Перегляд

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку Ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Користувачі.
• Ви повинні підтвердити вашу адресу електронної пошти перед редагуванням сторінок. Будь-ласка зазначте і підтвердіть вашу електронну адресу на сторінці налаштувань.

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

Формування мовленнєво-риторичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи [[Бондаренко Г.Л.]] – доцент [[Кафедра початкової освіти та методик гуманітарних дисциплін КУ імені Бориса Грінченка| кафедри початкової освіти та методик гуманітарних дисциплін]] [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], кандидат педагогічних наук, доцент, м. Київ. '''УДК 378 [373.3 : 808. 5]''' '''Стаття присвячена актуальній проблемі фахової підготовки сучасного вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності. Обґрунтовано необхідність введення в науковий обіг понять «мовленнєво-риторична діяльність учителя початкової школи», «мовленнєво-риторична компетентність учителя початкової школи». Схарактеризовано основні компоненти формування мовленнєво-риторичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в умовах вищого навчального закладу.''' ''Ключові слова'': '''мовленнєво-риторична діяльність учителя початкової школи, мовленнєво-риторична компетентність учителя початкової школи.''' '''Статья посвячена актуальной проблеме профессиональной підготовки современного учителя начальной школы к речевой риторической деятельности. Обоснована необходимость введения в научный оборот понятий «речевая риторическая деятельность учителя начальной школы», «речевая риторическая компетентность учителя начальной школы». Охарактеризованы основне компоненты формирования речевой риторической компетентности учителя в условиях высшего учебного заведения.''' ''Ключевые слова'': '''речевая риторическая деятельность учителя начальной школы, речевая риторическая компетентность учителя начальной школы.''' '''The article is devoted to the actual problem of modern training primary school teachers to voice rhetorical activity. The necessity of introduction to the scientific revolution of concepts «rhetorical speech activity elementary school teacher»,«speech and rhetorical competence, primary school teacher». Describes the main components of the formation speech and rhetorical competence of the teacher in a higher education institution.''' ''Key words'': '''speech and rhetorical activity, speech and rhetorical competence, primary school teacher.''' == Постановка проблеми == Як показав аналіз зарубіжного досвіду в коледжах і університетах США, провідних країн Європейського Союзу навчальні предмети в галузі комунікації для педагогів є центральними. З огляду на це, формування конкурентоспроможного сучасного вітчизняного вчителя початкової школи можливе лише за умови сформованості його мовленнєво-риторичної компетентності, готовності до мовленнєво-риторичної діяльності, яка виявляється під час безпосередньої взаємодії зі школярами, педагогічним колективом, різними соціальними інститутами тощо. == Аналіз досліджень == Введення в науковий обіг поняття «мовленнєво-риторична компетентність» – це не дань моді компетентнісно орієнтованій моделі підготовки майбутніх фахівців. На сьогодні обґрунтовано науковцями-риторами поняття «мовленнєва компетентність» (М.С. Вашуленко, Л.І. Мацько, М.І. Пентилюк та ін.), «риторична компетенція» (Л.М. Горобєц, Л.П. Качалова, О.С. Симакова), «риторична компетентність» (О.В. Бабкіна, Н.Б. Голуб та ін.), мовно-риторична компетентність майбутнього вчителя української мови (Л.І. Мамчур). Змістовий аналіз поняття «мовленнєво-риторична компетентність» – закономірний наслідок теоретичного осмислення цілей і завдань формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності. == Постановка мети дослідження == З огляду на зазначене, метою статті є теоретичне обґрунтування понять «мовленнєво-риторична діяльність учителя початкової школи», «мовленнєво-риторична компетентність учителя початкової школи»; характеристика основних компонентів формування мовленнєво-риторичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в умовах ВНЗ. == Виклад основного матеріалу == Одним із головних завдань модернізації освіти в Україні є підготовка якісно нового педагога, який організовує і керує навчальною діяльністю учнів як фасилітатор. На нашу думку, це передбачає зміну свідомості майбутнього вчителя початкової школи, розуміння ним іншого смислу педагогічної діяльності, яка передбачає підтримку молодших школярів у їх прагненні до пізнання, ініціативи, творчості, а не лише трансляцію нових знань. Така підтримувальна позиція передбачає інше спілкування, іншу взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу, що дозволяє стверджувати про необхідність підготовки майбутнього вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності. Як зазначає академік М. С. Вашуленко «…підготовка майбутнього вчителя початкових класів має спрямовуватися на забезпечення такої його мовно-теоретичної і мовленнєво-практичної підготовки, яка була б адекватною його професійній місії в сучасній українській школі» [3, с.19]. Аналіз праць із гомілетики дозволив виявити шість властивостей слова, що мають стати, на наше переконання, гармонізувальними чинниками мовленнєво-риторичної діяльності сучасного вчителя початкової школи, а саме:духовність (спрямованість до ідеального, досконалого, піднесеного); істинність (достовірність, безсумнівність, твердість, не допускання не лише лицемір’я, хитрощів і обману, але навіть і тіні невизначеності, хитання і непостійності);святість (піднесеність до небесного і святого, звернення розуму і серця оратора до вищого порядку);рятівничість (духовна користь, повчальність);велелюбність (пройнятість духом любові до людини); благодатність (проникливість у глибину душі і серця людини для зцілення, радощів, утіхи) [5, 83 – 89]. Бачення педагогіки живого слова як гармонізувальної мовленнєво-риторичної діяльності чітко прослідковується і у працях вітчизняного педагога-гуманістаВ. О. Сухомлинського. Вчений пише: «Мистецтво виховання вклю¬чає насамперед мистецтво говорити, звертатися до людського серця. Я твердо переконаний, що багато шкільних конфліктів, які нерідко закінчуються великою бідою, починаються з невміння вчителя говорити з учнями» [4, с. 321]. Риторичну діяльність учителя характеризують як «діяльність, що пов’язана з розумінням, аналізом і породженням професійних текстів різних жанрів у залежності від ситуацій педагогічного спілкування» [1, с.142]. У зв’язку з цим під поняттям ''«мовленнєво-риторична діяльність учителя початкової школи»'' ми розуміємо активність, цілеспрямованість, умотивованість процесу створення, виголошення та реконструкції тексту (мовленнєвого і риторичного жанрів), який реалізується засобами мови усно в конкретній аудиторії (учнівській, педагогічній, батьківській тощо) або письмово, з метою здійснення якісного, ефективного, гармонізувального педагогічного впливу на адресата (адресатів) у ході спілкування, задоволення пізнавальних потреб, а також рефлексії власної мовленнєво-риторичної діяльності. Обґрунтовуючи термін ''«мовленнєво-риторична діяльність учителя початкової школи»'', підкреслимо, що ми закладаємо у його зміст «особливу категорію словесної побудови, яка пов’язана з цілеспрямованим відбором і застосуванням мовленнєвих засобів та базується на критерії інтенціональності» [2, с.222] (''від лат. іntentio – намір, прагнення''). Таким чином, майбутній учитель початкової школи не просто висловлює думку, а свідомо планує, розробляє текст, який має свою структуру, викликає заздалегідь визначену рефлексивну реакцію у слухачів (учнів/батьків/колег), мінімізує їхню пасивність, регулює інтенсивність емоційного впливу, проявляє свою індивідуальність, «образ педагога-оратора». Межу між мовленнєвоюі мовленнєво-риторичною діяльністю майбутнього вчителя початкової школи, на нашу думку, можна провести за такими критеріями:агресивність /добродійність;недовір’я / довір’я;неусвідомленість мовлення / усвідомленість мовлення;непідготовленість висловлення / підготовленість висловлення; неаргументованість / аргументованість;маніпулювання / переконання;фрагментарно виражена енергійно-смислова сутність слова / максимально виражена енергійно-смислова сутність слова; негативний емоційний вплив / позитивний емоційний вплив;емоційно-експресивна оцінка змісту висловленого / раціональна оцінка змісту висловленого тощо. Наші спостереження за мовленнєвою діяльністю студентів під час педагогічної практики показали, що більшість майбутніх учителів початкової школи не готові до мовленнєво-риторичної діяльності. Тому виникає необхідність розгляду процесу зміни традиційного мовлення майбутнього педагога на мовленнєво-риторичну діяльність, що передбачає особистісне ставлення до неї, системні знання, вміння, навички з педагогічної риторики як важливого інструменту впливу на адресата (учнів, батьків, колег та ін.). Готовність майбутнього вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності вимагає необхідних знань, умінь, навичок з педагогічної риторики, різноманітних форм, методів і прийомів її вираження, які допоможуть реалізувати перехід від авторитарної мовленнєвої діяльності педагога до орієнтованої на супровід і підтримку молодших школярів. Іншими словами, майбутній педагог має оволодіти ''мовленнєво-риторичною компетентністю'' (МРК) – здатністю та реальною готовністю свідомо створювати, виголошувати, аналізувати ексклюзивно педагогічно спрямовані тексти мовленнєвого і риторичного жанрів з метою гармонійного розв’язання навчально-виховних завдань початкової школи, що включає особистісне ставлення до неї (МРК) та власної мовленнєво-риторичної діяльності. Особливості формування МРК майбутнього вчителя початкової школи визначаються загальнодидактичними принципами, а також специфічними: активності особистості в оволодінні МРК, зв’язку теорії педагогічної риторики та практики сучасної початкової школи, жанрового підходу до навчання МРД, комплексного розвитку усіх видів МРД, діалогічності педагогічної взаємодії, змагальності та емоційного комфорту. Серед дидактичних умов ми надаємо перевагу таким: діагностика готовності майбутнього педагога до МРД, структурування педагогічної діяльності вчителя початкової школи відповідно до компонентів МРД, відбір ефективних засобів формування готовності до МРД, моделювання навчальних предметів і виховних заходів школи І ступеня з точки зору ефективної мовленнєво-риторичної діяльності, аналіз процесу і результату формування готовності до МРД. Комплексна програма формування готовності до МРД реалізується в розробленому нами навчальному курсі «Основи риторики вчителя початкової школи з практикумом» для студентів ОКР «бакалавр» напряму підготовки «Початкова освіта». Поміж форм організації навчання мовленнєво-риторичної діяльності виділяємо традиційні (лекція, семінарське/практичне заняття) та інноваційну – тренінг. Під тренінгом розуміємо таку форму організації навчання, яка ґрунтується на інтерактивних методах групової роботи, спрямовану на особистий і професійний розвиток майбутнього педагога, шляхом набуття аналізу і переоцінки ним власної мовленнєво-риторичної діяльності у процесі групової взаємодії. Крім класичних методів, ефективними методами і прийомами формування у майбутнього вчителя початкової школи готовності до мовленнєво-риторичної діяльності виявилися такі специфічні: рольові та ділові ігри, словесна дія, мікро-виступи на задану професійно орієнтовану тему, дискусія, риторичний аналіз усних і письмових педагогічних текстів, риторичні ігри-імпровізації, риторико-педагогічні задачі, риторичні вправи, риторичний відеопрактикум, декламаційний практикум, складання власного мовленнєво-риторичного портрету тощо. Застосування дистанційних технологій навчання в процесі формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до МРД ми розглядаємо у тісному зв’язку аудиторного і віртуального навчального середовища. Його умовно можна передати так:розпочинаємо в аудиторії → продовжуємо дистанційно;виголошуємо в аудиторії → аналізуємо в мережі; укладаємо в мережі → обговорюємо в аудиторії. Особливої ролі надаємо таким елементам дистанційного навчання: форум (дистанційна дискусія з актуальних проблем початкової освіти), груповий риторичний проект (укласти методичні рекомендації, зразки педагогічних промов, розписати партитуру виступу та ін.), тестовий контроль тощо. Передусім, закцентуємо увагу на тому, що зміна традиційної мовленнєвої поведінки майбутнього вчителя початкової школи на мовленнєво-риторичну діяльність процес складний і болючий. Саме рефлексія майбутнього вчителя дозволяє виявити усталені стереотипи, установки й упередження. Як показало наше дослідження, для діагностики рівня готовності до мовленнєво-риторичної діяльності майбутньому вчителеві початкової школи варто застосовувати серед традиційних методів дослідження – метод відеозапису. ''Відеозапис'' визначаємо як метод, що передбачає створення навчальних відеоматеріалів і їх застосування з метою аналізу, оцінювання мовленнєво-риторичної діяльності майбутнього педагога та удосконалення його учительсько-ораторської майстерності. Перегляд проведеного уроку, виховного заходу, виступу на батьківських зборах у відеозаписі дає справді безцінний зворотний зв’язок. Саме перегляд і аналіз відеозаписів призводять до стрибкоподібного росту ораторської майстерності, готовності вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності. == Висновок == Підготовка вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності є необхідною умовою формування конкурентоспроможного сучасного вітчизняного педагога, здатного якісно, ефективно, гармонізовано здійснювати вплив на адресата (адресатів) у ході спілкування.Обґрунтовані в нашому дослідженні поняття «мовленнєво-риторична діяльність учителя початкової школи» та «мовленнєво-риторична компетентність» потребують подальшого наукового аналізу.Формування мовленнєво-риторичної компетентності майбутнього вчителя початкової школиздійснюватиметься ефективно, якщо матиме чітку систему, яка включатиме визначені нами загальнодидактичні та специфічні принципи навчання, дидактичні умови, комплексну програму, традиційні та інноваційні форми організації навчання, ефективні методи навчання та діагностування, застосування дистанційних технологій навчання. З огляду на зазначене перспективним напрямом подальших досліджень вважаємо розроблення компонентів формування мовленнєво-риторичної компетентності. == Список використаних джерел == #Горобец Л. Н. Педагогическая риторика в системе профессиональной подготовки учителя-нефилолога / Л. Н. Горобец // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. – 2007. – Выпуск № 42. – Том 9. – С. 132 – 144. #Горобец Л. Н. Риторические жанры педагогического дискурса / Л. Н. Горобец // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцина. – 2008. – №62. – С. 219-225. #Комплексний підхід до фахової підготовки сучасного вчителя початкових класів : монографія / За наук. ред. М. С. Вашуленка. – Глухів : РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2012. – 312 с. #Сухомлинський В. О. Слово вчителя в моральному вихованні // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5 т. – К. : Радянська школа 1977. – Т.5. Статті. – С.321 – 330. #Феодосий., еп. Гомилетика. Теория церковной проповеди / еп. Феодосий. – М. : МДА, 1999. – 324 с. [[Категорія:Наукові праці]] [[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]] [[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Кафедра початкової освіти та методик гуманітарних дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Наукові праці Бондаренко Г.Л.]] [[Категорія:Конференція «Реалізація компетентнісного підходу до формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкової школи»]] [[Категорія:Статті з педагогіки]] [[Категорія:Для аспірантів]] [[Категорія:Для магістрантів]] [[Категорія:Для науковців]] [[Категорія:Для студентів]]

Повернення до сторінки «Бондаренко Г.Л. Формування мовленнєво-риторичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи».