Перегляд

'''[[Муравйова Олена Антонівна]]''', здобувач Національної Академії державної прикордонної служби України


Серед проблем психології, педагогіки, практики організації освітнього простору у вищій школі є проблема обдарованості та творчості. Пріоритетним завданням освіти стає розвиток креативності, як структурного компонента обдарованості та створення умов для реалізації цього процесу та потенціалу особистості.

Теоретичною основою розвитку креативності є методологічні підходи, де вчені підкреслюють виключну важливість креативності.

Проблема розвитку креативного мислення відображення в працях відчизняних та зарубіжних вчених (К. Альтшуллер, П. Виготський Н.Лейтес, В. Молеко, О. Лук, Т. Любарт, Є. Торранс, Дж. Тілфорд та ін..) 

Психологічні аспекти розвитку креативного мислення в процесі навчання торкаються питань формування цього процесу на фізичних вікових етапах розвитку (Н. Лейтес, Л. Єрмалова – Томіна, Єд. Де Бано, Є Торранс, Дж. Рензуллі, В.Моллко, М. Рунко, Д. Богоявленська), з використанням нових психолого-педагогічних технологій (В. Давидов, Д. Ельконін, Л. Виготський, Є Торранс, З. Воронка, С. Каплан, Д. Сиск)

У цих дослідженнях запропоновані принципово нові важливі, як в теоретичному, так і в практичному аспекті результати. Однак в них не розв’язувалась проблема формування креативного мислення у майбутніх юристів.

Відповідно, метою нашого дослідження було розробити рекомендації по розвитку креативності у майбутніх юристів.

Креативність, на думку американського вченого Є. Терракса розглядається як виникнення чутливості до проблем, пов’язаних з недоліком знань, ідентифікацію труднощів, процес виникнення ідей та формування гіпотез.

З іншої сторони, американський вчений Дж. Гілфорд виділив такі способи стимуляції творчої активності для розвитку обдарованої особистості:

#Забезпечення доброзичливої атмосфери. Доброзичливість зі сторони педагогів, їх відмова від виставлення оцінок та критики на адресу дитини сприяє вільному прояву дивергентного мислення.
#Збагачення оточуючого середовища самими різноманітними новими для неї предметами та стимулами з метою розвитку її допитливості.
#Заохочення висловлювання оригінальних ідей.
#Забезпечення можливостей для вправ та практики . Широке використання питань дивергентного характеру стосовно до самих різноманітних сфер як навчального так ї поза навчального характеру.
#Використання особистісного прикладу творчого підходу до розв’язання проблем.
#Надання дітям можливості активно задавати запитання.

Саме такі методологічні підходи були покладені в основу розроблення методичних рекомендацій для розвитку креативності у студентів ВНЗ юридичного профілю

Важливим у розбудові такої технології є виділення параметрів для структурування навчального матеріалу з правознавства які виключають такі шість складових (Рис. 1.)

<center>[[Файл:Рис. 1 Муравйова Креативність як потенціал.jpg]]</center> 

На основі використання таких параметрів ми пропонуємо такі рекомендації для збагачення навчальних програм креативним змістом в процесі навчання юристів:

#Вимагати вивчення широких та глобальних правових проблем, що дозволить врахувати інтерес майбутніх юристів до універсального та загального, їх підвищене прагнення до узагальнення, теоретичної організації та інтересу до майбутнього;
#Використовувати у навчанні міждисциплінарний підхід (філософії, соціології, психології, етики, історії, демографії) на основі інтеграції тем і проблем, що відносяться до різних сфер права майбутніх фахівців до розширення та поглиблення своїх знань, а також розвивати їх здібності при пошуку рішень на «межі» різних галузей;
#Передбачити розв’язання завдань «відкритого типу», які дозволяють сформувати вміння вирішувати проблемні ситуації, формувати навички та методи дослідницької діяльності;
#В максимальній мірі враховувати інтерес студента до окремих правових дисциплін і заохочувати вивчення тем, обраних самостійно;
#Всебічно стимулювати та заохочувати самостійність в навчанні та вибір у пошуку оригінальних рішень;
#Забезпечити гнучкість та варіативність учбового процесу з точки зору змісту, форм та методів навчання, надання можливості студентам корегувати навчальні програми з врахуванням характеру сучасних змін в суспільстві та прогнозування виниклих правових проблем;
#Передбачати формування вмінь щодо вільного використання різноманітних джерел та способів отримання інформації;
#Забезпечити збагачення інтелектуально-освітнього середовища за рахунок створення навчальних лабораторій, підготовки спеціальних учбових посібників, атласів, практикумів;
#Формувати професійні вміння публічного захисту та обговорення власних створених ідей, співвідносити результати своїх досліджень з критеріальними вимогами щодо оцінювання;
#Сприяти саморозвитку та самопізнання студента;
#Запроваджувати в практику ВНЗ індивідуальну психологічну підтримку здібних та обдарованих студентів з врахуванням індивідуально-створених проявів такого феномену;
#Залучати майбутніх юристів до максимальної участі у різних правових проектах, грантах, олімпіадах, конкурсах з метою набуття досвіду розроблення стратегічних правових проектів;
#Використати максимальні можливості.

Резюмуючи викладене, слід підкреслити, що лише за створення певних умов по збагаченню навчальних програм креативних змістом є можливість підготувати вільного, творчого та здібного спеціаліста у сфері правознавства.

[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Наукові праці Муравйової О.А.]]
[[Категорія:Матеріали конференції "Актуальні питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах"]]
[[Категорія:Навчально-науковий інститут права та психології КНУВС]]
[[Категорія:Наукова лабораторія психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у ВНЗ]]
[[Категорія:Статті з психології]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]