<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://psyh.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C</id>
	<title>Особливості засвоєння знань - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;action=history"/>
	<updated>2026-10-10T02:40:39Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.46.2</generator>
	<entry>
		<id>https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;diff=5530&amp;oldid=prev</id>
		<title>Dora: /* 1. Поняття  „знання&quot; їх види і ознакти */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;diff=5530&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2010-05-06T08:23:14Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;1. Поняття  „знання&amp;quot; їх види і ознакти&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw-interface=&quot;&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 08:23, 6 травня 2010&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l54&quot;&gt;Рядок 54:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 54:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання).  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;* знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання).  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглянуті види знань поділяють на теоретичні й фактичні. Теоретичні знання - поняття, системи понять абстракції; теорії, гіпотези, закони, методи науки.   &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt; Фактичні &lt;/del&gt;знання - одиничні поняття (знаки, цифри, букви, географічні назви, історичні особи, події.) Освітня функція навчання повинна забезпечити: повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей, істотних причинно - наслідкових зв&#039;язків; системність знань, їх упорядкованість що будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях до наступного; усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв&#039;язків між ними, прагнення самостійно, постійно поповнювати їх; дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх із зміною ситуації.    &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглянуті види знань поділяють на теоретичні й фактичні. Теоретичні знання - поняття, системи понять абстракції; теорії, гіпотези, закони, методи науки.   &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt; &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Фактичні &lt;/ins&gt;знання - одиничні поняття (знаки, цифри, букви, географічні назви, історичні особи, події.) Освітня функція навчання повинна забезпечити: повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей, істотних причинно - наслідкових зв&#039;язків; системність знань, їх упорядкованість що будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях до наступного; усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв&#039;язків між ними, прагнення самостійно, постійно поповнювати їх; дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх із зміною ситуації.    &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Можна знати але не вміти застосовувати знання (мати навички і вміння).Навички і вміння включають знання про спосіб дії і досвід його здійснення.    &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Можна знати але не вміти застосовувати знання (мати навички і вміння).Навички і вміння включають знання про спосіб дії і досвід його здійснення.    &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l73&quot;&gt;Рядок 73:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 75:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Кожний з видів застосування буває репродуктивний і творчий. Репродуктивне учень визначає ознаки президентської респкубліки.   Творчий вирішує ситуацію, правову задачу. Пізнання — це процес виникнення знань. Результатом пізнання може бути  повсякденне,  наукові і навчальні знання. повсякденне  формується в повсякденному  досвіді , на основі якого відображають  головним чином зовнішні сторони і  зв&amp;#039;язки з оточуючою  дійсністю. Наукові знання представляють собою систематизовані, узагальненні розряди знань, формування яких засновано  не тільки на дослідних, емпіричних. але  на теоретичних формах відображення  світу й закономірностях його розвитку. У процесі навчання наукове знання є предметом засвоєння. У своїх абстрактних формах наукове знання не всім й  не завжди доступно, тому воно передбачає такі зміни  форми його презентації, які забезпечують адекватність його сприйняття, розуміння і засвоєння. Зміна, реорганізація наукового знання, спрощення або скорочення  предметної розмаїтості, яке в науковому знанні відображається з врахуванням психологічних можливостей учнів, студентів породжує навчальні знання. Таким чином, навчальні знання є похідними  від наукових й на відміну від  останніх є  пізнання уже відомого або пізнаного. Між навчальним  й науковим пізнанням має місце не тільки генетичне  розходження тобто за  походженням,  але й функціональне, тобто за призначенням. Г.В.Суходольский підкреслює, що основною функцією навчального пізнання є набуття визначеного рівня загальної та професійної кваліфікації, тоді як метою наукового пізнання є створення описів і моделей світу. Навчальний  і наукові типи пізнання розрізняються і в оперативному плані. У даному  відношенні специфіка навчального пізнання, на  думку Г.В.Суходольского складається у тому, що навчально-пізнавальна діяльність здійснюється за допомогою спеціальних навчальних умінь, прийомів і дій, в той час як наукове пізнання пов&amp;#039;язане з пошуковими задачами, які вирішуються з залученням особливих дослідницьких  методів. Правда, існує думка  (і вона доведена на практиці і експериментально ),  відповідно до якого навчальне пізнання більш ефективне по своїм  кінцевим результатам,  якщо  методи науки стають методами навчання, наприклад дослідницький метод як спосіб навчання [9, с. 266].    &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Кожний з видів застосування буває репродуктивний і творчий. Репродуктивне учень визначає ознаки президентської респкубліки.   Творчий вирішує ситуацію, правову задачу. Пізнання — це процес виникнення знань. Результатом пізнання може бути  повсякденне,  наукові і навчальні знання. повсякденне  формується в повсякденному  досвіді , на основі якого відображають  головним чином зовнішні сторони і  зв&amp;#039;язки з оточуючою  дійсністю. Наукові знання представляють собою систематизовані, узагальненні розряди знань, формування яких засновано  не тільки на дослідних, емпіричних. але  на теоретичних формах відображення  світу й закономірностях його розвитку. У процесі навчання наукове знання є предметом засвоєння. У своїх абстрактних формах наукове знання не всім й  не завжди доступно, тому воно передбачає такі зміни  форми його презентації, які забезпечують адекватність його сприйняття, розуміння і засвоєння. Зміна, реорганізація наукового знання, спрощення або скорочення  предметної розмаїтості, яке в науковому знанні відображається з врахуванням психологічних можливостей учнів, студентів породжує навчальні знання. Таким чином, навчальні знання є похідними  від наукових й на відміну від  останніх є  пізнання уже відомого або пізнаного. Між навчальним  й науковим пізнанням має місце не тільки генетичне  розходження тобто за  походженням,  але й функціональне, тобто за призначенням. Г.В.Суходольский підкреслює, що основною функцією навчального пізнання є набуття визначеного рівня загальної та професійної кваліфікації, тоді як метою наукового пізнання є створення описів і моделей світу. Навчальний  і наукові типи пізнання розрізняються і в оперативному плані. У даному  відношенні специфіка навчального пізнання, на  думку Г.В.Суходольского складається у тому, що навчально-пізнавальна діяльність здійснюється за допомогою спеціальних навчальних умінь, прийомів і дій, в той час як наукове пізнання пов&amp;#039;язане з пошуковими задачами, які вирішуються з залученням особливих дослідницьких  методів. Правда, існує думка  (і вона доведена на практиці і експериментально ),  відповідно до якого навчальне пізнання більш ефективне по своїм  кінцевим результатам,  якщо  методи науки стають методами навчання, наприклад дослідницький метод як спосіб навчання [9, с. 266].    &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Навчальне пізнання, як правило, здійснюється під керівництвом викладача, який  виступає посередником між суб&#039;єктом, що пізнає і науковими   знаннями, що є предметом засвоєння. У науковому пізнанні  роль посередника  виконує інформаційно-пояснювальна діяльність фахівців у тій або  іншій сфері наукового пізнання. Розходження між навчальними і науковими типами пізнання можна побачити  і за іншими підставами. Однак важливо підкреслити,  що  два типи пізнання взаємозумовлені. З однієї сторони, успішність навчального пізнання визначається прогресом наукового знання, а з іншого боку - продуктивністю наукового пізнання є залежною від технології навчального пізнання і його результатів у виді сформованих  визначеного роду знань, умінь  і навичок [2, с.66]  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Навчальне пізнання, як правило, здійснюється під керівництвом викладача, який  виступає посередником між суб&#039;єктом, що пізнає і науковими   знаннями, що є предметом засвоєння. У науковому пізнанні  роль посередника  виконує інформаційно-пояснювальна діяльність фахівців у тій або  іншій сфері наукового пізнання. Розходження між навчальними і науковими типами пізнання можна побачити  і за іншими підставами. Однак важливо підкреслити,  що  два типи пізнання взаємозумовлені. З однієї сторони, успішність навчального пізнання визначається прогресом наукового знання, а з іншого боку - продуктивністю наукового пізнання є залежною від технології навчального пізнання і його результатів у виді сформованих  визначеного роду знань, умінь  і навичок [2, с.66]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== 2. Способи і рівні заcвоєння змісту навчального матеріалу ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== 2. Способи і рівні заcвоєння змісту навчального матеріалу ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Dora</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;diff=5529&amp;oldid=prev</id>
		<title>Dora: - lowercase.js</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;diff=5529&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2010-05-06T08:22:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;- &lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:X-romix/lowercase.js&amp;amp;action=edit&amp;amp;redlink=1&quot; class=&quot;new&quot; title=&quot;Обговорення користувача:X-romix/lowercase.js (такої сторінки не існує)&quot;&gt;lowercase.js&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;amp;diff=5529&amp;amp;oldid=4787&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Dora</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;diff=4787&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bot referat: Створена сторінка:     &#039;&#039;&#039;Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова&#039;&#039;&#039;.   Автор: &#039;&#039;&#039;[[Маньгора Володимир Васильов...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;diff=4787&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2010-04-12T20:26:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка:     &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Реферат аспіранта &lt;a href=&quot;/%D0%9D%D0%9F%D0%A3&quot; class=&quot;mw-redirect&quot; title=&quot;НПУ&quot;&gt;НПУ ім.Драгоманова&lt;/a&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;.   Автор: &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[Маньгора Володимир Васильов...&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C&amp;amp;diff=4787&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Bot referat</name></author>
	</entry>
</feed>