Перегляд

'''[[Шишкіна Ю.О.]] ''' – викладач кафедри початкової освіти, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь

'''УДК 37.08:37.036'''							


'''У статті розкрито питання стану підготовки майбутніх вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів, а також пропонуємо можливі шляхи вирішення означеної проблеми.'''

''Ключові слова'': '''Екологічне мислення, екологічне виховання, готовність, підготовка, майбутні викладачі, педагогічна технологія безперервної екологічної освіти, навчальні програми, студентська наукова лабораторія „Екологічна освіта для сталого розвитку”.'''


'''В статье раскрываются вопросы готовности будущего учителя начальных классов к экологическому воспитанию учеников, а также предлагаем возможные пути решения данной проблемы..'''

''Ключевые слова'': '''Экологическое мышление, экологическое воспитание, готовность, подготовка, будущий учитель, педагогическая технология непрерывного экологического образования, учебные программы, студенческая научная лаборатория «Экологическое образование для устойчивого развития».'''


'''In article open questions of readiness of future primary school teacher to ecological education of pupils, and also we offer possible solutions of this problem.'''

''Key words'': '''Еcological thinking, ecological education, readiness, preparation, future teacher, pedagogical technology continuing environmental education, curriculum, student research laboratory „Environmental Education for Sustainable Development”.'''


== Постановка проблеми ==

У наш час актуальним є питання теоретичної основи підготовки майбутніх вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів. Теоретичні, а також методичні основи екологічної освіти та вихованності формувалися під впливом гуманістичних ідей світових філософів, вчених-методистів різних епох.

== Аналіз останніх досліджень і публікацій ==

У педагогічному процесі найважливіше місце займали методи „виховання на природі”: Платона, І.Г.Песталоцці, Я.А.Коменського, Ж.-Ж.Руссо, А.Ф.Дістервег, К.Д.Ушинського, В.І.Вернадського, В.О.Сухомлинського, Г.С.Сковороди та багатьох інші.

Цінним для нашого дослідження є вклад у вирішенні проблеми екологічної вихованості школярів та студентів внесли вчені-педагоги: А.Н.Захлєбний, І.Д.Звєрєв, У.Т.Суравегіна, Н.А.Пустовіт, Б.І.Харченко. Роботи цих вчених пов’язані вирішенням однієї проблеми – розробка концептуальних положень екологічної освіти і виховання й методиці їх здійснення при викладанні природознавчих дисциплін.

Вирішенню важливих питань професійної підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів сприяють положення психологів: [[І.Д. Бех|І.Д.Беха]], Л.С.Виготського, та багатьох інших; філософів: І.А.Зязюна, В.С.Лутая; педагогів: А.С.Макаренка та інших. 

Для нашого дослідження важливе значення мали праці вчених які досліджували підготовку майбутнього вчителя початкових класів (Н.М.Бібік, [[О.Я. Савченко]]), формування творчої особистості майбутнього вчителя (Н.В.Кічук, [[С.О. Сисоєва]]) та ін.

Варто відзначити також внесок В.І.Скутіної, яка в своїх роботах розглядала вплив традицій  на процес природоохоронного виховання. 

Потрібно пригадати також праці Л.І.Білик, в яких вперше визначено критерії відбору та складено змісту екологічної освіти, виховання студентів вищих навчальних закладів, розроблено рівні сформованості екологічної відповідальності студентів. 

==  Формулювання цілей статті ==

Метою даної статті є розкриття теоретичних основ підготовки майбутніх вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів.

== Виклад основного матеріалу дослідження==

Екологічні проблеми носять глобальний характер і стосуються усього людства. На сучасному етапі розвитку суспільства питання екологічного виховання набуває особливого значення. Головна причина цього є тотальне екологічне недбальство та безкультур’я. У зв’язку з цим необхідно звернути увагу на екологічну освіту дітей з перших років виховання. Виникає необхідність вдосконалити навчально-виховний процес у дитячих садках, школах та ВНЗ з метою формування в молоді екологічної культури та здатності до раціонального природокористування. У зв’язку з цим зростає роль вихователів та учителів, від яких залежить формування екологічних цінностей у підростаючого покоління. Успішне здійснення екологічного виховання вимагає від майбутнього вчителя початкових класів високої професійно-екологічної підготовки.

Щоб сформувати „образ природи” в свідомості учня – треба знати та вміло поєднувати процеси розумового, екологічного, морального і національного виховання дитини. Тому, готуючи навчально-методичну базу для майбутнього вчителя треба керуватись не лише шкільною програмою з екології, а й усвідомлювати те, що один чи два вчителя з природознавства не в змозі сформувати екологічну вихованість в усіх учнів. 

Треба допомогти майбутнім вчителям та вихователям, класним керівникам, а також керівникам шкіл у формуванні екологічної вихованості учнів, щоб учні могли передбачати наслідки бездумної людської діяльності у природі. Ось головні завдання:

* розуміти та вправно користуватись етичними та моральними основами, екологічними поняттями, правилами та нормами культурної поведінки у життєвих ситуаціях.

* доступно подати матеріал для професійно-педагогічного читання, а також розширення педагогічного досвіду.

* вправно організувати роботу з розв’язання екологічних завдань і різноманітних ситуацій відповідного змісту.

* запропонувати та надати можливість не тільки ознайомитись, а й оволодіти усіма доступними формами екологічного виховання школярів.

Різноманітність змісту, форм і методів позакласної роботи з учнями початкових класів у школах знаходить свій вияв у таких її напрямах:

* освітня позакласна робота (форми цієї роботи  факультативи, гуртки, самопідготовка, консультації тощо);

* суспільно-соціальна робота (формування в учнів екологічного світогляду, моральності, залучення до громадського життя);

* читання різноманітних літературних творів, про природу, тварин, рослин (сприяє формуванню знань про живу та не живу природу, прищеплення любові до навколишнього світу);

* народознавча діяльність (передбачає різноманітні заходи, що проводяться у формі бесід, рольових ігор, інсценізацій, конкурсів, вікторин тощо.

При цьому основна увага приділяється як змісту, так і емоційності занять, формуванню екологічних знань). У процесі бесід та дискусій дуже важливо, щоб дитина сама розуміла, що екологічна культура визначається відношенням людини до навколишнього світу, систему його екологічних цінностей, установок та мотивів її поведінки. Велике значення при цьому має творчий характер навчально-виховного процесу.

Запорукою ефективності означеного процесу є відповідаюча вимогам часу професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів молодшої ланки у позакласній роботі.

Одним з шляхів формування екологічної культури учнів молодших класів є позаурочна діяльність – гуртки, де учні отримають додаткові знання про природу, про норми поведінки у природі та про дбайливе ставлення до неї. На заняттях гуртка дуже важливо використовувати нетрадиційні методи. Наприклад, дослідницький метод, який передбачає проведення учнями самостійних міні досліджень. 

Історичний досвід ті спеціальні дослідження показали, що більшість досліджень проблеми екологічної вихованності повязана з професією вчителя. Іншими словами з формуванням естетико-екологічної культури вчителя та його екологічною вихованністю, обґрунтування структури, змісту та основних компонентів екологічної культури студентів вищих педагогічних закладів освіти вивчає Г.С.Тарасенко.

Актуалізація завдань підготовки майбутнього вчителя початкових класів до екологічного виховання молодших школярів детермінується сучасними соціокультурними обставинами, в яких уможливлюється формування екологічно вихованої особистості, здатної до самостійного застосування отриманих за роки навчання екологічних знань і вмінь. 

Сучасна теорія та методика професійного навчання пропонує певну концепцію філософських та психолого-педагогічних основ організації процесу професійного екологічного виховання вчителя, акцентуючи увагу на ролі методик та технології, за допомогою яких можливо реалізувати зміст екологічного виховання, втілюючи у життя найвищі ідеали та еталони екологічно вихованої особистості вчителя. Методики та технології представлені, як набір звертань до майбутнього педагога за допомогою конкретних способів, прийомів та засобів прийомів, а також організації діяльності студента, студентських колективів, в котрих виконуються цілі, задачі та принципи професійного виховання. 

Використовуючи у еколого-професійному вихованні різні методик та технології, ми, зрозуміло, повинні враховувати специфічні особливості студентства. Реалізація методик та технологій професійного виховання майбутнього вчителя передбачає низку умов, після виконанні яких буде отриманий бажаний результат. 

Також відсутні ясне уявлення ключових понять, що стосуються екологічного виховання в учбових закладах педагогічного профілю. Проведений аналіз показав, що в якості ключової проблеми екологічного виховання в ВНЗ, які готують вчителів початкових класів, доцільно розглядати накопичений досвіду, стала системи цінностей та установок. Отже, невід’ємною умовою оптимізації управління виховним простором учбового закладу педагогічного профілю є всебічне вивчення викладачами особливостей соціального статусу та кругообігу студентів. 

Процес підготовки майбутнього вчителя початкових класів до екологічного виховання учнів під час вивчення фахових дисциплін потребує розкриття суб’єктивних потенційних можливостей учителя.

Звернемося до змісту екологічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Центральне місце тут займає навчальна робота, регламентована навчальними планами і програмами, яка включає в себе вивчення навчальних дисциплін, але по відношенню до екологічної освіти студентів навчальні дисципліни спеціальності „[[Початкова освіта]] ” можна представити в наступному:

# Дисципліни, предметом вивчення яких є природа і людина (екологія, основи зоології, основи ботаніки, основи землезнавства, основи природознавства з методикою викладання, технологія вивчення галузі „Людина і світ”, ознайомлення дітей з суспільним довкіллям). Названі дисципліни відіграють найважливішу роль у формуванні екологічної культури студентів.
# Дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки. Загальне завдання, яке носить вирішувати громадські науки в екологічному сенсі – взаємозв’язок суспільства та природи на різних стадіях громадської еволюції. Інше дуже важливе завдання це те, що засобами предметів суспільствознавчого циклу вирішується, екологізація світогляду.

Слід підкреслити важливу роль гуманітарних дисциплін у підготовці майбутнього вчителя початкових класів до екологічної освіти школярів. Частково ці питання висвітлюють в курсі історії педагогіки, народної педагогіки, дидактики. Ідею природного виховання, принцип природовідповідності включає програма цієї дисципліни.

# Дисципліни циклу математичної та природничо-наукової підготовки створюють умови для розвитку умінь оцінки стану природних об’єктів і явищ, позитивних і негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному оточенні. Текстові завдання дають можливість для розкриття питань про середовище виховання, дбайливе ставлення до неї, раціональному природокористування багатствами природи.
# Польові практики сприяють розвитку екологоорієнтованних ціннісних, спілкуванню з природою і грамотного поводження з нею; сприяють розвитку естетичних і моральних стосунків до природного і соціального довкілля.

Оскільки готовність фахівця характеризує сформовану особу та її діяльність, ми будемо розглядати розвинену особистість на відповідній стадії і навчальну діяльність, внаслідок якої в умовах вищого навчального закладу відбувається підготовка майбутнього вчителя початкових класів до екологічного виховання учнів. 

Основні методологічні положення проблеми екологічного виховання визначаються даними сучасної науки щодо походження, сутності та ролі екологічних знань, шляхи екологічного розвитку особистості.

Підготовка майбутніх викладача пов’язана з вирішенням низки проблем, серед яких важливу займає професійна готовність до екологічного виховання молодших школярів. Від того яким буде вчитель, як він буде користуватись своїми теоретичними та практичними знаннями стосовно екологічного виховання, залежить і рівень вихованості підростаючого покоління, сформованість екологічної культури, загальний рівень вихованості та в решті решт, рішення сучасних екологічних питань. Формування екологічної культури – це завдання всієї сучасної школи. Екологічна культура передбачає наявність у людини певних знань, переконань до моральних установ, а також підготовка до практичної діяльності, яка переслідує мету дбайливого ставлення до природи. Щоб суттєво посилити знання стосовно природи та суспільства, необхідно надати чітке уявлення про невідривну єдність природи з людством, різноманітність зв’язків соціальних та природних факторів у житті людини, вміння оцінити їх гуманістичні позиції. Вченими були описані наступні компоненти екологічної культури:

*екологічні знання та вміння;

*ціннісні орієнтації;

*екологічна поведінка;

*екологічне мислення.

Екологічна вихованість – це комплексна властивість особистості, що характеризується наявністю і рівнем сформованості в неї екологічного світогляду, позитивної мотивації до непрагматичної взаємодії зі світом природи, а також вмінням оцінювати та аналізувати наслідки тих чи інших дій людини в природі. 

Рівні екологічної вихованості:

*сформованість екологічного світогляду;

*пізнавальна активність;

*культура поведінки в природі;

*особисті переконання та громадська активність;

*самостійність у вирішенні проблем екологічної дійсності;

*ставлення до природи як повновладного суб'єкта по відношенню до людини;

*дотримання етичних норм по відношенню до світу природи.

Поняття змісту екологічної освіти випливає з потреб гармонійного відношення людини з природою, з навколишнім середовищем, з емоційно-ціннісних відносин та знань, а також з структури сучасного педагогічного процесу. Підготовку майбутнього вчителя початкових класів слід здійснювати враховуючи сучасні технології. Необхідно намагатись поєднувати теперішніх студентів – майбутніх учителів з науково-дослідною, а також практичною діяльністю. 

Для активізації наукової діяльності студентів в галузі екологічної освіти була створена студентська наукова лабораторія „Екологічна освіта для сталого розвитку” (2010 р.). Координаторами студентської наукової лабораторії є Молодиченко В.В. професор, д.філос.н., Мелаш В.Д. доцент, к.пед.н., Чернічко Р.М. к.біол.н., старший науковий співробітник Азово-Чорноморської орнітологічної станції НДІ „Біорізноманіття наземних і водних екосистем півдня України. 

Молоді вчені проводять дослідження в різних напрямах: розвиток наукового та пізнавального інтересу у молодших школярів при вивченні живої природи; морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах; екологічне виховання засобами народної педагогіки; формування екологічної культури, як сучасної парадигми розвитку соціокультурного і учбово-виховного процесу; екологічна етика як антропологічний орієнтир для людини XXI століття; дидактичний сервіс по здійсненню освіти для стійкого розвитку.

Для формування у студентів екологічної культури, екологічної моральності і екологічної етики в лабораторії використовуються наступні форми роботи : 

*розробка і підготовка студентами екологічних заходів для загальноосвітніх шкіл і студентів, що мешкають в гуртожитку. Це сприяє розвитку творчості і самостійності в просвітницькій діяльності майбутніх педагогів;

*створення відеофільмів, відеосюжетів про біорізноманітність і екологічні проблеми регіону, реклами природоохоронного змісту;

*проведення підсумкового науково-практичного семінару за результатами роботи лабораторії за рік.

Також в лабораторії планується використання таких форм як:

*проведення лекцій, семінарів, круглих столів, дискусій, консультацій по актуальних екологічних проблемах, питаннях екологічної освіти і виховання школярів;

*розробка і підготовка студентами екологічних заходів для усіх вікових груп;

*організація екскурсій, виїзних семінарів-тренінгів на природно-заповідні території Запорізької області;

*проведення конкурсів екологічних проектів студентів;

*організація студентських екологічних акцій по охороні природи рідного краю, важливим аспектом яких є агітаційний характер, де студенти власним прикладом притягають місцеву владу, населення, школярів до проблем довкілля;

Одна з організаційних форм роботи із студентами – це участь їх в конференціях різного рівня : університетських, всеукраїнських, міжнародних. Зараз готуються доповіді на студентську науково-практичну конференцію з міжнародною участю по напряму „Екологічна освіта в контексті толерантності як сенс життя людини майбутнього”. Підготовлені наступні доповіді:

*екологічна просвіта і виховання, як реальна необхідність для майбутнього людства;

*насильство і толерантність в стосунках з довкіллям;

*толерантність – етика відповідальності і турботи про живу природу;

*права тварин;

*еколого-орієнтовані цінності;

*педагогічні технології формування еколого-орієнтованого світогляду.

== Висновки ==

Успішність екологічної освіти учнів початкової школи обумовлено професіоналізмом учителя і його особовим впливом на учня, організацією системи різноманітних видів діяльності і стосунків, в які включається вихованець.

Завершуючи аналіз екологічної освіти і виховання студентів можна зробити висновок: підготовка майбутніх учителів до еколого-природоохранній діяльності в молодших класах є однією з важливих проблем в педагогіці. Сьогодні гостро відчувається відсутність альтернативних програм, що зважають на специфіку майбутньої спеціальності, а також відсутність комплексу методичних посібників, що мають на меті ефективну реалізацію цих програм.

== Список використаних джерел ==
#Мелаш В.Д. Екологія. Факультативний курс для початкової школи / Валентина Дмитрівна Мелаш. – Мелітополь: Мелітополь, 2001. – 48с.
#Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.
#Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори: У 2-х томах / За ред. Є.І. Коваленко – Київ: Либідь, 1997. – І том – 275с., ІІ том – 300 с.
#Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти.т.- К.: Рад. шк., 1977. – С. 47.
#Совгіра С.В. Формування екологічного професіоналізму майбутнього вчителя. – К.: Наук. світ, 2002. – 178 с.
#Совгіра С.В. Підготовка майбутнього вчителя до екологічного виховання старшокласників (на краєзнавчому матеріалі). дис... на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти, Інститут педагогіки АПН України, Київ, 1999.

{{Збірник наук. праць. - Випуск 9}}
[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Наукові праці Шишкіної Ю.О.]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Конференція «Особистісно-професійна підготовка вчителя до здійснення навчально-творчої діяльності молодшого школяра»]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]