Перегляд

'''Губарєва Дар’я Вячеславівна''' / Hubarieva D., аспірант [[НПУ|НПУ імені М.П. Драгоманова]], м. Київ

Соціальні мережі у сучасній картині світу займають одну з провідних ролей комунікативної функції. За даними компанії Research & Branding Group тільки 36% використовують соцмережі, щоб дізнатися новини, а 60% користується ними для спілкування[3]. З кожним роком, користувачів онлайн-середовища стає все більше, тому ми з впевненістю можемо стверджувати, що соціальні мережи відносяться до макро-рівня співпраці з суспільством. Адже, вони охоплюють велику вибірку населення та надають свободу слова її користувачам. 

== Аналіз результатів дослідження ==

Дослідження ролі соціальних мереж на сучасний світ виконувалось багатьма вченими (Дж. Антоні, Д. Белл, Дж. Вальтер, Д. Вестерман, Б. Ван Дер Хейд, Дж. Гэлбрейт, М.Дорошо, Г. Почепцов, C. Тонг, Дж. Кім, М. Кастельс, Л. Лангвелл, , А. Турен, А. Тоффлер та багато інших). Кожен з них прийшов до висновку, що інтернет мережі заполонили суспільство. Мільйони людей щодня витрачають частину часу на перебування в інтернет-простору[2]. Однією з характерних рис соціальних мереж є не тільки отримання різнорівневої інформації, але і соціабельність, яка дозволяє вільно висловлювати свою думку та долучатися до різноманітних інтересів різних верств населення.

Закономірно, що для освітнього середовища соціальні мережи стають одним із інструментів на осмислення громадської думки щодо будь яких питань які виникають в освітньому просторі. Прозорість цього комунікативного виду надає можливість об’єктивно аналізувати різні думки, різних верств суспільства, різних місцевостей, охоплюючи величезну аудиторію населення. 

Слід також зауважити, що думка батьків відіграє важливу роль. Адже, вони є одними із замовниками освітніх послуг, та об’єктивно, знаходячись більшу частину часу з дитиною, вбачають якість та результативність освітнього процесу, особливо це стосується початкової школи. Коли дорослі щільно намагаються контролювати хід навчального процесу та формування їхньої «меншої» особистості.  

Звертаємо увагу, що батьками на даний момент виступають покоління X та Y  відповідно до «Теорії поколінь», яким притаманний ряд видозмін у світогляді, в тому числі і активне користування соціальними мережами[5]. Згідно дослідженням вчених, ці покоління по іншому сприймають інформацію, будують соціально-комунікативні зв’язки та більш схильні до взаємодії для успішного досягнення результатів. 

Проаналізувавши контент соціальних мереж, ми можемо спостерігати, що все частіше створюються батьківські форуми, групи у соціальних мережах або окремі сайти, об’єднані однією метою: обговорення проблем з якими зіштовхуються батьки в освітньому процесі, ознайомлення з нормативно-правовою базою та надання особистого досвіду. Це сучасне покоління, яке не боїться висловлювати свою думку і вважає, що вона повинна бути почута. 

Соціальні мережі виступають як канал комунікації з цим поколінням. Використовуючи усі можливості віртуального простору, освітній процес набуває взаємно-оберненого характеру. Як працівники освітнього середовища мають можливість працювати з юридичними та фізичними особами які замовляють послуги, тобто батьками, так і батьки мають можливість висловлювати свою думку, обговорювати ті проблеми з яким вони зіштовхуються на пряму. 

Останнім часом все більше у ЗМІ висвітлюються проблематика спілкування батьків з вчителями, агресивна поведінка з обох сторін, конфліктні ситуації і т.д. Згідно опитувань у соціальних мережах батьків, конфлікти між вчителями та батьками, відбувається за рахунок накопичення агресії. Співголова популярного інтернет-ресурсу серед батьків школярів ГО «Батьки SOS» Олена Бондаренко стверджує: що «…необхідно ламати і системне замовчування проблем у школі і з боку вчителів, і з боку батьків…. у більшості випадків будь-який серйозний конфлікт у школі є ознакою того, що між його учасниками вже давно щось не так. І це «щось не так» просто вчасно не помітили, або не захотіли помічати»[1]. 
Конструктивне вирішення даної проблеми є обробка даних з соціальних мереж та активна робота з батьками через віртуальний простір, на що вказують 4 фактори сучасної «макдональдизації» світу: ефективність, передбачення, калькуліруємість, контроль»[4].

1.	'''Ефективність'''. Сучасний етап світової картини показує, що темп життя особистості збільшується, тому час стає однією з головних одиниць цінності особистості. Велика кількість населення працює у понаднормованому графіку. З таким темпом життя інколи не всі батьки можуть знайти час на особисте спілкування з представниками освіти. Проблеми та питання накопичуються, що призводить до вибухових конфліктних ситуацій. Налагоджене віртуальне спілкування представників освіти з батьками у соціальних мережах, надає можливість у будь який час обговорити питання та знайти ефективне вирішення проблем не виділяючи на це велику кількість часу у щільному графіку обох сторін; надає можливість онлайн консультації з посиланням на електронну нормативно-правову базу, психологічні обґрунтування та інше, що змінює хід розмови з абстрактного на конкретне.   

2.	'''Передбачуваність'''. Гарантованість того, що питання буде розглянуте. А також свобода слова, яка виражається в анонімності, або в групуванні однодумців. Це полегшує сприймання ситуації самої особистості, знаючи що вона буде почута та будуть прикладені зусилля для вирішення особистих проблем з зовнішнього джерела.  

3.	'''Калькуліруємість''' (акцент на кількості). Робота з соціальними мережами надає можливість охопити різні верстви населення та вирішувати проблеми, які стосується цілої множини аудиторії не залежної територіально або з якимись суспільними обмеженнями. Крім того, в освітніх працівників є можливість слідкувати, аналізувати та синтезувати громадську вільну думку, що надає більшої об’єктивності висновкам щодо різноманітних питання в освіті.

4. '''Контроль'''. Це стосується, як малих груп однодумців, так і загальної тенденції суспільства. Маніпулятивна техніка соціальних мереж була розглянута багатьма вченими (В. Грановеттер, М. Кастельс, А. Тоффлер та інш.), які прийшли до висновку, що через соціальні мережи здійснюється вплив на свідомість людей та контроль над їхніми емоціями. Що дозволяє своєчасно реагувати на суспільні запити освітніх проблем та в вирішувати проблеми не затягуючи їх до точки кипіння. 

== Висновки ==

Спираючись на викладене можемо з впевненістю стверджувати, що використання соціальних мереж, як інструменту для подолання освітніх проблеми серед суспільства, через громадську думку, виступає найефективнішим засобом. Утворені нові соціальні архетипи, під впливом нового світогляду поколінь, вимагають змін інструментів взаємодії між освітніми працівниками та батьками. Координування різних груп населення та співпраця з ними не витрачаючи на це велику кількість часу дозволяє не тільки аналізувати незалежну громадську думку, але злагоджувати конфлікти, розглядати суспільні освітні проблеми та знаходити ефективне вирішення дотримуючись толерантного ставлення з обох об’єктів освітнього процесу. Що вказує на пряме рішення даної проблеми. 

== Список використаних джерел ==

# Булінг проти вчителів: як протистояти агресії в школах [Електроний ресус] - Режим доступу до ресурсу: https://rubryka.com/article/buling-proty-vchyteliv/
# [Електроний ресус] - Режим доступу до ресурсу: https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/Проект_з_інформатики:_"Статистика_користування_соціальними_мережами_в_Україні"-_СТ16Б_ФМФ
# [Електроний ресус] - Режим доступу до ресурсу: https://podrobnosti.ua/2292993-kakie-sotsseti-samye-populjarnye-v-ukraine-rejting.html
# Ритцер Д. Макдональдизация общества 5/ пер. с англ. А. Лазарева. — М.: Праксис, 2011. — 592 с.- ISBN 978-5-901574-86-7
# Теория поколений XYZ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://4brain.ru/blog/теория-поколений-xyz/.

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]
[[Категорія:Лабораторія психології спілкування ІСПП]]
[[Категорія:Круглий стіл «Формування громадської думки щодо освітніх інновацій серед освітян»]]