загальнолюдські цінності. Впринципі і ті, і ті соціальні очікування є конструктивними і відповідають очікуванням від керівництва, як органу, що відповідає за організацію навчання студентів. 

Ціннісні перспективи у американців і українців схожі, особливо по термінальним цінностям – здоров’я, любов, життєва мудрість, щасливе сімейне життя. Серед термінальних – чесність, життєрадісність. Таким чином українці, все ж прагнуть бути спрямовані через 20 років на активність, життєрадісність, мудрість, чутливість, чесність, щасливу люблячу сім’ю, здоров’я, широту поглядів та ефективність в роботі. Американці же прагнуть бачити в себе друзів та сім’ю, бути незалежними, відповідальними, мудрими, здоровими, чесними, чутливими та мати внутрішню гармонію. Можливо, вибір цих цінностей як у українців так і у американців продиктований страхом втратити їх, оскільки вони зараз студенти і у них ще не почалось справжнє доросле життя, і те, що для них зараз цінне,вони прагнуть зберегти і через 20 років.

Дуже схожі цінності, від яких би ніколи не відмовились студенти – це чесність, життєрадісність, вірних друзів, здоров’я, любов, щасливу сім’ю. Проте українці ніколи не відмовились би від активного діяльного життя, освіченості, чутливості, незалежності та широти поглядів. Американці ніколи не відмовились від мудрості, внутрішньої гармонії, відповідальності, прощення, сміливості. Таким чином, американці більше спрямовані на внутрішні цінності, які б їм забезпечили внутрішню гармонію і свободу від внутрішніх конфліктів, а українці на зовнішні – активність, освіченість, широта поглядів. Можливо і ті і ті ховають за собою певну демонстративність, показовість власної спрямованості на суспільно прийнятні цінності, і ототожнення їх з власними.

Що ж до тих цінностей, від яких би студенти змогли б відмовитись, то тут також є схожість – розваги, творчість, матеріально забезпечене життя, краса природи та мистецтва, високі запити, акуратність, соціальне визнання. Проте українці мають все ж певні відмінності, так вони б відмовились від непримиримості до недоліків в себе інших, старанності, щастя інших, раціоналізму та самоконтролю; американці – національної безпеки, широти поглядів, вправності, лояльності, ввічливості.

Таким чином можна побачити, що американці та українці відмовились би від цінностей, які спрямовані на зовнішнє, соціальне середовище – ввічливість, лояльність, вправність, національна безпека, акуратність, високі запити,самоконтроль тощо. Ці цінності в основному вимагаються суспільними нормами або є соціально бажаними.

Що ж до сприйняття один одного то тут можна побачити досить цікаву закономірність, що більшість цінностей, які українці приписують американцям, а американці українцям, вони відзначили як ті цінності, від яких змогли б відмовитись. Насправді ж із двох видів цінностей, українці правильно визначили лише дві, що займають перші з п’ять позицій – здоров’я та життєрадісність, якщо ж брати до уваги ідеал, то ще й незалежність, проте, вона присутня не завжди. Інші ж позиції насправді знаходяться нижче п’ятої. Лише три з них знаходяться вище 10 позиції – високі запити, свобода, активне діяльне життя. Всі інші знаходяться нижче 10 рангу, тобто не дуже важливі для американців, а деякі займають і зовсім останні позиції – раціоналізм, розваги. Що ж до американців, то вони визначили 5 цінностей, які займають в українців перші п’ять позицій – справжня дружба, активне дієве життя, любов, широта поглядів та освіченість. Проте серед інших тільки дві займають середні позиції – до 10 рангу, а всі ніші займають нижче 10 та останні позиції. Досить цікавим є той факт, п’ять цінностей 2 термінальні і три інструментальні отримали взаємний вибір, тобто їх вибрали яку українці для американців, так і американці для українців. Переважно такі цінності займають середні або низькі позиції в ієрархіях цінностей обох національностей.

Таким чином, можна говорити про те, що уявлення про американців у українців трохи більш правдиві, ніж у українців про американців. Однак, це можна пояснити тим, що ті американці, які брали участь у опитуванні мали хоч якийсь досвід спілкування з українцями, а українці часто не мали і брали власні уявлення з ЗМІ та соціальних стереотипів. Також досить чітко можна прослідкувати стереотип, що раз інша національність, цінності мають бути іншими, причому часто протилежно іншими. 

Таким чином, можна побачити, що ціннісна система американців більш стабільна, вони колективно вибирають одні й ті самі цінності, і ці цінності прогнуть бачити як цінності ідеалу, в перспективі, у одногрупників та керівництва. Можливо, тут є певний відсоток соціальної бажаності, але більшість цінностей, які важливих для американців обумовлені культурними особливостями та національним характером. Також, можна сказати, що американці мають такі цінності: любов дружба сім’я, внутрішня гармонія мудрість; чесність, відповідальність, люблячість, прощення та поміч, турботливість. Ці цінності спрямовані на забезпечення гарних соціальних стосунків з друзями та сім’єю, а також запобігання внутрішньоособистісним конфліктам.

Що ж до ціннісної системи українців, то вона обумовлена переважно соціальними стереотипами, соціальною роллю студента та соціально-економічними умовами життя. Важливими для українського студента є такі цінності: життєрадісність, чесність, освіченість, широта поглядів та незалежність; активне діяльне життя, любов, наявність вірних друзів, сім’я та здоров’я. Ціннісні орієнтації українців на відміну від американців відрізняються індивідуалізмом та нестабільністю. Вони спрямовані переважно на найближче соціальне оточення та подолання або захист від соціально-економічної нестабільності. 

Таким чином можна побачити, що українських студентів характерна спрямованість на саморозвиток та самоосвіту, власну активність. До того ж, для них важливими є здоров’я та сімейні цінності. Для американців важливу роль відіграють друзі, сім’я. Для них важливі загальнолюдські та соціальні цінності. 

== Висновки ==

Результати нашого дослідження засвідчили, що багато ціннісних особливостей обумовлені національним характером. Так, студенти-американці більше спрямовані на зовнішнє, екстравертовані, їх цінності дуже загальні, вся ієрархія складає уявлення про дещо поверхневе ставлення до життя. Студенти-українці ж, навпаки, інтравертовані, сильні до самоаналізу, інтелектуальності, поєднуючи це з активністю. Для них сім’я і друзі також грають важливу роль, проте контекст дещо інший. Для американців сім’я і друзі виступають скоріше як близькі люди, для українців вони менш важливі – важливіше заглиблення у внутрішній світ, розвиток, відкритість новому. Можливо у українських студентів є певний страх застою, страх втрати себе, власну ідентичність.

Американці більш поверхневі, вони скоріше прагнуть захищеності і впевненості. Ті цінності, які вони схильні вибирати більше вказують на прагнення добробуту, впорядкованості в житті, збереження гарних стосунків з оточуючими.

Ідеал для українських студентів – освічений, чесний, життєрадісний, відповідальний, чутливий та ефективний в роботі, окрім того мудрий, люблячий, впевнений в собі, здоровий та активно живе, має гарні стосунки в сім’ї та матеріально забезпечений. Для американців ідеал – незалежний, чесний, відповідальний, прощаючий, допомагаючий своїм друзям, які є для нього важливими, та ставиться до них з любов’ю та ніжністю, мудрий, в нього немає внутрішніх конфліктів та турбується про свою сім’ю. Як можна побачити ідеали різні.

Також можна сказати, що досить схожими на ідеал є ціннісні перспективи та важливі для студентів цінності. Що свідчить про те, що сучасні студенти мають уявлення про те, чого вони прагнуть, а також про те що для них дійсно важливе. До того ж важливо, що тут немає ціннісного конфлікту. 

В українців тут простежується значна невідповідність соціальних ціннісних очікувань і власних цінностей. А американці, навпаки, відрізняються досить схожими очікуваннями від себе та інших. Ті цінності, які вони декларують, вони вимагають і від оточуючих.

Досить схожі очікування від керівництва університету. Вони спрямовані на розумне та ефективне керівництво, а також саморозвиток керівництва.

Також наша гіпотеза підтвердилася і в тому, що є певні міжособистісні стереотипи сприйняття. Так, у кожної етнічної групи є поняття, що інша етнічна група досить сильно від неї відрізняється, тому є схильність приписувати їй, ті якості, які для себе особисто не важливі. Проте, виявилося, що американці, трохи краще знають українців, ніж українці американців.

Ця робота не є вичерпною з визначеної проблеми і не стільки вирішує пені питання, скільки констатує факти та вказує на існування проблем. Подальші перспективи роботи ми вбачаємо в досліджені питання соціально бажаних цінностей та індивідуальних та порівняні їх між собою. До того ж в перспективі можна дослідити рівень досягнення цих цінностей. Цікавим було б також дослідження тих понять, які вкладають в ці цінності американці та українці. І того, що вони вкладають в поняття керівництво, одногрупники. Також, важливим на нашу думку є продовження цього дослідження та порівняння цінностей американців, українців та цінностей азіатських народів, з країн, що розвиваються. 

== Список використаних джерел ==
 
#Абульханова-Славская К. А. Философско-психологическая концепция С. Л. Рубинштейна: к 100-летию со дня рождения / К. А. Абульханова-Славская, А. В. Брушлинский. – М. : Наука, 1989. — 248 с.
#Ананьев Б.Г. Избранные труды: В 2-х т / Б.Г. Ананьев. – Т. 1. – СПб: изд. санкт-петербургского гос. ун-та, 2007. – 232 с. 
#Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев – СПб. : Питер, 2001. – 344 с. 
#Братусь Б. С. Аномалии личности / Б. С. Братусь. – М. : Мысль, 1988. – 301 с. 
#Кон И.С. Социология личности / И.С. Кон. – М. : Просвещение, 1967. – 383 с.
#Леонтьев Д.А. Ценностные представления в индивидуальном и групповом сознании: виды, детерминанты и изменения во времени // Психологическое обозрение. – 1998. – № 1. – С. 13-25. 
#Педагогика и психология высшей школы: учебное пособие. // ред. М. В. Буланова-Топоркова. – Ростов н/Д. : Феникс, 2002. – 544с.
#[[Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи. Практикум|Психологія вищої школи. Практикум: Навч. посіб.]] / [[Л.Г. Подоляк]], [[В.І. Юрченко]]. – К. : Каравела, 2008. – 352 с.
#Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия / К. Роджерс. – М. : Рефл-бук; Киев: Ваклер, 1997. – 320 с.
#Роджерс К. Свобода учится / К. Роджерс, Дж. Фрейберг. – М. : «Смысл», 2002. – 528 с.
#Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. 2-е изд. / Рубинштейн С. Л. – М. : Педагогика, 1976. – 416 с.
#Серый А. В. Ценностно-смысловая сфера личности: учебное пособие / А. В. Серый, М.С. Яницкий. – Кемерово : Кемеровский государственный университет, 1999. – 92 с.
#Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: [Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / С. Д. Смирнов. – М. : Издательский центр "Академия", 2001. – 304 с.
#Фейдимен Дж.. Теория и практика личностно-ориентированной психологии: в 2 т. / Дж. Фейдимен, Р. Фрейгер. – М. : «Коллинз», 1996. – Т.2. – 208 с. 
#Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. – М. : Прогресс, 1990. – 368 с. 
#Фромм Э. Психоанализ и этика / Э. Фромм. – М. : Республика, 1993. – 415с.
#Яницкий М. С. Ценностные ориентации личности как динамическая система / М. С. Яницкий. – Кемерово : Кузбассвузиздат, 2000. – 204 с.
#Rokeach M. The nature of human values / M. Rokeach. – N.Y. : Free Press, 1973. – 438 p.

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 3]]
[[Категорія:Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці магістрів Інституту психології та соціальної педагогіки]]
[[Категорія:Наукові праці магістрів психології]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]

{{Збірник_наук._праць._-_Випуск_3}}