https://psyh.kiev.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%28%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.%29 2026-10-11T22:06:56Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.46.2 https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.)&diff=5861&oldid=prev 2010-05-18T07:13:13Z

<p>- <a href="/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:X-romix/lowercase.js&amp;action=edit&amp;redlink=1" class="new" title="Обговорення користувача:X-romix/lowercase.js (такої сторінки не існує)">lowercase.js</a></p> <table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw-interface=""> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr class="diff-title" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 07:13, 18 травня 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l120">Рядок 120:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 120:</td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Підкреслимо, що практичне мислення розвивається лише в процесі тривалої роботи, педагогічної діяльності. Воно приходить тільки з практикою. (Його можна набути, але не отримати від народження, як, зокрема, теоретичне мислення.)  </div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Підкреслимо, що практичне мислення розвивається лише в процесі тривалої роботи, педагогічної діяльності. Воно приходить тільки з практикою. (Його можна набути, але не отримати від народження, як, зокрема, теоретичне мислення.)  </div></td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr> <tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">=</del>== Висновки <del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">=</del>==</div></td><td class="diff-marker" data-marker="+"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки ==</div></td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr> <tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Педагогічна діяльність – діяльність творча. Як і в будь-якому виді творчості, в ній своєрідно поєднуються нормативні (що випливають із встановлених законів та правил) та евристичні (створені під час власного пошуку) елементи. Справжнє виховання і навчання – це завжди творення нового, творення людини через пробудження її внутрішніх сутнісних сил. Педагогічна творчість є своєрідною, пов'язаною як із характером процесу, так і з його результатом – із особистістю, що зростає і формується. Тому педагогічна творчість є завжди співтворчістю. Щоб педагогічна діяльність приносила тільки позитивні результати, викладачеві слід бути добре обізнаним із психологічними моментами такої співтворчості, а саме з психологічними особливостями відношень „Викладач – студент". Бо учень, один із основних партнерів учителя по творчості, <del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">* </del>надзвичайно складний, динамічний, неповторний. А діючі сьогодні педагогічні засоби завтра можуть виявитись безплідними. Нове втрачає привабливість і новизну, творче завдання сприймається вже як стереотипне. Чим краще організоване навчання, навчально-виховний процес, тим швидше „росте" учень як особистість. Щоб правильно і якісно керувати діяльністю учня, слід знати психологічні механізми рефлексивних процесів та рефлексивного керівництва. Дійсно, рефлексивні процеси, тобто процеси взаємного відображення в системі „Викладач – учні", є необхідною умовою для створення організації взаємодії, комунікації та взаєморозуміння між вчителем та студентами. Головний момент рефлексивного керівництва – це постановка учня в позицію активного суб'єкта власної діяльності та розвиток у нього здатності до самокерування й самооцінки своєї діяльності, тобто формування в нього особистісних механізмів саморегуляції.Ще однією відмінною рисою педагогічної творчості є те, що значна її частина здійснюється на людях, у публічній обстановці. Це вимагає від учителя вміння управляти своїми психічними станами, тобто бути емоційно стійким; оперативно викликати в себе і учнів творчу наснагу, встановлювати емоційний контакт зі студентами, вести їх за собою, впливати на їх стосунки й визначати напрямок їхніх дій, тобто бути динамічним; розуміти внутрішній світ іншої людини, тобто бути тактовним, чутливим, зважати на думку учнів.І, нарешті, ще однією рисою діяльності викладача є практичне мислення. Педагогічна творчість жорстко лімітована, обмежена в часі. Тому вчитель не може чекати, доки прийде „осяяння", він повинен знайти оптимальну методику заняття, яке відбудеться сьогодні, а найчастіше прийняти нове рішення на самому уроці в лічені секунди, якщо склалася не передбачена ним заздалегідь ситуація, можливе несподіване ускладнення. Тут потрібен негайний аналіз і негайна дія. Це спроможний зробити лише практично мислячий викладач. Сприятливі умови стимулюють творчість, створюють живильне середовище для паростків нового, але безпосередніми джерелами творчих, новаторських ідей і вирішень є соціальне замовлення суспільства; досягнення науки, в тому числі наук про людину, її виховання і розвиток – педагогіки, психології і методики; передовий педагогічний досвід і, нарешті, особистий досвід і вироблені на його основі практичне мислення та інтуїція педагога. У повсякденній роботі вчителя навчально-пізнавальна діяльність займає особливе місце. Головна її функція полягає в забезпеченні безперервного професійного самовдосконалення педагога. Передумовами успішності навчально-пізнавальної діяльності вчителя виступає вся система психологічних знань про педагогічну професію. Головне заняття викладача – практична діяльність, проте науково осмислена, що припускає оволодіння науковими засобами планомірного і систематичного вивчення учнів і процесу педагогічної праці та знаннями психологічних особливостей діяльності викладача. На цій основі і відбувається педагогічний процес та професійне становлення особистості як вчителя. Недарма В. О. Сухомлинський радив керівникам шкіл: „Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на стежину дослідження... Стає майстром педагогічної праці найшвидше той, хто відчув у собі дослідника" [18]. Результати педагогічної творчості виявляються в перетворенні вчителем власної діяльності на основі пізнання своєї творчої індивідуальності та її психологічних особливостей.  </div></td><td class="diff-marker" data-marker="+"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Педагогічна діяльність – діяльність творча. Як і в будь-якому виді творчості, в ній своєрідно поєднуються нормативні (що випливають із встановлених законів та правил) та евристичні (створені під час власного пошуку) елементи. Справжнє виховання і навчання – це завжди творення нового, творення людини через пробудження її внутрішніх сутнісних сил. Педагогічна творчість є своєрідною, пов'язаною як із характером процесу, так і з його результатом – із особистістю, що зростає і формується. Тому педагогічна творчість є завжди співтворчістю. Щоб педагогічна діяльність приносила тільки позитивні результати, викладачеві слід бути добре обізнаним із психологічними моментами такої співтворчості, а саме з психологічними особливостями відношень „Викладач – студент". Бо учень, один із основних партнерів учителя по творчості, <ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">- </ins>надзвичайно складний, динамічний, неповторний. А діючі сьогодні педагогічні засоби завтра можуть виявитись безплідними. Нове втрачає привабливість і новизну, творче завдання сприймається вже як стереотипне. Чим краще організоване навчання, навчально-виховний процес, тим швидше „росте" учень як особистість. Щоб правильно і якісно керувати діяльністю учня, слід знати психологічні механізми рефлексивних процесів та рефлексивного керівництва. Дійсно, рефлексивні процеси, тобто процеси взаємного відображення в системі „Викладач – учні", є необхідною умовою для створення організації взаємодії, комунікації та взаєморозуміння між вчителем та студентами. Головний момент рефлексивного керівництва – це постановка учня в позицію активного суб'єкта власної діяльності та розвиток у нього здатності до самокерування й самооцінки своєї діяльності, тобто формування в нього особистісних механізмів саморегуляції.Ще однією відмінною рисою педагогічної творчості є те, що значна її частина здійснюється на людях, у публічній обстановці. Це вимагає від учителя вміння управляти своїми психічними станами, тобто бути емоційно стійким; оперативно викликати в себе і учнів творчу наснагу, встановлювати емоційний контакт зі студентами, вести їх за собою, впливати на їх стосунки й визначати напрямок їхніх дій, тобто бути динамічним; розуміти внутрішній світ іншої людини, тобто бути тактовним, чутливим, зважати на думку учнів.І, нарешті, ще однією рисою діяльності викладача є практичне мислення. Педагогічна творчість жорстко лімітована, обмежена в часі. Тому вчитель не може чекати, доки прийде „осяяння", він повинен знайти оптимальну методику заняття, яке відбудеться сьогодні, а найчастіше прийняти нове рішення на самому уроці в лічені секунди, якщо склалася не передбачена ним заздалегідь ситуація, можливе несподіване ускладнення. Тут потрібен негайний аналіз і негайна дія. Це спроможний зробити лише практично мислячий викладач. Сприятливі умови стимулюють творчість, створюють живильне середовище для паростків нового, але безпосередніми джерелами творчих, новаторських ідей і вирішень є соціальне замовлення суспільства; досягнення науки, в тому числі наук про людину, її виховання і розвиток – педагогіки, психології і методики; передовий педагогічний досвід і, нарешті, особистий досвід і вироблені на його основі практичне мислення та інтуїція педагога. У повсякденній роботі вчителя навчально-пізнавальна діяльність займає особливе місце. Головна її функція полягає в забезпеченні безперервного професійного самовдосконалення педагога. Передумовами успішності навчально-пізнавальної діяльності вчителя виступає вся система психологічних знань про педагогічну професію. Головне заняття викладача – практична діяльність, проте науково осмислена, що припускає оволодіння науковими засобами планомірного і систематичного вивчення учнів і процесу педагогічної праці та знаннями психологічних особливостей діяльності викладача. На цій основі і відбувається педагогічний процес та професійне становлення особистості як вчителя. Недарма В. О. Сухомлинський радив керівникам шкіл: „Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на стежину дослідження... Стає майстром педагогічної праці найшвидше той, хто відчув у собі дослідника" [18]. Результати педагогічної творчості виявляються в перетворенні вчителем власної діяльності на основі пізнання своєї творчої індивідуальності та її психологічних особливостей.  </div></td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Бібліографія ==</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Бібліографія ==</div></td></tr> </table>

Dora https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.)&diff=5860&oldid=prev 2010-05-18T07:12:31Z

<p>- <a href="/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:X-romix/lowercase.js&amp;action=edit&amp;redlink=1" class="new" title="Обговорення користувача:X-romix/lowercase.js (такої сторінки не існує)">lowercase.js</a></p> <table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw-interface=""> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr class="diff-title" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 07:12, 18 травня 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l120">Рядок 120:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 120:</td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Підкреслимо, що практичне мислення розвивається лише в процесі тривалої роботи, педагогічної діяльності. Воно приходить тільки з практикою. (Його можна набути, але не отримати від народження, як, зокрема, теоретичне мислення.)  </div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Підкреслимо, що практичне мислення розвивається лише в процесі тривалої роботи, педагогічної діяльності. Воно приходить тільки з практикою. (Його можна набути, але не отримати від народження, як, зокрема, теоретичне мислення.)  </div></td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr> <tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки ==</div></td><td class="diff-marker" data-marker="+"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">=</ins>== Висновки <ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">=</ins>==</div></td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr> <tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Педагогічна діяльність – діяльність творча. Як і в будь-якому виді творчості, в ній своєрідно поєднуються нормативні (що випливають із встановлених законів та правил) та евристичні (створені під час власного пошуку) елементи. Справжнє виховання і навчання – це завжди творення нового, творення людини через пробудження її внутрішніх сутнісних сил. Педагогічна творчість є своєрідною, пов&#039;язаною як із характером процесу, так і з його результатом – із особистістю, що зростає і формується. Тому педагогічна творчість є завжди співтворчістю. Щоб педагогічна діяльність приносила тільки позитивні результати, викладачеві слід бути добре обізнаним із психологічними моментами такої співтворчості, а саме з психологічними особливостями відношень „Викладач – студент&quot;. Бо учень, один із основних партнерів учителя по творчості, * надзвичайно складний, динамічний, неповторний. А діючі сьогодні педагогічні засоби завтра можуть виявитись безплідними. Нове втрачає привабливість і новизну, творче завдання сприймається вже як стереотипне. Чим краще організоване навчання, навчально-виховний процес, тим швидше „росте&quot; учень як особистість. Щоб правильно і якісно керувати діяльністю учня, слід знати психологічні механізми рефлексивних процесів та рефлексивного керівництва. Дійсно, рефлексивні процеси, тобто процеси взаємного відображення в системі „Викладач – учні&quot;, є необхідною умовою для створення організації взаємодії, комунікації та взаєморозуміння між вчителем та студентами. Головний момент рефлексивного керівництва – це постановка учня в позицію активного суб&#039;єкта власної діяльності та розвиток у нього здатності до самокерування й самооцінки своєї діяльності, тобто формування в нього особистісних механізмів саморегуляції.Ще однією відмінною рисою педагогічної творчості є те, що значна її частина здійснюється на людях, у публічній обстановці. Це вимагає від учителя вміння управляти своїми психічними станами, тобто бути емоційно стійким; оперативно викликати в себе і учнів творчу наснагу, встановлювати емоційний контакт зі студентами, вести їх за собою, впливати на їх стосунки й визначати напрямок їхніх дій, тобто бути динамічним; розуміти внутрішній світ іншої людини, тобто бути тактовним, чутливим, зважати на думку учнів.І, нарешті, ще однією рисою діяльності викладача є практичне мислення. Педагогічна творчість жорстко лімітована, обмежена в часі. Тому вчитель не може чекати, доки прийде „осяяння&quot;, він повинен знайти оптимальну методику заняття, яке відбудеться сьогодні, а найчастіше прийняти нове рішення на самому уроці в лічені секунди, якщо склалася не передбачена ним заздалегідь ситуація, можливе несподіване ускладнення. Тут потрібен негайний аналіз і негайна дія. Це спроможний зробити лише практично мислячий викладач. Сприятливі умови стимулюють творчість, створюють живильне середовище для паростків нового, але безпосередніми джерелами творчих, новаторських ідей і вирішень є соціальне замовлення суспільства; досягнення науки, в тому числі наук про людину, її виховання і розвиток – педагогіки, психології і методики; передовий педагогічний досвід і, нарешті, особистий досвід і вироблені на його основі практичне мислення та інтуїція педагога. У повсякденній роботі вчителя навчально-пізнавальна діяльність займає особливе місце. Головна її функція полягає в забезпеченні безперервного професійного самовдосконалення педагога. Передумовами успішності навчально-пізнавальної діяльності вчителя виступає вся система психологічних знань про педагогічну професію. Головне заняття викладача – практична діяльність, проте науково осмислена, що припускає оволодіння науковими засобами планомірного і систематичного вивчення учнів і процесу педагогічної праці та знаннями психологічних особливостей діяльності викладача. На цій основі і відбувається педагогічний процес та професійне становлення особистості як вчителя. Недарма В. О. Сухомлинський радив керівникам шкіл: „Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на стежину дослідження... Стає майстром педагогічної праці найшвидше той, хто відчув у собі дослідника&quot; [18]. Результати педагогічної творчості виявляються в перетворенні вчителем власної діяльності на основі пізнання своєї творчої індивідуальності та її психологічних особливостей.  </div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Педагогічна діяльність – діяльність творча. Як і в будь-якому виді творчості, в ній своєрідно поєднуються нормативні (що випливають із встановлених законів та правил) та евристичні (створені під час власного пошуку) елементи. Справжнє виховання і навчання – це завжди творення нового, творення людини через пробудження її внутрішніх сутнісних сил. Педагогічна творчість є своєрідною, пов&#039;язаною як із характером процесу, так і з його результатом – із особистістю, що зростає і формується. Тому педагогічна творчість є завжди співтворчістю. Щоб педагогічна діяльність приносила тільки позитивні результати, викладачеві слід бути добре обізнаним із психологічними моментами такої співтворчості, а саме з психологічними особливостями відношень „Викладач – студент&quot;. Бо учень, один із основних партнерів учителя по творчості, * надзвичайно складний, динамічний, неповторний. А діючі сьогодні педагогічні засоби завтра можуть виявитись безплідними. Нове втрачає привабливість і новизну, творче завдання сприймається вже як стереотипне. Чим краще організоване навчання, навчально-виховний процес, тим швидше „росте&quot; учень як особистість. Щоб правильно і якісно керувати діяльністю учня, слід знати психологічні механізми рефлексивних процесів та рефлексивного керівництва. Дійсно, рефлексивні процеси, тобто процеси взаємного відображення в системі „Викладач – учні&quot;, є необхідною умовою для створення організації взаємодії, комунікації та взаєморозуміння між вчителем та студентами. Головний момент рефлексивного керівництва – це постановка учня в позицію активного суб&#039;єкта власної діяльності та розвиток у нього здатності до самокерування й самооцінки своєї діяльності, тобто формування в нього особистісних механізмів саморегуляції.Ще однією відмінною рисою педагогічної творчості є те, що значна її частина здійснюється на людях, у публічній обстановці. Це вимагає від учителя вміння управляти своїми психічними станами, тобто бути емоційно стійким; оперативно викликати в себе і учнів творчу наснагу, встановлювати емоційний контакт зі студентами, вести їх за собою, впливати на їх стосунки й визначати напрямок їхніх дій, тобто бути динамічним; розуміти внутрішній світ іншої людини, тобто бути тактовним, чутливим, зважати на думку учнів.І, нарешті, ще однією рисою діяльності викладача є практичне мислення. Педагогічна творчість жорстко лімітована, обмежена в часі. Тому вчитель не може чекати, доки прийде „осяяння&quot;, він повинен знайти оптимальну методику заняття, яке відбудеться сьогодні, а найчастіше прийняти нове рішення на самому уроці в лічені секунди, якщо склалася не передбачена ним заздалегідь ситуація, можливе несподіване ускладнення. Тут потрібен негайний аналіз і негайна дія. Це спроможний зробити лише практично мислячий викладач. Сприятливі умови стимулюють творчість, створюють живильне середовище для паростків нового, але безпосередніми джерелами творчих, новаторських ідей і вирішень є соціальне замовлення суспільства; досягнення науки, в тому числі наук про людину, її виховання і розвиток – педагогіки, психології і методики; передовий педагогічний досвід і, нарешті, особистий досвід і вироблені на його основі практичне мислення та інтуїція педагога. У повсякденній роботі вчителя навчально-пізнавальна діяльність займає особливе місце. Головна її функція полягає в забезпеченні безперервного професійного самовдосконалення педагога. Передумовами успішності навчально-пізнавальної діяльності вчителя виступає вся система психологічних знань про педагогічну професію. Головне заняття викладача – практична діяльність, проте науково осмислена, що припускає оволодіння науковими засобами планомірного і систематичного вивчення учнів і процесу педагогічної праці та знаннями психологічних особливостей діяльності викладача. На цій основі і відбувається педагогічний процес та професійне становлення особистості як вчителя. Недарма В. О. Сухомлинський радив керівникам шкіл: „Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на стежину дослідження... Стає майстром педагогічної праці найшвидше той, хто відчув у собі дослідника&quot; [18]. Результати педагогічної творчості виявляються в перетворенні вчителем власної діяльності на основі пізнання своєї творчої індивідуальності та її психологічних особливостей.  </div></td></tr> </table>

Dora https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.)&diff=5859&oldid=prev 2010-05-18T07:11:26Z

<p>- <a href="/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:X-romix/lowercase.js&amp;action=edit&amp;redlink=1" class="new" title="Обговорення користувача:X-romix/lowercase.js (такої сторінки не існує)">lowercase.js</a></p> <a href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.)&amp;diff=5859&amp;oldid=4718">Показати зміни</a>

Dora https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.)&diff=4718&oldid=prev 2010-04-12T20:03:22Z

<p>перейменував «<a href="/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0" title="Психологічні особливості діяльності викладача">Психологічні особливості діяльності викладача»</a> на «[[Психологічні особливості діяльності викладача (реферат Шумейкіна А</p> <table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw-interface=""> <tr class="diff-title" lang="uk"> <td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 20:03, 12 квітня 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-notice" lang="uk"><div class="mw-diff-empty">(Немає відмінностей)</div> </td></tr></table>

Snak https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.)&diff=4715&oldid=prev 2010-04-12T20:01:57Z

<p>Створена сторінка: &#039;&#039;&#039;Реферат аспіранта <a href="/%D0%9D%D0%9F%D0%A3" class="mw-redirect" title="НПУ">НПУ ім.Драгоманова</a>&#039;&#039;&#039;. Автор: &#039;&#039;&#039;<a href="/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90._%D0%92." title="Шумейкіна А. В.">Шумейкіна А. В.</a>&#039;&#039;&#039; &lt;div class=&quot;nonumtoc&quot;...</p> <a href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_(%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90.%D0%92.)&amp;diff=4715">Показати зміни</a>

Bot referat