Перегляд

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку Ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Користувачі.
• Ви повинні підтвердити вашу адресу електронної пошти перед редагуванням сторінок. Будь-ласка зазначте і підтвердіть вашу електронну адресу на сторінці налаштувань.

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

'''Лохвицька Любов Василівна''' - докторант кафедри теоретичної і консультативної психології Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук, доцент. <p align=justify>'''УДК 37.015.31:17.022.1–053.4''' <center>'''КОНЦЕПЦІЇ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ''' </center> '''Анотація.''' У статті запропоновано розгляд концепцій морального виховання особистості, розроблених представниками американської психології. Схарактеризовані теорії виховання морального характеру і інтегрованого морального виховання, визначені їх основні положення. Доведено необхідність запровадження позитивних надбань наукової американської школи морального виховання в національну систему освіти. '''Ключові слова.''' Моральне виховання, моральний розвиток, особистість, виховання характеру, інтегрований, модель, компоненти. '''Аннотация.''' В статье предложено рассмотрение концепций нравственного воспитания личности, разработанных представителями американской психологии. Охарактеризованы теории воспитания национального характера и интегрированного нравственного воспитания, определены их основные положения. Доказана необходимость внедрения позитивных достижений американской школы нравственного воспитания в национальную систему образования. '''Ключевые слова.''' Нравственное воспитание, нравственное развитие, личность, воспитание характера, интегрированный, модель, компоненты. '''Abstract.''' The article deals with conversation of conceptions of moral education of personality, elaborated by representatives of american psychology. Theories of educating of moral character in conditions of integrated moral education, its main ideas are analyzed. It is proved nessesarity of implementation of positive achievements os scientifical american school of moral educating into national educational system. '''Key words.''' moral educating, moral development, personality, character education, integrated, model, components. '''Актуальність і постановка проблеми у загальному вигляді.''' Питання морального виховання особистості на різних вікових етапах знаходяться сьогодні в полі зору не лише вітчизняних, а й зарубіжних науковців, оскільки набувають все більшої потреби у пошуку шляхів їх розв’язання. Дослідники-психологи в масштабах світового простору намагаються з’ясувати основні тенденції виникнення перших ознак моральності особистості, специфіки її морального зростання, закономірності морального розвитку, механізми і засоби морального виховання. На увагу, аналіз і виокремлення позитиву для застосування в національній системі освіти заслуговують як теоретичні, так і практичні напрацювання з проблематики морального виховання. Значний інтерес викликають результати досліджень американської психологічної школи, оскільки першість і найбільша авторитетність належить концепції морального розвитку і морального виховання особистості, що була запропонована психологом, доктором і професором Лоренс Кольбергом (Lawrence Kohlberg) у 1971 році минулого століття. Лоуренс Кольберг (Lawrence Kohlberg) (1927-1987) Саме він закладав фундамент психології моралі, поглибивши і розширивши ідеї швейцарського психолога і філософа Жана Піаже (Jean Piaget). '''Жан Піаже (Jean Piaget) (1896-1980)''' Вивчення Л. Кольбергом психологічних основ морального вибору і особливостей моральних суджень особистості у різні вікові періоди сприяло виокремленню відповідних рівнів розвитку моральності. Він, як і Жан Піаже, вважав, що зміни у моральному розвитку особистості безпосередньо пов’язані із загальними когнітивними змінами у її розвитку, тому його теорію часто називають когнітивно-моральною (або когнітивною теорією морального розвитку). В американській психології є як послідовники ідей Л. Кольберга, так і її критики. Але всі наступні концепції морального виховання, що стали предметом нашого наукового пошуку, так чи інакше базуються на розробках теорії Л. Кольберга. Аналіз наявних в США концепцій морального виховання особистості дасть можливість застосувати позитиви для впровадження в національну систему освіти. '''Мета статті.''' Здійснення аналітичного вивчення надбань сучасної американської психології у контексті морального виховання особистості; виокремлення провідних положень цих концепцій морального виховання з тим, щоб застосувати як у теоретичній, так і у практичній площині в Україні. '''Результати дослідження.''' Огляд наукових психологічних джерел США дає підстави зазначити, що наприкінці минулого століття і дотепер превалюючими є такі концепції морального виховання особистості: теорія виховання морального характеру (її називають традиційною), яку представляють Томас Лікона (Thomas Lickona) (1976), Марвін Берковіц (Marvin Berkowitz) і Джон Ґріч (John Grych) (1998) та ін. та теорія інтегрованого морального виховання (інноваційна), її розробники – Джеймс Рест (James Rest) (1985), Дарсі Нарваес (Darcia Narvaez) і Даніель Лапслі (Daniel Lapsley) (2005-2015). Сутність концепції виховання морального характеру полягає у цілеспрямованому формуванні позитивних рис характеру особистості, таких як: відповідальність, чесність, слухняність, чуйність, справедливість, шанобливість, доброзичливість, емпатійність, самоповаги, самодисципліни, сміливості та ін.; розвитку форм моральної поведінки відповідно до прийнятих суспільстві норм. '''Томас Лікона (Thomas Lickona)''' Томас Лікона (Thomas Lickona), професор Нью-Йоркського державного університету (State University of New York at Cortland), колишній очільник Асоціації морального виховання (president of the Association for Moral Education), зауважує, що особливістю концепції виховання морального характеру є реалізація когнітивного, афективного та біхевіористичного аспектів моралі. Відповідно, у зростаючої особистості необхідно формувати такі складові позитивного характеру, як моральні знання, моральні почуття і моральні дії. Розроблена ним методика морального виховання особистості базується на пріоритетності поняття «моральне почуття» (moral feeling), що є перехідним містком (зв’язною ланкою) між знанням моральних норм (моральними судженнями) та їх дотриманням (моральною дією), оскільки не достатньо лише знати, що таке «добро» і робити «добро», потрібно прагнути і відчувати позитив від «добра» [2]. Заслуга Т. Лікона полягає в розробці виховної програми виховання морального характеру, яка включає такі структурні елементи: 1) формування самооцінки і моральної спільності; 2) навчання у співпраці (моральна взаємодія – трактування Л. Л.); 3) моральна рефлексія; 4) участь у прийнятті моральних рішень [там само]. Професор Т. Лікона читає лекції з питань морального виховання дітей у різних країнах світу: в Америці, Канаді, Японії, Швейцарії, Ірландії та Латинській Америці. Відтак, його погляди набули широкого розповсюдження і заслуговують на увагу, вивчення і впровадження в національну систему освіти. '''Марвін Берковіц (Marvin Berkowitz)''' Ще один представник концепції виховання морального характеру Марвін Берковіц (Marvin Berkowitz), доктор, професор університету Сент-Луїсе штату Міссурі (University of Missouri-St. Louis) у розуміння поняття «виховання характеру» вкладає будь-яку форму цілеспрямованого виховного процесу, мета якого – сприяти підвищенню рівня моральної діяльності особистості і формуванню її здатності продукувати власну поведінку на засадах моралі. '''Джон Ґріч (John Grych)''' Наукові розробки М. Берковіц, проведені спільно із Джоном Ґріч (John H. Grych), доктором, професором Маркетт університету штату Вісконсін (Marquette University, Wisconsin), дали їм підстави окреслити сутність поняття «моральне функціонування», яке вони схарактеризували як сукупність системи взаємопов’язаних процесів, що складають серію моральних навичок». Вчені зауважили на важливості результатів вивчення психології моралі у різних дисциплінах, підкреслюючи положення, що моральна дія ґрунтується на складній сукупності взаємопов’язаних процесів, які є ситуативними. М. Берковіц і Дж. Ґріч пропонують розглядати «моральне функціонування» у розрізі семи складових частин (частин таксономії), які вони називають «анатомією моралі», що беруть участь в процесі морального функціонування. Ця класифікація включає в себе: моральну поведінку (moral behaviour), моральні цінності (moral values), моральні якості (moral character), моральні мотиви (moral reason), моральні почуття (moral emotion), моральну ідентичність (moral identity), і мета-моральні характеристики (meta-moral characteristics), які можна трактувати як моральну вихованість (визн. Л. Л.) [1]. М. Берковіц уточнив, що моральна поведінка є продуктом навмисної дії, що моральні цінності відображають переконання і погляди, які мають емоційну складову, і що моральний характер (у нашому розумінні моральна вихованість), або прояви доброчесної поведінки, відображаються особистістю, яка стійко прагне діяти в морально. Для подальшого посилення цього підходу щодо вирішення складного процесу морального прийняття рішень, М. Берковіц і Дж. Ґріч намагалися поєднати різноманітні чинники, що сприяють розвитку морального характеру особистості, тобто її моральній вихованості. Вони виділяють чотири основних компоненти моральної вихованості: 1) соціальна спрямованість (social orientation); 2) самоконтроль (self-control); 3) узгодженість (compliance); і 4) самооцінка (self-esteem). Крім того, автори означили ще чотири додаткових, як вони назвали, моральних компоненти: 1) емпатія (empathy); 2) совість (conscience); 3) моральні судження (moral reasoning); 4) альтруїзм (altruism) [там само]. Ними також було виділено п’ять виховних (за джерелом, батьківських) стратегій, що ідентифіковані в послідовних наукових дослідженнях, якими доведена позитивна кореляція розвитку моральної думки, моральних почуттів і моральних дій у дітей. До них відносяться такі: 1) індукція (induction); 2) опіка і підтримка (nurturance and support); 3) вимогливість і система лімітів (обмеження) (demandingness and limit setting); 4) моделювання (modelling); 5) демократичний стиль виховання, обговорення та вирішення конфліктів (democratic, open family discussion and conflict resolution style) [1, с. 383-387]. На думку авторів, саме така модель забезпечує повномасштабне (комплексне) моральне виховання особистості, що включає реалізацію завдань розвитку у них моральних суджень, моральних емоцій і моральної поведінки. Головною метою концепції є підвищення здатності особистості до моральних суджень про правильне та неправильне, посилення мотивації до моральної поведінки, розширення уявлень про добро і зло тощо [там само]. Таким чином, автори відносять до теорії виховання морального характеру будь-яку форму морального виховання, зазначаючи, що використання терміну «виховання характеру» у контексті морального виховання є найбільш вживаним у сьогоденній американській науці. На сучасному етапі розвитку психології у США неабиякий науковий інтерес викликає концепція інтегрованого морального виховання, витоки якої беруть початок в роботах Джеймса Реста (James Rest). '''Джеймс Рест (James Rest) (пом. 1999)''' Доктор Дж. Рест був професором Міннесотського університету (University of Minnesota), належав до течії нео-кольбергіанства. Він відомий як фахівець у галузі психології моралі і морального розвитку, який з групою колег із Міннесота, а саме: Дарсі Нарваес (Darsia Narvaez), Муріель Бібеу (Muriel Bebeau), Стефеном Тома (Stephen Thoma) розробили так званий міннесотський підхід (модифікація теорії Кольберга) щодо дослідження морального судження. Дж. Рест запропонував чотирьохкомпонентну модель морального розвитку особистості, яка, на його думку, дозволяла окреслити ступінь її морального зростання. Ця модель включає: 1) моральну чутливість (сприйняття); 2) моральне судження; 3) моральну мотивацію (прийняття морального рішення); 4) моральна дія (моральний характер). Такий комплексний розгляд морального розвитку у контексті здійснення морального виховання, за твердженням автора, сприятиме тому, що особистість буде в змозі визначати «насущні проблем, здійснювати розумні судження, приймати правильні рішення, мати мотивацію для виконання відповідних дій, щоб зберегти хорошу мораль протягом усього життя» [8, с. 24-25]. Тобто, сутність концепції інтегрованого морального виховання за Дж. Рестом зводиться до об’єднання розвитку моральних почуттів, моральних суджень, моральної мотивації і моральних дій у формуванні особистості під час виховних впливів на неї. Це концептуальне положення визріло у спільних дослідженнях з Дарсі Нарваес (Darsia Narvaez). Загалом Дж. Рест здійснив неабиякий вплив на наукову кар’єру і подальші наукові пошуки Д. Нарваес. Його ідеї щодо розробки інтегративної теорії морального розвитку особистості (так званий мінессотський підхід), модель міждисциплінарного підходу в моральному вихованні, що були взяті за основу у створенні Д. Нарваес теорії інтегрованого морального виховання. Таким чином, дослідження Дж. Реста отримали подальше застосування в освітній моделі, заснованій на виявленні моральних можливостей особистості. У спільних наукових розробках Д. Нарваес і Дж. Реста було подано поглиблену характеристику зазначених компонентів: '''моральна чутливість''' – означає розуміння того, що існує ситуація, яка потребує моральних дій, що можуть мати наслідки для інших; моральне судження – це судження, що визначає як діяти в конкретній ситуації; прийняття морального рішення передбачає розгляд альтернатив та вивірення всіх за і проти щодо можливих наслідків для себе та інших; моральна дія – базується на вольових зусиллях та уміннях, які необхідні для реалізації рішення. На думку вчених, така модель повинна використовуватися як основа для визначення завдань морального виховання особистості [7, с. 385-400]. Послідовниками і продовжувачами положень, запропонованих Дж. Рестом, стали Дарсі Нарваес (Darcia Narvaez) і Даніель Лапслі (Daniel Lapsley). Їхні роботи є глобальними, оригінальними і такими, що мають зайняти відповідну нішу у науковій царині. '''Дарсі Нарваес (Darcia Narvaez)''' Доктор Дарсі Нарваес (Darcia Narvaez), професор психології в Університеті Нотр-Дам в США (the University of Notre Dame, USA). Вона очолює лабораторію моральної психології цього закладу (Moral Psychology Lab), входить до складу Американської асоціації психологів (American Psychological Association), є шеф-редактором «Журналу морального виховання» (Journal of Moral Education), а також здійснює консультування у рубриці «Моральні замальовки» (Moral Landscapes) на сторінках блогу «Психологія сьогодні» (Psychology Today). Її дослідження присвячені вивченню питань морального пізнання особистості, починаючи з раннього віку. В колі наукового пошуку Дарсі Нарваес є з’ясування сутності морального розвитку та морального виховання протягом життя особистості, формування в неї моральних рис характеру як в умовах сім’ї, так і суспільних установ. Останнім часом Дарсі Нарваес проводить дослідження, що включають спостереження за батьками трирічних малюків, порівняння різних практик виховання та їх результатів, а також аналіз методів виховання дітей матерями США і Китаю. Проблеми, що її цікавлять, охоплюють такі питання: Як моральний розвиток і моральний вплив на особистість забезпечують її життєве становлення? Що означає моральна особистість? Які показники морального функціонування особистості? Як педагоги і батьки повинні забезпечувати моральний характер виховання дитини? Слід зауважити, що загалом американська система морального виховання відзначається хвилеподібністю у зміщенні акцентів: пріоритетність належить сім’ї, яка несе відповідальність за дитину, але на суспільні заклади також покладаються значні функції і зокрема, ставляться високі вимоги до особистості педагога як взірця для наслідування. Останні двадцять років ведуться пошуки як комплексно, спільними зусиллями різних соціальних інституцій досягти поліпшення у виховному процесі дітей і молоді. Дарсі Нарваес досить тривалий період досліджує як здійснюється моральне функціонування і моральне пізнання на різних вікових етапах. До слова, поняття «моральне функціонування» (moral functioning) і «моральне пізнання» (moral cognition) – дефініції англомовної літератури, які є часто вживаними і, з нашої точки зору, потребують глибокого наукового осмислення та уточнення для подальшого запровадження в науковий обіг національної психологічної науки. Акумулюючи напрацювання попередніх дослідників, наукові розробки Дарсі Нарваес реалізують ідею, що моральне виховання забезпечує моральний розвиток дитини і повинно бути інтегрованим. Вона розробила кілька інтегрованих теорій: теорія адаптивної етичної експертизи, теорія інтегрованого морального виховання (викликає найбільший інтерес з огляду на досліджувану тему і буде детально розглянута далі), триєдину етичну теорію (ТЕТ). Дарсі Нарваес написала десятки наукових статей і книг, присвячених вивченню питань психології моралі, чотири з яких, були переможцями у конкурсах: Postconventional Moral Thinking (2014, у співавторстві з членами лабораторії); Personality, Self and Identity (2009, у співавторстві з Даніель Лапслі); Handbook of Moral and Character Education (2008, у співавторстві); Moral Development, Self and Identity (2004, у співавторстві з Даніель Лапслі). Серед розробок Дарсі Нарваес особливу увагу привертає теорія інтегрованого морального виховання (IEE – «Integrative Ethical Education») [5, с. 703-733]. Працюючи разом з Д. Лапслі, Д. Нарваес схарактеризувала інтегративну модель морального виховання як таку, що має п’ять емпіричних кроків, спрямованих на моральний (етичний) розвиток особистості. Ця модель була застосована в школах, але, як зазначає Нарваес, вона придатна для використання в інших суспільних інституціях і з різними віковими категоріями. Перший крок – забезпечення дорослими турботливих взаємин з дитиною, оскільки людський мозок найбільше реагує на емоційні сигналізації та емоційні мотивації. Другий крок – створення дорослими позитивного клімату, підтримка передового досвіду моральної поведінки. Третій крок – заохочення дорослими навичок моральних дій (етичних навичок), стимулювання розвитку навичок етичної чутливості, етичних суджень, прояву уваги та ін. Четвертий крок – дорослі заохочують дитяче самоврядування, розвиток саморегуляції і різних типів самоконтролю, формуючи в них навички експертизи власної діяльності. П’ятий крок – співпраця всіх дорослих, які координують підтримку і взаємодію різних суспільних інституцій, що мають вплив на особистість [6, с. 260-261]. Специфіка морального виховання, на думку Дарсі Нарваес, полягає в тому, що воно здійснюється не лише в рамках навчального плану, а є постійним і «прихованим» навчальним планом («hidden curriculum»). Усе життя особистості, її спілкування, діяльність мають «морально навантажені значення». Тому високі вимоги ставляться до постаті педагога, який не лише ознайомлює дітей з моральними правилами, моральними нормами, а й сам повинен їм слідувати. Прогалини у моральному розвитку дитини через брак достатнього виховання можуть призвести до «морального блокування», що проявлятиметься ситуаціями зневажання, зникнення довіри, коли діти демонструватимуть «моральну закритість». Недоліки відсутності морального досвіду проявлятимуться і пізніше, бо особливістю віку є накопичення «емоційної пам’яті». Дорослим вона радить: по-перше, завжди повідомляти про моральні потреби дітей; по-друге, завжди бути чуттєвими до моральних проблем дитини; по-третє, здійснювати моральну підтримку дитини (це актуалізується, коли батьки не в змозі самостійно справитися і необхідна інституційна підтримка). У дослідженнях Дарсі Нарваес зазначається, що моральне виховання – це навмисний, цілісний, комплексний процес, що повинен забезпечуватися емпірично обґрунтованим підходом до розвитку у дітей моральних якостей [2, с. 329-341]. Узагальнюючи її наукові напрацювання, підкреслюємо, що важливим компонентом морального виховання вона виділяє емоційний зв’язок і розвиток емоційної сфери загалом. '''Даніель Лапслі (Daniel Lapsley)''' Сучасну американську психологічну науку представляє і доктор Даніель Лапслі (Daniel Lapsley), професор, завідувач кафедри психології в Університеті Нотр-Дам в США (the University of Notre Dame, USA). Він є членом виконавчої ради Міжнародної асоціації з морального виховання (Association for Moral Education, АМЕ), входить до редколегій журналів «Розвиток дитини» (Child Development) і «Психологія освіти» (Journal of Educational Psychology). Дослідження доктора Даніеля Лапслі фокусуються на різних темах соціального, когнітивного і морального розвитку особистості, в тому числі на формуванні основ моральної поведінки. Він вивчає моральні аспекти становлення особистості та інші теми в психології моралі і написав багато наукових праць (статей і глав книг), що розкривають питання моральної ідентичності та характеризують протікання процесу морального виховання. Працюючи разом із Дарсі Нарваес над розробкою нового проекту морального виховання (MCE – Moral Character Education), Даніель Лапслі доходить висновку, що результати його безпосередньо будуть залежати від «людського чинника» оточення, в якому знаходиться дитина – моральності батьків, моральності педагогів (в тому числі студентів як майбутніх фахівців) і контактів дитини з однолітками. Він окреслює своєрідну «рамку» виховного впливу на дитину. Запропонований проект відрізнявся від інших, бо визначав за головне формування моральних рис, які «складають моральну особистість». Це те, що в нашій психології має назву особистісно орієнтований підхід. На думку, Даніель Лапслі моральна особистість має володіти всіма моральними чеснотами і вміти вести себе морально відповідно до тих конкретних ситуацій, в яких вона опиняється. Особливе місце у моральному вихованні має займати формування «морального характеру» з опорою на основні моральні цінності. При цьому особливо вагомим є врахування «морального контексту» життєвої ситуації, в якій опиняється особистість. Так Даніель Лапслі підкреслює на необхідності виокремлення моральних критеріїв, що дозволять динамічно розкрити моральні риси поведінки у конкретному моральному контексті. Тобто можна стверджувати, що в основу морального виховання він покладає психологічний механізм моральної ідентифікації, а головну мету вбачає у розвитку фундаментальних «моральних цінностей особистості» [3, с. 267-283]. Представлений аналіз сучасних зарубіжних напрацювань з морального виховання особистості дає підстави окреслити такі висновки для застосування у системі національної освіти у теоретичному аспекті: - на увагу науковців заслуговують сучасні концепції морального виховання, запропоновані американськими вченими: теорія виховання морального характеру і інтегративна теорія; - найбільше імпонують погляди Дж. Реста, Д. Нарваес і Д. Лапслі про те, що моральне виховання повинно здійснюватися на основі врахування його природи і специфіки та бути інтегрованим; - варто здійснити наукове осмислення «морального квадрату» виховного впливу на дитину: батьки, педагоги, однолітки, найближче оточення. Акцентуємося на використанні терміну «квадрат», оскільки в східній мудрості він символізує землю (життя); в психогеометрії квадрат означає правильний, бо має рівні сторони, а це значеннєво із дефініцією «моральний»; - потребують наукового обґрунтування ряд термінів, що є в англомовному обігу, зокрема, «моральне пізнання», «моральне функціонування», які будуть доцільними для застосування в українській психологічній науці, тому що моральне виховання в кінцевій меті і має дійти саме «дії» на особистість: бути в дії, мати «моральний характер» як результат виховання – значить бути моральним. Перспективи подальшої наукової роботи вбачаємо в пошуку ефективних психологічних механізмів морального виховання, починаючи з дітей дошкільного віку. <center>'''Список використаної літератури'''</center> * Berkowitz M. W. (1998). Fostering Goodness: Teaching Parents to Facilitate Children’s Moral Development / M. W. Berkowitz, J. H. Grych // Journal of Moral Education. – 1998. – Vol. 27. – № 3. – P. 371-391. * Handbook of Moral and Character Education / eds. L. Nucci, T. Krettenauer, D. Narvaez. – New York : Routledge, 2014. – 554 р. * Lapsley D. K. Character education / D. K. Lapsley, D. F. Narvaez // Handbook of child psychology / W. Damon, R. Lerner (series eds.) ; A. Renninger, I. Siegel (vol. eds.). – Vol. 4. Child psychology inpractice (6th ed.). – New York : Wiley, 2006. – P. 248-296. * Lickona T. Critical issues in the study of moral development and behavior / T. Lickona // Moral development: Theory, research, and social issues / ed. T. Lickona. – New York : Holt, Rinehart and Winston, 1976. – P. 3-27. * Narvaez D. Integrative ethical education / D. Narvaez // Handbook of moral development // eds. M. Killen, J. Smetana. –New York : Mahwah – L. Erlbaum, 2005. – P. 703-733. * Narvaez D. Moral Identity, Moral Functioning, and the Development of Moral Character / D. F. Narvaez, D. K. Lapsley // The Psychology of Learning and Motivation / eds. Daniel M. Bartels, Christopher W. Bauman, Linda J. Skitka, Douglas L. Medin. – vol. 50. – Burlington : Academic Press, 2009. – P. 237-274. * Narvaez D. The Four Components of Acting Morally / D. Narvaez, J. Rest // Moral Behavior and Moral Development: An Introduction / eds. W. Kurtines, J. Gewirtz. – New York : McGraw-Hill, 1995. – P. 385-400. * Rest J. R. An interdisciplinary approach to moral education / J. R. Rest // Moral education: Theory and application / eds. M. W. Berkowitz, F. Oser. – New York : Hillsdale – L. Erlbaum, 1995. – P. 9-27. [[Категорія:Наукові праці]] [[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]] [[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Міжнародна науково-практична конференція "Розвиток особистості у сучасному суспільстві..."]] [[Категорія:Статті з педагогіки]] [[Категорія:Статті з психології]] [[Категорія:Для аспірантів]] [[Категорія:Для магістрантів]] [[Категорія:Для науковців]] [[Категорія:Для студентів]]

Повернення до сторінки «Лохвицька Л.В. Концепції морального виховання особистості в сучасній американській психологічній науці».