Yrvi в 15:56, 14 жовтня 2010

2010-10-14T15:56:18Z

← Попередня версія		Версія за 15:56, 14 жовтня 2010
Рядок 1:		Рядок 1:


	В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підготовці нової генерації педагогічних і науково-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення, гуманного вознесіння самоцінної особистості вихованця. Однією з передумов вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання є підвищення рівня психологічної культури, зокрема, шляхом покращання психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів вищої школи.		В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підготовці нової генерації педагогічних і науково-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення, гуманного вознесіння самоцінної особистості вихованця. Однією з передумов вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання є підвищення рівня психологічної культури, зокрема, шляхом покращання психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів вищої школи.
Рядок 49:		Рядок 48:
	:::::::::::::::::::::::::::::'''Автори.'''		:::::::::::::::::::::::::::::'''Автори.'''


			== '''[[Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи (навчальний посібник)\|До змісту навчального посібника]]''' ==

Yrvi: Створена сторінка: В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підг...

2010-10-14T15:49:22Z

Створена сторінка: В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підг...

Нова сторінка

В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підготовці нової генерації педагогічних і науково-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення, гуманного вознесіння самоцінної особистості вихованця. Однією з передумов вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання є підвищення рівня психологічної культури, зокрема, шляхом покращання психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів вищої школи.

Курс психології вищої школи є теоретичною основою психологічної підготовки студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, а також аспірантів до майбутньої педагогічної та науково-педагогічної діяльності.

'''Мета курсу “[[Психологія вищої школи]]”''': забезпечити загальну теоретичну підготовку магістрантів і аспірантів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, що пов’язана з викладацькою діяльністю.

'''Завдання вивчення дисципліни:'''

* опанування знаннями про психологічні особливості студентського періоду життя людини;
* усвідомлення закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;
* вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;
* усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів її опанування;
* сприяння професійному самовизначенню і набуття студентами професійно-педагогічної ідентичності;
* розвиток таких якостей особистості, що мають для майбутнього викладача професійне значення.

'''Місце курсу в професійній підготовці майбутнього викладача'''

Зміст курсу “[[Психологія вищої школи]]” складений із врахуванням того, що студенти протягом навчання в педагогічному університеті прослухали теоретичний курс вікової та педагогічної психології. Він є його логічним продовженням і вміщує теоретичні проблеми розвитку, навчання та виховання студентів, питання особистості та діяльності викладача ВНЗ, а також передбачає практичне оволодіння вміннями та навичками навчально-виховної роботи.

Студент, який вивчає курс психології вищої школи, '''повинен''':

* засвоїти понятійний апарат даної галузі психологічної науки;
* опанувати систему психологічних знань і набути практичних умінь аналізу й оцінки психологічних явищ, які породжуються умовами навчально-виховного процесу у вищій школі;
* удосконалювати навички самостійної навчальної роботи, вміння опрацьовувати наукові літературні джерела;
* на основі самопізнання формувати власний стиль науково-педагогічної діяльності та професійного спілкування.

Згідно з навчальним планом конкретного інституту (факультету) і спеціальності вивчення курсу завершується складанням екзамену або отриманням заліку.

Загальний '''обсяг курсу''' “[[Психологія вищої школи]]” становить 108 годин, з них 24 години – лекційних, 22 – практично-семінарських і 62 години відведено на самостійну роботу студентів.

Залежно від навчального плану конкретної спеціальності розподіл годин може бути змінено, зокрема шляхом збільшення часу на самостійну роботу.

Зміст самостійної роботи з курсу “[[Психологія вищої школи]]” спрямований на поглиблення теоретичних знань, розвиток самостійного мислення і набування вмінь опрацювання наукової літератури. Все це повинно сприяти професійному самовизначенню майбутніх викладачів.

Від слухачів (магістрантів, аспірантів) '''вимагається''':

* Засвоєння понятійного апарату науки (ведення тематичного словника).
* Опрацювання літератури з кожної теми за формою, яка обирається самостійно (конспект, тезиси, план, таблиця, схема, висновки тощо), з визначенням свого особистісного ставлення до змісту роботи (за бажанням). Список рекомендованої літератури до кожної теми можна доповнити науковими працями, які слухач знайшов самостійно. Доцільно порівнювати виклад (або зміст) матеріалу з певного питання в різних джерелах. Якщо наукові положення в них повторюються, можна лише анотувати статтю.
* Висловити своє міркування щодо питань проблемного характеру, які подані до кожної теми. Вони спрямовані на усвідомлення актуальних проблем і пошук шляхів їх вирішення, загострення уваги на суперечностях, які залежать від конкретних умов педагогічного процесу і життєвих обставин.
* Доцільно основний зміст кожної теми подати у вигляді таблиці чи схеми, проаналізувати та доповнити запропоновані таблиці.
* Виконати завдання на розвиток рефлексивних процесів, аналіз і оцінку власної навчальної діяльності, визначення професійних рис своєї особистості тощо.
* Наприкінці опрацювання курсу важливо дати загальну самооцінку якості його засвоєння в цілому (або окремих тем). Доцільно поставити собі конкретну оцінку. При цьому обов’язково зазначити свої критерії оцінювання та що було зроблено, щоб відповідати їм.

Автори навчального посібника переконані в особистісній гідності кожного магістранта та аспіранта, його відповідальності за наслідки свого професійного вибору, бажанні вчитися самостійно й творчо.

:::::::::::::::::::::::::::::'''Автори.'''

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Навчальна література з психології і педагогіки]]
[[Категорія:Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи (навчальний посібник)]]
[[Категорія:Наукові праці Подоляк Л.Г.]]
[[Категорія:Наукові праці Юрченка В.І.]]
[[Категорія:Психологічна книга]]

Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи.Передмова - Історія редагувань

Yrvi в 15:56, 14 жовтня 2010

Yrvi: Створена сторінка: В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підг...