Перегляд вихідного коду сторінки Люріна Т.І. Змістові аспекти проблеми диференційованого різнорівневого навчання дітей у дошкільній і початковій освіті

[[Люріна Таніта Іванівна]], професор кафедри педагогіки початкової освіти та методик викладання природничо-математичних дисциплін [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], кандидат педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук та Міжнародної педагогічної академії


'''УДК 373.2.016:371'''                                            


'''У статті розглядаються оптимальні умови для реалізації системи наступності і неперервності виховання, освіти та розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.''' 

''Ключові слова:'' '''система освіти, виховання і розвиток; діти дошкільного віку, молодші школярі, дитячий сад, школа.'''

'''В статье рассматриваются оптимальные условия для реализации системы преемственности и непрерывности воспитания, образования и развития детей дошкольного и младшего школьного возраста.''' 

''Ключевые слова:'' '''система образования, воспитания и развития; дети дошкольного возраста, младшие школьники, детский сад, школа.
'''
'''The article deals with the optimal conditions for implementing the system of succession and nepriryvnosti education and development of preschool and early school age.''' 

''Key words:'' '''education, upbringing and development of the children of preschool age, younger students, kindergarten and school.'''


== Постановка проблеми ==

У Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», в Національній Доктрині розвитку освіти України у XXI столітті підкреслюється, що основні завдання дошкільної та шкільної освіти полягають у її спрямованості на всебічний гармонійний розвиток дитини як особистості та найвищої суспільної цінності. У процесі розвитку педагогічної думки в Україні інтерес до проблеми наступності періодично то розгорався, то слабшав. Сьогодні ця проблема надзвичайно актуальна, оскільки саме нині відбуваються значні зміни у розвитку освіти: починається масове навчання дітей з п’ятирічного віку, і якщо перші експериментальні групи дали позитивний результат, то з переходом на масове навчання з’являються свої проблеми, які потребують нагального вирішення. 

У складному комплексі проблем, що характеризують сьогоднішній етап розвитку дошкільного виховання та початкової освіти, вирізняється своєю актуальністю проблема диференційованого різнорівневого навчання молодших школярів в умовах навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад — початкова школа».

Аналіз наукових досліджень і публікацій учених засвідчив, що проблема наступності між дошкільним закладом і школою є багатоплановою і зовсім не новою (Г. Ананьєв [1], А. Богуш [2],  Я. Коменський [4], О. Савченко [6; 7], А. Симонович [8], О. Усова [9; 10],  К. Ушинський [11] та ін. У працях учених висвітлено окремі аспекти реалізації диференційованого навчання, в тому числі і практики різнорівневої диференціації процесу навчання молодших школярів.  

Дошкільний навчальний заклад і початкова школа є ланками єдиної системи освіти в Україні, тому в урядових документах, у виступах науковців, практиків цілком правомірно проблема наступності розглядається як основна умова неперервності освіти.

Послідовність ланок освіти визначається певними теоретико-практичними принципами, які відображають закономірності педагогічного процесу. Принцип наступності основних типів освітньо-виховних закладів лежить в основі роз¬витку і взаємозв'язку всіх ланок системи освіти і виховання, забезпечує цілісність педагогічного процесу, встановлення зв'язку у змісті освітньо¬го матеріалу, формах організації педагогічного процесу [5, с. 12]. *

Принцип наступності полягає у збереженні зв’язку між побудовою навчальних предметів для початкової школи і тим типом життєвих знань, яких дитина набуває ще до школи [3, с. 73]. 

Учені вважали, що провідною проблемою підготовки  дітей  старшого  дошкільного  віку  до шкільного навчання є обґрунтування педагогічних умов для навчання і виховання старших дошкільників та учнів першого класу початкової школи. Саме оптимальні педагогічні умови уможливлять якісну реалізацію освітньо-виховного процесу та розвитку дітей цього віку.

В умовах навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад — початкова школа» існують як реальні можливості для забезпечення наступності й неперервності у навчанні та вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, так і низка проблем: організаційного, змістового, методичного аспектів щодо диференційованого різнорівневого навчання молодших школярів в умовах навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад — початкова школа».

== Мета статті ==

Метою статті є висвітлення змістових аспектів проблеми диференційованого різнорівневого навчання дітей в умовах навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад — початкова школа». 

== Виклад основного матеріалу ==

Головною загальною лінією реорганізації сучасної освіти виступає завдання розвитку інтелектуально-творчих здібностей дітей. Вихідним для конструювання змісту освіти в класах різного рівня є Державний стандарт освіти, розрахований на середній освітній рівень.

Створення системи диференційованого різнорівневого навчання дітей в умовах наступності в дошкільній і початковій освіті уможливлює вирішення важливих завдань особистісно зорієнтованого навчання, виховання, гуманізації та індивідуалізації навчального процесу шляхом активізації діяльності дошкільників і школярів у групах підвищеного рівня мотивації з відносно рівними пізнавальними можливостями, що забезпечує їх максимальний розвиток у навчально-виховному закладі.

Використання розвивальних програм з розвитку мови, математики, навколишнього світу для дітей з трьох до десяти років роблять процес навчання цікавим, підвищують пізнавальну активність, виключають перевантаження, позитивно впливають на всі сторони розвитку особистості дошкільника і молодшого школяра. 

Практика показала доцільність включення в навчально-виховний процес дитячого садка та школи програм, зміст яких максимально наближений до суб’єктивних індивідуальних запитів кожної дитини, які включають в себе не тільки освітню, а й розвивальну функцію і передбачають навчання різних видів діяльності: пізнавальної, комунікативної, художньої. Засвоєння програм літературно-мовного циклу спрямоване на формування високого рівня мовної культури  дітей, засвоєння ними певної системи наукових знань, формування досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності. Програми математичного циклу, з основ комп’ютерного моделювання ставлять своїм завданням інтелектуальний розвиток дитини, піднімаючи на більш високий ступінь наочно-образне мислення, створюють передумови до розвитку розумової діяльності в цілому. 

У вирішенні проблем природовідповідного виховання дошкільників і молодших школярів велику роль відіграє фольклор як засіб встановлення педагогічної наступності між різними етапами розвитку, що дозволяє ефективно удосконалювати природовідповідність сімейного, дошкільного і шкільного виховання. 

Світ дитинства, цікавий, емоційно-образний, який пронизаний безпосередністю і чуйністю, повинен базуватися на традиціях дитячого фольклору. Різноманітні жанри дитячого фольклору (колискові пісні, потішки, забавлянки, казки та ін.) використовуються в багатьох видах дитячої діяльності (ігровій, трудовій, навчальній) і сприяють удосконаленню природовідповідного виховання в умовах наступності в дошкільній і початковій освіті.

Під час відбору фольклорних творів ми опиралися на такі принципи: доступність змісту, пізнавальна і моральна значущість, можливість формування на їх основі вміння «відчувати» і «проживати» навколишній світ.

Використання фольклору в різних видах діяльності дитини уможливило:

'''''в дошкільному періоді''''': гармонізацію відносин її з дорослими, розвиток почуття любові, прихильність до батьків; згладжування перехідних (кризових) періодів дитинства від дошкільного до шкільного; покращення, гармонізацію взаємовідносин між дітьми, підвищення культури спілкування в умовах полікультурного простору; розвиток здібностей до малювання, музикування (розуміння музики, співу, хореографія), розвитку творчості; розвиток сприймання (засвоєння перцептивних дій, засвоєння перцептивних еталонів), уваги, пам’яті (від мимовільної до довільної); сприймання жанрів дитячого фольклору як засобів емоційної та інформаційної дії на особистість дитини, передачу життєвого та морального досвіду людства; розвиток волі, довільності дій, допитливості; розвиток уявлення (від репродуктивних форм до творчо продуктивного уявлення: виконує пізнавально-інтелектуальну функцію і ефектно-захисну функцію – захист від тяжких переживань через уявну ситуацію); розвиток діалогічної мови з іншими людьми; виникнення першого цілісного дитячого світорозуміння, спроба усвідомити закономірні відносини; виникнення первинних морально-етичних понять при використанні добрих побажань, прислів’їв, приказок і т. д.; виникнення власної свідомості (початок самооцінки, оцінювання своїх власних якостей – гарний, злий, добрий та ін.); формування готовності до школи, яка проявляється не у формальному оволодінні навичками рахунку, письма, читання – готовність до школи є результатом загального психічного розвитку дитини, комплексний показник психічної зрілості, розумового, емоційного і соціального розвитку; зміцнення здоров’я дошкільників і майбутніх першокласників (фізичне і психічне); легку адаптацію до нових умов життєдіяльності в школі;

'''''в молодшому шкільному віці''''': перебудову пізнавальних процесів – формування довільності, продуктивності та стійкості – розвиток довільної уваги, сприймання, пам’яті (перш за все механічної пам’яті); розвиток мислення (перехід від наочно-образного мислення до словесно-логічного і міркуючого мислення на рівні конкретних понять); розвиток саморегуляції поведінки, волі; оволодіння навичками домашньої праці; розширення сфери спілкування, появу нових авторитетів (учитель), формування позитивних відносин у навчальному колективі.

Індивідуально-типологічні особливості дітей груп підвищеного рівня мотивації визначаються раннім виявленням високої пізнавальної активності й допитливості, швидкістю і точністю виконання розумових операцій, обумовлених стійкістю уваги і оперативної пам’яті, сформованістю навичок логічного мислення та уяви, володінням основними компонентами навчання. До цих особистісних якостей слід додати підвищений рівень мотивації навчання, високу здатність до навчання і, відповідно, навченість, високий рівень розвитку вольової сфери. 

Характерологічними критеріями змісту навчання в даних групах (класах) є:

#Зміст навчання збагачений за рахунок доповнення традиційного навчального плану спеціальними інтегрованими програмами, включенням в основний зміст додаткових фрагментів із суміжник наук, підсиленням системності викладеного матеріалу і міжпредметних зв’язків. Цей напрямок уможливлює знайомство школярів з різними сферами знань, що відіграє важливу роль у формуванні зацікавленості до навчання.
#Зміст освіти спрямований на розвиток здібностей дітей, активізацію їх пізнавальної діяльності, творчого мислення і креативності. Такі підходи до конструювання змісту освіти сприяють розвитку інтелектуальних функцій, процесам ефективного дослідницького пошуку, визначають і формують раціональні способи обробки і активного засвоєння інформації дітьми.
#Кількість завдань і вправ, зорієнтованих на репродуктивну діяльність дитини, скорочено до мінімуму, в той час, як кількість завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення дитини, її здібності проводити аналогії, давати оцінку, побудову гіпотези, збільшено. Включення у навчальні програми творчих завдань залучає дітей до реконструктивної, самостійної, дослідницької діяльності.
Доцільним є включення в систему різнорівневого диференційованого навчання підготовки дітей у дитячому садку до навчання в школі, визначення ступені їх готовності до шкільної діяльності, формування різнорівневих класів, які дають можливість ефективно використовувати форми і методи навчання з урахуванням рівня підготовленості ті індивідуальних особливостей дитини, впровадження інновацій у навчальний процес на всіх етапах навчання, організація дієвої медичної та психологічної служби, що значно підвищить результативність роботи колективу навчально-виховного закладу.

== Висновки ==

Досвід роботи з проблеми диференційованого різнорівневого навчання молодших школярів в умовах навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад — початкова школа» показує, що можливості навчально-виховного комплексу як адаптивної моделі освітньої установи, що реалізує в повній мірі всі компоненти диференційованого різнорівневого навчання молодших школярів, має складності.

Диференційоване різнорівневе навчання дітей, реалізоване в умовах навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад — початкова школа» за умов урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, виявлених шляхом медико-психофізіологічної діагностики.; забезпечення загальної і спеціальної готовності дітей в дитячому садку до навчання у школі; реалізації зв’язків наступності «дитячий садок - школа»: узгодженості цілей на дошкільному і початковому шкільному рівнях освіти, збагаченні освітнього змісту в початковій школі, удосконаленні форм організації і методів навчання на ступені дошкільної освіти і в початковій школі; комплектуванні різнорівневих класів за ступінню готовності дітей до навчання у школі; побудови навчального процесу із урахуванням рівня розумового розвитку учнів та їх потенційних можливостей; визначенні об’єктивних критеріїв корекції змісту освіти для класів різного рівня; можливості переходу дітей у клас другого рівня при засвоєнні ними навчальних програм, наявності потенційних можливостей і позитивної мотивації до навчання; впровадження здоров’язбережних технологій і моніторингу стану психічного і фізичного здоров’я дозволить у повній мірі реалізувати потенційні можливості підвищення якості освітнього процесу (задовольнити особистісні потреби учнів в освіті, підвищити мотиваційний аспект навчання, підвищити рівень пізнавальної активності, ступінь засвоєння навчального матеріалу і задоволеність процесом навчання всіх учасників педагогічного процесу, зберегти здоров’я учнів).


== Список використаної літератури ==

#Ананьев Б. Г. Анализ трудностей в процессе овладения детьми чтением и письмом / Б. Г. Ананьев // Тр. Ленингр. ин-та пед. – Л. : АПН РСФСР, 1955. Вып. 70. – 372 с.
#Богуш А. М. Мовленнєва готовність старших дошкільників до навчання в школі / А. М. Богуш. – Одеса : ПНЦ АПН України, 2003. – 335 с.
#Давыдов В. В. Научное обеспечение образования в свете нового педагогического мышления / В. В. Давыдов // Новое педагогическое мышление. — М. : Педагогика, 1989. —73 с.
#Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения / Я. А. Коменский. – Т. 2. Отдельные произведения.  М. : Гос. учеб. пед. изд-во Наркомпроса РСФСР, 1939. – 288 с.
#Проскура О. В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками : навч. посіб. [для студентів педагогічних факультетів] / О. В. Проскура. — К. : Освіта, 1998. — 199 с.
#Савченко О. Я. Новий етап розвитку чотирирічної початкової школи / О. Я. Савченко // Початкова школа. – 2001. – № 1. – C. 6–11.
#Савченко¸О. Я. Початкова освіта має стати якісно новою / О. Я. Савченко // Дошкільне виховання. – 2001. – № 1. – С. 4–6.
#Симонович А. С. Связь детского сада со школой / А. С. Симонович // Детский сад. – 1886. – № 4. – С. 121–126.
#Усова А. П. Дидактические основания связи и преемственности в работе между детским садом и школою / А. П. Усова // Подготовка детей в детском саду к школе. – М. : Просвещение, 1955. – С. 5–35.
#Усова А. П. Обучение в детском саду / А. П. Усова ; под. ред. А. В. Запорожца.. – М. : Просвещение, 1981. – 176 c.
#Ушинський К. Д. Рідне слово / К. Д. Ушинський // Вибр. пед.. тв. : У 2-х т. – К. : Рад. школа, 1989. – 192 с.



[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 4]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці фахівців кафедри педагогіки початкової освіти та методик викладання природничо-математичних дисциплін]]
[[Категорія:Наукові праці Люріної Т.І.]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]