Конгруентність особистості у міжособистісних взаєминах - Історія редагувань

Koss: /* Список використаної літератури */

2010-04-30T08:03:56Z

Список використаної літератури

Koss: /* 2. Механізми взаємовпливу в міжособистісних стосунках */

2010-04-30T08:02:56Z

2. Механізми взаємовпливу в міжособистісних стосунках

Показати зміни

Koss: /* 1.2. Невербальні засоби спілкування */

2010-04-30T08:02:15Z

1.2. Невербальні засоби спілкування

@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 е) терпимість/нетерпимість (подив, розгубленість, питання й ін.).Варто пам'ятати, що жести і міміка - лише доповнення до людської мови. Навіть при самому активному темпераменті варто утримуватися від бурхливого жестикулювання. Подібність з вітряним млином не прикрашає людини.Інтерпретація жестів, поз і інших компонентів невербального спілкування не завжди буває однозначної. Невербальні компоненти спілкування дуже значимі в перші хвилини знайомства.
-Отже, що ж найбільше істотно в цей початковий момент спілкування?По-перше, необхідно показати зацікавленість у майбутній бесіді, готовність до конструктивного співробітництва, відкритість для нових ідей і пропозицій. Як цього досягти? При ділових зустрічах варто звернути увагу на позу, погляд, жести. Поведінка повинна бути природною, але від деяких звичок, якщо вони існують, усе-таки варто відмовитися.Навички невербального спілкування Рівні вербального і невербального спілкування постійно переплітаються і впливають один на одного. Невербальне поведінка може змінити зміст слів, збагатити словесний зміст, ілюструвати слова або навіть їх замінити. Думають, що з цих двох компонентів спілкування невербальний є більш важливим. Як відзначає R.Birdwhistell (цит. по G.M.Gazda, 1989), "слова, використовувані в мові, містять у собі не більш 35% соціальних змістів, висловлюваних у спілкуванні". Тому очевидно, що терапевтові особливо важливо орієнтуватися в тім, що в групі не висловлюється словами, але виражається невербально. Навички невербального поведінка здобуваються в повсякденному житті (F.Davis, 1973). Ними користуємося і "читаємо" невербальне поведінка інших людей автоматично, не усвідомлюючи цього. Тому, як би ми ні хотіли часом сховати щирий зміст того, про що говоримо, нас видають невербальні реакції, сховані за словами. Важливо не тільки вміти угадувати зміст невербальних сигналів учасників, але й орієнтуватися у своїх невербальних реакціях, а найкраще намагатися, щоб слова відповідали почуттям. Не слід забувати, що учасники групи в спілкуванні також більш-менш успішно "читають" невербальні знаки. Дослідження показують, що в спілкуванні більше довіряють невербальної інформації, чим вербальної. Коли зауважуємо протиріччя між вербальними і невербальними реакціями, навіть не усвідомлюючи останніх, ми їм довіряємо більше (з цим бувають зв'язані наші сумніви у висловленнях співрозмовника – "щось не так у його словах"). Як указує G.M.Gazda (1989), невербальні реакції допомагають реалізувати чимало важливих цілей у спілкуванні. 1. Допомагають виразити почуття. Виконаний A.Mehrabian і S.R.Ferris (1967) статистичний аналіз ефективності каналів вербального і невербального спілкування показав, що розподіл по ефективності таке: вербальне вираження – 7%, голос – 38% і вираження особи – 55%. 2. Доповнюють, змінюють, ілюструють і збагачують вербальні висловлення. 3. Регулюють участь у спілкуванні. Невербальними сигналами ми виражаємо як своє бажання продовжувати бесіду, так і прагнення закінчити або уникнути неї. 4. Формують визначені почуття в партнера при спілкуванні. 5. Є важливою формою реагування в міжособистісних відносинах. 6. Виражають увагу в спілкуванні. Невербальні елементи особливо важливі для правильного слухання співрозмовника. Своєю невербальною поведінкою ми можемо демонструвати як зацікавленість і увагу, так і байдужість. Ефективне спілкування можливо, коли людина намагається точніше, відправляти і приймати повідомлення. Для цього необхідно вміти слухати. Вислуховування фактів і почуттів – це вислуховування повідомлення цілком. Надходячи так, ми розширюємо свої можливості зрозуміти ситуацію і даємо звістку про поважне відношення до того, що в дійсності людина, що говорить, намагається передати нам.Професор Кит Дэвис приводить 10 правил ефективного слухання. Перестаньте говорити. Неможливо слухати розмовляючи.1. Допоможіть що говорить розкріпачитися. Створіть у людини відчуття волі. Це часто називають створенням атмосфери, що дозволяє.2. Покажіть що говорить, що ви готові слухати. Необхідно виглядати і діяти зацікавлено. Слухаючи, намагайтеся зрозуміти, а не шукати приводів  для заперечень.3. Усунете дратівні моменти. Не малюйте, не постукуйте по столі, не перекладайте папера.  Чи буде спокійніше в кабінеті, якщо закрити двері?4. Сопереживайте що говорить. Постарайтеся встати в положення що говорить.5. Будьте терплячими. Не заощаджуйте час. Не переривайте що говорить. Не поривайтеся вийти, не робіть кроків у напрямку до дверей.6. Стримуйте свій характер. Розсерджена людина додає словам невірний зміст.7. Не допускайте суперечок і критики. Це змушує що говорить зайняти оборонну позицію, він може замовчати або розсердитися. Не сперечайтеся. Саме перемігши в суперечці, ви програєте.8. Задавайте питання. Це підбадьорює суб'єкта і показує йому, що ви слухаєте.9. Перестаньте говорити! Це наставляння йде і першим, і останнім, тому що всі інші залежать від нього.
+Отже, що ж найбільше істотно в цей початковий момент спілкування?По-перше, необхідно показати зацікавленість у майбутній бесіді, готовність до конструктивного співробітництва, відкритість для нових ідей і пропозицій. Як цього досягти? При ділових зустрічах варто звернути увагу на позу, погляд, жести. Поведінка повинна бути природною, але від деяких звичок, якщо вони існують, усе-таки варто відмовитися.Навички невербального спілкування Рівні вербального і невербального спілкування постійно переплітаються і впливають один на одного. Невербальне поведінка може змінити зміст слів, збагатити словесний зміст, ілюструвати слова або навіть їх замінити. Думають, що з цих двох компонентів спілкування невербальний є більш важливим. Як відзначає R.Birdwhistell (цит. по G.M.Gazda, 1989), "слова, використовувані в мові, містять у собі не більш 35% соціальних змістів, висловлюваних у спілкуванні". Тому очевидно, що терапевтові особливо важливо орієнтуватися в тім, що в групі не висловлюється словами, але виражається невербально. Навички невербального поведінка здобуваються в повсякденному житті (F.Davis, 1973). Ними користуємося і "читаємо" невербальне поведінка інших людей автоматично, не усвідомлюючи цього. Тому, як би ми ні хотіли часом сховати щирий зміст того, про що говоримо, нас видають невербальні реакції, сховані за словами. Важливо не тільки вміти угадувати зміст невербальних сигналів учасників, але й орієнтуватися у своїх невербальних реакціях, а найкраще намагатися, щоб слова відповідали почуттям. Не слід забувати, що учасники групи в спілкуванні також більш-менш успішно "читають" невербальні знаки. Дослідження показують, що в спілкуванні більше довіряють невербальної інформації, чим вербальної. Коли зауважуємо протиріччя між вербальними і невербальними реакціями, навіть не усвідомлюючи останніх, ми їм довіряємо більше (з цим бувають зв'язані наші сумніви у висловленнях співрозмовника – "щось не так у його словах"). Як указує G.M.Gazda (1989), невербальні реакції допомагають реалізувати чимало важливих цілей у спілкуванні.
 == 2. Механізми взаємовпливу в міжособистісних стосунках ==

Koss: /* 1.2. Невербальні засоби спілкування */

2010-04-30T08:00:23Z

1.2. Невербальні засоби спілкування

Показати зміни

Koss: /* 1.1 Вербальні засоби спілкування */

2010-04-30T07:56:01Z

1.1 Вербальні засоби спілкування

← Попередня версія		Версія за 07:56, 30 квітня 2010
Рядок 20:		Рядок 20:
	=== 1.1 Вербальні засоби спілкування ===		=== 1.1 Вербальні засоби спілкування ===

	До використовуваних нами символів відносяться слова, жести й інтонації. Саме цими символами обмінюються люди в процесі спілкування. Відправник кодує своє повідомлення за допомогою вербальних і невербальних символів.Слова можуть мати різні значення для різних людей. те, що людина має намір повідомити, необов'язково буде інтерпретовано таким же способом іншою людиною. Найчастіше, ті ж самі слова виражають різні значення.Значення слова інтерпретується через досвід і варіює в залежності від контексту, ситуації, у якій було використане. Оскільки кожна людина має певний досвід, і кожен акт обміну інформацією у визначній мірі є новою ситуацією. Ніхто не може бути абсолютно впевненим у тому, що співрозмовник розуміє слова, так само, як розуміє їх та людина, що доносить інформацію до інших.Для ефективного обміну інформацією необхідно повне розуміння значення слів, що використовуються і намагатися цілком зрозуміти значення, що ви вкладається в слова.Невербальні засоби спілкування є частиною орієнтованої основи спілкування. Невербальні засоби спілкування можуть розглядатися і з погляду реципієнта (слухача) як частина орієнтованої основи для його комунікативної діяльності. Під цим кутом зору невербальні "ключі" можуть бути загальними для суб'єкта (хто говорить) і об'єкта, а можуть бути значимими лише для останнього; це частина таких "ключів", що з погляду суб'єкта входить у виконавчу фазу його комунікативної діяльності. Тут виникає основна, для сучасних досліджень невербального спілкування, проблема співвідношення невербального спілкування та комунікативної (вербальної) діяльності суб'єкта. Ця проблема останнім часом детально аналізувалася в спеціальній роботі Мортона Вінера, що пропонують "поведінкові процеси" розділити на чотири класи в залежності від їхнього місця в процесі спілкування: а) "пошукові процеси" (тобто власне орієнтовані); б) процеси корекції ; обидва ці класи визначають спілкування; в) регулятори, що розділяються на сигнали, що виходять від слухача і підтверджують розуміння, і сигнали, що виходять від суб'єкта "запитуючі" об'єкта про розуміння; г) модуляції повідомлення, тобто реакції на зміну різних умов спілкування, у тому числі і на процеси, що зазначені вище. Вже з цього видно, що проблема невербальних компонентів спілкування як орієнтованої основи для суб'єкта розпадається на дві частини:* проблема статистичних факторів, незалежних від динаміки процесу спілкування;- проблема динамічних факторів, що виникає під час процесу спілкування.Невербальні компоненти спілкування можуть виступати частиною виконавчої фази спілкування, не маючи значення для процесу спілкування в цілому і лише доповнюючи, уточнюючи, змінюючи розуміння повідомлення об'єктом.Вони можуть бути абсолютно не значимі для об'єкта, бути свого роду лише витратами власне вербальної поведінки.		До використовуваних нами символів відносяться слова, жести й інтонації. Саме цими символами обмінюються люди в процесі спілкування. Відправник кодує своє повідомлення за допомогою вербальних і невербальних символів.Слова можуть мати різні значення для різних людей. те, що людина має намір повідомити, необов'язково буде інтерпретовано таким же способом іншою людиною. Найчастіше, ті ж самі слова виражають різні значення.Значення слова інтерпретується через досвід і варіює в залежності від контексту, ситуації, у якій було використане. Оскільки кожна людина має певний досвід, і кожен акт обміну інформацією у визначній мірі є новою ситуацією. Ніхто не може бути абсолютно впевненим у тому, що співрозмовник розуміє слова, так само, як розуміє їх та людина, що доносить інформацію до інших.Для ефективного обміну інформацією необхідно повне розуміння значення слів, що використовуються і намагатися цілком зрозуміти значення, що ви вкладається в слова.Невербальні засоби спілкування є частиною орієнтованої основи спілкування. Невербальні засоби спілкування можуть розглядатися і з погляду реципієнта (слухача) як частина орієнтованої основи для його комунікативної діяльності. Під цим кутом зору невербальні "ключі" можуть бути загальними для суб'єкта (хто говорить) і об'єкта, а можуть бути значимими лише для останнього; це частина таких "ключів", що з погляду суб'єкта входить у виконавчу фазу його комунікативної діяльності. Тут виникає основна, для сучасних досліджень невербального спілкування, проблема співвідношення невербального спілкування та комунікативної (вербальної) діяльності суб'єкта. Ця проблема останнім часом детально аналізувалася в спеціальній роботі Мортона Вінера, що пропонують "поведінкові процеси" розділити на чотири класи в залежності від їхнього місця в процесі спілкування:

			а) "пошукові процеси" (тобто власне орієнтовані);

			б) процеси корекції ; обидва ці класи визначають спілкування;

			в) регулятори, що розділяються на сигнали, що виходять від слухача і підтверджують розуміння, і сигнали, що виходять від суб'єкта "запитуючі" об'єкта про розуміння;

			г) модуляції повідомлення, тобто реакції на зміну різних умов спілкування, у тому числі і на процеси, що зазначені вище. Вже з цього видно, що проблема невербальних компонентів спілкування як орієнтованої основи для суб'єкта розпадається на дві частини: проблема статистичних факторів, незалежних від динаміки процесу спілкування;- проблема динамічних факторів, що виникає під час процесу спілкування.Невербальні компоненти спілкування можуть виступати частиною виконавчої фази спілкування, не маючи значення для процесу спілкування в цілому і лише доповнюючи, уточнюючи, змінюючи розуміння повідомлення об'єктом.Вони можуть бути абсолютно не значимі для об'єкта, бути свого роду лише витратами власне вербальної поведінки.

	=== 1.2. Невербальні засоби спілкування ===		=== 1.2. Невербальні засоби спілкування ===

Bot referat: Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''Сісецька Ольга Анатоліївна'...

2010-04-12T18:08:30Z

Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''Сісецька Ольга Анатоліївна'...

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 08:03, 30 квітня 2010
Рядок 110:		Рядок 110:


	* Дубровский Д.И. Обман. Философско-психологический анализ. – М.: Изд-во «РЭЙ», 1994. – 120 с.		# Дубровский Д.И. Обман. Философско-психологический анализ. – М.: Изд-во «РЭЙ», 1994. – 120 с.
	* Аллан Пиз. Язык телодвижений. * Н.Новгород,1992.		# Аллан Пиз. Язык телодвижений. - Н.Новгород,1992.
	* Белянин В.П. Введение в психолингвистику. * М.,1999.		# Белянин В.П. Введение в психолингвистику. - М.,1999.
	* Браим И.Н. Этика делового общения. * Минск, 1996.		# Браим И.Н. Этика делового общения. - Минск, 1996.
	* Закатов А. В. Ложь и борьба с нею. – Волгоград: Нижневолжское книжное издательство, 1984. – 197 с.		# Закатов А. В. Ложь и борьба с нею. – Волгоград: Нижневолжское книжное издательство, 1984. – 197 с.
	* Знаков В.В. Западные и русские традиции в понимании лжи: размышления российского психолога над исследованиями Пола Экмана / Экман П. Психология лжи. – СПб.: Издательство «Питер», 1999. – 272 с.		# Знаков В.В. Западные и русские традиции в понимании лжи: размышления российского психолога над исследованиями Пола Экмана / Экман П. Психология лжи. – СПб.: Издательство «Питер», 1999. – 272 с.
	* Леонтьев Л.А. Психология общения. * М.,1998.		# Леонтьев Л.А. Психология общения. - М.,1998.
	* Липпман О., Адам Л. Ложь в правде. – Харьков: Юридическое издание Украины, 1929. – 189 с.		# Липпман О., Адам Л. Ложь в правде. – Харьков: Юридическое издание Украины, 1929. – 189 с.
	* Общая психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов/ А. В. Петровский, А. В. Брущлинский, В. П. Зинченко и др.; Под ред А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – 464 с.		# Общая психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов/ А. В. Петровский, А. В. Брущлинский, В. П. Зинченко и др.; Под ред А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – 464 с.
	* Пашковська Т.А. Феномен нещирості / Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ, № 7, 2002. – С. 328 – 334.		# Пашковська Т.А. Феномен нещирості / Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ, № 7, 2002. – С. 328 – 334.
	* Пиз. А. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам. * Нижний Новгород, 1992.		# Пиз. А. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам. - Нижний Новгород, 1992.
	* Реформатский А.А. Введение в языкознание. * М.,1998. Речевые секреты / Под ред. Т.А.Ладыженской. - М: Просвещение,1992.		# Реформатский А.А. Введение в языкознание. - М.,1998. Речевые секреты / Под ред. Т.А.Ладыженской. - М: Просвещение,1992.
	* Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии – СПб.: Питер, 2001. – 720 с.		# Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии – СПб.: Питер, 2001. – 720 с.
	* Справочник практического психолога/ под ред. Таланова В.Л. – М.: «Сова», 2005. – 928 с.		# Справочник практического психолога/ под ред. Таланова В.Л. – М.: «Сова», 2005. – 928 с.
	* Харский К.В. Благонадёжность и лояльность персонала. – СПб.: Питер, 2003. – 496 с.		# Харский К.В. Благонадёжность и лояльность персонала. – СПб.: Питер, 2003. – 496 с.
	* Хрестоматия по социальной психологии. – М.:1994.		# Хрестоматия по социальной психологии. – М.:1994.
	* Экман П. Психология лжи. – СПб.: Издательство «Питер», 1999. – 272 с.		# Экман П. Психология лжи. – СПб.: Издательство «Питер», 1999. – 272 с.


Рядок 133:		Рядок 133:
	[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]		[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]
	[[Категорія:Реферати українською мовою]]		[[Категорія:Реферати українською мовою]]


	~~[[Категорія:Переглянути]]~~