Перегляд

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку Ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Користувачі.
• Ви повинні підтвердити вашу адресу електронної пошти перед редагуванням сторінок. Будь-ласка зазначте і підтвердіть вашу електронну адресу на сторінці налаштувань.

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

[[Іващук Л. С.]] – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], спеціальність «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]] ''Анотація'': '''У статті висвітлено проблему важливості формування іншомовної комунікативної компетентності у позакласній роботі з молодшими школярами та визначено ефективні методи формування країнознавчої компетенції учнів початкової школи''' ''Ключові слова'': '''країнознавча компетенція, позакласна робота, поняття «фонові знання».''' ''Аннотация'': '''В статье освещена проблема важности формирования иноязычной комуникативной компетентности во внеклассной работе с младшими школьниками и определены методы формирования страноведческой компетенции учащихся начальной школы.''' ''Ключевые слова'': '''страноведческая компетенция, внеклассная работа, понятие «фоновые знания».''' ''Annotation'': '''The article highlights the problem of the importance of studying the German language in extracurricular work with junior schoolchildren and defines methods for the formation of the regional competence of primary school students.''' ''Key words'': ''' regional competence, extracurricular work, the concept of "background knowledge".''' == Постановка проблеми == Сучасний світ потребує якісної комунікації, що передбачає володіння іншомовними, мовленнєвими і соціокультурними компетенціями у комплексі зі знаннями не тільки про мову, а й про культуру тієї країни, мова якої вивчається. Саме ці знання та вміння до їх практичного використання складають основу країнознавчої компетенції, без якої не буде відбуватися стовідсоткова комунікація між комунікантом та реципієнтом. Сучасна методика навчання іноземних мов потребує виділення більш чітких шляхів та методів формування таких необхідних складових соціокультурної компетенції, як лінгвокраїнознавча і країнознавча компетенції у школярів, задля якісної, інформативної комунікації. Молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для засвоєння іноземної мови. Природна допитливість, відсутність "застиглої" системи цінностей, імітаційні здібності, відсутність психологічного бар'єру страху у використанні іноземної мови як засобу спілкування і тощо сприяють ефективному вирішенню завдань, що стоять перед вчителем у початковій школі на уроках іноземної мови. Пріоритетними є творчі завдання, які молодші щколярі виконують в ігровій формі, що сприяє розвитку їхніх здібностей і створює сприятливий психологічний клімат. Граючи, діти легко засвоюють складні поняття, і вивчення іноземної мови перетворюється на захоплююче заняття. Якщо для досягнення успіху в грі дитині цього віку потрібно зробити певну мовну дію, то воно освоюється майже без зусиль. == Аналіз досліджень == Доведено, вивчення іноземної мови тісно пов'язане із зануренням у культуру її народу, оскільки мова і культура нероздільні. Діти, особливо учні початкових класів, повинні вивчати німецьку мову як засіб спілкування, а також як елемент залучення їх до культури німецького народу. Саме тому, у сучасних умовах іноземна мова розглядається і як засіб спілкування, і як засіб залучення школярів до культури іншого народу. Це поступово стає домінуючою стратегією навчання іноземної мови в початковій школі і зумовлює потребу у формуванні в учнів країнознавчої та лінгвокраїнознавчої компетенції. Аналізу останніх наукових праць довів, що проблема формування країнознавчої та лінгвокраїнознавчої компетенцій на заняттях іноземних мов є актуальною, та досліджувалася багатьма вченими, лінгвістами, вчителями та методистами. Виявлено, що більшість розвідок, присвячених цій проблемі, розглядають її на рівні немовних середніх загальноосвітніх закладів/мовних навчальних закладів [1]. Науковці, серед яких Л. П. Рудакова, Е. М. Ряховская, І. Н. Іванова, О. В. Бірюк, О. М. Соловйова, І. М. Рахмана та ін., зазначають, що для формування країнознавчої компетенції використовуються наступні методи: • порівняльний метод, що базується на контрастах і складається з різноманітних дискусії (на заняттях обговорюються традиції, звичаї країни, мова якої вивчається у порівнянні з рідною культурою); • метод "критичних випадків", що ставить за мету висвітлити різницю між вербальним та невербальним спілкуванням. Згідно з цим методом учням пропонується опис ситуації, коли співрозмовники не правильно розуміють один одного у спілкуванні через різницю в культурі та ментальності; • метод "короткого викладення культурних аспектів". Він сконцентрований на одній із різниць у культурі двох країн, таких як, наприклад, різниця між покупцями у Німеччині та Україні [3]. Окрім наведених методів, застосовують ще такі як: використання автентичних пісень на заняттях; проведення нетрадиційних заходів під час вивчення свят і традицій іншомовних країн; навчання мовленнєвому етикету та розмовної німецької мови; використання таких автентичних текстів, як оголошення, реклама; рольові ігри; використання автентичного відеоматеріалу; звернення до оригінальних художніх творів. == Постановка мети дослідження == Проте проблема пошуку методів формування країнознавчої компетенції з німецької мови саме у молодших школярів у позакласній роботі залишилась недостатньо дослідженою. Формулювання цілей статті(постановка завдання). Тому мета нашої статті – обґрунтувати важливість формування країнознавчої компетенції як складової ІКК учнів початкової школи з німецької мови у позакласній роботі, запропонувати теми з країнознавчою направленністтю для гурткової роботи з німецької мови у початковій школі. == Виклад основного матеріалу == На нашу думку, для формування країнознавчої компетенції молодшого школяра потрібне не знання країнознавства як комплексу наукових дисциплін, а так звані фонові знання (die Hintergrundwissen), тобто знання про країну, традиції, дитячу літературу, звичаї та її культуру, відомі усім жителям Німеччини. Обсяг фонових знань, який може засвоїти учень початкової школи (ПШ), нажаль обмежений кількістю годин, які передбачені програмою предмету "Іноземна мова". Тому значне місце у формуванні країнознавчої компетенції учнів ПШ займає проведення позакласної гурткової роботи з німецької мови. Часто у школах створюють гурток «Країнознавство Німеччина», заняття у якому спрямовані саме на формування країнознавчої компетенції учнів ПШ, засобом ознайомлення їх з особливостями національної культури, звичаїв, традиції, свят, державної символіки. Гурткова робота має за мету поглиблення рівню сформованості в школярів усіх видів складових ІКК. Лінгвокраїнознавча компетенція ж як складова ІКК передбачає володіння фоновими знаннями, мовними одиницями з національно-культурною семантикою тощо. Очікуваними результатами позакласної країнознавчої гурткової роботи з німецької мови є: • формування комунікативної, соціокультурної, країнознавчої компетенції учнів у межах базового змісту освіти; • забезпечення початкового рівня оволодіння німецької мови; • формування досвіду творчої діяльності учнів ПШ; • задоволення пізнавальних інтересів учнів ПШ з тем, визначених програмою [2]. Ми хочемо запропонувати наступні тематичні блоки для гурткової роботи у ПШ з німецької мови з метою формування країнознавчої компетенції у молодших школярів:  «Ласкаво запрошуємо до Німеччини! Віртуальна подорож по Німеччині» (1 клас);  «Звичаї і традиції німців» (2 клас);  «Казки німецького народу» (3-4 клас); На нашу думку, ці тематичні блоки для позакласної гурткової роботи сприятимуть поглибленню рівня сформованості країнознавчої компетенції молодших школярів, підвищать їхній інтерес до вивчення німецької мови, розвиватимуть креативність у процесі виконання творчих завдань з країнознавства Німеччини. == Висновок == Отже, організація позакласної гурткової роботи з німецької мови сприяє підвищенню рівня країнознавчої компетенції учнів ПШ, поглибленню їхніх знань про традиції, культуру Німеччини, підвищенню пізнавального інтересу учнів до вивчення німецької мови. Потребує подальшого дослідження проблема пошуку ефективних шляхів та методів формування країнознавчої компетенції молодших школярів та учнів основної школи при організації позакласної роботи з іноземної мови. == Список використаних джерел == # Болотна Т., Зубрицька. О. Поняття “країнознавство” та “лінгвокраїнознавство” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://www.rusnauka.com/20_PRNiT_2007/Philologia/23704.doc.htm # Методика викладання іноземної мови у середніх навчальних закладах: Підручник / [заг. ред. С. Ю. Ніколаєва]. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с. # Рахмана І. Формування соціокультурної компетенції / І. Рахмана // Англійська мова в початковій школі. – 2008. – № 4. – С. 28-31. [[Категорія:Наукові праці]] [[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]] [[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія: Наукові праці Іващук Л. С.]] [[Категорія:Конференція «Сучасна іншомовна освіта очима студентів»]] [[Категорія:Статті з педагогіки]] [[Категорія:Для аспірантів]] [[Категорія:Для магістрантів]] [[Категорія:Для науковців]] [[Категорія:Для студентів]]

Повернення до сторінки «Іващук Л. С. Формування країнознавчої компетенції молодших школярів у позакласній роботі з німецької мови».