Перегляд

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку Ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Користувачі.
• Ви повинні підтвердити вашу адресу електронної пошти перед редагуванням сторінок. Будь-ласка зазначте і підтвердіть вашу електронну адресу на сторінці налаштувань.

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

'''[[Дениско С.М.|Дениско С.]]''' - студентка 4 курсу Педагогічного інституту [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]] '''Жукова О.''' - студентка 4 курсу Педагогічного інституту [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]] Cтаттю присвячено проблемі особистісно-професійного зростання майбутніх педагогів. Наведено результати авторського експерименту з активізації даного феномену засобами творів Бориса Грінченка. '''Ключові слова:''' осбистість, студент, педагог, особистiсно-професійне зростання, Борис Грінченко, тренінг. Стаття посвящена проблеме личностно-профессионального роста будущих педагогов. Представлены результаты авторского эксперимента по активизации даного феномена средствами произведений Бориса Гринченка. '''Ключевые слова:''' личность, студент, педагог, личностно-профессиональный рост, Борис Гринченко, тренинг. The article is devoted to the problem of future pedagogist's personal and professional growth. The results of author's experiment of this phenomena's activization with Boris Grinchenko's works are represented. '''Key words:''' personality, student, pedagogist, personal and professional growth, Boris Grinchenko, training. == Постановка проблеми == На сучасному етапі розбудови Української держави в основних нормативно-правових документах в галузі професійної освіти (Закон України «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті) в якості пріоритетних завдань відзначається не лише формування у молоді грунтовних професійних знань, практичних навичок і вмінь, але й активізація особистісно-професійного зростання сучасної молоді. Важливим аспектом даної проблеми є становлення професійної спрямованості майбутніх фахівців, оскільки саме цей феномен є однією з основних психологічних умов, які визначають особливості побудови подальшої кар’єри майбутнього професіонала, формування у нього професійної самодетермінації, прагнення до максимально можливого самовизначення й самореалізації в обраній професії. Особливо високу актуальність і соціальну значущість проблема активізації професійної спрямованості має для майбутніх педагогів дошкільної та початкової ланок освіти, оскільки саме вихователь та вчитель являє собою еталон, які є зразком для дитячого наслідування, а сам педагог - референтною особою, яка значною мірою зумовлює особливості особистісного розвитку дітей [1]. == Аналіз досліджень == Здійснений аналіз літературних джерел дає можливість констатувати, що проблема особистісно – професійного зростання у фаховій літературі не є новою. Роль і місце професійної спрямованості особистості у загальному процесі її професійної самореалізації на педагогічну професію представлена в роботах Б.Ф.Ломова, В.Д.Шадрікова, Є.Н.Шиянова та Є.Г.Буланової та ін. Під особистісно–професійним зростанням педагога розуміємо непереривний процес розкриття власного особистісно–професіонального потенціалу, що впливає на педагогічну діяльність в цілому. Необхідною передумовою успіху є особистісна зацікавленість педагога в самовдосконаленні, проте цей процес можна активізувати засобами психолого-педагогічних впливів [3]. Якщо вчасно підтримати майбутнього педагога, стимулювати на професійний розвиток, поглиблювати знання і вміння, розширювати світогляд, то це сприятиме активізації всіх основних етапів його особистісно-професійної спрямованості, а саме: Мотивація розвитку особистості – Розвиток особистості – Професійне зростання – Розвиток творчого потенціалу – Результативність процесу [3]. Згідно з В. І. Чирковою, високий рівень особистісно-професійної спрямованості майбутнього вчителя характеризується такими ознаками: домінування внутрішніх професійних мотивів вибору професії; наявність професійних здібностей; розвиток професійної самосвідомості; наявність потреби в професійній самоосвіті й самовихованні [4]. == Постановка мети дослідження == '''Мета статті:''' теоретично обгрунтувати й експериментально дослідити особливості особистісно-професійної спрямованості майбутніх педагогів і можливості активізації даного феномену засобами творів Бориса Грінченка. == Виклад основного матеріалу == Спираючись на теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми активізації особистісно-професійного зростання майбутніх педагогів, ми здійснили емпіричне дослідження серед студентів педагогічного ВНЗ, метою якого було за допомогою використання художніх творів Бориса Грінченка оптимізувати професійну самосвідомість майбутніх педагогів та активізувати їх особистісно-професійну спрямованість. У процесі дослідження означеної проблеми нами було розроблено і проведено авторське анкетування, використано метод проективних малюнків для активізації глибинних передумов професійного зростання студентів, написання творчих есе для формування адекватних уявлень та позитивного самоставлення студентів в якості майбутнього педагога. У констатуючому експерименті взяли участь понад 100 студентів І, ІІІ, ІV курсів спеціальності «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта» Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. Дані дослідження дали змогу проаналізувати рівень професійного самовизначення студентів І, ІІІ, ІV курсів. Ставлення більшості (84% опитуваних) першокурсників до майбутнього фаху дуже позитивне і лише у 16 % воно невизначене або негативне. Майже такі ж результати спостерігаємо й у відношенні до дітей (діаграма 1): у 94% опитуваних присутні ідеалістичні уявлення, у 6 % студентів навпаки - нейтральні та лише подекуди негативні. Упродовж навчання студентів на 1-3 курсах університету відзначається наступна динаміка кількісних показників ставленні студентів до професії педагога: у 57 % третьокурсників залишилось позитивне ставлення до професії вчителя і вихователя, а у 43 % воно змінилось на нейтральне або ж негативне. Для 30% студентів діти асоціюються з позитивними образами, а для 70 % - з нейтральними або негативними. Таким чином, одержані за результатами психодіагностування студентів результати дають можливість зробити висновок про те, що на третьому курсі спостерігається професійно-екзистенційна криза. Відбувається переоцінка цінностей, пов’язана з пізнанням не лише позитивних, але й негативних сторін майбутньої педагогічної професії під час проходження безпосередньої практики. За результатами нашого опитування у більшості студентів V курсу вже сформовані чіткі уявлення про професію педагога. Негативне сприйняття професії переважно заміщується на нейтральне і лише у 9 % студентів залишається переважно негативний образ дітей. Втім, хоча нейтральне ставлення студентів до майбутньої роботи з дітьми є кращим за негативне, воно може призвести до формального ставлення майбутніх педагогів до своєї роботи. Нейтральне ставлення до дітей, з одного боку відображає адекватне усвідомлення студентами як позитивних аспектів обраного фаху, так і його об’єктивної складності. Однак таке ставлення мало сприяє особистісно – професійному зростанню. Таким чином ми можемо зробити висновок про відсутність у студентів педагогічних спеціальностей чітко сформованої позитивної позиції щодо їх особистісно-професійного зростання. На нашу думку, такі результати спричинені рядом суб’єктивних та об’єктивних труднощів студентів у кризові періоди їх навчання. Одним з основних завдань ВНЗ є допомога студентам у реалізації їх індивідуального потенціалу як у навчанні, так і в особистісно – професійному зростанні. Навчально – виховний процес – це єдине ціле, яке не можна розділяти, ставлячи особистість у жорсткі рамки суто отримання знань. З метою пошуку ефективних шляхів оптимізації освітнього процесу як підґрунтя для самореалізації і самовизначення майбутнього педагога на другому етапі нашого дослідження нами була розроблена система активного соціально-психологічного навчання з метою активізації особистісно-професійного зростання майбутніх педагогів засобами художніх творів Бориса Грінченка. Даний вибір засобів був спричинений тим, що Борис Грінченко, ім’я якого носить університет, велику увагу приділяв вчительській професії. Він бачив вчителя високоосвіченою, високоморальною людиною, що досконало знає свою справу, сумлінно виконує вчительський обов'язок і з любов'ю виховує дітей на культурних здобутках попередніх поколінь. Ним була написана достатня кількість поетичних і прозових творів, що безпосередньо стосується професії педагога, труднощів з якими зустрічається дитина, що допомагає краще зрозуміти психологію маленької людини, усі переваги і недоліки педагогічної професії. Поставлене нами завдання реалізовувалось у таких напрямах: #. Активізація власне професійної мотивації. #. Формування професійних інтересів. #. Розвиток професійних здібностей. #. Формування адекватної професійної самосвідомості та самоставлення. #. Активізація потреби у професійному саморозвитку. Розроблена нами система активного соціально психологічного навчання з метою активізації особистісно-професійного зростання майбутніх педагогів засобами художніх творів Бориса Грінченка містила різні форми групової та індивідуальної роботи. Для групової роботи нами було використано творчі інсценування з елементами психодрами за мотивами професійно орієнтованих творів Бориса Грінченка («Украла») та прослуховування аудіо записів його поетичних творів з подальшим їх обговоренням. Інсценізація – це переробка літературно твору для постановки його на сцені. Вона має на меті засобами драматургії передати ідейно – художній зміст інсценізованого твору, з можливою його інтерпретацією. Елементи психодрами забезпечують не лише розкриття творчого потенціалу студентів, а й збагачення їх педагогічної майстерності, адже твори Бориса Грінченка налаштовують на роздуми про роль педагога у житті кожної дитини, важливості зростання та самовдосконалення педагога, розвитку якостей, необхідних для успішної педагогічної діяльності. Наступним кроком було прослуховування поетичних творів Бориса Грінченка, які були представлені у творчій обробці (музичний і візуальний супровід). Після чого відбувалося обговорення, обмін поглядами, міркуваннями, враженнями, детальний аналіз поетичного твору, вираження власних переживань, почуттів та емоцій у формі есе. Така форма роботи сприяла виявленню різної позиції студентів до майбутньої професії, вирішення різних педагогічних ситуацій, а також надавала емоційно – інтелектуальний поштовх до саморозвитку, породжувала бажання активно мислити і пізнавати власний педагогічних потенціал. Найефективнішою формою роботи виявилося розробка авторських аудіо записів творів Бориса Грінченка у виконанні студентів Педагогічного інституту. У ході реалізації проекту студентами було відібрано поетичні твори Бориса Грінченка, підібрано музичний супровід, проведено роботу по удосконаленню майстерності художнього читання поетичних творів студентами та подальший запис творів Бориса Грінченка на диск. Студенти мали змогу обрати ті поетичні твори, які відображали їх індивідуальні потреби і вподобання. Інтеграція елементів бібліотерапії (книголікування) та художнього читання спричинило емоційний відгук та поліпшило стресовий стан студентів через переживання кризового періоду. Після проведеної формувальної роботи ми здійснили повторне опитування студентів, результати якого засвідчили високу ефективність проведеної формувальної роботи. == Висновок == Таким чином, в результаті проведеного авторського тренінгу ставлення студентів до обраної професії стало більш позитивним, що, в свою чергу, зумовлює активізацію їх професійної спрямованості. Хоча відповідно до констатувального експерименту у більшості студентів вже сформоване чітке ставлення до професії педагога, як можна бачити з вищезазначеної діаграми, відсоток студентів з позитивним ставленням збільшився за рахунок зменшення кількості студентів з нейтральним ставленям до майбутньої професії та дітей. Отже ідеї, які висвітлені у творах Бориса Грінченка, є актуальними і в наш час, їх раціональне використання є ефективним при активізації особистісно-професійного зростання майбутніх педагогів. Розроблена система активного соціально психологічного навчання засобами художніх творів Бориса Грінченка буде корисною для викладачів ВНЗ, а також для самих студентів для більш ефективного вирішення проблеми активізації особистісно – професійної спрямованості майбутніх педагогів. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні особливостей особистісно-професійного зростання майбутніх педагогів засобами авторського перекладу студентами творів Бориса Грінченка на іноземну мову. == Список використаних джерел == #. Гріньова О. М. Психологічні особливості професійного самовизначення майбутніх вчителів в умовах підготовки за двома спеціальностями/ Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07/ Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2008 – 20 с. #. Книголікування [Електронний ресурс]/ Режим доступу: uk.wikipedia. org/wiki/Книгодрукування. #. Челышева И. Личносно – профессиональный рост педагога [Электронный источник]/ И. Челышнва/ Режим доступа: osvita.ua/school/teacher/2690/ #. Чирков В. И. Самодетерминация и внутренняя мотивация поведения человека / В. И. Чирков // Вопросы психологи. – 1996. - №3. – С. 18-25. [[Категорія:Наукові праці]] [[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]] [[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 9]] [[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія: Кафедра психології Київського університету імені Бориса Грінченка]] [[Категорія:Статті з психології]] [[Категорія:Для аспірантів]] [[Категорія:Для магістрантів]] [[Категорія:Для науковців]] [[Категорія:Для студентів]]

Повернення до сторінки «Дениско С., Жукова О. Активізація особистісно-професійного зростання майбутніх педагогів засобами творів Бориса Грінченка».