Перегляд вихідного коду сторінки Магас М. Б. Формування творчих вмінь у майбутнього вчителя початкової школи засобом веб-квест технологій

[[Магас Марія Борисівна]] – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], напрям підготовки «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]]


== Актуальність проблеми ==

ХХІ століття характеризується стрімким розвитком технічного прогресу, створенням нових технологій, завдань для суспільства та форм їх виконання. Ці інновації знаходять своє відображення в освіті, головне завдання якої полягає у підготовці кадрів, які могли б задовольнити вимоги суспільства та були б компетентними фахівцями у своїй галузі. Крім того, зі стрімким інформаційним розвитком соціуму потрібні не виконавці, а особистості,  які здатні працювати творчо в умовах сучасного технічного прогресу. Творчі здібності притаманні кожній людині, проте вони не завжди перетворюються у творчі вміння. На сьогоднішній день  актуальним є питання як сформувати творчі уміння в умовах інтенсивної інформатизації освіти, адже саме рівень сформованості творчих умінь у майбутнього вчителя початкової школи є запорукою  подальшого розвитку суспільства.

== Виклад основного матеріалу ==

Творчий розвиток особистості в психолого-педагогічній науці досліджено у працях таких вітчизняних учених: Б. Ананьєва, С. Бондаренка, В. Загвязинського, А. Зака, Н. Кичука, К. Серьожникової, С. Сисоєвої. Питання творчості вчителя як ознаку його діяльності досліджували: В. Андрієвська, М. Ломонова, Л. Лузіна,О. Приходько. Шляхи підвищення рівня творчої діяльності, що передбачає активне застосування творчих умінь, стали тематикою дослідження С. Левчука, І. Каневської, О. Карпова, А. Маркова. Дослідженням творчих умінь студентів займалися В. Андреєва, Л. Байкова, Л. Кемерова, Л. Кормиліцина, С. Мартиненко, С. Сисоєва.
Проблему структури та застосування інформаційного освітнього середовища й ресурсів Інтернет досліджували такі вчені: А. Абросімова, М. Башмакова, В. Бикова, І. Захарова, Є. Полат, І. Робет, В. Солдикіна. Питання підготовки майбутнього вчителя до застосування ІКТ у навчально-виховному процесі вивчали: В. Арестенко, Л. Брескінова, Р. Гуріна, О. Сухіровський, О. Трофимова, Г. Шугайло.
Однією з інформаційно-комунікативних технологій, що спрямована на формування творчих умінь, є технологія  web-quest (веб-квест). Застосування веб-квесту в процесі навчання майбутніх учителів початкової школи синтезує в собі переваги проектного методу та нові можливості використання Інтернет-ресурсів, що сприяють модернізації процесу навчання у вищому навчальному закладі. Означена форма організації навчання має великий дидактичний потенціал, відповідає розвитку суспільства, допомагає організувати навчання за межами навчального закладу, що на сьогоднішній день є досить актуальним питанням. Всі ці особливості роблять веб-квест об’єктом сучасних досліджень науковців О. Волкової, Г. Воробйова, О. Львової. Проте формування творчих умінь у майбутнього вчителя початкової школи засобом веб-квест технології не було предметом спеціальних досліджень вітчизняних учених. З огляду на зазначене, метою статті є вивчити стан досліджуваної проблеми в науковій літературі та практиці; дослідити дієвість веб-квест технології в розвитку творчих  умінь  майбутнього вчителя початкової школи. 
На основі аналізу наукової літератури нами визначено сутність і зміст основних базових понять дослідження. З’ясовано, що творчість – це вид людської діяльності кінцевою метою якої є створення нового, раніше для даного конкретного суб’єкта невідомого, що характеризується оригінальністю, особистою та соціальною значущістю.
Встановлено, що провідним напрямом підготовки  вчителя  початкової школи до творчої діяльності є формування у  нього творчих умінь. Під поняттям «творчі вміння» ми розуміємо креативні дії, які гармонізують середовище, виявляються в творчій діяльності й відображають спроможність, прагнення та готовність особистості до нестандартного вирішення стандартних завдань, результатом яких є новий або покращений продукт.
Дефініцію «формування творчих умінь у майбутнього вчителя початкової школи» визначаємо як  цілеспрямований процес діяльності викладача, кінцева мета якого полягає у  спроможності та готовності студента до нестандартного вирішення стандартних завдань.
Термін «інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ)» тлумачимо як сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання. Під поняттям «веб-квест технологія»  розуміємо інформаційно-комунікативну технологію, яка спрямована на розв’язання навчально-творчих завдань за допомогою пошукової діяльності студента в мережі Інтернет, кінцевим результатом якої є створення проекту, що характеризується оригінальністю. 
Доведено, що формування творчих умінь у майбутнього вчителя початкової школи  є одним із пріоритетних компонентів навчального процесу, який має важливе значення у практичній діяльності педагогів. Водночас, недостатньо розкрито можливості застосуванням  веб-квест технології як засобу формування  інтелектуально-логічних,  інтелектуально-евристичних та  комунікативно-творчих умінь.
Серед нових інформаційно-комунікаційних технологій, що застосовуються у навчально-виховному процесі у вищих навчальних закладах, варто звернути особливу увагу на веб-квест технологію як один із засобів формування творчих умінь майбутнього вчителя початкової школи. 
Веб-квест дозволяє організувати індивідуальну, парну або групову діяльність студентів, що забезпечує володіння знаннями з певної дисципліни, а також уміннями, навичками і досвідом використання різноманітних Інтернет-технологій, а саме: ефективний пошук інформації в мережі; опрацювання великої кількості інформації різних видів (аналіз, оцінка); колективне створення інформаційного продукту; створення веб-сторінок, веб-сайтів; електронної взаємодії [3].
Вчені розрізняють два види веб-квестів: короткочасні (1-2 заняття), мета яких поглибити та інтегрувати знання та довготривалі (семестр, рік), що передбачають поглиблення знань із певного предмета. Зазвичай із ними працюють у міні групах, але є й такі, що призначені для індивідуальної роботи студентів. Для освітніх веб-квестів характерним є те, що вся інформація або її частина розміщена на різних сайтах. Результат роботи може бути представлений у вигляді веб-сторінок або веб-сайтів, комп’ютерної презентації, фільму, усного виступу тощо.
На відміну від традиційних засобів формування творчих умінь у майбутніх учителів вищих педагогічних навчальних закладів веб-квест, на нашу думку, сприяє активному формуванню інтелектуально-логічних, інтелектуально-евристичних та комунікативно-творчих умінь.
Кожний веб-квест за допомогою інформаційних ресурсів Інтернет  та їх інтеграції у навчальний процес, допомагає ефективно вирішувати цілу низку практичних завдань та сприяє формуванню творчих умінь:
-	учасник веб-квесту навчається виходити за межі змісту та форм подання навчального матеріалу викладачем;
-	створює можливість розвитку навичок спілкування в Інтернеті, тим самим формує  комунікативно-творчі вміння;
-	веб-квест реалізує навчання на рівні дивергентного мислення, аналізу, синтезу та оцінки, що активно впливає на формування інтелектуально-логічних умінь;
-	учасники веб-квесту вчаться використовувати інформаційний простір мережі Інтернет для розширення своєї сфери творчої діяльності, а саме для формування інтелектуально-евристичних умінь;
-	у студентів підвищується мотивація до вивчення дисципліни та  застосування комп’ютерних технологій [1].
Сам веб-квест складається з таких елементів: вступу, де подається сценарій квесту або головні ролі учасників, попередній план роботи, огляд усього квесту; центрального завдання, яке повинно бути зрозумілим і цікавим, містити мотивацію для спільної пізнавально-пошукової діяльності; списку інформаційних ресурсів, який має містити адреси Інтернет-ресурсів та веб-сайтів із теми; опису процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику; переліку критеріїв та параметрів  оцінки квесту; висновку, де підсумовується отриманий творчий досвід під час проходження квесту [2,  3].
Робота над квестом включала такі етапи:
1-й етап – підготовча робота, ознайомлення з темою, формування проблеми, створення груп, розподіл ролей у групах;
2-й етап – виконання творчого завдання: збір інформації, її аналіз, пошук відповідей на поставлені запитання; 
3-й етап – оформлення результатів: відбір найбільш значущої інформації, представлення її у вигляді  творчого продукту (веб-сайту, html-сторінки, слайд-шоу, буклету);
4-й етап – обговорення результатів роботи над веб-квестом: презентація результатів роботи, обговорення, відстоювання своєї точки зору, переконання у процесі творчої дискусії [2,  4].
Під час експерименту розробку веб-квесту  майбутні  вчителі початкової школи здійснювали у два етапи: створення змістової складової та вибір програмного забезпечення і платформи розміщення створеного веб-квесту. Обрання програмного забезпечення для створення веб-квесту залежало від інформаційної компетентності студента, вмінь та навичок веб-програмування. За допомогою розробленого Б. Доджом редактора QuestGarden [5],  студенти крок за кроком можуть створити веб-квест. У нашому дослідженні ми запропонували студентам сервіс Wix HTML Editor для розробки власного веб-квесту.
Під час створення веб-квесту студенти виконували  завдання творчого характеру, що сприяли формуванню у них визначених нами творчих умінь.
У процесі експерименту ми застосовували методичну оцінку веб-квестів,  розроблену Б. Доджем і Т. Марчем [4], яка сприяла визначенню рівня реалізації поставлених завдань кожного компоненту веб-квесту: вступ – мотиваційна і пізнавальна цінність; завдання – чіткість формулювання, пізнавальна цінність, проблемність; порядок роботи та необхідні ресурси – точність опису послідовності дій, різноманітність та оригінальність ресурсів, розмаїття завдань; наявність методичної підтримки – допоміжних і додаткових матеріалів для виконання завдання; під час використання рольової гри – оптимальний вибір ресурсів для кожної ролі; оцінка – чіткість опису критеріїв та параметрів оцінки, можливість вимірювання результатів роботи; підсумок – взаємозв’язок із вступом, точний опис навичок, яких набуватимуть студенти у разі виконання пропонованого веб-квесту. 
Ми використовувати рекомендовані Б. Доджом [4] критерії оцінки кінцевого творчого продукту веб-квесту, які містили оцінку: дослідницької і творчої роботи; переконливості аргументації; оригінальності результату (продукту) роботи; навичок роботи у мікрогрупі; усного виступу; мультимедійної презентації тощо.
Ми переконалися, що створений веб-квест сприяв формуванню творчих умінь у майбутнього вчителя початкової школи завдяки  своїй специфічній новизні, яка за своїм змістом і формою викликала творчу активність, зацікавленість. Під час застосування веб-квесту у студентів виявлялися: високий рівень творчості, активна мотивація щодо створення нового, цікавого, оригінального за змістом і формою. 

== Висновки ==

На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
# Аналіз наукової літератури підтвердив актуальність проблеми формування творчих умінь у майбутніх педагогів, виявив недостатню розробленість її у практиці вищої школи, визначив потребу  формування творчих умінь. Узагальнення наукових ідей дало змогу дійти висновку про необхідність формування творчих умінь у майбутнього вчителя початкової школи. 
# У дослідженні розкрито сутність і зміст базових понять: «творчість», «творчі уміння», «формування творчих умінь у майбутнього вчителя початкової школи», «ІКТ технології», «веб-квест технологія».
# З’ясовано, що застосування веб-квесту у навчальному процесі значно підвищує ефективність, мотивацію навчання, забезпечує нові шляхи засвоєння інформації, дозволяє майбутнім учителям початкової школи стати більш упевненими, здатними самостійно удосконалювати себе;  сприяє вирішенню цілої низки практичних завдань та формуванню творчих умінь у студентів ОКР «бакалавр» напряму підготовки «Початкова освіта».

== Список використаних джерел ==

# Кадемія М. Ю. Використання ресурсів Інтернету в самостійній роботі студентів / М. Ю. Кадемія // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2012. – № 34-35. – С. 141-146.
# Крутієнко С. А. Роль веб-квест технологій у розвитку творчої особистості вчителів і учнів [Електронний ресурс] / С. А. Крутієнко. – Режим доступу: http://krutienko.ucoz.ua/2013-2014/rol_veb-kvest_tekhnoloigj.pdf
# Цодікова Н. О. Використання веб-квестів при підготовці учителів фізики/ Н. О. Цодікова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2012. -  №15(250). – Ч. ІІ. – С. 132.
# Dodge B. WebQuest [Електронний ресурс] / Bernie Dodge. – 2002. – Режим доступу: http://webquest.org/index.php 
# Dodge B. QuestGarden Wins Award [Електронний ресурс] / Bernie Dodge. – Режим доступу:  http://webquest.org/news/2007/09/questgarden-wins-award.htm

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці Магас М.Б.]] 
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]