Перегляд вихідного коду сторінки Власюк Т.С., Федоренко Н.С. Умови формування професійної педагогічної комунікації майбутніх учителів іноземної мови

[[Власюк Таліна Сергіївна]], [[Федоренко Нілєтта Сергіївна]]  – студентки [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], спеціальність «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]]


'''Розглянуто основні умови формування професійно-педагогічної комунікації майбутніх учителів іноземної мови. Виокремлено комунікативні уміння вчителів, які в подальшому будуть підґрунтям для розвитку професійно-педагогічної комунікації на уроках іноземної мови. Проаналізовано вади та недоліки у готовності вчителів іноземної мови до професійно-педагогічної комунікації та здійснено аналіз останніх джерел та публікацій за досліджуваною темою.'''

''Ключові слова'': '''комунікація, професійно-педагогічна комунікація, комунікативні уміння, майбутній учитель іноземної мови, компетентність у здійсненні професійно-педагогічної комунікації.'''


'''Рассмотрены основные условия формирования профессионально-педагогической коммуникации будущих учителей иностранного языка. Выделены коммуникативные умения учителей, которые в будущем станут базисом для развития профессионально-педагогической коммуникации на уроках иностранного языка. Проанализированы позитивные и негативные стороны в готовности учителей иностранного языка к профессионально-педагогической коммуникации и сделан анализ последних публикаций по исследуемой проблеме.'''

''Ключевые слова'': '''коммуникация, профессионально-педагогическая коммуникация, коммуникативные умения, будущий учитель иностранного языка, компетентность в профессионально-педагогической коммуникации.'''


'''The main conditions of forming of professional-pedagogical communication of future teachers of foreign language are looked through. Communicational skills which will lay in the basis of forming of professional-pedagogical communication on the lessons of foreign language are given. Positive and negative sides of readiness of future teacher of foreign language to professional-pedagogical communication are analyzed and the analysis of the latest works on this theme is done.'''

''Key words'': ''' communication, professional-pedagogical communication, communicational skills, future teacher of foreign language, competence in professional-pedagogical communication.'''

== Актуальність теми==

У світлі динамічності соціально-економічних, культурно-інформаційних, духовних та освітніх процесів постала необхідність у формуванні високопрофесійного та компетентного вчителя, який змінив би сенс і характер професійно-педагогічної комунікації відповідно до вимог оновленої школи, поклавши в основу гуманізм, повагу до співрозмовника й самоповагу до розвитку дитячої особистості в цілому, суверенність особистості школяра у межах школи та поза межами навчального процесу, неупереджене ставлення до суб’єкта комунікації, урахування інтересів співрозмовника, а саме – майбутнього покоління (молодших школярів) на уроках іноземної мови та в позакласний час.


== Аналіз досліджень ==

Вагомий внесок у розвиток розглядуваної проблеми був зроблений дослідниками експериментально-психологічних теорій інтелекту (Г. Гарднер, Д. Големан, С. Каган). Вони виокремили комунікацію як особливе інтелектуальне обдарування, емоційний інтелект – як здатність розуміти, регулювати емоції, забезпечуючи у такий спосіб успіх будь-якої діяльності людини, зокрема комунікації у сфері освітнього простору [4, с.2]. 

Значне місце в працях сучасних педагогів, психологів, лінгвістів відводиться дослідженню засобів комунікації. Проблемі дослідження вербальних засобів комунікації присвячені наукові доробки філософів, психологів, педагогів (Л. Виготський, Б. Головін, М. Жинкін, І. Зязюн, Б. Ломов, Л. Нечепоренко та ін.). Науковцями, крім того, визначені культурно-специфічні особливості, види, функції, індивідуальний характер писемного та внутрішнього мовлення, комунікації [4, с.2].

У центрі уваги сучасних науковців знаходяться питання модернізації підготовки майбутніх учителів до здійснення комунікативної діяльності: розроблено й теоретично обґрунтовано систему підготовки майбутніх педагогів до педагогічного спілкування (В. Кан-Калик, А. Капська, О. Леонтьєв, Л. Савенкова); визначено глибинно-психологічні передумови активізації процесу спілкування (М. Зажирко); сформовано моделі комунікативної підготовки майбутніх учителів (О. Грейліх, В. Зінкевічус, С. Коваль, А. Москаленко) [ 4, с.3].

Однією з останніх публікацій є робота над заданою проблемою науковця Волкової Наталії Павлівни, яка виділяла питання професійно-педагогічної комунікації у призмі теорій, технологій та практики підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації [2].


== Постановка мети дослідження ==

Незважаючи на інтенсивні різнопланові дослідження, результати розробок не забезпечують у повній мірі виконання завдань підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації у вищій школі через відсутність методологічної та теоретичної бази, яка б сприяла формуванню належного рівня компетентності у здійсненні професійно-педагогічної комунікації.

Констатуються та виділяються серйозні вади у готовності та підготовці майбутніх вчителів до здійснення професійно-педагогічної комунікації на уроках іноземної мови, і одна з причин криється у незадовільному стані професійно-педагогічної освіти, зумовленій передусім недосконалими програмами вищих навчальних закладів, а також обминанням цієї проблеми у цілому (головною ціллю майбутніх учителів в останній час є просто навчити школярів іноземної мови у межах навчальної та шкільної програми, та проконтролювати виконання програмових вимог до рівня оволодіння школярами лексичних та граматичних одиниць, використання їх на практиці) [3, с.87].

У нашому науково-педагогічному дослідженні ми намагатимемось обґрунтувати поняття «комунікація» та «професійно педагогічна комунікація»; розкрити головні умови формування професійно-педагогічної комунікації майбутніх педагогів на уроках іноземної мови; виокремити комунікативні уміння вчителів, які в подальшому будуть підґрунтям для розвитку професійно-педагогічної комунікації на уроках іноземної мови та виявити і проаналізувати вади та недоліки у готовності вчителів іноземної мови до професійно-педагогічної комунікації.


== Виклад основного матеріалу ==

Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до професійно-педагогічної комунікації розглядається як невід’ємний складник загальної професійної освіти майбутніх учителів, що ґрунтується на глибоких знаннях фахових та психолого-педагогічних дисциплін.

Загальною метою підготовки майбутніх учителів іноземної мови до професійно-педагогічної комунікації – це забезпечення компетентності майбутніх учителів у здійсненні професійно-педагогічної комунікації.

Для визначення поняття «професійно-педагогічної комунікації», вважаємо за необхідне визначитися з поняттям «комунікація». Етимологічно термін «комунікація» (від латин. «communicatio» – повідомлення) перекладається як «зв'язок, повідомлення»; це спілкування, передавання інформації від людини до людини – специфічна форма взаємодії людей у процесі пізнавально-трудової діяльності за допомогою мови чи інших знакових систем [7, с.141].

Науковець Л. Баркер визначає поняття комунікація, як «процес взаємопов’язаних елементів, що працюють разом, аби досягти необхідного результату або мети» [9, с.5].

А. Соколов притримується такого визначення – «опосередковану й доцільну взаємодію двох суб’єктів» [8, с.24].

У педагогічному словнику С. Гончаренка поняття комунікації сформульоване як «риса особистості, здатність її до спілкування з іншими людьми, товариськість. Формується в процесі життя й діяльності людини в соціальній групі» [5, с.174].

Виходячи з таких визначень, через поняття комунікації можна розкрити сутність поняття «професійно-педагогічної комунікації», а саме: це система безпосередніх чи опосередкованих зв’язків і взаємодій педагога, що реалізуються за допомогою як вербальних, так і невербальних засобів, а також засобів комп’ютерної комунікації з метою взаємообміну інформацією, моделювання та управління процесом комунікації, регуляції професійно-педагогічних відносин [2, с.8].

Професійно-педагогічна комунікація розгортається у процесі спільної комунікативної діяльності вчителя та учня на уроках іноземної мови або в позаурочні години. Через таку співпрацю кожен з учасників засвоює загальнолюдський досвід, суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності.

Зважаючи на вищезазначене, розглянемо важливість професійно-педагогічної комунікації у контексті функцій, що покладаються на майбутнього вчителя іноземної мови:

#Навчальна діяльність: оволодіння учнями (суб’єктами комунікації) комунікативних знань, їх постійне оновлення та організацію (на уроках іноземної мови здійснюється через діалог та співпрацю з носіями мови, розмова та комунікація в іншомовному просторі за рахунок текстів, віршів, листів та інше мовою оригінала);
#Виховна діяльність: формування в учнів комунікативних, моральних якостей, які забезпечують нормативну поведінку особистості школяра, для успішної адаптації до соціокультурного та іншомовного середовища (ціннісне ставлення, переконання, повага, культура комунікації з іншомовним оточенням). Забезпечуються завдяки виховним цілям уроку.
#Розвивальна діяльність: оволодіння етичними нормами і правилами поведінки, розкриття морального змісту вчиненого та інше (робота на якісно новому рівні педагогічної комунікації).
#Життєзабезпечувальна діяльність: створення реальних умов для особистісної самореалізації, задоволення інформативних та комунікативних потреб учнів через збагачення інформації про культуру мови, яку вивчають, про звичаї та традиції іншомовної країни, мову якої вивчають на уроках іноземної мови. Сюди також можна віднести надання майбутнього вчителя необмеженого доступу учнів до будь-якої інформації (іншомовні словники, розмовники, газети мовою оригіналів, карти, аудіозаписи та інше).
#Соціалізуюча діяльність: підготовка до встановлення взаємних стосунків із суб’єктом комунікації, колективом, учнями, реальним іншомовним середовищем через: оволодіння правилами вербальної та невербальної поведінки школярів в стандартизованих комунікативних ситуаціях;  подолання бар’єрів спілкування та комунікації; відкритість та довіра до іншомовних друзів та учнів; вибір оптимального стилю спілкування між учнем та носієм іноземної мови; запобігання й подолання перешкод у взаєморозумінні [3, с.71-75].

Особливої уваги потребують умови, при яких здійснюється професійно-педагогічна комунікація майбутніх учителів іноземної мови:
*наявність спільного для суб’єктів комунікації комунікативного простору – соціально-психологічне середовище, яке чинить вплив на учнів та майбутніх учителів іноземної мови не тільки інформацією (змістом, цінністю, новизною), але й засобами комунікації (вербальними, невербальними, інформаційно-комунікаційними), правилами спілкування, звичаями, мовленнєвими ритуалами;
*використання єдиної системи кодифікації й декодифікації інформації, тобто знаків, закріплених за ними значень та смислів, відомих і учням і майбутнім учителям. Наявність єдиної знакової системи, сформованість тезаурусу та словнику понять мовлення вчителя та учнів на уроках іноземної мови дозволяє педагогу й учню правильно орієнтуватися у темі, яку вивчають;
*забезпечення розуміння інформації, якою обмінюються учасники процесу комунікації (слова, знаки, вчинки, дії, смисл та значення інформації, відображення прочитаного тексту в іншому контексті на уроці, фактичне розуміння змісту окремих слів, фраз, уривків і в цілому вислову та інше);
*оптимальне поєднання вербальних та невербальних засобів комунікації у процесі взаємообміну інформацією, що вимагає наявності відповідних комунікативних знань, умінь та навичок, певного досвіду;
*попередження й подолання можливих комунікативних та мовних бар’єрів, які мають соціальний чи психологічний характер (розбіжності у мові, культурно зумовлені норми спілкування, взаємодія представників інших культур та націй);
*урахування унікальних індивідуальностей суб’єктів комунікації [3, с.77 ].

Формування умінь, зокрема комунікативних, буде тим ефективніше, чим глибше особистість майбутнього вчителя іноземної мови оволодіє комунікативними знаннями і відповідними навичками – автоматизованими усвідомленими діями, що сприяють швидкому й точному відображенню комунікативних ситуацій на уроках іноземної мови.

Науковець та дослідник В. Кан-Калик обґрунтував перелік комунікативних умінь педагога, які є базисними для формування  професійно-педагогічної комунікації майбутніх учителів:
#Спілкування з людьми та управління ними;
#Оперативне орієнтування в умовах спілкування, що здійснюється;
#Планування та здійснення системи комунікації, зокрема її важливу ланку – мовленнєвий вплив;
#Відчувати й підтримувати зворотний зв'язок у комунікації [6].

В таблиці (див. табл. 1) подано групу комунікативних умінь, які в подальшому є умовою формування широко розвиненої особистості майбутнього вчителя іноземної мови  у аспекті професійно педагогічної комунікації [3, с.123].

:::::::::Таблиця 1 Класифікація комунікативних умінь


{| class="standard" cellspacing="0" border="1" 
|-
! Група умінь
! Комунікативні уміння
|-
! Комунікативно-мовленнєві
| - використання багатство іноземної мови у професійно педагогічній комунікативній діяльності; -реалізовувати основні різновиди мовлення; - добирати в усному й писемному мовленні найдоцільніші формули.
|- 
! Інформаційно-інструментальні
| - організовувати процес передачі й прийому інформації на новітньому рівні використовуючи новітні технології, за урахуванням індивідуальних можливостей та особливостей учнів; - управляти в системі комунікації "учитель-учень".
|-
! Організаційно-технологічні
| - установлювати «суб’єкт-суб’єктні» стосунки на уроках іноземної мови; - установлювати комунікативні зв’язки в колективі; - запобігати та вирішувати конфліктні ситуації.
|-
! Невербальні
| - гнучко використовувати власний невербальний репертуар для передачі інформації;
|-
! Інформаційно-пошукові комунікативні
| - використовувати інформаційні ресурси комп’ютерних технологій (діалог «людина-комп’ютер» або «людина-комп’ютер-людина».
|}


== Висновок ==

Процес підготовки майбутніх учителів іноземної мови до професійно-педагогічної комунікації має бути націлений не лише на озброєння їх глибокими комунікативними знаннями, прищеплення комунікативних умінь і навичок, але й на формування їхнього ставлення по професійно-педагогічної комунікації, здатності передбачити і врахувати її важливість та наслідки у навчальному процесі.

Отже, роблячи опертя на досліджений матеріал та результати багатогранної роботи науковців з цієї проблеми,можемо зробити висновок, що одним з найважливіших завдань залишається формування глибокої осмисленої активної комунікативної позиції майбутнього фахівця іноземної мови. Саме у цьому ми вбачаємо подальші перспективи дослідження ефективних шляхів формування та розвитку професійно-педагогічної комунікації майбутніх учителів іноземної мови.


== Список використаних джерел ==

#Васильєва М. П. Формування комунікативних умінь як компонента педагогічної культури майбутнього вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. : 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / М. П. Васильєва. – Харків, 1997. – 23с. 
#Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація: навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 256с. – (Альма-матер).
#Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація: теорія, технологія, практика : монографія / Н. П. Волкова. – Донецьк: Видавництво ДНЦ, 2005. – 304с.
#Волкова Н. П. Теоретичні та методологічні засади підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. : 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / Н. П. Волкова. – Луганськ, 2006. – 44с.
#Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376с.
#Кан-Калик В.А. Основы профессионально-педагогического общения. – Грозный, 1980. – 135с.
#Словник іншомовних слів / уклад.: Л.О.Пустовіт. – К.: Довіра, 2000. – 136с.
#Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникаци : учеб. пос. – С.Пб: Изд-во Михайлова В.А., 2002. – 461с.
#Barker L.L. Communication. – Englewood Cliffs: Prentice Holl, 1984. – P. 55.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 7]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія: Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Конференція «Іншомовний комунікативний простір: соціокультурний вимір»]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]