Перегляд вихідного коду сторінки Подшивайлов Ф.М. Розвиток лідерських якостей та відповідальності студентів у межах малої соціальної групи

[[Подшивайлов Федір Михайлович]], студент 2-го курсу,  напрям підготовки "[[Практична психологія]]",  [[ІПСП |Інституту психології та соціальної педагогіки]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], м. Київ.


'''У статті пропонується проект створення неформальних малих соціальних груп-колективів у студентському середовищі з метою розвитку відповідальності та лідерських якостей.'''

''Ключові слова:'' '''лідерські якості; відповідальність; мала соціальна група; колектив; громадянське суспільство.'''


'''В статье предлагается проект создания неформальных малых социальных групп-колективов в студенческой среде с целью развития ответственности и лидерских качес'''тв.

''Ключевые слова:'' '''лидерские качества; ответственность; малая социальная группа; коллектив; гражданское общество.'''


'''The article proposes the project of creating of informal small social groups in student’s society with the purpose of cultivation of responsibility and leadership qualities.'''

''Key words:'' '''leadership qualities; responsibility; small social group; civil society.
'''



== Актуальність теми ==

Найголовніше завдання вищої освіти – формування гуманістичного, демократично спрямованого світогляду студентів, їхньої активної життєвої позиції. Молода країна потребує молодої інтелігенції, яка стане осередком формування громадянського суспільства, внутрішньо вільного та здатного бути найвпливовішим фактором і рушійною силою демократії – влади народу. Національна держава завжди, певною мірою, є виразником загальної волі своїх громадян. Якщо ця «загальна воля» торкається тільки кола питань, які мають справді загальногромадянський інтерес (захист країни від зовнішньої загрози, підтримка стабільного економічного розвитку тощо), і водночас забезпечує вільне вирішення громадянами їхніх приватних проблем, то перед нами, з одного боку – демократична держава, а з іншого – громадянське суспільство. Якщо ж держава поширює свою волю на всі сфери життєдіяльності людини і різко обмежує громадянське суспільство, – то це тоталітарний устрій, який жорстко обмежує не тільки суспільне, а й приватне життя. Громадянське суспільство – це постійно функціонуюча організація людей, об’єднаних навколо самостійно обраних моральних і політичних цілей, на яку держава, незважаючи на її владні орієнтації, не може справляти свого підпорядковуючого впливу. Навпаки, держава сама повинна підпорядковуватись служінню громадянському суспільству, спрямовуючи свою діяльність на забезпечення рівних можливостей усіх людей, тобто на гарантування соціальної справедливості [1].

Багато хто вважає, що зараз у нашій країні ще немає громадянського суспільства – і вони не дуже далекі від істини. Коли зник зовнішній вплив, який штучно формував мораль і духовність, а внутрішнє, особистісне формування відсутнє, ми побачили занепад етичних цінностей, який призвів до духовного зубожіння нації, що, в свою чергу, виявилося в крайньому індивілуалізмі, нелюбові до відповідальності і водночас небажанні бути керованим будь-ким. Саме здатність брати на себе відповідальність і є основою громадянського суспільства.

Для створення громадянського суспільства є дуже актуальною розробка психолого-педагогічних теорій виховання відповідальності, лідерських якостей та почуття колективу. Всі ці три якості найкраще формуються у малій соціальній групі, а тому їх можна виховати в умовах навчального процесу у ВНЗ.

== Мета роботи ==

Мета цієї роботи – висвітлити основні аспекти виховання відповідальності та лідерських якостей особистості, враховуючи розвивальні властивості колективу, в умовах реальної студентської групи у процесі навчання.

== Стан дослідження проблеми ==

Мала соціальна група – центральне поняття соціальної психології, під яким розуміють певну кількість осіб, які включені в типові для них види діяльності та пов’язані системою відносин, що регулюються деякими суспільними цінностями та нормами. Однією з основних ознак, що відрізняють групу від випадкового об’єднання людей, є здатність її членів уключатися в узгоджені дії, завдяки яким можуть бути задоволені їхні індивідуальні потреби [3]. Колективізм, згуртованість групи визначають ефективність взаємодії її членів між собою, а наявність лідера додає чіткості спрямуванню діяльності групи. Найголовнішою відмінністю лідера є наявність більшого масиву відповідальності порівняно з іншими членами групи, але тим краще буде група досягати своїх цілей, чим більш правильно відповідальність буде розподілятися між усіма її членами. В умовах соціально-статусної рівності членів та наявності відмінностей у їх уподобаннях, уміннях, психологічних характеристиках можна одночасно у всіх членів групи розвивати лідерські якості – кожен, наприклад, може бути лідером, авторитетом у своїй сфері. Формування відповідальності буде відбуватись через підзвітність кожного члена групі – інформування про досягнення, невдачі; спільне вироблення стратегії; елементи заохочення або дисциплінування тощо.

Мала соціальна група буде найкращим середовищем формування якостей, без яких неможливе громадянське суспільство, коли вона буде відповідати таким вимогам:

* наявність суспільно значущої мети, трансформованої у перспективу (дальню, середню, ближню);

* прийняття цієї мети членами групи на рівні внутрішньої мотивації;

* наявність активної спільної діяльності, спрямованої на досягнення мети;

* чіткий розподіл обов’язків і відповідальності між членами групи;

* наявність системи комфортних взаємостосунків, взаємної підтримки, симпатії, довіри тощо [2].

Такі закономірності вже давно відомі психологам та педагогам, але вони зараз майже не враховуються на практиці. У свій час ці закономірності виявив та застосовував А. С. Макаренко, розвивав та наповнив гуманістичним змістом В. О. Сухомлинський. Мала соціальна група, яка відповідає усім вище зазначеним вимогам, називається колективом. Колектив – це соціальна група високого рівня розвитку, де міжособистісні взаємодії та міжособистісні взаємовідносини опосередковані суспільно цінним та особистісно значущим змістом спільної діяльності [3]. На думку В. О. Сухомлинського, колектив – це «складна духовна спільність людей, що стоять на різних ступенях інтелектуального, ідейного, морального, громадського, трудового, естетичного розвитку», при цьому в колективі наявна діалектична єдність піклування та відповідальності як людини за колектив, так і колективу за людину, що і є гуманізмом [4].

== Аналіз результатів дослідження ==

Виявлення та створення сприятливих умов для розвитку особистості є основним завданням професійної діяльності практичних психологів та соціальних педагогів. Теоретичні знання основ розвитку особистості передбачаються змістом навчальних планів та програм [[ІПСП|Інституту психології та соціальної педагогіки]], а навичок застосування цих знань на практиці не вистачає. Тому доцільним є організувати неперервну практику студентів-психологів і соціальних педагогів у вигляді допомоги кураторам груп, у ході якої будуть удосконалюватись уміння формувати малі позитивно спрямовані неформальні групи в межах академічних (формальних) та організовувати їх діяльність. За однією академічною групою можуть бути закріплені 4-5 студентів – психологів та соціальних педагогів III-V курсів. У процесі такої практики студенти можуть виконувати індивідуальні навчально-дослідні завдання із психолого-педагогічних дисциплін. Звичайно, розпочинати такий експеримент бажано на добровільних засадах – це дасть можливість із самого початку виявити тих студентів, які мають лідерські якості та прагнуть поєднувати теоретичну освіту з конкретною практичною діяльністю.

== Висновки ==

Таким чином, студенти будуть краще засвоювати теоретичні знання, закріплювати їх на практиці та одночасно формувати лідерські якості, відповідальність і професіоналізм.

== Список використаних джерел ==

#Губерський Л. В та ін. Філософія / Л. В Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко / За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр., і доп. – К. : Вікар, 2006. – 534 с.
#Макаренко А. С. Методика виховної роботи. – К., 1990.
#Психологический словарь / Под ред. В. В. Давыдова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др.; Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. – М. : Педагогика, 1983. – 448 с.
#Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. – Т. 1. – К. : Рад. школа, 1976. – 520 с.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 3]]
[[Категорія:Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці студентів Інституту психології та соціальної педагогіки]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]