Комунікативна атака - Історія редагувань

Koss: /* ВИСНОВКИ */ - lowercase.js

2010-04-30T07:48:42Z

ВИСНОВКИ: - lowercase.js

← Попередня версія		Версія за 07:48, 30 квітня 2010
Рядок 37:		Рядок 37:
	* п"ятий - зрив, під час якого педагог діє безконтрольно, безсистемне, посилюючи конфлікт і ускладнюючи педагогічну ситу-ацію.		* п"ятий - зрив, під час якого педагог діє безконтрольно, безсистемне, посилюючи конфлікт і ускладнюючи педагогічну ситу-ацію.

	== ~~ВИСНОВКИ~~ ==		== Висновки ==

	Такими, на наш погляд, мають бути основні характеристики "комунікативної атаки". Ще раз підкреслимо, що її проведення по-требує наявності Б педагога рмінь вербального, неоербального г'пілісуоаинн; творчого самопочуття, соціальної перцепції, орієнтування в ситуації спілкування, володіння прсфесійно-педагсгічною увагою, самопрезентації, використання "пристосувань". Водно-час оволодіти "комунікативною атакою" потрібно для завоювання ініціативи і комунікативної переваги у складних ситуаціях про-фесійного спілкування.		Такими, на наш погляд, мають бути основні характеристики "комунікативної атаки". Ще раз підкреслимо, що її проведення по-требує наявності Б педагога рмінь вербального, неоербального г'пілісуоаинн; творчого самопочуття, соціальної перцепції, орієнтування в ситуації спілкування, володіння прсфесійно-педагсгічною увагою, самопрезентації, використання "пристосувань". Водно-час оволодіти "комунікативною атакою" потрібно для завоювання ініціативи і комунікативної переваги у складних ситуаціях про-фесійного спілкування.

	== Література ==		== Література ==

Koss: /* Вступ */

2010-04-30T07:48:24Z

Вступ

← Попередня версія		Версія за 07:48, 30 квітня 2010
Рядок 30:		Рядок 30:
	* схильність до організації спілкування з людьми;		* схильність до організації спілкування з людьми;
	* управління своїми психічними станами і вміння вільно трима-ти себе на людях;		* управління своїми психічними станами і вміння вільно трима-ти себе на людях;
	* володіння комунікативними вміннями» знання теорії та методики педагогічної імпровізації. Водночас слід зазначити, що однією з найважливіших умов про-ведення імпровізації виступає якісна мовленнєва підготовка педаго-га, його вміння діяти словом.Імпровізація, як правило, проявляється в словесних, фізич-них або словесно-фізичних діях. Словесна дія в педагогічній ім-провізації має форму монолога, діалога, репліки або фрази. Досить рідко в педагогічній імпровізації в чистому вигляді зустрічається фізична дія. Найчастіше вона проявляється в формі погляду чи жес-тів. Широкого використання в педагогічній імпровізації набули словесно-фізичні дії.В.М.Харькін у структурі педагогічної імпровізації ви-діляє чотири етапи. Дамо характеристику цим етапам. Так, перший із них * етап педагогічного осявання, тобто зародження педагогіч-ної імпровізації. Це виражається в появі нової незвичної думки, ідеї у відповідь на репліку, запитання аудиторії. Другий етап -миттєве осмислення педагогічної ідеї і моментальний вибір спосо-бу її реалізації. Тобто на цьому етапі педагог приймав рішення відносно того, якою за своєю суттю повинна бути імпровізація.Третій етап - публічне втілення педагогічної імпровізації. Спе-ціалісти вказують, що цей етап стає центральним у проведенні ім-провізації. Яку б цікаву імпровізацію не продумап педагог, але головне - втілення її у практику спілкування з аудиторією. Чет-вертий етап - миттєвий аналіз процесу втілення педагогічної ідеї, моментальне рішення про продовження чи припинення педагогічної імпровізації.В.А.Кан-Калик у структурі педагогічної імпровізації називав три етапи. Перший - швидкий оперативний аналіз ситуації, вибір засобів впливу; другий - безпосередній вплив (виконання імпрові-зації); третій - осмислення і переживання результатів імпровіза-ції .Як бачимо, В.А.Кан-Калик та В.Н.Херькін мають однакові по-гляди щодо розуміння сутності етапів імпровізації.Успішність "комунікативної атаки" значною мірою залежить від типу поведінки педагога в період проведення імпровізації. У роботі В.А.Кан-Калика вирізняється п"ять таких типів поведінки:		* володіння комунікативними вміннями» знання теорії та методики педагогічної імпровізації. Водночас слід зазначити, що однією з найважливіших умов про-ведення імпровізації виступає якісна мовленнєва підготовка педаго-га, його вміння діяти словом.Імпровізація, як правило, проявляється в словесних, фізич-них або словесно-фізичних діях. Словесна дія в педагогічній ім-провізації має форму монолога, діалога, репліки або фрази. Досить рідко в педагогічній імпровізації в чистому вигляді зустрічається фізична дія. Найчастіше вона проявляється в формі погляду чи жес-тів. Широкого використання в педагогічній імпровізації набули словесно-фізичні дії.В.М.Харькін у структурі педагогічної імпровізації ви-діляє чотири етапи. Дамо характеристику цим етапам. Так, перший із них - етап педагогічного осявання, тобто зародження педагогіч-ної імпровізації. Це виражається в появі нової незвичної думки, ідеї у відповідь на репліку, запитання аудиторії. Другий етап -миттєве осмислення педагогічної ідеї і моментальний вибір спосо-бу її реалізації. Тобто на цьому етапі педагог приймав рішення відносно того, якою за своєю суттю повинна бути імпровізація.Третій етап - публічне втілення педагогічної імпровізації. Спе-ціалісти вказують, що цей етап стає центральним у проведенні ім-провізації. Яку б цікаву імпровізацію не продумап педагог, але головне - втілення її у практику спілкування з аудиторією. Чет-вертий етап - миттєвий аналіз процесу втілення педагогічної ідеї, моментальне рішення про продовження чи припинення педагогічної імпровізації.В.А.Кан-Калик у структурі педагогічної імпровізації називав три етапи. Перший - швидкий оперативний аналіз ситуації, вибір засобів впливу; другий - безпосередній вплив (виконання імпрові-зації); третій - осмислення і переживання результатів імпровіза-ції .Як бачимо, В.А.Кан-Калик та В.Н.Херькін мають однакові по-гляди щодо розуміння сутності етапів імпровізації.Успішність "комунікативної атаки" значною мірою залежить від типу поведінки педагога в період проведення імпровізації. У роботі В.А.Кан-Калика вирізняється п"ять таких типів поведінки:
	* перший * оператирно-пощуковий, що характеризується вільни-ми, органічними і плідними імпровізаційними діями педагога, які не викликають значних витрат його енергії, психічних і емоцій-них утруднень;		* перший - оператирно-пощуковий, що характеризується вільни-ми, органічними і плідними імпровізаційними діями педагога, які не викликають значних витрат його енергії, психічних і емоцій-них утруднень;
	* другий * напружено-перетворюючий, що спрямований на мобі-лізацію всіх ресурсів особистості на переборення труднощів, які виникли;		* другий - напружено-перетворюючий, що спрямований на мобі-лізацію всіх ресурсів особистості на переборення труднощів, які виникли;
	* третій * умисно-відвернений, який харектеризується тим, що педагог свідомо уникає ясперрдбпченої ситуації діяльності;		* третій - умисно-відвернений, який харектеризується тим, що педагог свідомо уникає ясперрдбпченої ситуації діяльності;
	* четвертий -мимовільно* гальмуючий, що виникає в результаті розгубленості і повного гальмування дій педагога;		* четвертий - мимовільно-гальмуючий, що виникає в результаті розгубленості і повного гальмування дій педагога;
	* п"ятий * зрив, під час якого педагог діє безконтрольно, безсистемне, посилюючи конфлікт і ускладнюючи педагогічну ситу-ацію.		* п"ятий - зрив, під час якого педагог діє безконтрольно, безсистемне, посилюючи конфлікт і ускладнюючи педагогічну ситу-ацію.

	== ВИСНОВКИ ==		== ВИСНОВКИ ==

Koss: /* Література */

2010-04-30T07:47:00Z

Література

Koss: /* ВСТУП */ - lowercase.js

2010-04-30T07:46:10Z

ВСТУП: - lowercase.js

← Попередня версія		Версія за 07:46, 30 квітня 2010
Рядок 10:		Рядок 10:


	== ~~ВСТУП~~ ==		== Вступ ==

	Поняття "комунікативна атака" в теорії і практиці педагогічного спілкування запропонував використовувати В.А.Кан-Калик.Концепція педагогічного спілкування, яку розро-бив учений, передбачає визначення етапів спілкування під час проведення уроку (читання лекції). Характеристики "комунікативної атаки": вона передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну пе-ревагу, що забезпечують у подальшому управління спілкуванням з аудиторією.Початко-вий етап спілкування педагога з аудиторією не завжди потребує проведення "комунікативної атаки".Практика формування професійного спілкування сьогодні під-казує, що необхідно змінити підхід до даного феномена, розширити його трактування. "Комунікативна атака" може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає мето-дом установлення професійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Водночас важливо підкреслити, що реалізація "комунікативної ата-ки" можлива лише тоді, коли у педагога сформовані професійні ко-мунікативні вміння вербального і невербального спілкування, ство-рення творчого самопочуття в спілкуванні, сприймання і розуміння людини людиною, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання системи "пристосувань". Опис "комунікативної атаки" треба побудувати таким чином:- проаналізувати особливості конструювання змісту;- визначити стадії її проведення;* вичленити необхідні характеристики мовлення та невербального спілкування педагога;- врахувати деякі особливості самопочуття педагога на етапі її проведення.Потрібно також вказати на необхідність звернення до педаго-гічної імпровізації, яка завжди супроводжує проведення "комуніка-тивної атаки".Слід пам"ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному кон-кретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвинутість професійного мис-лення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комуні-кативну структуру уроку (комунікації) , володіти технікою педаго-гічне доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочут-тям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування.Наукові праці педагогів та психологів, спеціаліс-тів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дозволяє побудувати зміст "комунікативної атаки" Так, доцільно прийняти положення, яке обгрунтоване знавця-ми публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педа-гогічної діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією привернути її увагу до себе, або, інакше кажучи, заволодіти її увагою. А звідси випливає висновок про те, що треба знай-ти шляхи, які дадуть змогу вирішити це питання.Якщо одним із завдань "комунікативної атаки" є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому випадку звернутись до рекомендацій В.А.Кан-Калика. Багаторічний досвід викла-дацької діяльності дав можливість ученому встановити перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога в спіл-куванні. До таких факторів належать:1. чіткість організації початкового контакту з класом;2. оперативність у переході від організаційних процедур до ділового спілкуванняї;3. відсутність проміжних зон між організаційними і змістовни-ми аспектами початку взаємодії;4. оперативність у досягненні соціально-психологічної єдності з класом;5. введення особистісних аспектів у взаємодію з учнями;6. переборення стереотипних і ситуативних негативних установок на окремих учнів;7. організація цілісного контакту з усім класом;8. забезпечення зовнішнього комунікативного вигляду вчителя (підтягнутість, зібраність, охайність);9. скорочення педагогічних вимог, які щось забороняють, і роз-ширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;10. реалізація мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії, активне включення міміки, мікроміміки, "контакту очей" і т.п.;11. "транслювання" в клас особистої прихильності до дітей;12. розуміння ситуативної внутрішньої настроєності учнів і врахування її у спілкуванні, передача учням цього розуміння;13. введення на початковому етапі взаємодії завдань і питань, які можуть мобілізувати аудиторію;14. формулювання яскравих, приваблюючих цілей діяльності і погад шляхів їх досягненчя.Більшість із зазначених факторів мають узагальнюючий характер і потребують певної конкретизації, хоча їх роль у спілкуванні заперечувати не можна. А із даного їх пе-реліку, засобами, які доцільно використати на початковому етапі "комунікативної атаки", можуть бути: введення завдань і питань, які мобілізують аудиторію; формулювання яскравих і приваблюючих цілей діяльності і показ шляхів їх досягнення. Можливий і інший шлях проведення початкового етапу "комунікативної атаки", де бу-дуть використовуватись короткий виклад якогось цікавого факту, історії, зіставлення різних точок зору з одного і того ж питання, що пропонується в роботах з ораторського мистецтва .У деяких дослідженнях звертається увага на необ-хідність використання на початку спілкування з аудиторією так званої "початкової паузи". Психологічне призначення цієї паузи, як стверджують В.А.Кан-Калік, З.В.Савкова , з од-ного боку полягає в тому, що вона дозволяє аудиторії певним чи-ном звикнути до педагога (оцінити його зовнішній вигляд, виявити його бажання працювати з даними людьми і в даний час), з другого боку - правильне її використання дає можливість привернути увагу цієї аудиторії до педагога. Проте результати теоретичної розробки і апробації "комунікативної атаки" як методу формування комуніка-тивних умінь виявили цілковиту неможливість звернення в даному випадку до "початкової паузи"."Комунікативна атака", як відомо передбачає проведення сво-єрідного комунікативного "натиску" педагога на аудиторію з момен-ту його появи, що зумовлюється необхідністю встановлення профе-сійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Цей "натиск" виража-ється в спрямованості погляду педагога, мускульній мобілізованості, інтонаційній виразності мовлення. З огляду на сказане зрозу-міло, що "початкову паузу" ніяк не можна використовувати у "кому-нікативній атаці".Необхідність визначення стадіальності проведення "комуніка-тивної атаки" зумовила звернення до робіт К.С.Станіславського та В.А.Кан-Калика. Як відомо, в розробленому видатним театральним педагогом ученні про сценічне спілкування визначені стадії цього процесу (орієнтування в умовах, що оточують, і вибір об"екта; підхід до об"єкта, привернення до себе його уваги; "зон-дування" душі об"єкта. передача своїх "бачень" об"екту за допомо-гою променевипускання; відгук об"екта і обмін променевипусканням їм з обох сторін). Спираючись на дані положення, В.А.Кан-Калик роз-різняє, як він пише , основні стадії педаго-гічного спілкування. Ці стадії спілкування, відповідно, можна визначити і в "комунікативній атаці". Виходячи зі сказаного, дамо коротку характеристику зазначених стадій.Перша стадія спілкування в роботах В.Л.Кан-Калика називається "орієнтування в умовах спілкування" Як виз-начає дослідник, на цій стадії відбувається складний процес при-стосування загального стилю спілкування до його сьогоднішніх умов (тобто лекції, уроку і т.п.), що базується на таких важливих мо-ментах: усвідомлення педагогом свого особистого стило спілкування з вихованцями; відновлення в комунікативній пам"яті попередніх особливостей спілкування з даною аудиторією; уточнення стилю спілкування в нових комунікативних умовах діяльності.Якщо ж педагог вперше зустрічається з даною аудиторією, то реалізація вказаної стадії спілкування зумовлюеться ще й докомунікативною атмосферою, яка створюється на основі початкової ін-формації педагога про учнів і учнів про педагога .Можна погодитись з цим аналізом першої стадії спілкування, але е всі підстави запропонувати і інший підхід до розуміння її суті. Цей підхід базується на дослідженнях О.О.Леонтьєва , який вводить поняття "орієнтування в ситуації спілкування".Даний вид орієнтування, як пише О.О.Леонтьєв повинен включати три аспекти:		Поняття "комунікативна атака" в теорії і практиці педагогічного спілкування запропонував використовувати В.А.Кан-Калик.Концепція педагогічного спілкування, яку розро-бив учений, передбачає визначення етапів спілкування під час проведення уроку (читання лекції). Характеристики "комунікативної атаки": вона передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну пе-ревагу, що забезпечують у подальшому управління спілкуванням з аудиторією.Початко-вий етап спілкування педагога з аудиторією не завжди потребує проведення "комунікативної атаки".Практика формування професійного спілкування сьогодні під-казує, що необхідно змінити підхід до даного феномена, розширити його трактування. "Комунікативна атака" може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає мето-дом установлення професійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Водночас важливо підкреслити, що реалізація "комунікативної ата-ки" можлива лише тоді, коли у педагога сформовані професійні ко-мунікативні вміння вербального і невербального спілкування, ство-рення творчого самопочуття в спілкуванні, сприймання і розуміння людини людиною, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання системи "пристосувань". Опис "комунікативної атаки" треба побудувати таким чином:- проаналізувати особливості конструювання змісту;- визначити стадії її проведення;* вичленити необхідні характеристики мовлення та невербального спілкування педагога;- врахувати деякі особливості самопочуття педагога на етапі її проведення.Потрібно також вказати на необхідність звернення до педаго-гічної імпровізації, яка завжди супроводжує проведення "комуніка-тивної атаки".Слід пам"ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному кон-кретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвинутість професійного мис-лення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комуні-кативну структуру уроку (комунікації) , володіти технікою педаго-гічне доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочут-тям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування.Наукові праці педагогів та психологів, спеціаліс-тів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дозволяє побудувати зміст "комунікативної атаки" Так, доцільно прийняти положення, яке обгрунтоване знавця-ми публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педа-гогічної діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією привернути її увагу до себе, або, інакше кажучи, заволодіти її увагою. А звідси випливає висновок про те, що треба знай-ти шляхи, які дадуть змогу вирішити це питання.Якщо одним із завдань "комунікативної атаки" є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому випадку звернутись до рекомендацій В.А.Кан-Калика. Багаторічний досвід викла-дацької діяльності дав можливість ученому встановити перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога в спіл-куванні. До таких факторів належать:1. чіткість організації початкового контакту з класом;2. оперативність у переході від організаційних процедур до ділового спілкуванняї;3. відсутність проміжних зон між організаційними і змістовни-ми аспектами початку взаємодії;4. оперативність у досягненні соціально-психологічної єдності з класом;5. введення особистісних аспектів у взаємодію з учнями;6. переборення стереотипних і ситуативних негативних установок на окремих учнів;7. організація цілісного контакту з усім класом;8. забезпечення зовнішнього комунікативного вигляду вчителя (підтягнутість, зібраність, охайність);9. скорочення педагогічних вимог, які щось забороняють, і роз-ширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;10. реалізація мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії, активне включення міміки, мікроміміки, "контакту очей" і т.п.;11. "транслювання" в клас особистої прихильності до дітей;12. розуміння ситуативної внутрішньої настроєності учнів і врахування її у спілкуванні, передача учням цього розуміння;13. введення на початковому етапі взаємодії завдань і питань, які можуть мобілізувати аудиторію;14. формулювання яскравих, приваблюючих цілей діяльності і погад шляхів їх досягненчя.Більшість із зазначених факторів мають узагальнюючий характер і потребують певної конкретизації, хоча їх роль у спілкуванні заперечувати не можна. А із даного їх пе-реліку, засобами, які доцільно використати на початковому етапі "комунікативної атаки", можуть бути: введення завдань і питань, які мобілізують аудиторію; формулювання яскравих і приваблюючих цілей діяльності і показ шляхів їх досягнення. Можливий і інший шлях проведення початкового етапу "комунікативної атаки", де бу-дуть використовуватись короткий виклад якогось цікавого факту, історії, зіставлення різних точок зору з одного і того ж питання, що пропонується в роботах з ораторського мистецтва .У деяких дослідженнях звертається увага на необ-хідність використання на початку спілкування з аудиторією так званої "початкової паузи". Психологічне призначення цієї паузи, як стверджують В.А.Кан-Калік, З.В.Савкова , з од-ного боку полягає в тому, що вона дозволяє аудиторії певним чи-ном звикнути до педагога (оцінити його зовнішній вигляд, виявити його бажання працювати з даними людьми і в даний час), з другого боку - правильне її використання дає можливість привернути увагу цієї аудиторії до педагога. Проте результати теоретичної розробки і апробації "комунікативної атаки" як методу формування комуніка-тивних умінь виявили цілковиту неможливість звернення в даному випадку до "початкової паузи"."Комунікативна атака", як відомо передбачає проведення сво-єрідного комунікативного "натиску" педагога на аудиторію з момен-ту його появи, що зумовлюється необхідністю встановлення профе-сійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Цей "натиск" виража-ється в спрямованості погляду педагога, мускульній мобілізованості, інтонаційній виразності мовлення. З огляду на сказане зрозу-міло, що "початкову паузу" ніяк не можна використовувати у "кому-нікативній атаці".Необхідність визначення стадіальності проведення "комуніка-тивної атаки" зумовила звернення до робіт К.С.Станіславського та В.А.Кан-Калика. Як відомо, в розробленому видатним театральним педагогом ученні про сценічне спілкування визначені стадії цього процесу (орієнтування в умовах, що оточують, і вибір об"екта; підхід до об"єкта, привернення до себе його уваги; "зон-дування" душі об"єкта. передача своїх "бачень" об"екту за допомо-гою променевипускання; відгук об"екта і обмін променевипусканням їм з обох сторін). Спираючись на дані положення, В.А.Кан-Калик роз-різняє, як він пише , основні стадії педаго-гічного спілкування. Ці стадії спілкування, відповідно, можна визначити і в "комунікативній атаці". Виходячи зі сказаного, дамо коротку характеристику зазначених стадій.Перша стадія спілкування в роботах В.Л.Кан-Калика називається "орієнтування в умовах спілкування" Як виз-начає дослідник, на цій стадії відбувається складний процес при-стосування загального стилю спілкування до його сьогоднішніх умов (тобто лекції, уроку і т.п.), що базується на таких важливих мо-ментах: усвідомлення педагогом свого особистого стило спілкування з вихованцями; відновлення в комунікативній пам"яті попередніх особливостей спілкування з даною аудиторією; уточнення стилю спілкування в нових комунікативних умовах діяльності.Якщо ж педагог вперше зустрічається з даною аудиторією, то реалізація вказаної стадії спілкування зумовлюеться ще й докомунікативною атмосферою, яка створюється на основі початкової ін-формації педагога про учнів і учнів про педагога .Можна погодитись з цим аналізом першої стадії спілкування, але е всі підстави запропонувати і інший підхід до розуміння її суті. Цей підхід базується на дослідженнях О.О.Леонтьєва , який вводить поняття "орієнтування в ситуації спілкування".Даний вид орієнтування, як пише О.О.Леонтьєв повинен включати три аспекти:

Koss: /* ВСТУП */

2010-04-30T07:45:41Z

ВСТУП

Показати зміни

Bot referat: Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''[[Мунтян Олександр Олександро...

2010-04-12T17:56:02Z

Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''[[Мунтян Олександр Олександро...

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 07:47, 30 квітня 2010
Рядок 44:		Рядок 44:


	* Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. – М., Аспект Пресс, 1996.		# Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. – М., Аспект Пресс, 1996.
	* Бодалев А. А Восприятие и понимание человека человеком. — М, 1982. – 237 с.		# Бодалев А. А Восприятие и понимание человека человеком. — М, 1982. – 237 с.
	* Брикман Р, Кершнер Р. Гений общения: пособие по ~~психологической~~ самозащите. — С.-Пб., 1997. - 147 с.		# Брикман Р, Кершнер Р. Гений общения: пособие по психологической самозащите. — С.-Пб., 1997. - 147 с.
	* Дерябо Сясвин В. Гроссмейстер общения. — М., 1997. – 145 с.		# Дерябо Сясвин В. Гроссмейстер общения. — М., 1997. – 145 с.
	* Зарайский Д. А Управлять чужим поведением. — Дубна, 1997. – 168 с.		# Зарайский Д. А Управлять чужим поведением. — Дубна, 1997. – 168 с.
	* Кабрин В. И. Транскоммуникация и личностное развитие. — Томск,1992. – 267 с.		# Кабрин В. И. Транскоммуникация и личностное развитие. — Томск,1992. – 267 с.
	* Леонтьев А.Н. Проблеми розвитку психіки. – М., 1972.		# Леонтьев А.Н. Проблеми розвитку психіки. – М., 1972.
	* Ломов Б.Ф. Спілкування і соціальна регуляція поводження індивіда// Психологічні проблеми соціальної регуляції поводження, * М., 1976.		# Ломов Б.Ф. Спілкування і соціальна регуляція поводження індивіда// Психологічні проблеми соціальної регуляції поводження, # М., 1976.
	* Любивый Я.В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. – К., 1993. – С. 33.		# Любивый Я.В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. – К., 1993. – С. 33.
	* Любивый Я.В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. – К., 1993. – С. 13.		# Любивый Я.В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. – К., 1993. – С. 13.
	* Любивый Я.В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. – К., 1993. – С. 58.		# Любивый Я.В. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. – К., 1993. – С. 58.
	* Немов Р.С. Психологія. Книга 1: Основи загальної психології. – М., Освіта, 1994.		# Немов Р.С. Психологія. Книга 1: Основи загальної психології. – М., Освіта, 1994.
	* Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движе-ние.М.,1996. – 178 с.		# Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движе-ние.М.,1996. – 178 с.
	* Спілкування й оптимізація спільної діяльності. Під ред. Андрєєвої Г.М. і Яноушека Я. М., МГУ, 1987.		# Спілкування й оптимізація спільної діяльності. Під ред. Андрєєвої Г.М. і Яноушека Я. М., МГУ, 1987.
	* 15. Хохелъ С. Целостное восприятие личности и методы определения ее типа. — К., 1992. – 321 с.		# 15. Хохелъ С. Целостное восприятие личности и методы определения ее типа. — К., 1992. – 321 с.
	* Экман П. Психология лжи. — К., 1999. – 256 с.		# Экман П. Психология лжи. — К., 1999. – 256 с.
	* Спілкування й оптимізація спільної діяльності. /Під ред. Андрєєвої Г.М. і Яноушека Я./ М., МГУ, 1987.		# Спілкування й оптимізація спільної діяльності. /Під ред. Андрєєвої Г.М. і Яноушека Я./ М., МГУ, 1987.


Рядок 67:		Рядок 67:
	[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]		[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]
	[[Категорія:Реферати українською мовою]]		[[Категорія:Реферати українською мовою]]


	~~[[Категорія:Переглянути]]~~