Петровський Артур Володимирович
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Петровський Артур Володимирович (14 травня 1924 - 2 грудня 2006) - радянський і російський психолог, фахівець в галузі історії психології, соціальної психології та психології особистості. Доктор психологічних наук (1965), професор (1967), член-кореспондент (1968), дійсний член (1971) і віце-президент АПН СРСР (1976-1979), президент РАО (1992-1997).
Народився в Севастополі. У 1947 році закінчив філологічний факультет Московського міського педагогічного інституту ім. В. П. Потьомкіна, в 1950 році там же захистив кандидатську дисертацію, присвячену психологічним поглядам А. Н. Радищева, після цього два роки викладав в Вологодському педінституті. Повернувшись на роботу в МГПИ, продовжив дослідження в області історії психології і в 1965 році захистив докторську дисертацію з історії радянської психології. З 1965 по 1971 рік завідував кафедрою психології МГПИ. З 1972 по 1991 рік був завідувачем лабораторії психології особистості Психологічного інституту РАО. У 1968 році обраний членом-кореспондентом АПН СРСР, з 1971 року - дійсний член АПН СРСР. З 1968 по 1976 рік - академік-секретар Відділення психології та вікової психології, в 1976-1979 роках - віце-президент АПН СРСР. У 1991 році був призначений президентом-організатором Російської академії освіти, з 1992 по 1997 рік був її президентом.
А. В. Петровський сформулював оригінальну концепцію, що описує динаміку розвитку соціальних груп - теорію діяльнісного опосередкування міжособистісних відносин. Відповідно до цієї теорії, відносини, що складаються в групі, мають багатошаровий характер. Можна виділити поверхневий шар безпосередніх відносин, який утворюють насамперед відносини взаємної симпатії та антипатії між членами групи, і більш глибинний шар відносин, опосередкований цілями і завданнями спільної діяльності. Ступінь того, наскільки опосередкованими є відносини у конкретній групі визначають один вектор групового розвитку. Другий вектор - ступінь асоціальності або просоциальное групової діяльності. Поєднання цих двох параметрів визначає тип групи. В рамках даної типології виділено сім основних типів груп: група високого рівня розвитку типу колективу і корпоративна угруповання, групи середнього рівня розвитку просоціальна і антисоціальна кооперації, групи низького рівня розвитку просоціальна і асоціальна асоціації, дифузна група [3]. В рамках даної теорії був переосмислений ряд явищ групової динаміки. Наприклад, конформізм і нонконформізм як форми реакцій індивіда на тиск групи характерні для груп низького рівня розвитку (асоціацій та кооперацій), а групам більш високого рівня розвитку властивий такий тип поведінки як самовизначення особистості в групі. Іншим напрямом досліджень А. В. Петровського є дослідження процесів розвитку особистості. На його думку, розвиток особистості можна описати як процес входження в соціум, як постійну зміну різних спільнот, в які він входить і кожне з таких входжень є етапом на шляху його розвитку. Незалежно від типу і рівня розвитку таких спільнот людина проходить універсальні стадії входження в спільноту, вирішуючи при цьому постають перед ним завдання. Виділено три таких універсальних стадії (адаптація / дезадаптація, індивідуалізація / деіндивідуалізація, інтеграція / дезінтеграція), у віковій періодизації цим стадіям відповідають дитинство, отроцтво і юність. З позиції цього підходу А. В. Петровський піддав критиці принцип провідної діяльності як підстава для побудови вікової періодизації.
А. В. Петровський є автором, співавтором і редактором великого числа підручників з психології для вузів. Перший підручник був написаний ним у 1956 році в співавторстві з Г. А. Фортунатова і витримав три видання. Широко відомі також виходили під його редакцією підручники загальної психології (перше видання - 1970) і вікової та педагогічної психології (перше видання - 1973) для педагогічних вузів [8]. А. В. Петровський - автор численних науково-популярних книг і статей з психології. Був консультантом низки науково-популярних фільмів з яких найбільш відомі "Я та інші", "Сім кроків за горизонт", а також художнього фільму "Чучело".
- Петровський А. В. Особистість. Діяльність. Колектив. - М .: Политиздат, 1982. - 255 с. - (Над чим працюють, про що сперечаються філософи).
- Петровський А. В. Питання історії і теорії психології. Избр. труди. - М .: Педагогіка, 1984. - 271 с. - (Праці дійсних членів і членів-кореспондентів АПН СРСР).
- Петровський А. В., Ярошевський М. Г. Основи теоретичної психології. - М .: Инфра-М, 1998. - 525 с. - (Вища освіта). - ISBN 5-86225-812-4
- Петровський А. В., Ярошевський М. Г. Психологія. - М .: Академія, 2002. - 512 с.
- Петровський А. В. Психологія і час. - СПб. : Питер, 2007. - 448 с. - (Майстри психології). - ISBN 978-5-469-01675-5
- Петровський А. В., Слободчиков В.І., Бим-Бад Б.М., Громико Ю. В. Завдання та напрями перебудови педагогічної науки / / Питання психології 1988. № 2, с.14.