Психологічні засади формування громадської активності та національної самосвідомості - Історія редагувань

Bogdan в 16:36, 25 квітня 2013

2013-04-25T16:36:04Z

← Попередня версія		Версія за 16:36, 25 квітня 2013
Рядок 28:		Рядок 28:
	* повага до культури, звичаїв й традицій національних спільнот, що проживають в Україні, висока культура міжнаціонального спілкування.		* повага до культури, звичаїв й традицій національних спільнот, що проживають в Україні, висока культура міжнаціонального спілкування.

	Зважаючи на комплексність поняття, громадянськість поступово починає розглядатися з позицій різних наук: правознавства, психології, педагогіки, історії, соціології тощо.Психологи, визначаючи особливості громадянськості, не відкидають основ юридичного розуміння її: "Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави" [2;14].При цьому психологи твердять, що громадянськість - це усвідомлення і відчуття особою власної причетності до своєї держави. Держава, як усвідомлює її громадянин, є умовою задоволення особистісних потреб; вона регламен-тує трудову діяльність, залучає до політичної, соціальної, економічної тощо стратифікації. Навіть мовні, релігійні, історичні традиції визначаються особливостями держави.Педагогічна теорія і практика, виконуючи завдання відродження та оновлення процесу громадянського вихо-вання, прагне наповнити його новим змістом, а життєдія-льність молоді - новими, державно зорієнтованими потре-бами, оскільки ціннісні громадянські орієнтації не є уза-гальненими поняттями, а обов'язково співвідносяться з психофізичними характеристиками особистості. При цьо-му прояв тих чи інших громадянських якостей свідчить про результативність та рівень організаційно-виховної ро-боти у конкретному навчальному закладі.Активний та різнобічний інтерес до проблеми грома-дянськості з боку педагогів особливо активно зріс у сере-дині 30-х років; у 60-70-ті роки ця проблема відходить на другий план, оскільки визначальною стає ідея формування "будівника комунізму" на "завершальному етапі будівниц-тва соціалізму". У 80-ті роки певною мірою увага суспіль-ства загострилася на політичних та економічних пробле-мах, переосмисленні науковцями напрацьованого і вироб-ленні нових стратегій в освіті. Лише у 90-ті роки, коли розпочався процес створення самостійних незалежних держав, у тому числі й України, знову актуалізується ідея виховання громадянина.Нова ера, у яку вступив український народ на початку 90-х років минулого століття, поставила нові завдання з формування громадянина нової держави.У період відновлення та становлення державності сут-ність громадянського виховання розглядається через при-зму положень Державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття), Національної доктрини розвитку освіти, Концепції виховання в національній системі освіти, схваленої Міністерством освіти України, проекті Концеп-ції громадянського виховання особистості в умовах розви-тку української державності [2;16].Це потребує сьогодні переосмислення проблем вихо-вання, його суті та характеру відповідно до сучасних вимог національного виховання як цілісної системи. Адже наукою доведено, що справжнє, глибинне виховання є за сво-єю сутністю завжди національним за змістом, характером та історичним покликанням.Терміни "громадянськість", "громадянський" прийшли у педагогіку із суспільних наук, де вони визначають прояв патріотизму відносно держави, свого народу. "Громадян-ськість - це спрямованість на користь суспільства, підпо-рядкування особистих інтересів громадянським, служіння Батьківщині; користування правилами і виконання обов'язків, встановлених законами держави". Таке визна-чення громадянськості, основна функція якого полягає в орієнтації особистості на служіння державі й народові, дає Політичний словник. Водночас, громадянськість тракту-ється як усвідомлення і відчуття особою власної причетно-сті до своєї держави та власної відповідальності за держа-ву, сім'ю тощо.Цю думку можна підсилити твердженням Першого президента України М.С. Грушевського, який писав: „Я вважаю, що та стадія українського життя, в яку ми увійш-ли, вимагає високого морального настрою, спартанського почуття обов'язку, певного аскетизму і навіть героїзму від українського народу... Хто хоче бути гідним громадяни-ном, той мусить видобути із себе сі моральні сили".До проблеми громадянського виховання зверталося немало вітчизняних вчених-педагогів минулого. Перші кроки у цьому напрямку зробив А. С. Макаренко, який розглядав процес виховання громадянина як один із най-важливіших та найскладніших. Виховати громадянина, на думку педагога-теоретика і педагога-практика, - значить "виховати патріота, виховати у ньому такі якості, які б сві-дчили про належність цієї молодої людини до великої держави..."Поставивши наприкінці 20-х років широко відомий со-ціальний експеримент, метою якого була реалізація ідеї громадянського виховання в комуні для безпритульних, А. С. Макаренко довів, що виховання в інтересах держави є результативним лише за умови, коли воно поєднується із розвитком творчої індивідуальності особистості, одночас-но стимулюючи моральні почуття та "правові емоції" [2;18].При цьому А. С. Макаренко доводить, що всяка грома-дянська позиція може проявлятися лише у поведінці осо-бистості, у якій реалізуються суспільно важливі цінності, норми та еталони. Така взаємодія допомагає індивіду іден-тифікувати себе з певним типом громадянина, усвідомити своє місце та роль у суспільстві. Вмотивованість дій та моральних вчинків, ціннісні орієнтації молоді вважалися основними складовими громадянської орієнтації особисто-сті.Зважаючи на багатогранність цього поняття і процесу, В. О. Сухомлинський виокремлював такі компоненти його як громадянське бачення світу, моральність і атеїзм, ідейну переконаність, взаємодію людини і колективу, моральну стійкість, громадянську гідність. Розглядаючи компоненти громадянськості як комплек-сної якості людини, О. В. Киричук обґрунтовує такі її по-казники: / - базові життєві цінності: а) істина (у пізнан-ні), користь і доцільність (у праці), любов (у спілкуванні); б) добро (у ціннісно-орієнтаційній за змістом) та спільній (за формою) діяльності; в) творчість (у загальній життєдія-льності); // - типи самовизначення особистості (прагма-тичне, моральне, самоактуалізація); /// - характер смисло-утворюючих мотивів (саморегуляція, самовираження, мо-ральна саморегуляція, гармонізація свого життя); IV - ду-ховні інтенції та життєві настанови людини (віра, надія, любов).Така багатокомплексність громадянськості, безумовно, ускладнює процес виховання; хоча для розуміння власне суті цього соціального феномена вона дає досить помітну додаткову інформацію. За твердженням О. В. Киричука, у всякій дії необхідно бачити результат. У громадянському вихованні таким результатом є активна громадянська по-зиція особистості, що виявляється у соціально-комунікативній, громадсько-корисній та суспільно-політичній активності, а також в активності, спрямованій на самопізнання, самооцінку, самовдосконалення.		Зважаючи на комплексність поняття, громадянськість поступово починає розглядатися з позицій різних наук: правознавства, психології, педагогіки, історії, соціології тощо.Психологи, визначаючи особливості громадянськості, не відкидають основ юридичного розуміння її: "Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави" [2;14].При цьому психологи твердять, що громадянськість - це усвідомлення і відчуття особою власної причетності до своєї держави. Держава, як усвідомлює її громадянин, є умовою задоволення особистісних потреб; вона регламен-тує трудову діяльність, залучає до політичної, соціальної, економічної тощо стратифікації. Навіть мовні, релігійні, історичні традиції визначаються особливостями держави.Педагогічна теорія і практика, виконуючи завдання відродження та оновлення процесу громадянського вихо-вання, прагне наповнити його новим змістом, а життєдія-льність молоді - новими, державно зорієнтованими потре-бами, оскільки ціннісні громадянські орієнтації не є уза-гальненими поняттями, а обов'язково співвідносяться з психофізичними характеристиками особистості. При цьо-му прояв тих чи інших громадянських якостей свідчить про результативність та рівень організаційно-виховної ро-боти у конкретному навчальному закладі.Активний та різнобічний інтерес до проблеми грома-дянськості з боку педагогів особливо активно зріс у сере-дині 30-х років; у 60-70-ті роки ця проблема відходить на другий план, оскільки визначальною стає ідея формування "будівника комунізму" на "завершальному етапі будівниц-тва соціалізму". У 80-ті роки певною мірою увага суспіль-ства загострилася на політичних та економічних пробле-мах, переосмисленні науковцями напрацьованого і вироб-ленні нових стратегій в освіті. Лише у 90-ті роки, коли розпочався процес створення самостійних незалежних держав, у тому числі й України, знову актуалізується ідея виховання громадянина.Нова ера, у яку вступив український народ на початку 90-х років минулого століття, поставила нові завдання з формування громадянина нової держави.У період відновлення та становлення державності сут-ність громадянського виховання розглядається через при-зму положень Державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття), Національної доктрини розвитку освіти, Концепції виховання в національній системі освіти, схваленої Міністерством освіти України, проекті Концеп-ції громадянського виховання особистості в умовах розви-тку української державності [2;16].Це потребує сьогодні переосмислення проблем вихо-вання, його суті та характеру відповідно до сучасних вимог національного виховання як цілісної системи. Адже наукою доведено, що справжнє, глибинне виховання є за сво-єю сутністю завжди національним за змістом, характером та історичним покликанням.Терміни "громадянськість", "громадянський" прийшли у педагогіку із суспільних наук, де вони визначають прояв патріотизму відносно держави, свого народу. "Громадян-ськість - це спрямованість на користь суспільства, підпо-рядкування особистих інтересів громадянським, служіння Батьківщині; користування правилами і виконання обов'язків, встановлених законами держави". Таке визна-чення громадянськості, основна функція якого полягає в орієнтації особистості на служіння державі й народові, дає Політичний словник. Водночас, громадянськість тракту-ється як усвідомлення і відчуття особою власної причетно-сті до своєї держави та власної відповідальності за держа-ву, [[Сім`я\|сім'ю]] тощо.Цю думку можна підсилити твердженням Першого президента України М.С. Грушевського, який писав: „Я вважаю, що та стадія українського життя, в яку ми увійш-ли, вимагає високого морального настрою, спартанського почуття обов'язку, певного аскетизму і навіть героїзму від українського народу... Хто хоче бути гідним громадяни-ном, той мусить видобути із себе сі моральні сили".До проблеми громадянського виховання зверталося немало вітчизняних вчених-педагогів минулого. Перші кроки у цьому напрямку зробив А. С. Макаренко, який розглядав процес виховання громадянина як один із най-важливіших та найскладніших. Виховати громадянина, на думку педагога-теоретика і педагога-практика, - значить "виховати патріота, виховати у ньому такі якості, які б сві-дчили про належність цієї молодої людини до великої держави..."Поставивши наприкінці 20-х років широко відомий со-ціальний експеримент, метою якого була реалізація ідеї громадянського виховання в комуні для безпритульних, А. С. Макаренко довів, що виховання в інтересах держави є результативним лише за умови, коли воно поєднується із розвитком творчої індивідуальності особистості, одночас-но стимулюючи моральні почуття та "правові емоції" [2;18].При цьому А. С. Макаренко доводить, що всяка грома-дянська позиція може проявлятися лише у поведінці осо-бистості, у якій реалізуються суспільно важливі цінності, норми та еталони. Така взаємодія допомагає індивіду іден-тифікувати себе з певним типом громадянина, усвідомити своє місце та роль у суспільстві. Вмотивованість дій та моральних вчинків, ціннісні орієнтації молоді вважалися основними складовими громадянської орієнтації особисто-сті.Зважаючи на багатогранність цього поняття і процесу, В. О. Сухомлинський виокремлював такі компоненти його як громадянське бачення світу, моральність і атеїзм, ідейну переконаність, взаємодію людини і колективу, моральну стійкість, громадянську гідність. Розглядаючи компоненти громадянськості як комплек-сної якості людини, О. В. Киричук обґрунтовує такі її по-казники: / - базові життєві цінності: а) істина (у пізнан-ні), користь і доцільність (у праці), любов (у спілкуванні); б) добро (у ціннісно-орієнтаційній за змістом) та спільній (за формою) діяльності; в) творчість (у загальній життєдія-льності); // - типи самовизначення особистості (прагма-тичне, моральне, самоактуалізація); /// - характер смисло-утворюючих мотивів (саморегуляція, самовираження, мо-ральна саморегуляція, гармонізація свого життя); IV - ду-ховні інтенції та життєві настанови людини (віра, надія, любов).Така багатокомплексність громадянськості, безумовно, ускладнює процес виховання; хоча для розуміння власне суті цього соціального феномена вона дає досить помітну додаткову інформацію. За твердженням О. В. Киричука, у всякій дії необхідно бачити результат. У громадянському вихованні таким результатом є активна громадянська по-зиція особистості, що виявляється у соціально-комунікативній, громадсько-корисній та суспільно-політичній активності, а також в активності, спрямованій на самопізнання, самооцінку, самовдосконалення.

	Основ-ними складниками її є:		Основ-ними складниками її є:

Dora: /* Література */

2010-05-14T10:35:14Z

Література

← Попередня версія		Версія за 10:35, 14 травня 2010
Рядок 112:		Рядок 112:
	[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]		[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]
	[[Категорія:Реферати українською мовою]]		[[Категорія:Реферати українською мовою]]


	~~[[Категорія:Переглянути]]~~

Dora в 10:34, 14 травня 2010

2010-05-14T10:34:10Z

Показати зміни

Dora в 10:21, 14 травня 2010

2010-05-14T10:21:08Z

← Попередня версія		Версія за 10:21, 14 травня 2010
Рядок 38:		Рядок 38:
	# Тексти "Що таке третій сектор", "Які засоби впливу на гро-мадське життя можливі в Україні?", "Як пов'язані громадянське су-спільство і громадянська активність?".		# Тексти "Що таке третій сектор", "Які засоби впливу на гро-мадське життя можливі в Україні?", "Як пов'язані громадянське су-спільство і громадянська активність?".
	# Вправи "А що думаєте ви?", "Заявляємо свій протест", "Готує-мо громадські слухання". Хід заняття Вступна частина		# Вправи "А що думаєте ви?", "Заявляємо свій протест", "Готує-мо громадські слухання". Хід заняття Вступна частина

	## Проведіть бесіду за вправою "А що думаєте ви?", зверніть ува-гу учнів, що захист прав і інтересів громадян є найважливішою сфе-рою життя демократичного суспільства. Держава надає можливості такого захисту, а громадяни самі повинні їх використовувати. Тому це — важлива сфера громадської активності. Оголосіть тему і мету уроку. Основна частина		## Проведіть бесіду за вправою "А що думаєте ви?", зверніть ува-гу учнів, що захист прав і інтересів громадян є найважливішою сфе-рою життя демократичного суспільства. Держава надає можливості такого захисту, а громадяни самі повинні їх використовувати. Тому це — важлива сфера громадської активності. Оголосіть тему і мету уроку. Основна частина
	## Прочитайте з учасниками та учасницями текст „Що таке третій сектор".Хай вони наведуть приклади з конкретними назвами: що таке перший, другий, третій сектори.Відповіді можуть бути такими: школа, лікарня, обласний відділ роботи з молоддю, фірма пошиття одягу, фермер, дитячий клуб, асо-ціація боксу, асоціація водіїв таксі.Запитайте, в які з цих організацій вони звертались або мали спів-працю, для чого існує поділ на три сектори, чому демократія пов'яза-на з існуванням третього сектору, що громадські організації та асо-ціації можуть зробити для суспільства?		## Прочитайте з учасниками та учасницями текст „Що таке третій сектор".Хай вони наведуть приклади з конкретними назвами: що таке перший, другий, третій сектори.Відповіді можуть бути такими: школа, лікарня, обласний відділ роботи з молоддю, фірма пошиття одягу, фермер, дитячий клуб, асо-ціація боксу, асоціація водіїв таксі.Запитайте, в які з цих організацій вони звертались або мали спів-працю, для чого існує поділ на три сектори, чому демократія пов'яза-на з існуванням третього сектору, що громадські організації та асо-ціації можуть зробити для суспільства?

Dora в 10:20, 14 травня 2010

2010-05-14T10:20:25Z

← Попередня версія		Версія за 10:20, 14 травня 2010
Рядок 39:		Рядок 39:
	# Вправи "А що думаєте ви?", "Заявляємо свій протест", "Готує-мо громадські слухання". Хід заняття Вступна частина		# Вправи "А що думаєте ви?", "Заявляємо свій протест", "Готує-мо громадські слухання". Хід заняття Вступна частина

	## Проведіть бесіду за вправою "А що думаєте ви?", зверніть ува-гу учнів, що захист прав і інтересів громадян є найважливішою сфе-рою життя демократичного суспільства. Держава надає можливості такого захисту, а громадяни самі повинні їх використовувати. Тому це — важлива сфера громадської активності. Оголосіть тему і мету уроку. Основна частина		## Проведіть бесіду за вправою "А що думаєте ви?", зверніть ува-гу учнів, що захист прав і інтересів громадян є найважливішою сфе-рою життя демократичного суспільства. Держава надає можливості такого захисту, а громадяни самі повинні їх використовувати. Тому це — важлива сфера громадської активності. Оголосіть тему і мету уроку. Основна частина
	## Прочитайте з учасниками та учасницями текст „Що таке третій сектор".Хай вони наведуть приклади з конкретними назвами: що таке перший, другий, третій сектори.Відповіді можуть бути такими: школа, лікарня, обласний відділ роботи з молоддю, фірма пошиття одягу, фермер, дитячий клуб, асо-ціація боксу, асоціація водіїв таксі.Запитайте, в які з цих організацій вони звертались або мали спів-працю, для чого існує поділ на три сектори, чому демократія пов'яза-на з існуванням третього сектору, що громадські організації та асо-ціації можуть зробити для суспільства?		## Прочитайте з учасниками та учасницями текст „Що таке третій сектор".Хай вони наведуть приклади з конкретними назвами: що таке перший, другий, третій сектори.Відповіді можуть бути такими: школа, лікарня, обласний відділ роботи з молоддю, фірма пошиття одягу, фермер, дитячий клуб, асо-ціація боксу, асоціація водіїв таксі.Запитайте, в які з цих організацій вони звертались або мали спів-працю, для чого існує поділ на три сектори, чому демократія пов'яза-на з існуванням третього сектору, що громадські організації та асо-ціації можуть зробити для суспільства?
	# Запропонуйте учасникам і учасницям проглянути текст „Які засоби впливу на громадське життя можливі в Україні?". Оскільки він частково узагальнює інформацію, вже частково знайому учасникам і учасницям, можна просто провести бесіду за його змістом.Потім запитайте: на що саме в житті суспільства можуть вплинути ці дії? Яким чином наша громадсь-ка активність може вплинути на створення закону, постанови, акту? Що ми для цього повинні зробити?		# Запропонуйте учасникам і учасницям проглянути текст „Які засоби впливу на громадське життя можливі в Україні?". Оскільки він частково узагальнює інформацію, вже частково знайому учасникам і учасницям, можна просто провести бесіду за його змістом.Потім запитайте: на що саме в житті суспільства можуть вплинути ці дії? Яким чином наша громадсь-ка активність може вплинути на створення закону, постанови, акту? Що ми для цього повинні зробити?

Dora в 10:19, 14 травня 2010

2010-05-14T10:19:27Z

Показати зміни

Bot referat: Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''[[Пікалова Ольга Володимирівн...

2010-04-12T17:50:22Z

Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''[[Пікалова Ольга Володимирівн...

Показати зміни