<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://psyh.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F</id>
	<title>Акмеологія - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&amp;action=history"/>
	<updated>2026-10-10T14:32:32Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.46.2</generator>
	<entry>
		<id>https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&amp;diff=7882&amp;oldid=prev</id>
		<title>Yrvi в 10:10, 5 січня 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&amp;diff=7882&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2012-01-05T10:10:23Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw-interface=&quot;&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:10, 5 січня 2012&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l1&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Акмеологія&#039;&#039;&#039; (від гр. akmē – розквіт, вершина; вищий ступінь чогось + гр. logos – слово, поняття, вчення) – науковий напрям, який розвивається на перетині природничих, гуманітарних, суспільних і технічних дисциплін, що вивчає феноменологію розвитку людини, її найвищі творчі досягнення на віковому етапі зрілості.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Акмеологія&#039;&#039;&#039; (від гр. akmē – розквіт, вершина; вищий ступінь чогось + гр. logos – слово, поняття, вчення) – науковий напрям, який розвивається на перетині природничих, гуманітарних, суспільних і технічних дисциплін, що вивчає феноменологію &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Розвиток|&lt;/ins&gt;розвитку&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;людини, її найвищі творчі досягнення на віковому етапі зрілості.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Предметом акмеології є об’єктивні й суб’єктивні чинники, які сприяють або перешкоджають досягненню вершин професіоналізму, творчого довголіття, а також закономірності в організації навчання професіоналізму майбутніх фахівців, удосконалення і коригування діяльності. На думку засновників цього наукового напряму (Н.О. Рибніков, Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, Н.В. Кузьміна), зрілість людини і вершина цієї зрілості («акме») – це багатомірний стан дорослої людини, що охоплює значний етап її життя і свідчить, як вона відбулася як фізичний індивід, як громадянин, як особистість, як фахівець, як сім’янин тощо. Цей стан ніколи не є статичним, а характеризується більшою-меншою варіативністю і мінливістю.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Предметом акмеології є об’єктивні й суб’єктивні чинники, які сприяють або перешкоджають досягненню вершин &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Професіоналізм|&lt;/ins&gt;професіоналізму&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;, творчого довголіття, а також закономірності в організації навчання &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Професіоналізм|&lt;/ins&gt;професіоналізму&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;майбутніх фахівців, удосконалення і коригування діяльності. На думку засновників цього наукового напряму (Н.О. Рибніков, Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, Н.В. Кузьміна), зрілість людини і вершина цієї зрілості («акме») – це багатомірний стан дорослої людини, що охоплює значний етап її життя і свідчить, як вона відбулася як фізичний індивід, як громадянин, як особистість, як фахівець, як сім’янин тощо. Цей стан ніколи не є статичним, а характеризується більшою-меншою варіативністю і мінливістю.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Дослідженнями зрілості дорослої людини з позицій різних наук було встановлено, що не відбувається, як правило, одночасного досягнення ступені зрілості людини за всіма характеристиками, оскільки бувають різні темпи в їх змінах. Деякі вчені розглядають акмеологію лише з позиції вищого рівня професійної майстерності людини. При цьому на міждисциплінарному рівні розглядається зміст феномена професіоналізму, простежується залежність між ним та іншими властивостями людини, шляхи досягнення професіоналізму, а також способи попередження професійної деформації. У зарубіжній психології не прийнято виділяти акмеологію як відносно самостійний напрям досліджень, а психологію зрілості розглядають як один із розділів психології розвитку.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Дослідженнями зрілості дорослої людини з позицій різних наук було встановлено, що не відбувається, як правило, одночасного досягнення ступені зрілості людини за всіма характеристиками, оскільки бувають різні темпи в їх змінах. Деякі вчені розглядають акмеологію лише з позиції вищого рівня професійної майстерності людини. При цьому на міждисциплінарному рівні розглядається зміст феномена &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Професіоналізм|&lt;/ins&gt;професіоналізму&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;, простежується залежність між ним та іншими властивостями людини, шляхи досягнення &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Професіоналізм|&lt;/ins&gt;професіоналізму&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;, а також способи попередження професійної деформації. У зарубіжній психології не прийнято виділяти акмеологію як відносно самостійний напрям досліджень, а психологію зрілості розглядають як один із розділів &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Психологія розвитку|&lt;/ins&gt;психології розвитку&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категорія: Психологічні терміни]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категорія: Психологічні терміни]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Yrvi</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&amp;diff=7881&amp;oldid=prev</id>
		<title>Yrvi: Створена сторінка: &#039;&#039;&#039;Акмеологія&#039;&#039;&#039; (від гр. akmē – розквіт, вершина; вищий ступінь чогось + гр. logos – слово, понят...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&amp;diff=7881&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2012-01-05T10:05:31Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Акмеологія&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; (від гр. akmē – розквіт, вершина; вищий ступінь чогось + гр. logos – слово, понят...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Акмеологія&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; (від гр. akmē – розквіт, вершина; вищий ступінь чогось + гр. logos – слово, поняття, вчення) – науковий напрям, який розвивається на перетині природничих, гуманітарних, суспільних і технічних дисциплін, що вивчає феноменологію розвитку людини, її найвищі творчі досягнення на віковому етапі зрілості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Предметом акмеології є об’єктивні й суб’єктивні чинники, які сприяють або перешкоджають досягненню вершин професіоналізму, творчого довголіття, а також закономірності в організації навчання професіоналізму майбутніх фахівців, удосконалення і коригування діяльності. На думку засновників цього наукового напряму (Н.О. Рибніков, Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, Н.В. Кузьміна), зрілість людини і вершина цієї зрілості («акме») – це багатомірний стан дорослої людини, що охоплює значний етап її життя і свідчить, як вона відбулася як фізичний індивід, як громадянин, як особистість, як фахівець, як сім’янин тощо. Цей стан ніколи не є статичним, а характеризується більшою-меншою варіативністю і мінливістю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дослідженнями зрілості дорослої людини з позицій різних наук було встановлено, що не відбувається, як правило, одночасного досягнення ступені зрілості людини за всіма характеристиками, оскільки бувають різні темпи в їх змінах. Деякі вчені розглядають акмеологію лише з позиції вищого рівня професійної майстерності людини. При цьому на міждисциплінарному рівні розглядається зміст феномена професіоналізму, простежується залежність між ним та іншими властивостями людини, шляхи досягнення професіоналізму, а також способи попередження професійної деформації. У зарубіжній психології не прийнято виділяти акмеологію як відносно самостійний напрям досліджень, а психологію зрілості розглядають як один із розділів психології розвитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Психологічні терміни]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Yrvi</name></author>
	</entry>
</feed>