Перегляд

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку Ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Користувачі.
• Ця сторінка закрита для редагування.
• Ви повинні підтвердити вашу адресу електронної пошти перед редагуванням сторінок. Будь-ласка зазначте і підтвердіть вашу електронну адресу на сторінці налаштувань.

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

'''Автор: [[Юрченко В.І.]]''' Статья посвящается проблеме становления личности будущего учителя. Рассматривается «Я – концепция» как личностное образование, анализируются психолого-педагогические условия ее формирования в период профессионального обучения студентов. Особистісне зростання студента як майбутнього вчителя є однією з актуальних проблем педагогічної освіти, адже "виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості" (К.Д.Ушинський). В сучасній психологічній науці серед найважливіших психологічних  утворень особистості виділяється її "'''Я-концепція'''"- складна динамічна система уявлень людини про саму себе (1). Виходячи з того, що даний психічний феномен є прижиттєвим утворенням людини, ми вважаємо, що формування позитивної "Я-концепції" майбутнього вчителя є одним із пріорітетніших завдань порівняно навіть з традиційним розвитком професійних здібностей, вдосконаленням методичної підготовки, збагаченням фахової інформаційної обізнаності тощо. Під "Я-концепцією" майбутнього вчителя ми розуміємо складну динамічну систему уявлень студента про себе як особистість і суб'єкта навчально-професійної діяльності, яка включає в себе взаємопов'язані й взаємозумовлені компоненти: # "Образ-Я", що розкриває неповторність самосприйняття через фіксацію студентом певної соціально-рольової позиції й установок щодо себе; # "Ставлення-Я", яке визначається самооцінкою професійно-педагогічних здібностей і особистісних якостей і може спричинювати певні емоційно-ціннісні прояви; # "Вчинок-Я", спрямований на самопізнання і самовдосконалення власного "Я" або прояв певної захисної дії у випадку "посягання" на цінність і цілісність сформованого уявлення про себе. Такий підхід дає змогу виділити, на наш погляд, низку емпіричних показників, що розкривають сутнісний зміст і характер "Я-концепції" студента та виявляються за допомогою системи психодіагностичних процедур. Серед них: 1). Когнітивна складова: професійно-рольові настанови; характер і зміст суджень про себе (які виявлялися нами за допомогою модифікованого тесту "20-ти тверджень самоставлення"(М. Кун, Т. Мак-Партленд, 1954), а також контент-аналізу творчих робіт студентів на тему "Я як майбутній вчитель", " Ким я уявляю себе після закінчення навчального закладу?"); 2). Емоційно-ціннісна складова: рівень самооцінки педагогічних здібностей і особистісних якостей; аутосимпатія і рівень самоповаги, очікуване ставлення до себе від оточуючих (Опитувальник самоставлення (В.В.Столін, 1985)); рівень особистісної й реактивної тривожності як прояв можливих суперечливостей в "Я-концепції" (З) ( Шкала реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, 1976); 3). Поведінкова складова: характер локусу-контролю (Опитувальник рівня суб'єктивного контролю (Е.Ф. Бажін, 1984)).Позитивна "Я-концепція" майбутнього вчителя характеризується такими емпіричними показниками: висока когнітивна складність і диференційованість "Образу-Я"; професійно-рольова ідентифікація ("Я- майбутній вчитель", "Я - вчитель-практикант" тощо); наявність власне особистісних компонентів у структурі уявлень про себе ( любов до дітей , прийняття, розуміння і повага іншого тощо); внутрішня цілісність і узгодженість між модальностями "Я-реальне", "Я-ідеальне", "Я-дзеркальне"; відносна стійкість, стабільність уявлень про себе як особистість і майбутнього вчителя; перевага серед них моральних суджень і загальний позитивний їх характер. Студенти з позитивною "Я-концепцією" відрізняються високою (здебільшого адекватною) самооцінкою педагогічних здібностей, особистісних якостей і наслідків своєї навчально-професійної діяльності; високим рівнем самоповаги та аутосимпатії. Вони здебільшого очікують на позитивне ставлення до себе з боку авторитетних осіб, емоційно стійкі, з низьким рівнем особистісної й реактивної тривожності. Для них притаманна висока активізація вчинку самобачення, наявність позитивних мотивів навчально-професійного й особистісного самовдосконалення, здатність до вольової дії щодо подолання вад власного "Я"; домінування інтернальних (внутрішніх) тенденцій локусу-контролю.Натомість, негативна "Я-концепція" майбутнього вчителя окреслюється когнітивною простотою й недостатньою розрізненістю елементів "Образу-Я"; браком конструктів, що вказують на професійно-рольові настанови, обмеженість лише формально-функціональними ознаками (успішність, ставлення до навчання тощо); суперечливістю "Образу-Я", критичною неузгодженістю між "Я-реальним" і "Я- ідеальним", високою його мінливістю й ситуативністю; переважанням зовнішньо атрибутивних суджень, нерідко з негативним емоційним відтінком; заниженою самооцінкою педагогічних здібностей і результатів навчально-професійної діяльності; "комплексом неповноцінності", низьким рівнем самоповаги; очікуванням на переважно негативне оцінне ставлення до нього оточуючих; емоційною нестабільністю, високим рівнем особистісної й реактивної тривожності; почуттям незахищеності. Для студентів з негативною "Я-концепцією" характерним є брак вираженого інтересу до професійного аспекту "Я", пасивність самопізнання, невмотивованість навчально-професійного самоствердження й самореалізації; приреченість власним "Я", безпорадність у розв'язанні суперечливостей "Образу-Я"; домінування екстернальних (зовнішніх) тенденцій локусу-контролю (пошук винуватця).Саме позитивна "Я-концепція" студента є умовою й результатом успішного його професійного становлення як майбутнього вчителя. Особливо важливим при цьому є наявність у його "Образі-Я" конструктів, які вказують на його професійно-рольову ідентифікацію ("Я-майбутній вчитель" , "Я-вчитель-практикант" тощо). Це дає йому відносно жорсткий стержень і орієнтує його на необхідність підтвердити уявлення про професійно-орієнтоване власне "Я" ("Якщо "Я-хороший студент", то треба подолати всі спокуси розваг, слабкість волі й лінь, щоб підтвердити цей образ; якщо ж "Я-майбутній вчитель", то я мушу діяти так, як має діяти ( в моєму уявленні) фахівець").Наявність в "Образі-Я" студента професійно-рольових настанов може засвідчувати про його професійну спрямованість та бути необхідною особистісно-психологічною передумовою професійної адаптації молодого вчителя. Одержані результати засвідчують, що серед 43, 3% студентів з небажаними за період навчання змінами в професійно-педагогічній спрямованості 74,6% характеризуються негативними тенденціями в "Я-концепції". Важливим є й те, що на заняттях більшу пізнавально-інформаційну активність (запитують, обговорюють порушені проблеми, проявляють ініціативу у відповідях, висловлюють власні судження тощо) показують, за нашими дослідженнями, саме студенти з вищими показниками "Ставлення-Я", особливо з нижчим рівнем особистісної й реактивної тривожності.З огляду на це, постає завдання забезпечення необхідних соціально-психологічних умов у педагогічному навчальному закладі, які б сприяли особистісному зростанню майбутнього вчителя, зміцненню його "Я-концепції". Когнітивна схема її формується за відомим психологічним механізмом (2,с.234), дія його визначається особливостями "соціальної ситуації розвитку" студента педагогічного навчального закладу. До нього входить: інтеріоризація оцінних ставлень викладачів, учителів школи, однокурсників у навчально-професійній діяльності; порівняння себе з іншими в ході виконання певних педагогічно-рольових функцій; інтегрування власних вражень і переживань від реальних результатів педагогічної практики; самоатрибуція як деяка компенсаторна функція, що породжена можливими суперечливостями в "Образі-Я" студента. Цей психологічний феномен розглядаємо (4;5) у результативному й процесуальному аспектах, тобто як наслідок і умову перебігу взаємин студента з викладачами. Вважаємо, що через механізм оптимізації міжособистісних взаємин у системі "студент-викладач" можна ефективно впливати на формування "Я-концепції" майбутнього вчителя в період його професійного навчання. Протягом навчання студента в педагогічному навчальному закладі, як показують наші дослідження, спостерігається подальший генезис його "Я-концепції": виявлена тенденція динаміки "Образу-Я" майбутнього вчителя в напрямку когнітивної ускладненості й диференційованості; зростання питомої ваги в загальній його структурі моральних суджень; зміни зовнішніх оцінних еталонів на внутрішні, індивідуально-особистісні; трансформація семантичного простору в напрямку зростання кількості професійно-рольових конструктів як свідчення ідентифікації з роллю "майбутній вчитель", "вчитель-практикант". Водночас у багатьох студентів спостерігається затримка професійно-психологічної адаптації (відсутність у когнітивній структурі "Я-концепції" професійно-рольових настанов); зниження загальної самооцінки й ставлення до себе; прояв загального високого рівня тривожності; домінування екстернальних альтернатив локусу-контролю, що заважає самоствердженню й самореалізації себе як майбутнього вчителя. Ці тенденції можна пояснити особливостями індивідуального розвитку студентів, а також недоліками в організації навчально-виховного процесу, зокрема в сфері взаємин "студент-викладач".Психолого-педагогічна система роботи по формуванню позитивної "Я- концепції" майбутнього вчителя в умовах педагогічного училища передбачала:а). Психокорекцію настанов викладачів щодо студентів як майбутніх учителів: робота творчої групи викладачів "Педагогіка співробітництва", проведення психолого-педагогічних семінарів-практикумів "Педагогіка співробітництва", "Педагогічні ситуації та конфлікти", "Індивідуальні особливості студентів і прийоми педагогічної взаємодії"; діагностика взаємин у системі "студент-викладач" і аналіз виявлених проблем на засіданнях педагогічної ради та в ході індивідуальних консультацій ; вивчення "Я- концепції" викладачів із метою надання їм психокорекційної допомоги.б). Забезпечення умов по трансформації в семантичний простір "Я-концепції" студентів професійно-рольових настанов: запровадження в навчальний процес нетрадиційних форм організації й активних методик навчання з метою взаємообміну соціально-рольовими функціями; психологічна емоційно-ціннісна підтримка студентів під час практики; робота групи психотренінгу "Я-майбутній вчитель"; оперативна діагностика змін у "Я-концепції" студентів з наступною розробкою системи психокорекційних програм.Формуючий експеримент по реалізації розробленої системи роботи в цілому підтвердив її ефективність. Зокрема, знизилися усереднені показники рівня реактивної тривожності студентів (від 44,9 бала у контрольній групі до 37,8 в експериментальній при середньому квадратичному відхиленні відповідно 12,3 та 11,7). В експериментальній групі було виявлено значно менше студентів із високим рівнем прояву РТ в гомогенних умовах (21,3% проти 44,3%). Щодо особистісної тривожності, то її усереднені показники у майбутніх вчителів залишилися високими й практично не зазнали суттєвих змін (48,3 бала проти 51,9 у контрольній групі при середньому квадратичному відхиленні відповідно 8,7 та 9,3). Стабілізувалася самооцінка й підвищилися показники позитивного ставлення до себе (усереднений показник інтегрального самоставлення в експериментальній групі 0,69 проти 0,63 у контрольній, особливо помітні зміни по шкалі "Очікуване ставлення від оточуючих" (відповідно 0,85 та 0,76). Збільшилась кількість студентів із наявними професійно-рольовими настановами в їх "Образі-Я". Так, коли в контрольній групі лише 34,7% студентів 1-2 курсів характеризували себе конструктом "майбутній вчитель", то після проведеної роботи в експериментальній групі цей показник зріс до 81,4%. Відсутність бажаних змін по трансляції в семантичний простір "Образу-Я" старшокурсників професійно-рольових настанов пояснюється, на наш погляд, усталеністю в них самонастанови "Я-студент", яка закріпилася протягом значно тривалішого періоду функціонування навчально-професійної діяльності, системи традиційних взаємин із викладачами.Отож, формування "Я-концепції" студента слід розглядати в контексті загальних психологічних умов у період перебування його в педагогічному навчальному закладі, а діагностика її особливостей та їх врахування робить процес особистісного зростання майбутнього вчителя педагогічно керованим. == Література == # Бернс Р. Развитие "Я-концепции" и воспитание.- М.,1986. # Кон И.С. В поисках себя.- М., 1984. # [[Юрченко В.І.]] [[Тривожність як прояв суперечливостей в "Я-концепції" майбутнього вчителя]] // Педагогіка і психологія.-1997.-N1.-С. 191-197. # [[Юрченко В.І.]] Вплив взаємин між студентами і викладачами на "Я-концепцію" майбутнього вчителя // Освіта і управління.-1997,- Т.І.-N1.-С.119-123. # [[Юрченко В.І.]] Оптимізація взаємин у системі "студент-викладач" //Освіта і управління. - 1997. -Т. 1. -NЗ. -С. 103-110. [[Категорія:Наукові праці]] [[Категорія:Наукові праці фахівців кафедри педагогіки та психології вищої школи НПУ ім. М.П. Драгоманова]] [[Категорія:Статті з педагогіки]] [[Категорія:Статті з психології]] [[Категорія:Я-концепція]] [[Категорія:Наукові праці Юрченка В.І.]]

Повернення до сторінки «"Я-концепція" як показник особистісного зростання майбутнього вчителя».