Yrvi: - lowercase.js

2011-11-12T10:13:22Z

Нова сторінка

[[Файл:Чамата Р П .jpg|міні|праворуч|250пкс|Фото: Чамата Павло Романович]]

'''Чамата Павло Романович''' (1898–1969) – відомий український психолог, організатор педагогічної освіти і психологічної науки в Україні, який зробив важливий науковий доробок у дослідження проблеми розвитку самосвідомості дітей і підлітків..

Народився П.Р. Чамата 28 липня 1898 р. у с. Бабич, тепер Канівського р-ну Черкаської обл. в селянській родині.

== Освіта ==

* Після закінчення школи (1916) працював шахтарем.

* Пізніше вступив на факультет соціального виховання до Київського інституту народної освіти, який закінчив у 1930 р.

== Досвід роботи ==

* Учителював, був директором школи.

* До війни працював на посаді старшого наукового співробітника в Українському науково-дослідному інституті педагогіки.

* З 1937 р. за сумісництвом працював доцентом кафедри психології в [[НПУ|Київському педагогічному інституті імені О.М. Горького]], а пізніше став проректором із наукової роботи цього інституту.

* У 1943–1945 pp. [[П.Р. Чамата]] очолював Український науково-дослідний інститут педагогіки,

* у 1947–1951 рр. він працював ректором [[НПУ|Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького]],

* З 1951 р. до 1966 р. був заступником директора [[Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України|Інституту психології УРСР]].

== Наукова діяльність ==

* [[П.Р. Чамата|Павло Романович]] поєднував наукову і педагогічну діяльність: закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію з психології.

* Ще в довоєнний період [[П.Р. Чамата]] опублікував низку статей, спрямованих на вдосконалення роботи початкової і середньої школи. Так, у статті «Про розклад уроків для початкової та середньої школи» (1935) звернув увагу педагогічної громадськості на перевантаженість, формалізм, нестабільність і невідповідність наявних розкладів уроків у школах віковим можливостям учнів, обґрунтував висновок, «що сталий, раціонально побудований розклад має значення – організаційно-планувальне, виховне та психогігієнічне», а також виклав власне бачення шкільного розкладу уроків.

* У колишньому Радянському Союзі [[П.Р. Чамата]] був провідним дослідником проблеми розвитку самосвідомості особистості. Підтвердженням є те, що в книзі «Психологічна наука в СРСР» (т.2) йому належить розділ «Питання самосвідомості особистості в радянській психології». Вчений очолював цей напрям досліджень науковців Інституту психології. Під його керівництвом вивчались різні форми самопізнання, самооцінка, самоконтроль, самодисципліна, розвиток самосвідомості в дітей різних вікових груп.

* У наукових працях [[П.Р. Чамата|П.Р. Чамати]] розкриті особливості розвитку самосвідомості дітей дошкільного, молодшого шкільного віку і підлітків. Цікавими є висновки про розвиток уявлень дітей дошкільного віку про себе, які зроблено вченим на основі проведених досліджень, зокрема аналізу їх висловлювань із вживанням займенника «я». На думку вченого, займенник «я» є свідченням того, що в дітей уже є уявлення про себе як про таких, що діють, почувають, і навіть деякі уявлення про моральні якості своєї особистості, свого «Я». Він наголошує, що «усвідомлюючи себе, діти насамперед усвідомлюють свою зовнішню поведінку, потім – психічні процеси, різні інтелектуальні та емоційні стани, а вже пізніше – деякі моральні сторони своєї особистості». Вчений прийшов до висновку, що лише не певному етапі розвитку своєї самосвідомості діти переходять від уявлення про себе до думки про себе. Важливу роль у цьому відіграє зміна умов життя дитини, зокрема її вступ до дитячого садка, коли в неї виникає життя, яке відмінне від родинного, з’являється колективний спосіб життя і оцінні ставлення, які формують самооцінку. Це і прискорює перехід дітей від уявлень до думок про себе, що розпочинається в старшому дошкільному віці. Подальший розвиток цього процесу, його поширення і поглиблення відбувається вже в шкільному віці. Дослідженнями П.Р. Чамати і його співробітників було експериментально встановлено, що самосвідомість потрібно розглядати як суспільно детермінований продукт індивідуального психічного розвитку, який формується в процесі соціального спілкування і виховання.

* У контексті розвитку самосвідомості [[П.Р. Чамата]] розглядав явища самоконтролю, самодисципліни. самооцінки. Самооцінка трактувалася ним як життєво важливий компонент самосвідомості. Він підійшов і до вивчення саморозкриття, як явища, за допомогою якого людина навчається розуміти себе. Йому належить думка про три форми самосвідомості (інтелектуальну, емоційну, вольову).
Результати досліджень [[П.Р. Чамата|П.Р. Чамати]] мали важливе значення не лише для розвитку дитячої психології, а й для педагогічної практики. У публікаціях, які розкривали особливості розвитку самосвідомості дітей різного віку, завжди чільне місце посідали конкретні поради науковця, звернені до практичних працівників-педагогів, щодо шляхів виховання самосвідомості у дітей різного віку. Цій проблемі присвячена його фундаментальна праця «Самосвідомість та її розвиток у дітей».

Перу [[П.Р. Чамата|вченого]] належать також праці, присвячені вихованню характеру в дітей, формуванню в них психологічної готовності до праці тощо. Проблемі виховання працелюбності він приділив особливу увагу, розробляючи її як самостійно, так і керуючи дослідженнями своїх аспірантів. Він підкреслював, що «лише систематичне, щоденне виконання учнями трудових завдань може привести до вироблення звички працювати, яка є обов’язковою умовою для формування працелюбності, цього необхідного компонента психологічної готовності до праці». Головними умовами виховання працелюбності в дітей є різноманітність видів праці, в які вони постійно включаються, насиченість праці інтелектуальним змістом, усвідомлення дітьми досягнутих успіхів. Цій проблемі присвячена його ґрунтовна праця «Психологія готовності дітей до праці та шляхи її формування».

[[П.Р. Чамата]] – автор підручника з психології для педагогічних ВНЗ і педагогічних училищ, за яким навчалося не одне покоління студентів – майбутніх учителів та вихователів.

Це вчений із широкою ерудицією в галузі педагогіки і психології, здібний керівник і організатор науки. Його перу належить більш як 70 наукових праць – статті, брошури, монографії, підручники. Він підготував рукопис докторської дисертації з проблем самосвідомості, проте, на жаль, його хвороба не дозволила її захистити.

Учений керував аспірантами, які успішно захистили дисертації і нині працюють у психологічній науці. [[П.Р. Чамата]], як психолог, мів створювати сприятливий психологічний клімат для співробітників, викладачів і студентів. Він брав активну участь у громадському житті. Обирався депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих. За плідну працю на освітянській ниві та громадську діяльність його було нагороджено орденом «Знак Пошани» та медалями.

== Основні наукові праці ==

# «Психологія і педагогіка запам’ятовування навчального матеріалу»,
# «Питання психології виховної роботи в молодших класах середньої школи» (ред.),
# «Про умови і шляхи формування самосвідомості дитини»,
# «Самосвідомість та її розвиток у дітей»,
# «Характер та його виховання в дітей»,
# «Психологічна готовність дітей до праці»,
# «Психологія. Підручник для педагогічних училищ»,
# «Психологія. Підручник для ВНЗ» та ін.

----

Використаний матеріал із [[Приходько Ю.О.]], [[Юрченко В.І.]] [[Приходько Ю.О., Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник (навчальний посібник)|Психологічний словник-довідник. - К.: Каравела, 2012. - 328 с.]]

[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Професори]]
[[Категорія:Українські психологи і педагоги]]
[[Категорія:Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України]]

Чамата Павло Романович - Історія редагувань

Yrvi: - lowercase.js