Перегляд вихідного коду сторінки Малєєва Н.С. Дослідження аспектів соц.-психол. теорії конструювання комунікативни технологій врегулювання соц.конфліктів у соцмережах

[[Малєєва Наталія Сергіївна]],науковий співробітник [[Лабораторія психології спілкування Інституту соціальної та політичної психології|Лабораторії психології спілкування]], [[ Інститут соціальної та політичної психології НАПН України]],кандидат психологічних наук, м. Київ

'''ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АСПЕКТІВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ КОНСТРУЮВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВРЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ У СОЦІАЛЬНИХ ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖАХ'''

== Актуальність ==

Сьогодні провідною тенденцією розвитку соціальних процесів в Україні є реформування традиційних соціальних структур та зв’язків, що супроводжується стрімкими темпами поширення інформаційно-комунікативних та мережевих технологій, впровадження яких призводить до суттєвої зміни соціальної реальності, появи нових соціальних феноменів. В умовах глибоких економічних та  соціальних перетворень, що переживає українське суспільство, суттєвих змін зазнає соціальна структура, в якій спостерігаються різноманітні протистояння, формуються нові соціальні групи, зокрема, віртуальні. У зв’язку з цим особливої уваги потребує вивчення простору соціальних мереж як середовища розвитку соціальних конфліктів, з одного боку, та як ресурсу комунікативно-технологічного врегулювання соціальних конфліктів – з іншого.

== Результати дослідження ==

Вивчення соціальних конфліктів у соціальних інтернет-мережах було проведено на базі аналізу публічних онлайн-сторінок однієї з найбільш популярних соціальних мереж в Україні – Facebook, що містить текстові записи різної тематики, які оцінюються та доповнюються коментарями і відгуками представників різних онлайн-спільнот. Нами були розглянуті  позиції авторів тексту, ступінь їх активності, мотивацію, особливості взаємодії з іншими учасниками конфлікту, їх емоційність. Тексти у соціальних мережах ми розглядаємо як відкрите, динамічне повідомлення в інформаційному просторі, що характеризує не лише досвід конкретного користувача, а є відображенням особливостей існування соціуму в умовах мережевої повсякденності. Зазначимо на тому, що створений контент є так чи інакше адресованим реальним читачам, публічним. Тож, користувачі не лише розраховують на відповідь, а очікують на зворотній зв’язок, тоді як приватні аккаунти є переважно закритими для загального доступу [1; 2].

На основі результатів аналізу особистісних проявів у ситуації онлайн-конфлікту нами було розроблено типологію користувачів, що схильні до конфліктної комунікації у соціальних мережах.

''Перший тип'', визначений нами як демонстративний, характеризується бажанням бути у центрі подій та привертати увагу аудиторії. Вони із легкістю вступають в конфлікти на поверхневі теми, що для них не є значимими та особисто важливими. Зазвичай, у процесі комунікації за відсутності аргументів переходять на особистості та виявляють неповагу, прагнучи залякати або справити враження на інших учасників конфлікту. У той же час, вони уникають відповідальності за дотримання своїх слів та обіцянок, а реалізація планів носить ситуативний характер. Крім того, вони  бажають докладати зусиль задля врегулювання конфліктної ситуації у мережі, якщо від цього не залежать їх особисті інтереси або репутація. У порівнянні з іншими користувачами, більше схильні до емоційних висловлювань, використання різноманітних «смайлів», мемів, фото тощо. До того ж, вони не схильні уникати конфліктів, приймають у них активну дібровільну участь, прагнуть висловлювати та відстоювати свою позицію, демонструючи при цьому власну перевагу, значимість та обізнаність.

Також нами був виділений ''тип ригідних користувачів'', які в процесі розгортання конфліктної комунікації по відношенню до інших учасників демонструють підозріливість, образливість, прямолінійність та самовпевненість. Здебільшого вони прагнуть підтвердження власної значимості. З одного боку, увага та схвалення від інших сприймається ними як належне, а з іншого – протилежну або відмінну точку зору вони сприймають з труднощами. Гостро реагують на критичні коментарі та висловлювання на свою адресу, у той же час інших критикують із заохоченням. Важливе значення для них має справедливість, а також норми, правила мережевої онлайн-спільноти, дотримання правил нетикету.

''Третій тип користувачів'', виділений нами - імпульсивний. Відповідно, для представників даного типу характерними проявами у конфліктній комунікації є низький рівень самоконтролю та саморегуляції, імпульсивність та непередбачуваність. Вони також схильні до відкритого прояву агресії, зухвалих висловлювань, звинувачення інших та виправдання себе, підкреслення власної активної життєвої позиції та досягнень. Імпульсивні користувачі мало уваги звертають на мережеві норми та правила, установлені в онлайн-спільнотах. Навіть у випадку великої кількості скарг від інших учасників конфліктної комунікації вони не схильні робити висновки. Внаслідок частого порушення нетикету бувають тимчасово заблоковані або занесені до чорного списку адміністрацією аккаунту або сайту.

''Четвертий тип користувачів'', схильних до конфліктної комунікації  – тривожний. Представники цього типу висувають до себе та інших завищені вимоги та прагнуть все тримати під своїм контролем. Вони надмірно чутливі до деталей та важко переживають свої невдачі. Хворобливо реагують на критику та сарказм на свою адресу. Стримані в емоційних коментарях, проте часто висловлюють скарги про свій хворобливий стан внаслідок конфліктної комунікації (безсоння, тривожність, головні болі, слабкість тощо). Таким чином вони знімають напругу та намагаються відволікти групу від реальної причини конфлікту, отримати підтримку та співчуття.

Також нами був виділений ''уникаючий тип'' учасників мережевих соціальних конфліктів. Користувачі даної групи уникати брати активну участь у конфліктній комунікації. Вони виявляють недостатню стійкість у своїх оцінках та поглядах, не мають чіткої позиції та, зазвичай, не можуть її відстояти. Іншим користувачам легко вдається навіювати їм свої думки та маніпулювати ними. Таким чином, вони виявляються залежними від оцінок та думок інших. Зазвичай, вони не замислюються над наслідками своїх висловлювань, прогнозами конфлікту, натомість надмірно переймаються пошуками компромісу серед учасників онлайн-комунікації.

== Висновки ==

Разом із технологічним процесом та поширенням інформаційно-комунікативних технологій, із набуттям нового досвіду віртуальної комунікації змінюються також умови та обставини розвитку соціальних конфліктів у сучасному суспільстві. Конфлікти у соціальних мережах мають певні відмінності за змістом, спрямованістю, ступенем емоційної включеності та способами вираження емоцій та почуттів між користувачами, актуалізацією різних потреб в процесі мережної комунікації, рівнем значимості соціальних конфліктів у соціальних мережах та їх впливом на повсякденне життя. На основі отриманих результатів нами були визначені такі типи користувачів, що схильні до конфліктної комунікації у соціальних мережах: демонстративний тип, ригідний, імпульсивний, тривожний та уникаючий.

== Список використаних джерел ==

# [[Малєєва Н.С.]] Соціально-психологічні особливості соціального конфлікту у період глобальних суспільних трансформацій / Н. С. Малєєва // Збірник публікацій мультидисциплінарного наукового журналу  «Архіваріус» за матеріалами XXXI міжнародної науково-практичної конференції: «Наука у сучасному світі». – К. : мультидисциплінарний науковий журнал «Архіваріус», 2018. – с. 41-49.
# [[Малєєва Н.С.]] Інформаційно-комунікативні технології у трансформаційному суспільстві / Н. С. Малєєва // Теоретичні та практичні аспекти розвитку сучасної педагогіки і психології: Збірник тез та наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 22-23 червня 2018 року). – Львів: ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2018. – с. 114-117

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]
[[Категорія:Лабораторія психології спілкування ІСПП]]
[[Категорія:Круглий стіл «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій»]]