Yrvi в 13:34, 4 листопада 2011

2011-11-04T13:34:27Z

← Попередня версія		Версія за 13:34, 4 листопада 2011
Рядок 54:		Рядок 54:
	----		----

	Використаний матеріал із [[Приходько Ю.О.]], [[Юрченко В.І.]] Психологічний словник-довідник. - К.: Каравела, ~~2011~~. -		Використаний матеріал із [[Приходько Ю.О.]], [[Юрченко В.І.]] [[Приходько Ю.О., Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник (навчальний посібник)\|Психологічний словник-довідник. - К.: Каравела, 2012. - 328 с.]]

	[[Категорія:Науковці]]		[[Категорія:Науковці]]

Yrvi в 14:26, 21 жовтня 2011

2011-10-21T14:26:59Z

← Попередня версія		Версія за 14:26, 21 жовтня 2011
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Файл:Фото \|міні\|праворуч\|250пкс\|Фото: Проколієнко Людмила Микитівна]]		[[Файл:Фото Проколієнко Л М .jpg\|міні\|праворуч\|250пкс\|Фото: Проколієнко Людмила Микитівна]]

	'''Проколієнко Людмила Микитівна''' (1927–1989) – український психолог, доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН СРСР.		'''Проколієнко Людмила Микитівна''' (1927–1989) – український психолог, доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН СРСР.
Рядок 15:		Рядок 15:
	* У 1976 р. захистила докторську дисертацію «Психологія засвоєння граматичних знань учнями середнього шкільного віку».		* У 1976 р. захистила докторську дисертацію «Психологія засвоєння граматичних знань учнями середнього шкільного віку».

	* У 1983–1989 рр. очолювала [[Інститут психології імені Г.С.Костюка\|Науково-дослідний інститут психології УРСР]].		* У 1983–1989 рр. очолювала [[Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України\|Науково-дослідний інститут психології УРСР]].

	== Наукові ідеї ==		== Наукові ідеї ==
Рядок 60:		Рядок 60:
	[[Категорія:Професори]]		[[Категорія:Професори]]
	[[Категорія:Українські психологи і педагоги]]		[[Категорія:Українські психологи і педагоги]]
			[[Категорія:Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України]]

Yrvi: - lowercase.js

2011-10-21T14:20:02Z

- lowercase.js

Нова сторінка

[[Файл:Фото |міні|праворуч|250пкс|Фото: Проколієнко Людмила Микитівна]]

'''Проколієнко Людмила Микитівна''' (1927–1989) – український психолог, доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН СРСР.

== Освіта ==

* Л.М. Проколієнко в 1951 р. закінчила [[НПУ|Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького]] (нині НПУ імені М.П. Драгоманова),

* в 1954 р. – аспірантуру з психології в цьому ж [[НПУ|інституті]].

== Науковий і професійний шлях ==

* Тривалий час працювала доцентом, професором кафедри психології, проректором із наукової роботи [[НПУ|КДПІ імені О.М. Горького]].

* У 1976 р. захистила докторську дисертацію «Психологія засвоєння граматичних знань учнями середнього шкільного віку».

* У 1983–1989 рр. очолювала [[Інститут психології імені Г.С.Костюка|Науково-дослідний інститут психології УРСР]].

== Наукові ідеї ==

Праці Л.М. Проколієнко присвячені широкому колу питань вікової та педагогічної психології. Серед проблем, у розробку яких вона зробила помітний внесок, – психологічні аспекти програмування, алгоритмізації і комп’ютеризації навчання, формування моральних якостей в умовах шкільного і сімейного виховання, психологічні умови становлення гармонійної особистості дитини тощо.

Багато уваги приділила питанням формування допитливості в дітей дошкільного віку, їх розумовому розвитку, розвитку пізнавальної активності школярів в умовах використання різних способів оволодіння знаннями та багатьом іншим. Характеризувала явище допитливості як таке, що має своєрідну психологічну природу і розвивається в процесі формування людини як особистості та проходить певні стадії відповідно вікових особливостей розвитку людської психіки. Допитливість є якістю особистості, яка спрямовує її пізнавальні потреби на всіх етапах життя і в різних видах діяльності: у грі, навчанні, праці. Вона, як правило, спрямовується на пошук невідомого, непізнаного чи незрозумілого, яке не є якоюсь «абсолютною пустотою», якою взагалі не можна оперувати, а завжди пов’язується з чимось уже відомим, даним; вона є джерелом активності людини, прагненням повно, глибоко і різнобічно відображати навколишню дійсність.

Допитливість, як стверджує Л.М. Проколієнко, породжує і забезпечує функціонування пізнавального інтересу, який є емоційно забарвленим виявом потреби людини. Допитливість, з одного боку, є причиною виникнення інтересу, а з іншого – формою його існування. Реалізуючись в інтересі, допитливість немовби зберігає його, не даючи можливості йому згаснути. Допитливість через інтерес постійно збуджує «механізм» пізнання. У сформованої особистості допитливість часто збігається з інтересом. Порівнюючи допитливість дорослої людини і дитини дошкільного віку, Л.М. Проколієнко відмічає, що в першої вона завжди має вибірковий характер, тоді як у другої – може бути спрямована на велике коло предметів, часто навіть протилежних за своїм змістом і функцією. На її думку, формування допитливості має розпочинатися з піклування про розвиток і вдосконалення відчуттів та сприймань, про органи відчуття, за допомогою яких дитина ознайомлюється із зовнішнім світом. Це є сенсорне, або чуттєве виховання. Його не слід відривати від раціонального, мисленого, бо чуттєве і раціональне – дві взаємозв’язані сторони єдиного процесу розумового розвитку.

Л.М. Проколієнко зазначає, що розвиток допитливості в дитини можливий при достатньо розвинутій і вихованій у неї образній та емоційній пам’яті, Завдяки якій у неї збільшується кількість уявлень про зовнішній світ, збагачується знаннями її розум, створюється можливість міркувати, висловлювати судження, цікавитись більшою кількістю предметів і явищ.

Вчена доводила, що допитливість є не лише якістю особистості – вона може бути і як розумова дія, і як спосіб пізнання, і як стимул і спосіб міркування. Приховані сторони і властивості дійсності, які не можна відчути, безпосередньо сприйняти, пізнаються за допомогою мислення. Тому виховання мислення дитини є однією з основних і важливих умов формування допитливості. Адже дитина прагне пізнати причинно-наслідкові зв’язки в природі, у відносинах людей саме тоді, коли в неї виникає потреба їх пізнати, коли вона може їх зрозуміти. Важливим засобом формування допитливості є заняття з ліплення, малювання, аплікації. Життєдайним джерелом для формування допитливості є великий чуттєвий досвід, який нагромаджується тоді, коли дитина не лише дивиться, а й бачить, не лише слухає, а і чує, коли по-новому відкриває для себе світ у звуках, барвах, поетичних рядках, яскравих малюнках і ніжних мелодіях, коли починає тонко і глибоко відчувати красу світу, радість життя через відчуття і сприймання.

Чільне місце в науковій спадщині Л.М. Проколієнко посідають праці, присвячені проблемі розумового виховання дитини, яке вона розглядає як «активну організацію і спрямування її розумового розвитку». На її думку, провідну роль у розумовому розвитку дитини відіграє навчально-виховна робота. Пасивність, бездіяльність дитини негативно позначається на її розумовому розвитку. Найбільш сприяє розумовому розвитку дитини спонукання її до пізнання дійсності, особливо до внутрішнього, спонтанного прагнення до пізнання; збудження спостережливості й допитливості; заохочення до створення образів уяви; активізація пригадування; навчання розкривати зв’язки і відношення між предметами і явищами та вміння робити логічні висновки.

У своїй науковій діяльності Л.М. Проколієнко багато уваги приділяла вдосконаленню педагогічної освіти, підвищенню психологічної грамотності вчителів, удосконаленню змісту, форм і методів навчання, успішно розробляла ідеї свого вчителя [[Костюк Г.С.|Г.С. Костюка]], які насамперед пов’язані з впровадженням досягнень психологічної науки в практику навчання та виховання дітей.

Л.М. Проколієнко зробила суттєвий внесок у розвиток вітчизняної психологічної науки. Їй належить більше 100 друкованих праць.

== Основні наукові праці ==

* «Методика викладання української мови в школі»,

* «Дошкільна педагогічна психологія»,

* «Психологія засвоєння граматичних знань підлітками»,

* «Вікова психологія»,

* «Формування допитливості в дітей дошкільного віку»,

* «Загальна, вікова та педагогічна психологія»,

* «Сімейне виховання. Підліток» та ін.

----

Використаний матеріал із [[Приходько Ю.О.]], [[Юрченко В.І.]] Психологічний словник-довідник. - К.: Каравела, 2011. -

[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Доктори психологічних наук]]
[[Категорія:Професори]]
[[Категорія:Українські психологи і педагоги]]

Проколієнко Людмила Микитівна - Історія редагувань

Yrvi в 13:34, 4 листопада 2011

Yrvi в 14:26, 21 жовтня 2011

Yrvi: - lowercase.js