Перегляд

'''[[Гріньова Ольга Михайлівна]]''' - доцент кафедри психології [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] Київського університету імені Бориса Грінченка

'''[[Хрієнко Дарина Олександрівна]]''' - студентка 3 курсу спеціальності 6.010101 "Дошкільна освіта" [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] Київського університету імені Бориса Грінченка



== Постановка проблеми ==

На сучасному етапі розбудови Української держави реформування системи освіти визначає розвиток особистості дитини як одне з пріоритетних завдань системи освіти. Без його розв'язання неможливо здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні: формування базису “особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності”. В умовах подальшої гуманізації й індивідуалізації дошкільної освіти важливим аспектом даної проблеми є дослідження феномену морального розвитку дошкільника. Успішність особистісного зростання й гармонійність психічного розвитку дошкільника в наступному віковому періоді - молодшому шкільному віці - значною мірою обумовлюється ефективністю його взаємодії з іншими дітьми. А це, в свою чергу, значною мірою детермінується специфікою морального розвитку дошкільника, сформованістю у нього позитивних моральних рис характеру. 
Проте саме в старшому дошкільному віці відбувається формування як позитивних, так і негативних моральних особистісних якостей. На сучасному етапі розбудови Української держави в умовах економічної та соціально-політичної нестабільності, коли стара, радянська ідеологія вже зруйнована, а процес формування нових загальнонаціональних ціностей ще триває, відсутність єдиних моральнио-етичних нормативів зумовлює ускладнення морального розвитку нового покоління українців. 

== Аналіз досліджень ==

Аналіз наукових підходів до проблеми дослідження показав, що феномени етичного розвитку, формування моральних якостей особистості представлені в численних дослідженнях зарубіжних, радянських і українських філософів, педагогів і психологів. У контексті цих досліджень йшла розробка різних етичних вчень; визначалася роль загальнолюдських цінностей і моральних норм в житті суспільства; вироблялися вимоги до моральної особистості, як до еталону ¬— носія моральних цінностей суспільства; ставилося питання про моральні регулятори поведінки людини (М.А. Бердяєв, Л. Кольберг, Н.В. Мельникова, В.О. Сухомлинський, К. Роджерс, К.Д. Ушинський та ін.).
У психології розвитку виділений аспект морального розвитку в онтогенезі і визначені його зовнішні і внутрішні детермінанти (Т.Д. Марцинківська, В.С. Мухіна, Л.Ф. Обухова, Т.А. Рєпіна, Є.В. Суботський , О.А. Шаграєва та ін.).
Здійснений аналіз літературних джерел дає можливість констатувати, що в роботах зарубіжних і радянських психологів з проблеми морального розвитку основна увага приділяється вивченню когнітивного компоненту даного феномену. У роботах авторів значна увага приділяється розробці таких понять, як “моральні знання”, “моральні поняття”, “моральні судження”. Натомість переживання й емоційне ставлення особистості до засвоюваних нею моральних понять, а також відповідність поведінки індивідуума засвоєним моральним нормам висвітлюються лише в окремих роботах. Натомість в останні роки у роботах українських вчених значна увага приділяється не лише когнітивному, а й емоційному та поведінковому компонентам морального розвитку особистості. 
Як зазначає Л.С.Виготський, саме переживання є основою особистісного зростання індивідуума [2]. Тому у роботах сучасних українських дослідників все частіше представлено вивчення поняття “емоційно-моральний розвиток” [4]; [9], під яким автори розуміють сукупність переживань індивідуума щодо соціальних моральних норм, а також по відношенню до морального аспекту власної поведінки. 
Як зазначає І.Д.Бех, одиницею особистісного розвитку є вчинок [1]. Про формування у індивідуума будь-якого новоутворення можна говорити тільки за умови наявності проявів цього новоутворення в його діяльності. Тому під поняттям “соціально-моральний розвиток” сучасні українські автори розуміють особливості діяльності особистості в ситуаціях морального вибору, а також відповідність діяльності індивідуума в різних видах міжособистісної взаємодії засвоєинм моральним нормам [5]; [7].
Здійснений аналіз літературних джерел з проблеми морального розвитку особистості дає можливість зробити висновок про те, що зміст даного феномену складають наступні компоненти: 
* когнітивний компонент включає знання про моральні поняття, еталони, норми, правила, а також уявлення про моральні якості особистості;
* емоційнний компонент містить моральні почуття, соціально-моральні емоції, моральну оцінку і самооцінку; 
* поведінковий компонент включає моральні мотиви й установки, моральні звички і вчинки, тобто реальне виконання моральних норм і вимог. Їх взаємодія забезпечує єдність моральної свідомості та поведінки [4]. Становлення поведінкового компоненту морального розвитку особистості відбувається в нерозривній єдності з розвитком морально-вольових якостей (наполегливості, відповідальності, цілеспрямованості та ін.), які є джерелом тієї внутрішньої психічної активності, яка дає можливість індивідууму реалізувати й довести до логічного завершення моральні дії та вчинки [6].
Розвиток особистості на всіх вікових етапах, зокрема - в дитячому віці, визначається послідовним формуванням особистісних новоутворень. Так, Л.І. Божович доводить, що період з 7 до 8 років є сензитивним для становлення соціального індивіда: у нього виникає потреба в новій життєвій позиції та суспільно значущої діяльності, що забезпечує цю позицію [3].
І.Ф. Свадковський вважає показниками морального розвитку дошкільників такі якості індивіда, як слухняність, гарні манери, ввічливість, скромність, дисциплінованість, сміливість, чесність, правдивість, працелюбність, колективізм, патріотизм [8]. 
в дошкільному віці у дітей складаються перші моральні судження й оцінки; первісне розуміння суспільного змісту моральної норми; зростає дієвість моральних уявлень; виникають перші морально-оцінні судження й пов’язані з ними емоції; поведінка дитини починає опосередковуватися моральною нормою. Особливості морального розвитку в старшому дошкільному віці значною мірою обумовлюють успішність міжособистісної взаємодії дитини в наступному віковому періоді - молодшому шкільному віці і, як наслідок, - успішність становлення соціальної, комунікативної й особистісної готовності дитини до школи. А це, в свою чергу, обумовлює високу соціальну значущість експериментального дослідження особливостей морального розвитку старших дошкільників. 

== Виклад основного матеріалу ==

Експериментальне дослідження проводилось на базі ДНЗ № 5 м. Буча Київської обл. У констатувальному експерименті взяли участь 30 дітей старшого дошкільного віку. 
Для дослідження особливостей морального розвитку дітей було обрано наступні методики:
* когнітивний компонент морального розвитку: вивчення особливостей сформованості моральних понять  за методикою “Що таке добре і що таке погано” (укл. І.Б. Дерманов) і методика на визначення усвідомлення моральних якостей “Закінчи історію” Г.Л. Урунтаєвої, ЮЛ. Афонькіної;
* емоційний компонент морального розвитку: методика “Сюжетні картинки” Р.Р.Калініної для виявлення особливостей емоційного ставлення дошкільників до моральних норм;
* конативний компонент морального розвитку: методика “Зробимо разом” Р.Р.Калініної для виявлення особливостей формування моральної спрямованості особистості дитини.
Аналіз результатів проведеног оконстаувального експерименту дає можливість констатувати, що більшість дітей старшого дошкільного віку засвоїли правильний зміст моральних понять, чітко класифікують приклади поведінки інших людей на “добрі” і “погані” . Однак 40,00% дітей не змогли аргументувати свій вибір тлумачення запропонованих ситуацій як добрих чи поганих. Якісний аналіз результатів виконання даної методики показав, що найбільш чітко  старші дошкільники оцінюють моральні якості в діадах “доброта-злість” і “працьовитість-лінь”. Натомість значна частина дітей утруднюється при необхідності дати моральну оцінку прикладам поведінки в моральних діадах “щедрість-жадібність” і “чесність-брехливість”
Тому таких дітей було зараховано лише до середнього рівня виконання методики “Закінчи історію” Г.Л. Урунтаєвої, ЮЛ. Афонькіної. Таким чином, результати проведеного експериментального дослідження дають можливість констатувати, що рівень сформованості моральних уявлень у майже половини дітей відповідає лише рівню конвенційної моралі за Л.Кольбергом. Тобто, учасники морального експерименту засвоїли правильні моральні знання від дорослих, однак ці знання не інтеріоризовані й не стали моральними переконаннями. 
Показники емоційного компоненту морального розвитку у більшості дослідужваних не досягають високого рівня. В умовах спостереження за дітьми під час виконання психодіагностичної методики було виявлено, що більше половини досліджуваних правильно розкладають запропоновані сюжетні картинки на “добрі” і “погані”, їх емоційні реакції цілком адекватні. Проте яскравих емоційних реакцій, представлених у міміці й активній жестикуляції, у більшості досліджуваних виявлено не було. Яскраву реакцію обурення у дітей викликали тільки сюжетні картинки з прикладами поганих вчинків дорослих. Натомість до прикладів егоїстичної, аморальної поведінки дітей учасники експерименту ставляться більш толерантно. Аналіз висловлювань дітей під час виконання даної методики дає можливість констатувати, що, на думку більшості досліджуваних, наведені в запропонованих сюжетних картинках приклади аморальної поведінки дітей є поганими. Однак за певних умов учасники експерименту могли б вчинити “погані” вчинки, представлені на картинках і не засуджували себе б за це. Такими умовами наявність значної необхідності отримати щось для себе чи особистої вигоди; відсутність поряд дорослих, які могли б побачити поганий вчинок; відсутність покарання за скоєний поганий вчинок. Таким чином, можна констатувати, що сформованість моральних уявлень у значної кількості дітей не зумовлює абсолютно позитивне ставлення й емоційне прийняття цих понять. А отже - становлення конативного компоненту морального розвитку у дітей за таких умов ускладнюється. 
Для дослідження особливостей формування поведінкового компоненту морального розвитку у дітей нами було використано методику “Зробимо разом” Р.Р.Калініної [24]. Узагальнення одержаного масиву експериментальних даних дає можливість констатувати, що у переважної більшості старших дошкільників показники за симптомокомплексами “Комунікабельність” і “Зацікавленість в спільній діяльності” відповідають середньому і високому рівням, що відповідає віковій нормі і є результатом становлення сюжетно-рольової гри як провідної діяльності в старшому дошкільному віці. У більшості дітей виявлено високі показники як позитивної, так і негативної спрямованості особистості. Таким чином, одержані експериментальні результати свідчать про те, що в старшому дошкільному віці в умовах спільної діяльності діти розглядають однолітків і як суб’єкта спільної взаємодії і водночас як об’єкта власних впливів. 
Таким чином, результати проведеного експериментального дослідження дають можливість констатувати недостатність формування всіх структурних компонентів морального розвитку: когнітивного, емоційного й поведінкового у старших дошкільників. 
А це, в свою чергу, зумовлює необхідність впровадження системи спеціального активного соціально-психологічного навчання з метою активізації даного феномену. 
Формувальний експеримент проводився в 2013-2014 навчальному році на базі  ДНЗ №5 м. Бучі. Для дітей були організовані групові тренінгові заняття, за необхідності проводилась додаткова індивідуальна робота. Групові тренінгові заняття тривалістю 25-30 хвилин проводилися 1-2 рази в тиждень. Загальна кількість тренінгових занять складає 12. 
Кожне заняття, для створення позитивного емоційного стану у дітей, починалося і закінчувалося “ритуалом”. Це могло бути і проходження через обруч, оформлений “дощиком”, через зв'язані кольорові хусточки, через “чарівні ворота” або потрібно було доторкнутися до ляльки-маріонетки, “чарівного кристала” (нічника) і інших “казкових” речей. Після ритуалу на кожному занятті проводилась розминка. Метою розминки було налаштування дітей на атмосферу тренінгу та створення емоційно позитивного клімату в тренінгвоій групі. Основна частина кожного заняття включала ігри й вправи, спрямовані  на активізацію всіх структурних компонентів морального розвитку дітей. Завершальна частина кожного заняття включала вправи, спрямовані на релаксацію дітей, підведення підсумків заняття. Метою завершальної частини було обрано створення в кожної дитини почуття приналежності до групи, підвищення згуртованості дитячого колективу, самооцінки дітей, закріплення позитивного емоційного стану від роботи на занятті. 
В якості додаткових методів тренінгу нами було використано:
- читання оповідань та казок В.О.Сухомлинського для дітей на морально-етичну тематику (“Як білочка дятла врятувала”, “Ввічливий кріль”,  “Зайчик і місяць”, “Як мурашки поспішали”, “Кому йти по дрова” і ін.);
- терапевтичні казки: у системі роботи з казкотерапії використовувалися різноманітні ігрові прийоми в їх поєднанні:  словесна режисерська гра, ритмічні вправи, словесне коментування, пантомімічні, ритмічні і музичні загадки, спільна словесна імпровізація, пантомімічні вправи на подолання тілесних бар'єрів, словесне малювання;
- психогімнастичні вправи: “Коло добра”, “Передай емоцію по колу”, “Знайди друга”, “Привітайся без слів”, “Танці злості”, “Рубаємо дрова”, “Дракон”, “Танець з ляльками” тощо.  
- ігри-драматизації за мотивами казок:
- ігри, в яких герої проявляють вміння товаришувати (“Кіт, півник і лисиця”, “Теремок”, “Під грибом”);
- драматизації, спрямовані на переживання дітьми почуття любові, турботи про близьких людей (“Півник і бобове зернятко”, “Гусі-лебеді”, “Кицькін дім”);
- ігри-драматизації з протиставленням добра і зла (“Морозко”, “Колобок” та ін.);
- ігри з прикладами доброго, справедливого героя (“Заяча хатинка”, “Айболит”);
- ігри-драматизації, спрямовані на формування позитивної моральної спрямованості дитини. В іграх даного блоку представлені як позитивні, так і негативні моральні приклади (“Заяць-хваста”, “Маша і ведмідь”). 
Окремий блок тренінгових вправ було присвячено активізації морально-вольових якостей дітей (активності, цілеспрямованості, самоконтролю й саморегуляції, відповідальності). Прикладами вправ цього блоку є техніки “Наші іграшки”, “Кольорові олівці”, “Пожежники”, “Море хвилюється”, “Воля”, “Вітер і сонце”, “Подарунок”, “Ріпка” та ін. 
Після проведення формувального експерименту з метою виявлення ефективності проведеної роботи нами було використано ті самі психодіагностичні методики, що і на констатувальному етапі експерименту. 

== Висновок ==
Аналіз результатів контрольного експерименту дає можливість констатувати високу ефективність впровадження авторської тренінгової програми. 
Однак зійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної прблеми. Перспективними напрямками наших подальших досліджень є вивчення осбливостей динаміки морально-вольового розвику при вступі дитини до школи, розробка тренінгів морального розвику для молодших школярів, а також спільних тренінгів активізації моральних якостей у старших дошкільників і їх батьків, вивчення гендерних особливостей морального розвитку дітей та ін.  

== Список використаних джерел ==
* Бех І.Д. Виховання особистості: особистісно-орієнтований підхід / Бех І.Д. - К.: Либідь, 2003. - 344 с.
* Выготский Л. С. Проблемы общей психологии / Л. С. Выготский  // Собр. соч.: В 6 т. − М.: 2003. − Т. 2. − 364 с.
* Гальвас В. Воспитание чувства милосердия у дошкольников Текст. /  B.Гальвас //Дошкольное воспитание. - 1991. - № 1.- С. 10-12. 
* Емоційно-моральний розвиток старших дошкільників / уклад. З. В. Кабанник, А. С. Остапенко, О. М. Гриценко, О. В. Шинкевич. - Х. : Вид. група «Основа», 2013. - 191 с.
* Иваненко М.А. Педагогическое сопровождение социально-личностного развития ребёнка в период детства: дис. . канд пед. наук: 13.00.07/ М.А.Иваненко. - Екатеринбург, 2005.- 195 с. 
* Мельничук О.Б. Теоретико-методичні засади педагогічного стимулювання морального вибору дошкільників / О.Б. Мельничук // Вісник інституту розвитку дитини. Серія : Філософія. Педагогіка. Психологія наук. Центру АПН України. – 2011. – № 4 (Педагогіка). – С. 271–274. 
* Овчарова Р.В. Концепция развития нравственной сферы личности дошкольника Текст. / Р.И. Овчарова, Н.В.Мельникова // Известия Академии пед. и социальных наук. - М., 2008. - Х11. - Ч. 2- С.327-336. 
* Свадковский И.Ф. Нравственное воспитание детей. / Свадковский И.Ф.  – М.: Изд. АПН, 1962. – 178 с.
* Стародубова Е.А. Эмоционально-нравственное развитие личности младшего школьника в современных условиях / Е.А.Стародубова // Интеграция образования. - 2007. - №2. - С.75-81.